Пошук:
Автор Pavlenko | 24 июля 2011 | Коментарів: 0 | Переглянуто 39023
Рубрика: Уроки колегам біологам » Уроки для 10 класів

Розробки уроків до теми "Клітина як цілісна система" (10 кл.)

Урок 1

Клітинний цикл. Мітоз.
Лабораторна робота № 10 “Мітотичний поділ клітин”.

Мета.
Освітня. Продовжувати формувати знання в учнів про структурну і функціональну одиницю живого – клітину; розкрити особливості клітинного циклу та мітозу; дати поняття інтерфаза, профаза, метафаза, анафаза, телофаза, веретено поділу; звернути увагу на значення мітотичного поділу в розвитку організмів.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси, визначати особливості їх перебігу та біологічну роль; розвивати навички розпізнавання фаз мітозу; уміння виділяти головне та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати почуття гордості за досягнення вчених у вивченні цитології та розуміння матеріальної єдності органічного світу і необхідність охорони природного середовища від забруднення.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно - рецептивний:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда,
повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем або схематичних малюнків.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6. Релаксопедичний:  психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: історія, математика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: мітоз, хромосоми, центромера, диплоїдний набір хромосом, інтерфаза, профаза, метафаза, анафаза, телофаза, веретено поділу.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Щоб актуалізувати знання учнів та підготувати їх до сприйняття нового матеріалу доцільно провести усний термінологічний диктант, де за 5-7 хв. з’ясувати рівень цитологічних знань учнів.

1. Клітина – це ………………
2. Хромосоми містяться у …………………
3. Біосинтез білків відбувається на ………………
4. До одномембранних органел клітини належать ……………..
5. Мітохондрії називають енергетичними ……………..
6. Пластиди поділяють на лейкопласти ………., ……………..
7. Мономерами білків є …………, кількість яких …………
8. т-РНК має вигляд …………………
9. У центрі молекули хлорофілу знаходиться атом …………….
10. ………………………………..

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Життя починається із заплідненої яйцеклітини, а потім починається процес поділу цієї клітини далі, поки не утвориться і не народиться організм. Але після народження процес поділу клітин продовжується. Тому сьогодні ми повинні з’ясувати завдяки чому організми ростуть, чому кількість хромосом у клітинах певного виду залишається однаковою до кінця життя?
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Клітини розмножуються поділом. Період існування клітини між початком її двох послідовних поділів або ж від початку поділу до загибелі називають клітинним циклом. Тривалість клітинного циклу у різних організмів неоднакова: у бактерій усього 20-30 хв. за сприятливих умов, у клітин еукаріотів 10-80 годин і більше.
Складається клітинний цикл із періодів поділу – фаз та проміжку до початку наступного поділу – інтерфази. 

 Профаза. Клітина припиняє виконувати специфічні функції в організмі. Тваринна клітина може змінювати форму та відокремлюватися. У профазі зміни відбуваються як у цитоплазмі, так і в ядрі клітини. Найважливіші ознаки профази — конденсація хромосом, розпад ядерець і початок формування веретена поділу. У результаті руйнації цитоскелету вивільняються молекули тубуліна, з яких будується веретено поділу (ахроматинове веретено, мітотичне веретено). Центріолі починають розходитись до полюсів клітини. Кожна пара центріолей стає частиною мітотичного центру, від якого променями розташовуються мікротрубочки, утворюючи «зірку». Так починає утворюватись веретено поділу. Ядерна оболонка під дією ферментів лізосом розпадається на дрібні фрагменти, поступово зменшуються і зникають ядерця. Розробки уроків до теми "Клітина як цілісна система" (10 кл.)Хромосоми у зоні колишнього ядра спіралізуються. Спочатку вони розміщені хаотичним клубком, хоча вже видно, що кожна складається з двох спіралеподібних ниток — хроматид, які прилягають одна до одної по всій довжині, але сполучені між собою лише в ділянці первинної перетяжки (центромери). Потім вони коротшають і товщають, через деякий час їх уже добре видно у світловий мікроскоп, можна підрахувати їхню кількість, розглянути форму. З кожного боку центромери у хромосом утворюються кінетохори, від яких простягаються кінетохорні нитки таким чином, що кожна хромосома зв’язана з кожним з полюсів. Короткі ахроматинові нитки прикріплені одним кінцем до центромери, а іншим до центріолей, а довгі зв'язують обидва полюси веретена. За своїм хімічним складом це білки, які здатні до скорочення. Під дією протилежно направлених сил хромосома рухається до екваторіальної області.
 Метафаза. Третя стадія мітозу триває досить довго. Усі хромосоми перестають рухатися і розташовуються таким чином, що їхні центромери лежать в одній площині, утворюючи так звану «метафазну пластинку» або «материнську зірку», перпендикулярно до ниток ахроматинової фігури. Вона тримається завдяки веретену поділу. Кожна хромосома утримується завдяки парі кінетохорів та ниток, що йдуть до протилежних полюсів. Хромосоми в цей час мають найменші розміри, під мікроскопом добре видно, що вони складаються з двох сполучених між собою в первинній перетяжці хроматид. Структуру кожної хромосоми видно особливо чітко. У клітинах організму людини найбільші хромосоми в цей період мають розміри близько 10 мкм, а найменші — близько 2 мкм. Визначення числа і вивчення структури хромосом зазвичай проводять у цій стадії. Вивчення деталей будови хромосом метафазної пластинки має дуже велике значення для діагностики захворювань людини, обумовлених порушенням будови хромосом. У кінці метафази завершується процес відокремлення сестринських хроматид одна від одної. Останнім місцем, де контакт між хромосомами зберігається, є центромера. Після поділу центромери кожна хроматида стане самостійною дочірньою хромосомою. Метафаза різко закінчується розділенням двох кінетохорів кожної хромосоми.  
 Анафаза. Це найкортша фаза, триває декілька хвилин. В’язкість цитоплазми зменшується, парні хроматиди (це одна хромосома) майже одночасно розділяються і починають порівняно швидко переміщуватися до протилежних полюсів клітини. Кожна хроматида при цьому стає самостійною хромосомою. Хромосоми, що розходяться, мають форму зігнутих під гострим кутом ниток, причому місце згину розташоване в ділянці центромери і спрямоване до полюса клітини, а кінці хромосом — до її центру. Нитки ахроматинового веретена при цьому скорочуються. Кількість хромосом, які рухаються до протилежних полюсів, і їхня структура однакові. Рух усіх хромосом в анафазі розпочинається одночасно внаслідок скорочення ниток ахроматинової фігури. Наприкінці анафази починається їхня поступова деспіралізація. 
 Телофаза. У цій заключній фазі завершуються процеси утворення двох дочірніх клітин з материнської. Телофаза починається після того, як дочірні хромосоми, що складаються з однієї хроматиди, досягли полюсів клітини і припинили рух. Після цього вони деспіралізуються, внаслідок чого утворюються клубки із довгих ниток, які переплітаються одна з одною, що характерно для ядра в період між поділами. Навколо кожного з клубків виникає ядерна оболонка, з'являються ядерця. Таким чином формуються дочірні ядра і набувають будови, характерної для клітини до поділу. Нитки веретена поділу зникають. Клітина поділяється на дві частини шляхом перешнурування в екваторіальній площині (у тварин) або шляхом утворення перетинки з мембран ендоплазматичної сітки (у рослин). Органели клітини при цьому (мітохондрії, комплекс Гольджи, рибосоми тощо) розподіляються між дочірніми клітинами.
 Інтерфаза (від лат. інтер — між і грец. фазіс — поява) — це період між двома послідовними поділами клітини або від завершення останнього поділу до загибелі клітини. В інтерфазі клітина росте, синтезує органічні сполуки та запасає енергію у вигляді макроергічних сполук та готується до поділу. Інтерфаза триває довше, ніж мітоз, до 90 % часу всього клітинного циклу. В інтерфазі розрізняють три послідовні періоди: пресинтетичний, синтетичний і постсинтетичний. У пресинтетичному періоді відбувається активний синтез білків. Інтенсивно процеси біосинтезу відбуваються на синтетичному етапі. У цей час подвоюються молекули ДНК, хроматиди, центріолі, також синтезуються білки, поділяються мітохондрії та пластиди тощо. Молекули ДНК перебувають у хромосомах у деспіралізованому (розкрученому) стані і спрямовують синтетичні реакції в клітині. Під час реплікації подвійний ланцюг ДНК під впливом спеціального ферменту поступово розкручується на два одинарні, і до кожного з них за принципом комплементарності відразу ж приєднуються вільні нуклеотиди. Реплікація молекул ДНК забезпечує подвоєння числа хромосом, тобто кожна із гомологічних хромосом складається з двох хроматид, двох ідентичних молекул ДНК. У подальшому одна потрапляє в одну дочірню клітину, а друга — в іншу. Тому дві дочірні клітини, які виникають внаслідок поділу, отримують весь обсяг біохімічної і генетичної інформації, який містила ядерна ДНК материнської клітини. Постсинтетичний період характеризується синтезом іРНК та рРНК, а також тубулінів — білків мітотичного веретена. У кінці постсинтетичного періоду синтез РНК різко знижується і зупиняється. Інтерфаза закінчується, настає процес поділу клітки — мітоз. Для кожного типу клітин існує певне ядерноплазматичне співвідношення (співвідношення об’єму ядра і цитоплазми). Внаслідок росту клітини об’єм цитоплазми зростає швидше, ніж об’єм ядра, порушується ядерноплазматичне співвідношення, що призводить до поділу клітини.
 Молекулярні процеси, що відбуваються протягом клітинного циклу, є послідовними. Неможливе «повернення» клітинного циклу у протилежний бік. Існує два ключові класи регуляторних молекул, що спрямовують клітинний цикл: це цикліни і циклін-залежні кінази. Л. Хартуелл, Р. Хунт і П. Нерз отримали Нобелівську Премію в галузі Медицини і Фізіології 2001 року за відкриття цих центральних молекул у регуляції клітинного циклу.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Виконання лабораторної роботи «Мітотичний поділ клітин»

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Цикл клітинного поділу - це серія подій в еукаріотичній клітині між одним поділом клітини і наступним. Таким чином, це процес, завдяки якому одна клітина (така як запліднена яйцеклітина) розвивається у сформований організм, і процес, завдяки якому відновлюються волосся, шкіра, клітини крові, а також деякі внутрішні органи.
 Мітотичний поділ забезпечує точну передачу спадкової інформації від материнських клітин дочірнім протягом будь-якої кількості послідовних клітинних циклів. При цьому зберігається постійність числа хромосом та вмісту молекул ДНК в ядрі в усіх дочірніх клітинах.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 2

Мейоз. Каріотип.
Лабораторна робота  № 11 “Будова хромосом”.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про поділ клітин на прикладі мейозу; ознайомити із особливостями редукційного поділу; розкрити біологічну роль хромосом у процесі розмноження, росту та розвитку організму; дати поняття каріотип.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси на прикладі мітозу та мейозу, уміння співставляти, аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно- рецептивний:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда,
повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, математика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: мейоз, каріотип, гаплоїдний набір хромосом, кон’югація, кросинговер.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Уважно прочитати фази, виправити помилки, тобто поміняти місцями назви фаз та поставити їх у необхідній послідовності.
Метафаза.
- біля полюсів деспіралізуються хромосоми;
- утворюються ядерні оболонки;
- утворюються ядерця;
- розчиняється веретено поділу;
- формується борозна поділу, яка поглиблюється і ділить цитоплазму і органоїди між двома дочірніми клітинами приблизно порівну;
- утворюються дві дочірні клітини генетично ідентичні материнській клітині.
Профаза.
- хромосоми спіралізуються, кожна з них складається з двох хроматид;
- ядерна мембрана фрагментується і зникає;
- ядерце зникає;
- центріолі клітинного центру розходяться до полюсів;
- починає формуватися веретено поділу.
Телофаза.
- нитки веретена поділу скорочуються;
- сестринські хроматиди роз'єднуються в області центромер і перетворюються на хромосоми, які рухаються до протилежних полюсів клітини;
- до кожного полюса відходить хромосом стільки ж, скільки було у материнській клітині.
Анафаза.
- хромосоми шикуються в площині екватора, утворюючи «материнську зірку»;
- нитки веретена поділу прикріплені до центромер хромосом.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Метою нашого уроку будуть відповіді на запитання:
- Чим відрізняються соматичні клітини від гамет?
- Як утворюється гаплоїдний набір хромосом?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Мейоз – особливий спосіб поділу соматичних клітин, під час якого відбувається зменшення – редукція – кількості хромосом і перехід клітин із диплоїдного у гаплоїдний стан. Він складається з двох послідовних поділів – редукційного та екваційного.
 Процеси, що відбуваються в інтерфазі мейозу, ідентичні тим, що в мітозі: інтенсивний синтез білка, збільшення поверхні клітинних мембран, реплікація ДНК.
 Розповідь про послідовність фаз мейозу з використанням електронної дошки або динамічних посібників на магнітній дошці.
 Каріотип – сукупність хромосом соматичної клітини. Особливості каріотипу певного виду залежать від кількості, розмірів і форми хромосом. Стабільність каріотипу забезпечує існування виду в природі. У всіх соматичних клітинах певного організму міститься певна кількість хромосом. У всіх організмів одного виду число хромосом в клітинах однакове: у хатньої мухи — 12, у дрозофіли — 8, у кукурудзи — 20, у полуниці — 56, у рака річкового — 116, у людини — 46, у шимпанзе, таргана и перця — 48. Число хромосом не залежить від організації виду і не обов’язково вказує на спорідненість.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Виконання лабораторної роботи «Будова хромосом».

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Порівняльна характеристика мітозу та мейозу.
2. Значення мейозу: редукційний поділ – мейоз – становить собою досконалий механізм. Який забезпечує сталість каріотипу видів, що розмножуються статевим способом. Диплоїдний набір хромосом відновлюється під час злиття гамет при заплідненні. Мейоз також забезпечує спадкову мінливість організмів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 3

Обмін речовин і енергії в клітині.

Мета.
Освітня. Розширити в учнів знання про обмін речовин та енергії, набуті у 9 класі; ознайомити із поділом обміну речовин на пластичний та енергетичний;  розкрити особливості процесів метаболізму.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати реакції пластичного та енергетичного обмінів та уміння розкривати взаємозв’язок між ними; розвивати увагу, пам’ять, спостережливість та впевненість у своїх поглядах.
Виховна. Виховувати у розумінні учнів розуміння того, що всі живі системи пов’язані між собою за допомогою обміну речовин та енергії між організмами та довкіллям.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. нформаційно- рецептивний:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда,
повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: хімія, екологія, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: метаболізм, анаболізм, катаболізм, пластичний обмін, енергетичний обмін, автотрофи, гетеротрофи, міксотрофи, аероби, анаероби.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Робота в групах, які розкривають в ігровому та науковому вигляді процеси мітозу та мейозу в клітинах. Кожна група задає запитання один одному, працює з ілюстраціями, на яких зображені фази цих процесів та ділиться цікавою інформацією щодо значення мітозу та мейозу для продовження роду і безперервності поколінь.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живого, яка склалася історично.  Які ж найважливіші процеси роблять клітину єдиним цілим?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Більшість клітин тіла і організми належать до відкритих біологічних систем. Їхнє існування можливе лише завдяки надходженню в них із зовнішнього середовища поживних речовин, їхніх перетворень та виведення назовні продуктів життєдіяльності. Сукупність цих процесів називається обміном речовин або метаболізмом. Обмін речовин – загальна властивість, характерна для всіх живих організмів, що полягає в обміні речовинами, енергією та інформацією із середовищем. Умовно обмін поділяють на дві частини – зовнішній обмін, що здійснюється через поверхневий апарат та внутрішній обмін – метаболізм.
 Обмін речовин поділяють на два взаємозалежних процеси:
- анаболіз (асиміляція), що протікає із затратами енергії;
- катаболізм (дисиміляція), що протікає із звільненням енергії.
Завдяки процесам обміну речовин та перетворення енергії забезпечується підтримання гомеостазу за змін умов навколишнього середовища. Підтримання гомеостазу – необхідна умова нормального функціонування будь-якої біологічної системи.
Для живих організмів нашої планети основним джерелом є сонячне світло, завдяки якому задовольняються всі енергетичні потреби. Розповідь з повідомленнями учнів про автотрофів, гетеротрофів та міксотрофів.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота з роздатковим матеріалом, м\медійною дошкою, підручником над етапами енергетичного обміну: підготовчим, безкисневим, кисневим.
  Найважливішим на безкисневому етапі енергетичного обміну є розщеплення в клітинах молекул глюкози шляхом гліколізу на дві молекули піровиноградної (С3Н4О3) або молочної кислоти (С3Н6О3) у м'язових клітинах:


У процесі розпаду глюкози беруть участь 13 різних ферментів, фосфорна кислота і АДФ. Під час гліколізу виділяється 200 кДж енергії . 84 кДж використовується на синтез 2х молекул АТФ, а решта (116 кДж) використовується у вигляді теплоти.
Значення гліколізу: організм дістає енергію в умовах дефіциту кисню.
  Після завершення гліколізу настає друга стадія - кисневе розщеплення. Процес кисневого розщеплення описується рівнянням:


Це дихання. При цьому виділяється енергія (2600 кДж) частина якої розсіюється у вигляді тепла (45%), 55% перетворюється в енергію хімічних зв'язків АТФ (1440 кДж).

V. Узагальнення та сист ематизація знань.

 Виберіть із переліку процесів, що відбуваються із затратами енергії та із вивільненням:
- рух тіла або його частин;
- проведення нервового імпульсу;
- повітряне дихання;
- анаеробне дихання;
- скорочення м’язів;
- біосинтез білка;
- виділення поту;
- поділ клітин;
- розумова діяльність.


VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 4

Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології.
Практична робота № 5
«Причини і наслідки швидкого розмноження бактерій»

Мета.
Освітня. Сформувати в учнів знання про клітину як цілісну систему; розкрити основні положення сучасної клітинної теорії; ознайомити із досягненнями та перспективами сучасних цитотехнологій та галузів їх застосування.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати клітину як відкриту систему, клітину як елементарну живу систему, клітину як інтегровану біологічну систему.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда,
повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання практичної роботи.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, портрети.
Основні поняття та терміни: цитотехнології, клітинна інженерія,  клітинна теорія.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Повторення знань про штучне вегетативне розмноження, яке застосовується в селекції рослин.
 Чому фотосинтез та дихання – головні процеси, що забезпечують життя на Землі?
 В чому суть пластичного та енергетичного обмінів, які є умовою підтримання життя клітин, джерелом їхнього росту і розвитку?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Клітина складається з різних складових частин, але функціонує як єдине ціле? Нам необхідно буде довести, що клітина – це цілісна система. В яких галузях життя застосовуються сучасні цитотехнології?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Клітини є універсальними будівельними одиницями живої матерії, з яких побудовані всі живі організми. Будова клітин практично однакова в усіх, за невеликими різницями. Але кожна клітина – це досконала система, що здатна перетворювати одні форми енергії в інші: хімічну в механічну, в електричну. Клітина – інформаційна система, в якій зберігається закодована спадкова інформація. Все це говорить про єдність походження. Сучасні досягнення у вивченні клітини та її властивостей здійснюються завдяки сучасним досягненням у техніці. Узагальнення знань, отриманих під час тривалого вивчення клітин було сформульоване як клітинна теорія. Прослухати повідомлення учнів, можливо презентацію про клітинну теорію Т.Шванна та М.Шлейдена. Розробки уроків до теми "Клітина як цілісна система" (10 кл.)

 На сучасному етапі клітинна теорія включає такі положення:
- усі організми складаються з однієї або багатьох клітин, тому клітина – елементарна одиниця будови живих істот;
- клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів подібні за походженням, будовою, хімічним складом, основними процесами життєдіяльності;
- кожна нова клітина утворюється виключно в результаті розмноження материнської, тобто клітина – елементарна одиниця розмноження;
- багатоклітинні організми розвиваються з однієї клітини, тобто клітина – елементарна одиниця розвитку;
- клітини містять спадкову інформацію необхідну для здійснення життєвих циклів і забезпечення зміни поколінь певного виду організмів;
- клітинам притаманна подразливість, вони здатні сприймати різні впливи і певним чином на них відповідати;
- у більшості багатоклітинних організмів різні типи клітин формуються внаслідок спеціалізації протягом індивідуального розвитку;
- у більшості багатоклітинних тварин і вищих рослин з клітин, подібних за будовою та функціями, формуються тканини;
- з тканин формуються органи, які тісно пов’язані між собою в системи органів та функціональні системи і підпорядковані нервовій та гуморальній регуляції.
Створення клітинної теорії значно вплинуло на подальший розвиток усієї біології.
Сучасні дослідження у галузі цитології насамперед спрямовані на вивчення найдрібніших органел і структур клітини. Електронні мікроскопи відкрили нові перспективи перед дослідниками. Все більше розвиваються дослідження в галузі клітинної інженерії – цитотехнології.
 Цитотехнологія — відносно нова галузь біологічних досліджень. Вона використовує різні методи, насамперед, методи виділення клітин з організму і перенесення їх на поживні середовища. Там клітини продовжують жити і розмножуватися. Культури таких клітин можна застосовувати не тільки для наукових експерементів, але й у виробництві. Зокрема, це значно знижує собівартість лікарських препаратів та зберігає природні ресурси.
Учені здійснюють гібридизацію соматичних клітин організмів. При цьому за допомогою різних мікроскопічних технологій ядро однієї клітини переносять до іншої; в клітини одного виду переміщають хромосоми або їхні ділянки з клітин іншого. Прослухати повідомлення учнів про клонування.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання практичної роботи.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Порівняти клітинну теорію з ХVІІ ст.. та сучасну.
 Зробити віртуальну сучасну наукову лабораторію за допомогою демонстрації слайдів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 Підготуватись до семінарського заняття про можливості цитотехнологій.

Урок 5

Семінар № 2 «Можливості цитотехнологій»

 

 



Подібні публікації:
Всі розробки уроків до теми Всі розробки уроків до теми "Будова і життєдіяльність тварин" для 8 кл.
Всі розробки уроків до теми "Будова і життєдіяльність тварин". 1. Основні процеси життєдіяльності тварин. 2. Клітинна будова тварин та особливості...
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Розробки уроків до теми «Розмноження організмів» 11 кл. (згідно нової прогр ... Розробки уроків до теми «Розмноження організмів» 11 кл. (згідно нової прогр ...
 Розмноження організмів 1. Нестатеве розмноження організмів. 2. Статеве розмноження організмів. 3. Будова і утворення статевих...
Загальна характеристика типу Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі
Загальна характеристика типу Членистоногі...
Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл. Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл.
Виділення. 1. Виділення. Регуляція кількості води в організмі. 2. Будова сечовидільної системи. 3. Функції сечовидільної системи....
Навігація ↓
Реклама ↓
Нагороди ↓
Найпопулярніше ↓
Друзі ↓

Анализ сайта онлайн

Українська Банерна Мережа

Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓