Урок 1

Короткий нарис з історії розвитку біології.

Мета.
Освітня. Розкрити учням завдання загальної біології та розширити знання про біологію як сукупність наук про живі організми. Ознайомити із головними етапами у розвитку біології. Дати поняття про закономірності живої природи.
Розвиваюча. Розвивати уміння логічно мислити та робити висновки.
Виховна. Виховувати почуття гордості за науку біологію.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь, опис, бесіда, повідомлення учнів;
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Візуальний: складання схем.
4. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, портрети мислителів.
Основні поняття та терміни: біологія, загальна біологія, закономірності живої природи.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Згадати набуті знання із попередніх розділів біології, також знання про живу природу із історії, міфології, античних часів, середньовіччя.
- що вивчає наука біологія?
- коли і ким було запропоновано термін «біологія» (у 1802 р. Ж.Б.Ламарком та Г.Г.Тревіраніусом)?
- які мислителі із античних часів відомі та їхній вклад у розвиток наук?
- в які часи і ким передова наукова думка переслідувалась та коли почався прогресивний її розвиток?
- що таке еволюція (атомна, хімічна, органічна, соціальна)?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання.
Як змінилися знання про живі організми від перших відомостей про них і до сьогодення?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Загальна біологія – наука про основні і спільні для всіх живих організмів закономірності розвитку живої природи та розкриття сутності життя в усіх його проявах. До закономірностей біології належать: симетрія, полярність, метамерність, циклічність, детермінованість, спадковість, мінливість, пристосованість, зональність, екологічна піраміда, єдність живої речовини.

Короткий нарис історії розвитку біології.

Багатовікову історію біологічної науки умовно можна розділити на декілька етапів. Найчастіше це додарвінівський період (метафізичний) та дарвінівський. Метафізика (після фізики) розглядає явища і тіла природи як раз і назавжди дані, незмінні, ізольовані і не зв’язані між собою. Метафізичне мислення тісно пов’язане із креаціонізмом та теологією. В період метафізики зароджувалось нова течія – трансформізм. Це система поглядів про перетворення видів під впливом природних факторів. Трансформізм підривав метафізичні погляди і був попередником еволюційного вчення.
Історія природознавства бере свій початок з глибокої давнини. Перші систематизовані знання про оточуючий світ формувались у Стародавній Греції та Римі.
Античні мислителі (VI-Vст. до н.е.) різноманітність природи зводили до чотирьох коренів: вогню, повітря, води і землі, які з’єднуючись дають початок тілам природи. Фалес на перше місце ставив воду, Анаксімен – повітря, Геракліт – вогонь, а Емпедокл – їх поєднання. Арістотель вперше спробував всі тіла природи розмістити в порядку від простого до складного. Весь тваринний світ він розділив на тварин з кров’ю (хребетних) та тварин без крові (безхребетних). Його вважають засновником зоології. Теофраст (ІV-ІІІ ст. до н.е.) спробував класифікувати рослин, тому його вважають «батьком ботаніки». Гіпократ (ІІІ-ІІ ст. до н.е.) вніс вклад у розвиток стародавньої медицини. Він розвинув уявлення про природні причини хвороб. Гален (ІІ ст. до н.е.) досліджував також в галузі медицини. Йому належать положення про рух крові, функції мозку, нервів та м’язів. Тіт Лукрецій (І ст. до н.е.) стверджував, що з руху атомів в просторі виникають явища і сам стан природи.
Загальними важливими узагальненнями античних мислителів є те, що вони:
а) відстоювали думки про:
- матеріальність світу і його розвиток;
- єдність природи і природного виникнення живих істот шляхом самозародження;
б) поширювали ідею про зміни і перетворення одних форм живих істот в інші;
в) зробили спробу дати природне роз’яснення доцільності гармонійності як результату вибраковки дисгармонійних особин;
г) розробляли уявлення про градацію форм у вигляді висхідного ряду природних тіл від простого до складного;
д) розвивали ідею про єдність будови організмів, зв’язку їхніх частин, що мало важливе значення для обґрунтування погляду на природу як на єдине ціле.
В Середні віки (від V до ХV ст.) було панування релігійної ідеології. Цей період характеризувався повільним розвитком виробничих сил, культури і науки. Прогресивними мислителями були: Авіценна, Ібн Рушд, Альберт Великий, Роджер Бекон…
В епоху Відродження (ХV-ХVІІІ ст..) розпочався швидкий розвиток природознавства. У. Гарвей описав рух крові по замкненій системі по двох колах. А.Левенгук вивчав найпростіших. Д.Рей вперше сформулював наукове визначення виду. К.Лінней створив першу класифікацію (систему) органічного світу.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота у зошиті. Запис основних закономірностей біології та хронології розвитку біології.

1. Перші відомості про живі організми, нагромаджені первісною людиною: наскельні малюнки, фрески.
2. Біологія в Античні часи.
3. Розвиток біології в Середньовіччі.
4. Розвиток біології в епоху Відродження.
5. ХVІІІ ст.. – початок розвитку ботаніки, зоології, анатомії …. як самостійних наук.
6. ХІХ ст.. – відкриття основних закономірностей в біології.
7. Сучасна біологія.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Чому ж біологія – комплексна наука про живу природу?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Приготувати розповіді про вклад вчених Середньовіччя та епохи Відродження у розвиток біологічної науки.


Урок 2

Рівні організації живої матерії. Розкриття поняття «життя».

Мета.
Освітня. Сформувати в учнів сучасні погляди на походження життя та наукові погляди на сутність життя, субстрат життя та фундаментальні властивості життя; розкрити поняття «життя»; ознайомити із основними рівнями організації живої природи.
Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти головне, уміння порівнювати та робити відповідні висновки та узагальнення щодо походження життя і його сутності.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живої природи та життя як унікальної живої матерії на планеті.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування віршів та музики.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, література, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.
Основні поняття та терміни: життя, суть життя, субстрат життя, рівні організації життя, фундаментальні властивості життя.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

З’сувати знання про історію розвитку біології та біологію як комплексну науку.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Чому життя є якісно особливою формою існування матерії?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Живі організми планети відрізняються за багатьма критеріями, але їх об’єднує одна спільна властивість - життя. Пізнання сутності життя є основним завданням загальної біології. Життя – це якісно особлива форма існування матерії, вища у порівнянні з фізичною та хімічною формами. Вона являє собою біологічну форму руху матерії.
Живі тіла – це відкриті саморегулюючі і самовідтворюючі системи. Рівень знань кінця ХІХ ст.. дозволяв вважати, що основним субстратом життя є білок. «Життя – це спосіб існування білкових тіл, істотним моментом якого є обмін речовин. При припиненні обміну, припиняється життя».
На сьогоднішній день немає жодної живої системи, яка б не містила в собі сукупності білків та нуклеїнових кислот. Тобто субстратом життя є комплекс різноякісних органічних сполук. Живе тіло побудоване з тих же хімічних елементів, що і неживе, але характеризується складністю хімічних сполук. До числа фундаментальних властивостей, сукупність яких характеризує життя, відносяться: обмін речовин, саморегуляція, самооновлення, самовідтворення, подразливість, репродукція, спадковість, мінливість, розвиток, ріст, рух, поширення, адаптація, дискретність та цілісність.

Основні теорії щодо походження життя, їх суть:
- Теорія стаціонарного життя: життя існувало завжди.
- Креаціоністська теорія: життя було створено надприродною силою.
- Теорія спонтанного зародження життя: життя виникло неодноразово із речовин неживої природи.
- Теорія панспермії: життя занесене на нашу планету із Всесвіту.
- Віталістична теорія: необхідно вдихнути «життєву силу» у неживі тіла і вони стануть живими.
- Теорія біохімічної еволюції: життя виникло в результаті багатоетапних процесів, що підпорядковуються природним законам.

Характеристика рівнів організації живої природи: молекулярний, клітинний, тканинний, органний, організмовий, популяційно-видовий, біогеоценотичний, біосферний.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнення схем «Життя – багаторівнева відкрита система» («Рівні організації живої матерії») та «Ознаки живої матерії».

V. Узагальнення та систематизація знань.

Пояснити: чому ростуть рослини, тварини, діти, а також збільшуються у розмірах льодяні бурульки, сталактити, сталагміти. Рослини і тварини поширюються, а тіла неживої природи необхідно переміщати із використанням сили.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 3

Методи біологічних досліджень.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів із основними методами біологічних досліджень; розкрити суть наукових понять: гіпотеза, теорія, закон, науковий факт; пояснити значення біологічних методів у розвитку науки.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та біологічні поняття; уміння бути уважним, спостережливим.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живого.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання таблиці.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: українська мова, історія, математика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.
Основні поняття та терміни: біологічні методи, наукові поняття, закони біології, моніторинг, математичне моделювання.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Біологічний диктант.

1. Життя – це ………………..
2. Основна ознака живої матерії - ………………………..
3. Закономірне повторення певних періодів життя – це …………….
4. Рівень живої матерії, на якому відбуваються хімічні реакції та перетворення енергії, а також зберігається, змінюється та реалізується спадкова інформація – це ……………..
5. Організмовий рівень – це ……………………
6. Життя існувало завжди – це ……………….. теорія.
7. Субстратом життя є …………………………..

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення тами, мети та завдань уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Живу матерію на всіх рівнях організації досліджують різними методами, найголовнішими з яких є:
- Порівняльно-описовий.
- Експериментальний.
- Статистичний.
- Моніторинг.
- Моделювання.

Будь-яка наука користується певними поняттями. До біологічних понять належать:
- Гіпотеза (від грецького «гіпотезіс» припущення).
- Теорія (від грецького «теорія» - спостереження, досліження).
- Закон.
- Науковий факт (від латин. «фактум» - зроблене..

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником.

Заповнити таблицю.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Головні біологічні теорії:
- Теорія виникнення життя на Землі.
- Клітинна теорія.
- Еволюційна теорія.
- Теорія природного добору.
- Хромосомна теорія спадковості.

Головні закони біології:

- Біогенетичний закон.
- Закон еволюційного розвитку.
- Закон необоротності еволюції.
- Закони успадкування.
- Закон гомологічних рядів спадкової мінливості.
- Закон збереження енергії.
- Закон біогенної міграції атомів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготуватись до семінарського заняття « Вчені-біологи України»скачать dle 10.3фильмы бесплатно