Пошук:
Автор Pavlenko | 8 января 2014 | Коментарів: 0 | Переглянуто 2511
Рубрика: Методична копілка

Українська мова в біології

Тіло людини досить складне і кожна його складова частина має свою назву, причому не всі назви звучать просто. Багато назв органів є авторськими, тобто називаються від прізвищ вчених, які їх досліджували, їх називають епоніми. Найменування з компонентами - власними назвами - це невід'ємна складова у назвах структур опорно-рухового апарату, серцево-судинної, нервової, травної, дихальної, видільної та інших систем, органів, клітин…

У біології, а особливо біології людини, епоніми вживають давно й постійно. Авторські назви охоплюють широкий спектр анатомічних утворень від найважливіших вузлових до менш важливих для практичної медицини. Знання цих назв важливе насамперед із професійних позицій. Фахівці застосовують терміни-епоніми, що сприяє їхньому професійному становленню, підвищує інтелектуальний рівень, адже в епонімі - частина історії, культури, яка творилася, починаючи від найдавніших часів великими сподвижниками наукових знань до сьогодення.

 Серед досліджених авторських назв переважають словосполуки. Вони є дво-, три- та більше основними і складаються зі стрижневого слова-іменника та власної назви.

Прикметник + іменник + епонім

Із числа двокомпонентних моделей найактивнішими є структурно-семантичні моделі атрибутивного характеру: прикметник + іменник + епонім: кам’янистий отвір Арнольда; гребінна зв’язка Купера; вушні зв’язки Вальсальви; коловий пояс Вебера; панкреатичні острівці Лангерганса; остистий отвір Арнольда; сльозова частина Горнера та інші.

Іменник + іменник + епонім 

Атрибутивний характер носять також такі структурно-семантичні моделі: іменник + іменник + епонім: кут груднини Людовика; перехрестя покриву Макнерта-Фораля; пазуха аорти Вальсальви; стік пазух Герофіла; ядра ділянок Фораля та інші. Опорним словом для творення такої структурно-семантичної моделі виступає іменник у родовому відмінку. Серед термінів-словосполук частіше використовують моделі, побудовані на узгодженні складових частин, наприклад: артеріальні борозни Вормія; гребінна зв’язка Купера; овальний отвір Везалія та інші.

Прикметник + прикметник + іменник + епонім

Тричленні конструкції: прикметник + прикметник + іменник + епонім: вторинна барабанна перетинка Скарпи; присереднє пристінкове ядро Швальбе; задня погранична пластинка Демура-Десцемета; нижня лобова закрутка Брока та інші. 

Іменник + прикметник + іменник + епонім

Іменник + прикметник + іменник + епонім: залози передньої шкірочки Тізона; нерв криловидного каналу Відія; отвори найменших вен Тебезія; водопровід переднього мозку Сільвія.

Прикметник + іменник + іменник + епонім

 Прикметник + іменник + іменник + епонім: найменші вени серця В’єссена Тебезія; артеріальне коло мозку Віллізія; поперечний суглоб заплесна Шопара; спіральний вузол завитки Корті. 

Прикметник + іменник + прикметник + іменник + епонім 

У дослідженні наявні чотирикомпонентні терміни за такими структурними моделями терміносполук: прикметник + іменник + прикметник + іменник + епонім: малий сосочок дванадцятипалої кишки Санторіні; коса вена лівого передсердя Маршалла; додаткове ядро окорухового нерва Якубовича, Едінгера, Вестфаля. 

Прикметник + прикметник + прикметник + іменник + епонім 

Прикметник +  прикметник + прикметник + іменник + епонім: передній кірково-спинномозковий шлях Тюрка; пристінково-спинномозковий шлях Левенталя. 

Іменник + прикметник + прикметник + іменник + епонім 

Іменник + прикметник + прикметник + іменник + епонім: заслінка нижньої порожнистої вени Евстахія; простори райдужно-рогівкового кута Фонтана.  

Іменник + іменник +  прикметник + іменник + епонім 

Іменник + іменник +  прикметник + іменник + епонім: м’яз-натягач барабанної перетинки Евстахія. 

Іменник + прикметник + іменник + іменник + епонім: апоневроз двоголового м’яза плеча Пирогова.  

Серед багаточленних термінологічних словосполук, що мають п’ять компонентів у своїй структурі, виявлено 2 такі епонімічні назви. Вони так само, як і чотирикомпонентні, утворені на основі словосполук або іменників нижчого порядку і мають відповідно такі структури: Іменник + іменник + прикметник + прикметник + епонім наприклад: м’яз-стискач печінково-підшлункової ампули Одді; м’яз-стискач загальної жовчевої протоки Окснера.

Отже, дане дослідження, свідчить про те, що:

1)  у терміносистемі  анатомії словосполуки, до складу яких входять терміни-епоніми, складають 241 номінацію, що становить 3,6%;

2)  основні епонімічні назви, оскільки вони в сучасній та давній анатомічній літературі часто застосовувані, а також є основою для утворення деяких клінічних термінів, то вони мають право на існування, вдосконалення в науковій та практичній діяльності анатомів, лікарів;

3)  періодом розквіту анатомічної науки були XVI–XX ст., бо на цей час припадає найбільша кількість прізвищевих назв;

4)  досить активними у дослідженні були німецькі, французькі, англійські, ірландські, російські та ін. анатоми, фізіологи, гістологи, ембріологи, патологи й лікарі;

5)  прізвищеві компоненти присутні в найменуваннях різних анатомічних структур;

6)  за структурними особливостями вони є дво- та більше – основними і мають стрижневе (родове) слово – назву загального характеру: вена, зв’язка, складка, вузол, борозна, трикутник, пучок та ін. та власну (прізвище або прізвища) вчених, яка семантично детермінує та специфікує це слово.

Ось вам і організм людини: складність має багатопланову і назви його структур багатокомпонентні.

скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Вчені у серці людини Вчені у серці людини
 Список вчених, які досліджували серце людини досить великий, і лише невелика їхня частина увіковічнила себе у тому, що структури його будови...
Символічне вишневе дерево Символічне вишневе дерево
 Навіщо вишні кісточки? – думають дослідники. Річ в тому, що тверда кісточкова оболонка потрібна рослині, щоб захистити свою насінину від...
Використання художніх засобів у вивченні анатомії людини Використання художніх засобів у вивченні анатомії людини
 Використання художніх засобів у навчанні анатомії активізує пізнавальний процес, креативність, розвиває уяву, мову і мислення в учнів; сприяє...
Серце людини – насос! Чому? Серце людини – насос! Чому?
Моїм учням дуже подобається вивчати серцево-судинну систему людини, порівнювати її із системами інших хордових тварин, визначати її складність та...
Структури тіла людини, які названі на честь вчених, що їх досліджували. Структури тіла людини, які названі на честь вчених, що їх досліджували.
Багато структур та органів тіла людини названо на честь вчених, лікарів, фізіологів, анатомів …, які їх досліджували та описували будову та...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓