Організм людини – досить складна біологічна система. Центральне місце в ньому належить серцю, тобто воно є мотором цієї складної системи. За словами наших вчених серце – це орган, що починає рухатися першим ще в організмі зародка, а вмирає останнім. Чому цей орган працює все життя без спочинку, щоб ми не робили? Цим питанням цікавилися ще з доісторичних часів. Список вчених, які досліджували серце людини досить великий, і лише невелика їхня частина увіковічнила себе у тому, що структури його будови названі на честь дослідників: пучок Гіса, волокна Пуркиньє, вузол Ашофф–Тавари, вузол Гіса-Фляка-Коха, трикутник Коха, Гарвеївські кола кровообігу … 

Скорочення серця відбувається в результаті періодично виникаючих процесів збудження в самому серцевому м’язі. Внаслідок цього міокард здатний до скорочення, будучи, навіть ізольованим від організму. Це явище називається автоматією.  У певних ділянках серцевого м’яза є скупчення особливих м’язових клітин, так званих вузлів – водіїв серцевого ритму, що самовільно, починаючи з ембріонального життя, виробляють електричні імпульси, під впливом яких серце скорочується ритмічно. 

Синоатріальний (СА) вузол Гіса-Фляка розташовується субендокардіально в правому передсерді біля верхньої порожнистої вени. Довжина СА вузла складає 1,5 см, ширина - 0,5 см і товщина - 0,2 см. СА вузол багатоінервований симпатичними і парасимпатичними волокнами, що відходять від правобічних симпатичного і блукаючого нервів. Кровопостачання СА вузла здійснюється артерією, що відходить у 70% випадків від правої вінцевої артерії й у 30% випадків від огинаючої гілки лівої коронарної артерії. 

СА вузол є водієм ритму першого порядку. Через рівні проміжки часу він генерує електричні потенціали, що збуджують міокард і викликають скорочення всього серця. У стані спокою частота імпульсів коливається від 60 до 90 у хвилину. У СА вузлі розрізняють два основних види клітин:

 1. Р-клітини (расеmакеr - водій ритму), що відповідають за генерацію потенціалу дії, розташовані, головним чином, у центрі вузла.  

 2. Т-клітини (transitional - перехідний), що проводять імпульси, знаходяться переважно на периферії.

 Крім того, у СА вузлі існують проміжні клітини, що мають морфологічні ознаки обох груп, і волокна Пуркіньє, які знаходяться на периферії вузла і переходять у провідні шляхи передсердь.

 Імпульси збудження, що виникають у Р-клітинах, проводяться Т-клітинами до близько розташованих клітин Пуркіньє, які активують міокард правого передсердя.

 Розрізняють три передсердні (міжвузлові) провідні тракти. Ці шляхи утворені клітинами Пуркіньє, клітинами, схожими на клітини скорочувального передсердного міокарда, нервовими клітинами і гангліями блукаючого нерва. Передній тракт виходить з переднього краю синусового вузла, огинає спереду верхню порожнисту вену і ділиться на дві частини. Одна з них йде до лівого передсердя, утворюючи міжпередсердний пучок Бахмана, інша частина повертається до міжпередсердної перетинки і досягає гребеня атріовентрикулярного вузла. Середній міжвузловий тракт Венкебаха виходить із задньої частини синусового вузла, огинає позаду верхню порожнисту вену і, спускаючись по правій стороні міжпередсердної перетинки, підходить до гребеня АВ-вузла. Довжина АВ вузла складає 5–6 мм, ширина †2–3 мм.  Задній передсердний тракт Тореля є найдовшим. Він відходить від задньої частини синусового вузла, проходячи уздовж, обходить основну частину АВ-вузла і підходить до його нижньої частині. Деяка частина волокон заднього тракту бере участь у формуванні пучка Гіса.  

 Міжпередсердний тракт Бахмана забезпечує практично синхронну роботу правого і лівого передсердь. Швидкість поширення збудження в скорочувальних передсердних волокнах складає 0,6-0,7 м/с, тоді як розрахункова швидкість руху по "трактах" – 1-1,5 м/с. Будова провідної системи в передсердях відрізняється великою розмаїтістю. Нерідко наявні додаткові шляхи проведення, які не є патологічними. Ці шляхи, а також пучок Тореля, у фізіологічних умовах знаходяться в неактивному стані.  

Атріовентрикулярний вузол Ашоффа-Тавара розташований у передньонижньому відділі правого передсердя й у міжпередсердній перетинці між устям коронарного синуса і місцем прикріплення до міжпередсердної перетинки стулки тристулкового клапана. Хірурги, що оперують на провідній системі серця, часто визначають його положення по трикутнику Коха, у передньому куті якого знаходиться АВ вузол. Передньоверхньою стінкою трикутника Коха служить сухожилля Тодара - фіброзний пучок, що проходить в основі клапана нижньої порожнистої вени.

Останнім часом уживають більш широке поняття "АВ з'єднання", під яким розуміють перехідну зону від передсердних волокон до АВ вузла. Основні функції АВ з'єднання обумовлені низькою швидкістю (0,05 м/c) руху імпульсу, що залежить від переваги в ньому клітин з повільною електричною відповіддю. Кровопостачання вузла відбувається за допомогою правої коронарної артерії. Іннервація здійснюється лівим блукаючим і лівим симпатичним нервом. Морфологічно в АВ з'єднанні розрізняють кілька типів клітин:   

-Т-клітини,

-Р-клітини,

-фібробласти,

-безмієлінові нервові волокна,

-ендотелій капілярів.

В АВ вузлі набагато менше Р-клітин, ніж у СА вузлі.  При пригніченні функції автоматизму СА вузла, роль водія ритму беруть на себе центри автоматизму другого порядку – Р-клітини АВ з'єднання, що генерують 40-60 імп/хв.

 Продовженням АВ-вузла є загальний стовбур пучка Гіса, що має ширину близько 2 мм і довжину 8-18 мм. Стовбур пучка Гіса складається з двох сегментів – проникаючого і гіллястого. Проникаючий сегмент проходить через фіброзний трикутник і доходить до мембранної частини міжшлуночкової перетинки. Гіллястий сегмент починається на рівні нижнього краю мембранної перетинки і поділяється на дві ніжки. Права ніжка направляється до правого шлуночка, а ліва – до лівого шлуночка. Загальний стовбур пучка Гіса і його розгалуження іннервуються волокнами симпатичних нервів.

  Перераховані внурішньошлуночкові шляхи, розгалужуючись, утворюють мережу волокон Пуркіньє, анастомозуючих між собою. Нервові волокна блукаючого нерва не доходять до волокон Пуркіньє в шлуночках. Кровопостачання клітин волокон Пуркіньє здійснюється кров'ю з капілярної мережі артерій відповідного району міокарда.

  Крім описаних елементів провідної системи, існують додаткові провідні шляхи (ДПШ), по яких серцеві імпульси можуть проникати з передсердь у шлуночки і назад в обхід АВ з'єднання і(або) інших ділянок провідної системи. До них відносяться:

1.Передсердношлуночкові з'єднання між передсердями і шлуночками в обхід АВ вузла - пучки Кента. Сховані ретроградні вентрикулоатріальні з'єднання - ретроградні пучки Кента.

2.Нодовентрикулярні з'єднання між дистальною частиною АВ вузла і міжшлуночковою перетинкою - волокна Махейма. Фасцікуловентрикулярні з'єднання між загальним стовбуром пучка Гіса або його лівої ніжки і міокардом шлуночків (функціонують рідко) - волокна Махейма.

3.Атріофасцікулярний тракт, що пов’язує праве передсердя з загальним стовбуром пучка Гіса (зустрічається рідко) - тракт Брашенмаше.

4.Атріонодальний тракт між СА вузлом і нижньою частиною АВ вузла - тракт Джеймса.