Пошук:
Автор Pavlenko | 27 октября 2013 | Коментарів: 0 | Переглянуто 11897
Рубрика: Корисна інформація / Тваринний світ

Цікаве життя зозулі

Зозуля - порівняно великий птах: у довжину 30-40 см, у розмаху крил - 65 см. Вона вважається однією з найшвидших, спритних і обережних птахів у світі. Гучне зозуляче „ку-ку" добре знає кожен з нас. Особливо часто цей крик чутно в лісі навесні або літнього ранку. Його неможливо переплутати з голосом якого-небудь іншого птаха. Крик зозулі чути здалеку, проте через скромне забарвлення і звичку ховатися в густих кронах листяних дерев побачити зозулю справді нелегко. Зозуля має подібні назви на різних мовах. Так, наприклад, болгари її називають „куковіца", чехи - „кукачка", німці -„кукук", французи - „куку», в Румунії ії назва - „кук", а в Італії - „куколо".
 Кування зозулі, призначене зовсім не людям, а самці, яку підкликає самець. Самки ніколи не кують, вони глухо "регочуть", або монотонно вибалакують звуки"клі-клі-клі". Зозулі для утворення звуку поводяться як жаби: вони вимовляють клич, стискаючи повітря в горлі, з повністю закритим ротом, тобто зовсім не розкриваючи дзьоба.
 У зозулі, що летить, добре помітним є довгий, заокруглений на кінці хвіст. Птахи обох статей забарвлені однаково: темно-сіра верхня частина тіла, а голова і крила бурого відтінку. Цікаве життя зозуліПташенята на шиї мають білу пляму, а їхнє оперення часто має червонувато-бурий відтінок. Зозулю, що летить, можна переплутати з яструбом-перепелятником, оскільки в неї такі ж загострені крила і смугасте черево.
 Поживою зозуль переважно є комахи, яких зазвичай знаходить на деревах і в кущах: метелики, жуки та їхня гусінь. Цікаво, але вони не «спеціалізуються» на якійсь особливій здобичі, а ловлять тих комах, яких багато і найлегше зловити. Зозуля - один з небагатьох птахів, які поїдають і волохату гусінь. Волоски волохатих гусениць впиваються в хітинову кутикулу стінок шлунку. Кутикула із застряглими в ній волосками видаляється з кишечника у вигляді грудок, що відригуються.
 Найцікавішим у житті зозулі є те, що вона не будує власного гнізда, а підкидає яйця у гнізда інших видів, причому часто у гнізда того виду птахів, які вигодували її саму. Коли самка зозулі знаходить придатне гніздо і поблизу немає господарів, вона викидає одне яйце і відкладає замість нього власне, для цього пташці треба всього кілька секунд. Іноді ці гнізда належать видам, які менші від пташеняти зозулі, і «батькам» слід невтомно працювати, щоб прогодувати велетенського підкидька, помилково вважаючи його своїм власним. Зозуленя з’являється на світ раніше, ніж пташенята господарів гнізда і викидає звідтіля всі яйця – це так званий рефлекс викидання. Причому цю маніпуляцію зозуленя робить так: підлазить під рідне пташеня прийомних батьків, натягує його на спину, притримуючи піднятими вгору крильцями. Потім задкує до краю гнізда, а дійшовши, привстає і кидає його "за борт", щоб залишитися в гнізді одному. Цікаве життя зозуліПташеня зозулі так вимогливо добивається корму, що іноді його годують й інші птахи, не тільки його „вихователі". Усього в гнізді воно проводить майже три тижні.  Залишаючи гніздо, зозуленя ще погано літає. Добре літати воно починає лише через тиждень після вильоту. Тому  прийомні батьки годують зозуленя ще 1-1,5 місяця після виходу з гнізда.
 Але не всі птахи такі нерозумні. Деякі птахи, відчувши біду, залишають гнізда з усіма яйцями назавжди. Інші не викидають яйця підкидька, можна помилитися і своє власне замість цього викинути. Вони тоді просто переривають насиджування всіх яєць і замуровують свої яйця, разом з яйцем зозулі в ізоляційній камері, побудованій з пуху і гілочок, а самі відкладають нові яйця і приступають до їх насиджування.
 Частіше всього зозуля підкидає яйця луговим щеврикам, малинівкам, лісовим тинівкам, вівсянкам і трясогузкам.  Зозуля відкладає по одному яйцю приблизно у дев'ять гнізд, Така поведінка називається гніздовим паразитизмом. На думку фахівців, зозуля роздає своїх дітей направо і наліво не тому, що вона погана мати, а тому що дозрівання яйцеклітин у неї дуже розтягнуто. Якби вона взялася насиджувати яйця, то не минути певних негараздів: перше пташеня вже вилупилося б, а останнє яйце пташка б тільки відкладала. Таке потомство буде приречено на загибель, адже постійно сидіти і насиджувати яйця неможливо.
 Популяція зозулі в Європі достатньо велика й стабільна, хоча спостерігається зниження чисельності західноєвропейської популяції. Місця зимівлі зозуль, які гніздяться в Європі, розташовані в Африці, переважно в саванах. Деякі птахи з західних регіонів Азії зимують в Європі, інші – в Азії, аж до Нової Гвінеї.
 Кожної весни зозулі повертаються зі своїх африканських зимовищ до Європи. Вони живуть у лісах, лісостепах, степах, різних за складом берегових кущах застійних або поточних водоймищ, у парках і садках, у горах на висоті до 3 000 м над рівнем моря. Досить часто зозуль можна зустріти у вологих районах, рідше вони поселяються на околицях населених пунктів або в міських парках. У більшості європейських держав вона знаходиться під охороною.

Легенди про зозулю
 
  Зозуля – один із «найміфічніших» птахів. В українських народних легендах дуже поширеним є мотив перетворення дівчини на зозулю з різних причин. За однією з них на цього птаха перетворилася дівчина, що відмовилася вийти заміж за вибором батьків. За іншою на зозулю перетворилася дівчина, що сховалася від нареченого в день весілля. В третьому варіанті на зозулю перетворили зарозумілу дівчину, яка пожартувала над людьми (в різних варіантах легенд це міг бути Ісус Христос, Божа Матір, святі або жебрак), сховавшись в укриття і прокричавши "ку-ку!”
 В Галичині зозулю вважають дівчину, прокляту матір'ю й перетворену на птаха за те, що вона, бажаючи налякати матір, заховалася якось за комин й почала кувать. У тій же Галичині записано перетворення на зозулю проклятої батьком князівни й дуже перероблений варіант цієї легенди, за яким на зозулю перекинулася князівна, проклята матір'ю за те, що не схотіла вийти заміж за багатого князя.
 Інші легенди повідомляють, що зозуля й чайка походять від дівчат, які задумали було полякати Спасителя, який аби покарати їх, вирік, щоб одна з них кукала, а друга кигикала, поки світ сонця. Нарешті є ще вірування, начебто зозуля стала з жінки, яка вбила свого чоловіка й була засуджена за те Богом не мати пари й поневірятися по лісах.
 Про походження зозулі є й докладніша легенда-казка. Купались якось у ставку дівчата. Виходять з води, і кожна стала брати своє плаття, одна дівчина до свого плаття, аж дивиться, а в нього забрався вуж. Лежить, згорнувшись в клубок - ніяк не можна тій дівчині взяти одяг. Що тут робитимеш? Нема в що їй вдягтися. Аж раптом вуж і каже дівчині: «Я вилізу, та тільки за умови, щоб ти була моєю, а то не віддам плаття». Як тут за вужа заміж іти?! Стоїть бідна дівчина біля води: стояла вона там доти, доки череда пішла в село. Нарешті, взяла вона своє плаття у вужа й каже до нього: «Піду за тебе, присилай сватів». Старости не примусили себе довго чекати, подала їм дівчина рушники, ось відгуло весілля. Чоловік не бере її до себе додому, а каже: «Поживемо поки що у твого батька».
 Чи довго, чи недовго так вони жили тільки якось чоловік заявляє їй, що піде на те саме місце, де вона тоді купалася: «Піду, - каже він, а коли дуже вже засиджуся там, то прийдеш туди й гукнеш: ку-ку! ку-ку! ку-ку! Я зразу і явлюся до тебе. А тепер іди: треба зі своїми рідними побачитися. Пішов. Нема його й нема. Пішла жінка на те місце, де вона колись купалася з подругами. Приходить і гукає: «Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку!» Виплив її чоловік і зажили вони знову разом, як і раніш. Через якийсь там час чоловік знову збирається йти до своєї рідні, а жінці наказує викликати його з води, якщо він часом надто вже засидиться у своїх. Тоді зібрався і втретє провідав їх. «І цього разу мене так само викликатимеш: прийдеш до води й скажеш: «Ку-ку! Ку-ку!» Може трапиться, що тепер я й не випливу до тебе. Та коли сам не випливу, то пришлю свого приятеля. Схочеш зі мною побачитися, сідай на нього, коли він випливе, - приятель цей і відвезе тебе до моїх рідних. Не бійся сідати на нього: він мій щирий товариш. Отож прийди, благаю тебе, до мене. А коли не приїдеш, то не будеш мені за жінку й не повернешся вже до своїх рідних, а перекинешся на птаха». Не схотіла вона їхати до вужаки, який був її чоловіком, й відразу ж перекинулася на птаха, полетіла, й тепер «ку-кукає».
 Культ зозулі підтверджується археологічними знахідками. В Мікенах було виявлено позолочену фігурку оголеної богині-аргів’янки з зозулею. Там таки було виявлено позолочену модель храму, увінчаного зображенням зозулі. На крітському саркофазі в Агіа-Тріаді було зображено подвійну сокиру, на якій сиділа зозуля.
 В грецькій міфології зозуля пов`язана з культом богині Гери. Цей птах вважався провісником весни – пори кохання, а Гера була богинею календарного року. Зозуля зображувалася на скіпетрі Гери. В образі зозулі в міфі постає Зевс в той момент коли він домагався любові своєї сестри Гери. В цьому вигляді Гера притиснула його до своїх грудей. Коли вона це зробила то він став справжнім і оволодів нею. Після цього Гера була змушена вийти за нього заміж. Місце де відбувалися ці події було назване Зозулиною горою (за деякими даними це була гора Форнакс в Арголіді). Англійський дослідник Р. Грейвс припускає, що Зевс постає в образі зозулі тому, що він як би символічно "викинув” усіх інших божеств "з гнізда” та добився верховної влади в грецькому пантеоні. До того ж він присвоїв скіпетр Гери з зозулею.
  В багатьох легендах і переказах східних слов`ян зозуля часто символізує собою вбиту горем жінку. В одному варіанті від туги за рідною домівкою на зозулю перетворюється дівчина, яку віддали заміж в далекі краї, перетворившись на птаха вона летить на батьківщину. В іншому варіанті на зозулю перетворюється дружина, що плаче за загиблим чоловіком.
  Згідно з легендою, що поширена на Смоленщині, на зозулю перетворилася жінка, що відмовилася подати води своїй хворій матері і та її за це прокляла.
  Згідно з білоруською легендою поширеною на Берестейщині на зозулю апостол Петро перетворив дівчину, яка його дражнила. За іншою легендою на зозулю було перетворено дівчину, яка не захотіла допомогти бідному брату. У білорусів з зозулею було пов`язано ряд прикмет. Особливо це стосувалося того коли вона вперше подавала голос. При цьому говорили, що людина має щось тримати у руках і тоді у неї все буде вдаватися протягом року; кишеня людини не повинна бути пустою, щоб у неї були гроші. В білоруському Поліссі поганою прикметою вважався перший крик зозулі і перший грім в той час коли ліс ще не вкрився листям.
  В Поліссі вірили в те, що зозуля починає подавати голос лише після того, як під час пасхальної всенощної священник промовить привітання Христу.
   Згідно з болгарською легендою зозуля спочатку була ангелом, але за її гріхи Бог перетворив її на птаха.  За іншою легендою зозуля була проклята Богородицею: коли вона прийшла до лісу з новонародженим Ісусом Христом, то усі дерева і птахи завмерли, тільки зозуля цього не зробила.  

Зозуля – символ

 Зозуля - один з український народних символів. Згадана в ряді художніх творів, народних казках та бувальщинах. часто пов'язаний із жінкою, яка втратила чоловіка.
 З усіх птахів зозуля є одним з найпорочніших. Спочатку вона була тільки доброю віщункою як провісниця весни й літа - найкращих пір року. При цьому, значення доброї віщунки зозуля значно іншою мірою витримала в народній літературі, аніж в українській. А втім в Україні скрізь заведено в народі питати зозулю, коли хтось уперше почує її кування, скільки років він проживе, скільки разів зозуля прокує, стільки років, передбачається, проживе той, хто запитує. Коли зозуля кує, то з вола в неї в цей час випадає зернятками «намисто», яке вона нанизує на гілочку (всім відомі яєчка гусені-кільцепряда). Якщо в того, хто вперше почує кування, виявляються в кишені гроші, то вони не переводитимуться в нього цілий рік. Ось чому дехто навесні зав'язує шага (гріш) у сорочку, щоб завжди бути при грошах.
 Частіше в українській народній поезії і незрівнянно рідше в поезії західноєвропейських народів - зозуля є злою віщункою. В українських піснях про смерть козака його мати, сестра й кохана, тужачи, прилітають до нього на могилу зозуленьками. За українськими та польськими народними повір'ями, крик зозулі в саду віщує погану погоду, а трикратний над оселею - смерть господаря. Тривале кування провіщає поганий рік та хвороби людей і скотини.
 Зозуля - символ суму і вдівства, весни і, водночас, нещастя, туги за минулим і страждань нерозважливої матері. Вона має віщий дар – «кукує» людині літа, щасливе або нещасливе заміжжя. Може бути передвісником доброго чи поганого врожаю: коли закує на голе дерево - бути голодному літу, а якщо дерево вже розпуститься - то чекай доброго врожаю.
 «Кує» зозуля тільки навесні - від Благовіщення до Івана Купала - а як виб'ється ячмінний колос, перестає...
 Вона першою вилітає у вирій і останньою звідти повертається, а це означає, що ключі від цього райського острова - у неї. Вона відчиняє його пташкам, коли вони навесні вилітають на землю, і зачиняє, коли ті на зиму повертаються до царства мертвих.
 На рушниках зозулю найчастіше вишивають на гілці калини, що символізує продовження роду.

Що таке зозулиця (зузулиця)?

В Україні до Євро-2012 футбольним уболівальникам було запропоновано аналог африканської вувузели: трипільський свисток - зузулицю. У народі цей музичний інструмент, зроблений із глини, більше відомий як окарина. Зузулиця має низький приємний звук і не дратує, як африканські вувузели.

скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Гончарна справа у птахів Гончарна справа у птахів
 Назва птаха пічник пов’язана із особливостями життєдіяльності, саме із створенням гнізда. Птах ніколи не намагається заховати своє гніздо...
Кожна мухоловка – птах-загадка Кожна мухоловка – птах-загадка
  Мухоловки - це скромного наряду жваві птахи, дрібні за розмірами, які добре відомі скрізь. Їх можна зустріти і в хащах неходженого лісу, і в...
Птах, що любить все блискуче Птах, що любить все блискуче
 Полюбляють ці пташки все блискуче, а поблизу людських поселень можна знайти безліч блискучих предметів. Разом з цим вони дуже люблять споживати...
Полювання за яйцями Полювання за яйцями
 Яйце - складова частина статевої системи багатьох хребетних тварин. Це яйцеклітина, що захищена від зовнішнього впливу різними м’якими...
Птахи вчора, сьогодні, завтра. Птахи вчора, сьогодні, завтра.
 Істоти планети, які дійсно потребують людської уваги та піклування – це птахи, тому, що більшість звичаїв українського народу, побутове...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓