Пошук:
Автор Pavlenko | 12 июля 2015 | Коментарів: 0 | Переглянуто 2372
Рубрика: Корисна інформація / Тваринний світ

Листоїди дрібні – шкода велика

   Твердокрилі, або жуки – досить різноманітний ряд комах. У шкільних підручниках яскраво зображено досить багато жуків, які вражають своїм зовнішнім виглядом. Але серед представників ряду значна кількість жуків майже мікроскопічних розмірів. Такими є хризомеліди, або жуки-листоїди, що вважаються однією з найбагатших видами родиною твердокрилих у фауні України. За зовнішнім виглядом вони зовсім непоказні, але результати їхньої діяльності помітні неозброєним оком. Живуть переважно відкрито на листі, рідше – всередині листя, стебел, плодів. Великої шкоди сільськогосподарським і лісовим культурам завдають тополевий, вербовий, калиновий, суничний, вільховий жуки листоїди.
   Листоїди переважно невеликого розміру, тіло різної форми і різного забарвлення.
   Листоїд тополевий, вербовий трапляється повсюдно. Пошкоджує усі види тополі та верби. Листоїди дрібні – шкода велика Жук завдовжки 10–12 мм, металічнозелений або синій з червонуватожовтими надкрилами, зачорненими в кутках. Личинка завдовжки 8–12 мм, жовтуватобіла, з чорними ногами і головою; по всьому тілу розкидані чорні бородавки і плями. Личинка має запах, що нагадує запах кориці. Лялечка 11 мм, білуватожовта з чорним рисунком.
   Зимують статевонезрілі жуки під опалим листям і на поверхні ґрунту. Виходять навесні, у першій декаді травня за температури повітря 12–13°С і починають додатково живитися, прогризаючи у листках наскрізні отвори. Після запліднення самки відкладають яйця на нижньому боці листків купками по 20 – 60 в кожній. Плодючість — 220–500 яєць. Личинки перший час тримаються разом, скелетуючи листя. У міру росту розповзаються і живляться окремо, прогризаючи у листі наскрізні отвори. Розвиток личинок триває 16–20 діб. У першій половині липня заляльковуються на листі у положенні вниз головою. Жуки, що вийшли, додатково живляться і наприкінці липня - на початку серпня відкладають яйця. Личинки другої генерації завершують свій розвиток у вересні і заляльковуються. Через 8–10 діб утворюються жуки, які залишаються на зимівлю. Отже, за рік розвивається дві генерації.
   Листоїд  осиковий вкрай рідкісний вид, на межі повного зникнення. Протягом ХХ в. виявлені лише поодинокі особини. Заселяє відкриті, добре освітлені ділянки, покриті трав'янистою рослинністю, уздовж стежок і серед розріджених чагарників. Розміром 7-10 мм, колір яскраво-зелений, проміжки між точками надкрил матові. Передньоспинка помірно опукла, дрібно, але рівномірно точкова, без бокового валика. Яйцеживородячі. Спосіб життя і трофічні зв'язки досліджені недостатньо. В активному стані жуки в липні-серпні.   
   Листоїд в'язовий або лупер садовий - шкідливий жук родини листоїдів, що поширений у Лісостепу, Листоїди дрібні – шкода велика Степу, зрідка на Поліссі. Пошкоджує яблуню, грушу, вишню, черешню, глід, шипшину, дуб, фундук, волоський горіх тощо.
Жуки чорні, без металевого відтінку, блискучі, вусики жовті з темною верхівкою; тіло видовженоовальне, опукле, довжиною 4-6 міліметрів. Передньоспинка в півтора рази ширша від своєї довжини, із закругленими краями; надкрила ширші від передньоспинки, в задній частині 
слабкорозширені, дрібнокрапкові. Ноги повністю руді чи жовтуваті. У самок довжина вусиків дорівнює довжині тіла.
   Листоїд фіолетовий вільховий або агеластика вільхова - жук з родини листоїдів. Листоїди дрібні – шкода велика В Україні поширений повсюдно. Шкідник лісового господарства, пошкоджує вільху чорну та сіру, ліщину, березу пухнасту і різні види верби.
Жуки 6-7 міліметрів завдовжки. Тіло зверху блискуче, фіолетово-синє, іноді блідо-зелене, густо вкрите крапками, знизу темно-синє або майже чорне. Яйця жовті, личинка чорна, волосиста, близько 11 мм завдовжки. Лялечка 6-7 мм завдовжки, блідо-жовта, овальної форми, очі й щетинки бурі. Перший-сьомий сегменти черевця мають п'ять-шість щетинок, а восьмий — чотири щетинки і по одному шипу з кожного боку.
   Калиновий листоїд розповсюджений по всій Європі, причому зустрічається не на всіх видах калини. Зимує в стадії яйця. Самки відкладають яйця на перезимівлю в ямки, які вигризають восени у молодих пагонах калини, після чого закривають їх отриманими при  цьому вигризками. Перші пошкодження листків калини роблять личинки, Листоїди дрібні – шкода велика які вийшли з яєць, що перезимували. Вони з’являються в другій половині травня – на початку червня, коли на кущах калини вже є молоді пагони та суцвіття. Період появи личинок триває декілька днів, причому на освітлених місцях личинки з’являються на 2–3 дні раніше, ніж у затінку. Личинки темно-бурого кольору, голова і ноги – чорні, довжина – 1,1-1,2 мм. Розташувавшись на нижній стороні листка, вони прогризають його наскрізь,. За великої кількості личинок спостерігається повне скелетування листків. З початком харчування забарвлення личинок стає брудно-зеленкувато-жовтим, довжина 7,5–9 мм.
   Дорослі личинки калинового листоїда сповзають з рослин на землю і закопавшись в її верхньому шарі, склеюють тут собі з часточок землі рихлі, ламкі кокони, в яких через декілька днів перетворюються на лялечку. Кокони знаходяться в ґрунті на глибині 1–2 см. Наприкінці липня – на початку серпня на рослинах з’являються жуки. Оскільки личинки ховаються в землю майже одночасно, то кожне літо спостерігається період протягом 3-4 тижнів, коли на кущах немає ані личинок, ані жуків. За цей час навіть повністю оголені личинками рослини встигають дещо відновитися: на них з’являються пагони з 6–8 листками, якими починають живитися жуки після виходу з лялечок. 
Жуки калинового листоїда жовто-бурого кольору, 5–7 мм завдовжки. Вони ведуть дуже малорухливий спосіб життя. Зазвичай сидять на листках, якщо їх турбують, піджимають ноги та падають на землю, де не рухаються протягом декількох хвилин. Харчуючись листками, жуки вигризають у них овальної або бобоподібної форми отвори, кожен раз роблячи новий отвір. Тому пошкодження, що роблять жуки, легко відрізнити від пошкоджень, що нанесені личинками. Самки листоїда відкладають яйця на одно-дворічні пагони калини, кількість кладок однієї самки – 5–28.
   Одним із найбільш розповсюджених шкідників сільського господарства серед листоїдів у світі є колорадський жук або Лептинотарса десятисмуга, який ушкоджує плантації картоплі у всьому світі. Первісний ареал колорадського жука охоплював території Північної Мексики та південного заходу США. З поширенням культури картоплі, жук розповсюдився на територію всієї Північної Америки, а згодом Європи і значної частини Азії. Його ареал продовжує розширюватись.
   Листоїд спаржевий, починаючи з весни, об'їдає листя і пагони спаржі, трохи пізніше починає пошкоджувати молоді пагони, листя і ягоди з квітками спаржі. У темно-сірих личинок жука три пари ніг для швидкого пересування по рослинах. Личинки заляльковуються в землі поруч зі спаржею. Для появи нових жуків потрібно півмісяця. Дорослі жуки досягають довжини 0,5 см, у них є відмінна риса - наявність червоної облямівки на спинці, а на надкрилах жовтий малюнок, жук забарвлений в темно-синій колір. Яйцекладки розташовуються на стеблах і листках. За період вегетації листоїд відтворює 2-3 покоління.
   Листоїд суничний трапляється у Поліссі й Лісостепу. Пошкоджує культурну, дикорослу суницю та інші трав’янисті й чагарникові рослини з родини розових, наприклад, гравілат, таволга та ін.
Жук завдовжки 3,5–4,2 мм, буруватожовтий, середньогруди, задньогруди й черевце чорні; надкрила Листоїди дрібні – шкода велика рівномірно опуклі. Яйця розміром 0,5–0,6 мм, кулясті, спочатку яскравожовті, потім жовторожеві з паличкоподібним чорним придатком на верхівці. Личинка завдовжки 5–6 мм, жовтобура з рядами темних поперечних смуг і бородавок, які мають щетинки; ноги й голова чорні. Лялечка — 3,5–4 мм, блідожовта.
   Зимують статевонезрілі жуки під рослинними рештками. Навесні, в другій половині квітня, за температури 13–14°С жуки виходять із місць зимівлі і додатково живляться: скелетують листя й прогризають у них звивисті отвори. Рідше пошкоджують черешки листків, суцвіття та квітки. У період висування бутонів самки відкладають по 1–2 яйця у вигризені отвори з нижнього боку листків. Період відкладання яєць розтягнутий, до 30–45 діб. Плодючість — 150–200 яєць. Личинки, що відродилися впродовж 25–30 діб, скелетують листя. Завершивши живлення, переходять у поверхневий шар ґрунту поблизу рослин і заляльковуються в земляних колисочках. Жуки, що виходять через 8–12 діб, деякий час живляться листям, після чого переходять на зимівлю. Розвивається одна генерація за рік.
   Листоїд цибулевий, або тріщала цибульна добре відомий квітникарям, які вирощують квіткові рослини, що розмножуються цибулинами. Ці всі жуки мають яскраве забарвлення і на вигляд - досить симпатичні. Форма тільця - подовжено-овальна, довжина - 7 мм, колір надкрил - оранжево-червоний, насичений, черевце і вусики - чорні. Коли сидить на зеленому листі, нагадує ювелірний виріб. Листоїди дрібні – шкода велика Такий приємний на вигляд жук накидається на квіти, безжально об'їдає листя по краях і вигризає в них отвори. Якщо жуків багато, вони об'їдають заодно і молоді бутони. Наситившись «під зав'язку», жуки починають інтенсивно розмножуватися. Яйця вони відкладають до липня. А потім на світ з’являються огидні брудно-жовті личинки. Ненаситні створення їдять безперервно, поширюючи навколо себе чорні слизькі екскременти. В результаті від листя залишаються одні скелетики. Іноді личинки частково, а то й повністю, можуть знищити листя всіх лілійних рослин. Дорослі особини теж із задоволенням ласують цими листками. 
Після закінчення терміну, відпущеного на трапезу, личинки забираються в ґрунт і перетворюються на лялечок, які благополучно зимують до весни. Потім, в новому сезоні, описаний вище процес повторюється із завидною постійністю!
   Гірчичний листоїд - жук довжиною 4-5,5 мм; тіло темно-синє або зеленувато-синє, опукле; голова до очей втягнута в груди; вусики чорного кольору, з основою червоно-жовтого кольору; ноги з синіми підставами стегон, руді. 
Яйця жовтуваті, овальні. Довжина личинки 9 мм, знизу жовтувата, зверху темно-бура, згорблена, з чорними дихальцями і темною головою; все тіло вкрите поперечно-витягнутими, округлими горбками, які несуть чорні короткі щетинки; на спині горбки розташовані в 2 поперечних ряди, і тільки по передньому краю сегментів, в середині є два додаткових горбка, які утворюють третій неповний ряд. Лялечка в шкідника вільна. 
   За 1 рік розвивається 1 покоління. Зимують жуки в грунтовій підстилці та грунті. Жуки починають виходити рано навесні в березні-квітні, і спочатку харчуються хрестоцвітими бур'янами.
   Самки після спарювання відкладають яйця під грудочки землі, в тріщини ґрунту, на листя і стебла купками по 5-25 штук. Найбільша чисельність личинок з'являється у фазі стеблування - початку бутонізації рослин гірчиці. На 5-6 см глибині відбувається лялькування личинок в заздалегідь приготовлених земляних пухких печерках, де формуються молоді жуки. Зимівля відбувається під різними прикриттями - суха трава, тріщини ґрунту, місця з камінням. Жуки об'їдають молоді гірчичні листя, а в фазу стеблування - верхню частину рослини. Найнебезпечнішими є личинки, які виїдають бутони і скелетують листя. Можлива повна загибель рослин, залежно від кількості шкідника.
   Жуки-листоїди мають мало ворогів у навколишньому середовищі. Якщо відчувають небезпеку, то виділяють крапельку отруйної рідини, яка робить їх непридатними в їжу багатьом хижакам.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Найвусатіші жуки Найвусатіші жуки
 Вусачі  можуть закидати їх на спину і випрямляти тільки уздовж верхньої сторони тіла, але ніколи не підтискають їх під себе –...
Цікаве життя жуків-мертвоїдів Цікаве життя жуків-мертвоїдів
 Кожна тварина на нашій планеті живе в тих умовах, які обрали їхні предки протягом багатовікової еволюції. У кожного своя...
«Маленькі, але удаленькі» - короїди «Маленькі, але удаленькі» - короїди
 Розглядаючи дерево, пошкоджене короїдом, можна знайти вхідний отвір, куди забираються самки, де вони відкладають яйця. Личинки, що виходять,...
Жуки, які шкодять плодові рослини Жуки, які шкодять плодові рослини
 Кожен українець, змалку і до старості, полюбляє плоди, вирощені на рідній землі. Першими достигають суниці, потім черешня, а далі все по черзі:...
Матеріали до уроків біології тварин (8 кл.) про відмінні ознаки ряду Твердокрилі або Жуки. Матеріали до уроків біології тварин (8 кл.) про відмінні ознаки ряду Твердокрилі або Жуки.
Відмінні ознаки ряду Твердокрилі або Жуки....
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓