Пошук:
Автор Pavlenko | 19 октября 2013 | Коментарів: 0 | Переглянуто 11544
Рубрика: Корисна інформація / Рослинний світ

Королева осіннього саду – жоржина

Жоржина! Хто дав цій квітці таке вишукане ім’я, на яке вона цілком заслуговує. Яскраві жоржини справді впадають в око та милують його похмурої осені. А особливо приємно відчувати їхній ніжний та легкий аромат після дощу. Звичайно, з біологічної точки зору це зовсім не квітка, а суцвіття кошик. По його краю розміщені язичкові квітки (пелюсткові), а в середині трубчасті. За типом суцвіття жоржини поділяють на три групи: прості – немахрові, напівмахрові та махрові. В першій групі суцвіття з одним рядом язичкових квітів. Висота рослин, забарвлення і розміри суцвіть різноманітні. В групу напівмахрових входять жоржини з двома і більше рядами крайових квіток, забарвлення і форма різноманітна. Діаметр суцвіть до 20 см. Група махрових характерна найрізноманітнішою будовою язичкових квітів. Королева осіннього саду – жоржина
 Колір жоржин буває різним: ніжно-жовтим або жовтогарячим. А ще фіолетовим, білим, ліловим, бузковим... та й червоним він теж буває. А також існують жоржини «з підсвіткою», де поєднуються кілька кольорів. За формою квітка-суцвіття жоржини кругла та пишна. В неї дуже багато пелюсток, що звужуються на кінцях. Коли жоржина тільки починає розквітати, вона схожа на барвисту кульку або на кольорового їжачка, що підняв свої голки угору. Жоржини є ефектними не тільки завдяки пишним "шапкам" з ніжними пелюстками, а й за багатство відтінків.
 Коли жоржина зовсім розквітне, вона розкривається. Осінні дощі розтріпують її пелюстки та поступово хилять донизу її тонку довгу пусту стеблину. Ці квітки не ростуть поодинці, вони виростають цілою купою та квітнуть на одному й тому ж місці багато років.
 Листя жоржини пір’ясте, зовсім звичайне. Але хто ж буде звертати на нього увагу! Приваблює увагу саме ніжна та гарна квітка, яка, проте, не лякається холоду, і є королевою осіннього саду.
 Жоржина - рослина родини Складноцвітих або Айстрових. Серед усіх видів зустрічаються однорічні (веселі хлоп’ята) та багаторічні. 
 В природних умовах в Центральній Америці ростуть на висоті від 2400 до 2600 м над рівнем моря, на піщаних схилах поруч із сухолюбними рослинами – кактусами та юками. Вночі температура падає нижче нуля, але жоржини від заморозків не пошкоджуються, тому що вдень від сонця грунт нагрівається, а вночі відбувається віддача тепла.
 Перші свідчення про ці рослини з’явились в 70-х роках ХVІ ст. В Європу насіння завіз з Мексики в кінці 80-х років ХVІІІ ст. французький ботанік Ніколя Жозеф Тьєрі де Менонвіль, який був відряджений до Мексики, щоб вкрасти кошеніль, що цінується за свій червоний барвник. Але у своїй офіційній доповіді (у 1787 році) відзначив дивовижно красиві квіти. Після цього насіння цих квітів були надіслані із ботанічного саду в Мехіко до Мадриду, де були висаджені і розквітли в жовтні 1789 року, і отримали назву Dahlia coccinea на честь шведського ботаніка Андерса Дала, одного з учнів Ліннея.
 Коли бульби жоржин були доставлені до Іспанії, передбачалося, що можна, дотримуючись індійської традиції, використовувати їх для задоволення гастрономічних інтересів, на зразок картоплі. Але смак бульб виявився невідповідним для європейських шлунків, проте монарх був так вражений квітами, що наказав вирощувати тільки в королівському саду. Але не минуло й півтора десятка років, як жоржини з'явилися у Франції, і незабаром - Англії та Німеччині, Бельгії, Голландії.
 Справа в тому, що німецький селекціонер Карл Людвіг Вільденов заперечив проти доречності назви «Далія» на тій підставі, що раніше її вже отримав один з південноамериканських чагарників, і запропонував перейменувати рослину в георгіну, тобто жоржину, на честь професора Петербурзької Академії наук Йоганна Готліба Георгі. Так що Росія виявилася певним чином причетною до походження слова. Але в наукових класифікаціях квітка таки іменується Dahlia. Про жоржини складено чимало легенд, по найвідомішій з них це була дуже рідкісна квітка, краща прикраса царського саду. Закоханий садівник Георгій забрав пару бульб, щоб посадити біля будинку своєї дівчини та був спійманий і суворо покараний. Але пам'ять про любов залишилася в назві квітки. Отже, завезені в Росію культурні мексиканські сорти далій стали називати жоржинами (георгинами). Так, вже в 1842 р. в Москві та Петербурзі можна було купити колекції жоржин, що складаються з 200 сортів.
 Знайомство флористів Голландії із жоржиною сталося в той час, коли коробка коріння жоржин була направлена з Мексики до Нідерландів. Тільки одна рослина пережила мандрівку, але заквітла вражаючими червоними квітками з гострими пелюстками.
 XIX століття називають золотим для жоржин, бо Європа пережила «жоржинову лихоманку». Ціни як на зрізані квіти, так і на бульби до того підскочили, що стали виникати легенди про те, як бідні садівники завдяки їй ставали чи не мільйонерами (втім, вкупі з «тюльпановою лихоманкою» — дуже можливо, що таке траплялося). До речі, ці квіти отримали своє поширення завдяки іспанському королю, який оцінив їх красу і створив георгіновий сад.
 Всі жоржини поділяються на три групи. До першої відносять деревовидні види, стебла яких від 1,5 до 6 м. До другої групи відносяться низькорослі з дрібними простими суцвіттями на довгих квітконосах. Цвітуть рано. Вони родоначальники карликових культурних жоржин. Третя група поєднує рожеві і перисті форми. Суцвіття немахрові, різноманітні за забарвленням квітів і формою листків. У жоржин другої і третьої груп надземні частини на зиму відмирають.
 Садові сорти жоржин – рослини помірного клімату. Висаджують їх після заморозків.
 Найпоширенішим видом у садах Європи є Георгіна мінлива (і її численні форми), яка в дикому вигляді має різнокольорові крайові (язичкові) квіти і жовті в середині (трубчасті); з цього-то виду й пішла в безліч форм сучасних жоржин, які цвітуть у кінці літа і восени.
 Інтенсивна селекційна робота, що проводилася в багатьох країнах світу впродовж двох століть, призвела до створення величезної кількості сортів жоржин - зараз їх вже налічується кілька десятків тисяч. Вони настільки різноманітні, що виникла необхідність їх садової класифікації. Тому у Брюсселі в 1962 році була вироблена і прийнята міжнародна класифікація, яка замінила старі національні. За цією класифікацією всі сорти жоржин розбиті на 10 секцій, груп або класів:
- немахрові,
- анемоновидні,Королева осіннього саду – жоржина
- комірчкові,
- піоновидні,
- декоративні,
- кулясті,
- помпонні,
- кактусові,
- напівкактусові,
- перехідні (змішані).
 До тієї чи іншої секції сорти зараховуються за ознаками махровості, будови і форми суцвіття і форми пелюсток.
 У 1983 році головним ботанічним садом АН СРСР у довідковому виданні «Квітково-декоративні рослини» за редакцією В. М. Билова була опублікована нова класифікація: на основі якої сорти жоржин об'єднуються в 12 класів:
- однорядні,
- анемоновидні, Королева осіннього саду – жоржина
- комірчкові,
- піоновидні,
- прямі кактусові,
- кактусові з вигнутими пелюстками,
- кулясті,
- помпонні,
- декоративні,
- німфейні,
- змішані,
- напівкактусові.
 Отже, жоржини прийшли в наш сад з плоскогір'їв Мексики і Гватемали, але сучасні сорти цієї квітки настільки відрізняються від своїх предків, що прості мексиканці не бачать зв'язку між пишними садовими жоржинами - і дикою жоржиною, нічим не примітним для Мексики бур'яном. У 1963 році президент Мексики Адольфо Лопес Матеос проголосив жоржини національною квіткою.

 

скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Квіти, як м’який та ніжний бархат Квіти, як м’який та ніжний бархат
 Чи такі вже чорнобривці й українські? Звідки вони потрапили до нас? Як їх ще називають? Коли з’явились перші чорнобривці в Україні...
Цинія - квіти зі званням «майор» Цинія - квіти зі званням «майор»
 Майори характеризується великою різноманітністю сортів, що відрізняються висотою, махровістю, термінами цвітіння, розмірами і забарвленням...
Звідки в Україні чорнобривці? Звідки в Україні чорнобривці?
 Майже всюди до самих осінніх приморозків цвітуть ці, виспівані у піснях та народному фольклорі, квіти. Таке враження, що вони росли завжди у...
Айстри – квітки-зірки Айстри – квітки-зірки
 Квітки айстри вражають багатством кольорів та форм, так як бувають білими, рожевими, бордовими, синіми, фіолетовими, червоними, і, навіть,...
Рослини-хамелеони Рослини-хамелеони
Найпоширенішими серед рослин-хамелеонів є медунки. Цікаве у них те, що вони можуть змінювати колір своїх квіток. Ближче до верхівки завитка, там де...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓