В шкільних підручниках біології екологічні фактори класифікують на три групи:
- абіотичні - фактори неживої природи: хімічні й фізичні - склад повітря, води, ґрунтів, температура, світло, вологість, радіація, тиск, …;
- біотичні - форми взаємодії між організмами;
- антропогенні (антропічні) - фактори діяльності людини.
 Але на сьогодні екологи розрізняють вже набагато більше груп факторів, об’єднаних у спеціальну класифікацію:

1. За часом:
- фактори часу - еволюційний, історичний, діючий;
- фактори періодичності - періодичний і неперіодичний;
- первинні та вторинні.
2. За походженням:
- космічні;
- природноантропогенні;
- техногенні;
- антропогенні.
3. За середовищем виникнення:
- атмосферні;
- водні;
- геоморфологічні;
- фізіологічні;
- генетичні;
- екосистемні.
4. За характером:
- інформаційні;
- фізичні;
- хімічні;
- енергетичні;
- термічні;
- біогенні;
- комплексні;
- кліматичні.
5. За об’єктом впливу:

- індивідуальні;
- групові;
- видові;
- соціальні.
6. За ступенем впливу:
- летальні;
- екстремальні;
- обмежуючі;
- мутагенні;
- тератогенні.

7. За умовами дії:
- залежні чи незалежні від щільності.

8. За спектром впливу:
- вибіркової чи загальної дії.
 Wikipedia зазначає, що у 1958 р. А. С. Мончадський запропонував класифікацію факторів за характером їхньої дії. 

 Стабільні фактори - ті, що не змінюються протягом тривалого часу: земне тяжіння, сонячна стала, склад атмосфери. Вони зумовлюють загальні пристосування організмів, визначають належність їх до мешканців певного середовища планети Земля.
 Змінні фактори в свою чергу поділяються на закономірно-змінні і випадково-змінні До закономірно-змінних належить періодичність добових і сезонних змін. Ці фактори зумовлюють певну циклічність у житті організмів: міграції, сплячку, добову активність та інші періодичні явища і життєві ритми. Випадково-змінні фактори - фактори, дія яких повторюється без певної періодичності: коливання температур, дощ, вітер, град, епідемії, вплив хижаків. Ці фактори впливають на чисельність популяцій і значною мірою зумовлюють амплітуду її коливань.
 Крім цих груп слід виділити сигнальні і орієнтаційні фактори, які безпосередньо на метаболізм не впливають, але є причиною зміни стану або поведінки організмів. До сигнальних факторів нале¬жать різні природні явища, які передують появі несприятливих факторів і завдяки сприйманню яких організм завчасно може перебудувати свій метаболізм або поведінку. Наприклад, скорочення дня є сигналом для підготовки до зими: накопичення жиру, формування міграційних зграй, міграції і впадання у сплячку деяких видів тварин. Орієнтаційні фактори також виконують сигнальну роль і сприймаються органами чуттів для визначення положення в просторі і часі. Деякі риби і птахи за розташуванням зірок на небі визначають міграційні шляхи. Орієнтиром можуть бути також особливості рельєфу, споруди людини.
 Пропонується також класифікація:

- корисні фактори;
- негативні фактори;
- нейтральні фактори.
Відповідно до них:
- взаємокорисні (++);
- корисно-нейтральні (+0);
- корисно-шкідливі (±);
- взаємонейтральні (00);
- нейтрально-шкідливі (0-);
- взаємошкідливі (--).
Таким чином, екологічних факторів, зазначених у шкільній програмі з біології, недостатньо для характеристики впливів довкілля на живі організми.