Яким чином одна запліднена яйцеклітина може стати джерелом великої кількості тканин і органів. які утворюють цілісний організм? Вченими було доведено, що нормальний розвиток можливий лише від взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішніх у рослин належать: світло, температура, довжина світлового дня, вологість, … . А до внутрішніх? Основні внутрішні фактори, які регулюють ріст та розвиток рослин мають хімічну природу і до них належать гормони. Саме рослинні гормони відіграють основну роль в регуляції росту. Термін «гормон» був введений фізіологами, що означає органічні речовини, які утворюються в одній тканині, а потім транспортуються в інші, де викликають певний фізіологічний ефект. Гормони активні в дуже невеликих кількостях. У цьому їхня схожість із гормонами у тваринному організмі та людини. Один фізіолог вирахував масу гормону по відношенню до маси пагона і з’ясував, що це можна співставити як голку до 20-тонної копиці сіна.
 Слово «гормон» пішло від грецького слова «hormaein», що означає збуджувати. Але на сьогоднішній день з’ясовано, що багато гормонів виявляють гальмівну дію. Тому ці біологічно активні речовини розглядають не як стимулятори, а як хімічні регулятори. Поштовх до вивчення рослинних гормонів дало відкриття ауксину.
 
Ауксин.
 Одним із перших експериментів по вивченню регуляцій росту належить ще Чарльзу Дарвіну. Згідно його дослідженням було визначено, що від верхньої частини до нижньої передається якийсь стимул, який заставляє стебло згинатися. У 1926 р. голландському фізіологу Ф.В.Венту вдалось виділити цей «стимул» із верхівок пагонів. Пізніше була доведена роль ауксину в регуляції розтягнення клітин верхівкових бруньок, але в той же час він гальмує ріст бічних бруньок.
 Ауксин виявляє різноманітний вплив на рослину у залежності від часу впливу, виду рослин, типу тканин. У високих концентраціях ауксин токсичний.
1. Ауксин збільшує пластичність клітинної оболонки. Коли вона пом’якшується, клітина збільшується в розмірах за рахунок тургорного тиску. У міру його зменшення, клітина поглинає води більше і продовжує розростатися до тих пір, поки не зустріне достатнього опору зі сторонни оболонки.
2. Ауксин впливає на диференціацію провідної тканини у пагоні, який росте. Якщо у стеблі перерізати або видалити частини судинних пучків, то із клітин серцевини утворюються нові провідні тканини, які встановлюють зв’язок з пучками непошкоджених ділянок. А якщо видалити листки та бруньки вище місця зрізу, то формування нових клітин затримається і додавши ауксин до черешка листка, який залишився, над місцем зрізу, формування судинної тканини відновлюється. Отже, ауксин відіграє роль у приєднанні судинних тяжів, листків, що розвиваються, до судинних пучків стебла.
3. У дерев ауксин сприяє росту камбію. Коли навесні починають ділитися клітини меристематичної зони пагона, то ауксин, поступаючи із верхівки пагона, стимулює ділення клітин камбію та утворення вторинної флоеми і вторинної ксилеми.
4. Практично було з’ясовано, що ауксин здатен стимулювати утворення додаткових коренів у живців. Це дозволяє розмножувати рослини вегетативним шляхом. Але необхідно знати, що надмірна кількість ауксину призводить до гальмування подальшого росту рослини.
5. Ауксин прискорює ріст плодів. Особливо цікаво, що обробляючи ауксином жіночі частини, у рослин починають розвиватися плоди без запліднення, наприклад, безнасінних томатів, огірків, баклажанів. Крім цього ауксин міститься в утвореному насінні. Наприклад, у садової полуниці насінини знаходяться зовні суничини і, якщо видалити насінинки із квітколожа під час його розвитку, то нормальний плід не сформується. Або, якщо видалити невелику частину насіння, то квітколоже буде розвиватися тільки там, де насіння залишилося. У разі штучної обробки ауксином, ріст плода буде продовжуватися далі.
6. Ауксин діє на опадання листків та інших частин рослини. Якщо необхідно затримати опадання листків, квіток, плодів, то рослину обробляють ауксином штучно. Це має велике значення у сільському господарстві. На плантаціях цитрусових це використовується найчастіше і це дозволяє отримати більші врожаї.
7. Синтетичні ауксини широко використовуються для боротьби із бур’янами.

 Відкриття ауксину стимулювало пошук інших типів хімічних речовин, що регулюють ріст рослин.

Цитокінін.
 Цитокініни були відкриті завдяки їхній здатності прискорювати поділ клітин та формування бруньок. Пожовтіння листків пов’язане із втратою хлорофілу. Це явище можна попередити обробкою цитокінінами. Наприклад, на зрізані листки нанести плямами цитокінін, то ці плями залишаться зеленими, а інші частини пожовтіють. Вченими було досліджено, що старіння частин рослин відбувається внаслідок поступового «відключення» окремих генів з наступною втратою здатності до синтезу м-РНК та білка. Отже, цитокініни перешкоджають виключенню цих генів і сприяють продовженню синтезу гормонів та утворенню сполук, як наприклад, хлорофіл. Але в яких частинах рослини утворюється цитокінін невідомо: чи в корені, чи в районі розтягнення клітин, чи нижче верхівки пагона. Зате в плодах, які розвиваються, його дуже багато.

Етилен.
 Біологічна історія етилену почалась із ХІХ ст., коли міські вулиці освічувались лампами, в яких горів газ. Німецькі вчені помітили, що витік газу із світильників викликає опадання листя у рослин, які ростуть вздовж тіневої сторони міських вулиць. Пізніше це було доведено у багатьох містах. Лише у 1901 р. доказали, що компонентом світильного газу є етилен. Вчені спостерігали, коли обробити таким газом проростки, вони починають змінювати напрямок росту. Пізніше було доведено, що етилен виявляє великий вплив майже на всі процеси росту, розвитку і старіння рослин.
1. Етилен має значення для дозрівання плодів. В міру поступового дозрівання в них відбуваються постійні зміни: у недозрілих плодах руйнується хлорофіл, а проявляються в дії інші пігменти, що змінюють забарвлення. М’ясиста частина стає м’якою. Таким чином, етилен, як природний продукт, виділяється багатьма рослинними тканинами, плодами, квітами, листками, безлистяними стеблами і коренями рослин, а також деякими видами грибів. На сьогоднішній день етиленом обробляють томати, для прискорення їх дозрівання, які збирають зеленими. Етилен також використовується для прискорення дозрівання горіхів та винограду.
2. Етилен сприяє опаданню листків, квіток та плодів. В листках етилен активізує ферменти, що викликають руйнування клітинних оболонок, які пов’язані з опаданням. Тому етилен використовують на практиці для легшого відокремлення плодів вишні, ожини, чорниці, винограду, дозволяючи провести механічний збір урожаю. Він також використовується для прорідження садів.
3. Етилен використовується для зміни статі квіток у однодомних рослин. Ним обробляють чоловічі квіти, щоб збільшити кількість жіночих, отже збільшити урожай.
Таким чином, етилен – газоподібний гормон, який утворюється в результаті неповного згорання вуглеводнів. Він відноситься до природних регуляторів росту і викликає рід фізіологічних реакцій.

Гіберелін.
Такі гормони як гібереліни були виокремлені на початку ХХ ст.. і тривалий час не вивчались. Вперше вони були  виділені із паразитичних грибів, які порушують нормальний ріст сіянців рису. Сьогодні стало відомо, що вони містяться в усіх частинах рослин в різних концентраціях.
1. Найбільша концентрація їх у недозрілому насінні. До проростання насіння знаходиться у стані спокою, який може перериватися холодом чи світлом. Гібереліни можуть замінити фактори, що сприяють росту зародка та появі проростків.
2. Більшість рослин у перший рік життя утворюють лише розетку листків. А квіти і плоди з’являються уже на другий рік. Тому, обробляючи гібереліном, отримують насіння вже в перший рік.
3. Гібереліни стимулюють проростання пилку та ріст пилкових трубок у багатьох рослин. Цим вони можуть викликати утворення партенокарпічних плодів у яблуні, смородини, огірків, баклажанів. Не обминуло це і цитрусові, і персикові дерева, і горіхоплідні. Гібереліни стимулюють проростання насіння злаків.

Абсцизова кислота – гормон, який було знайдено в сплячих бруньках і плодах. Було з’ясовано, що цей гормон гальмує ріст. В багатьох випадках, абсцизова кислота викликає дію, протилежну всім іншим, стимулюючим ріст, гормонам.

Таким чином, гормони являють собою важливі хімічні регулятори росту, які утворюються в одних тканинах організму, а потім транспортуються в інші, де проявляється їхня фізіологічна дія. Вони активні у надто малих кількостях.
Дія рослинних гормонів залежить від властивостей тканин та оточуючого їх хімічного середовища. Успіхи в дослідженнях гормонів зробили можливим втручання в генетику рослин.