Вся життєдіяльність рослин залежить від багатьох факторів, і по-перше – від температури. Яку ж температуру мають рослини? Чи однакова вона у підземній та надземній частинах? Численними дослідженнями з’ясовано, що температура коренів дуже близька до температури грунту, так як корінь знаходиться у тісному контакті з ним. А щодо наземної частини все зовсім не так.
Надземна частина рослини завжди: і вдень, і вночі; і влітку, і взимку, протягом усього життя рослини, має впливи різної температури середовища, яка залежить від дії потоку теплової радіації. При нормальній температурі листки виділяють і поглинають велику кількість довгохвильової радіації, тобто потік енергії поглинається листками і завдяки цьому вони нагріваються. Невелика частина поглинутої енергії витрачається на фотосинтез, а більша частина витрачається на транспірацію. Цікаво те, що від 8% до 45% інфрачервоних променів відбивається назад і лише деяка їхня частина проходить через листок. Таким чином, потік енергії, що поступає із довкілля діє на листки, а також на всю рослину, де витрачається на підтримання фізіологічних процесів.
Було доведено, що листки сприймають не лише падаючу енергію, а й ту, яка відбивається від поверхні. Наприклад, пісок відбиває від 30% до 60% падаючої енергії, тому листки над поверхнею сухого піску можуть отримувати більше на 20% енергії. В результаті всіх цих процесів вдень спостерігається підвищення температури листків.
Температура листків ще залежить від їхньої товщини та консистенції. Вона підвищується від прямих променів і може, навіть, перевищити температуру повітря. Наприклад, температура листків кавового дерева на 12-15 градусів вища за температуру довкілля. На розсіяному світлі температура листків, як правило, нижче температури повітря. У тонких ніжних листках невисока теплоємність і вони сильніше реагують на коливання освітлення, ніж м’ясисті сукуленти, у яких із-за невеликої поверхні менша інтенсивність теплообміну і нижча транспірація. Вночі температура листків трохи нижча від температури повітря і поверхневого шару грунту (у трав’янистих), а вдень вона вища температури повітря, але нижча температури поверхневого шару і залежить від нього. Денна температура листків максимальна в полудень.
Вітер знижує температуру листків, покращує їхній теплообмін. При надмірному водопостачанні вона мало відрізняється від температури середовища. Коли доступ води затримується, листки в’януть і розпочинається їхнє перегрівання.
Температура листків у великій мірі залежить від нахилу їхніх пластинок по відношенню до падаючих сонячних променів. Звичайно, тонкі листки рослин нагріваються і охолоджуються швидше, навіть, за декілька хвилин, ніж сукуленти. Деякі рослини у жаркий період літа можуть скидати листки.
Вивчаючи нагрівання рослин, дослідники довели, що температура по рослині розподіляється по-різному. Найбільш нагріті стебло та листки, розміщені ближче до поверхні грунту. І взагалі було з’ясовано: якщо температура рослин і середовища однакова – це виняток, а якщо різна – це правило.
Цікаві дослідження були проведені із підсніжниками. Вони починають розвиватися ще під снігом, ростуть пробиваючи танучий сніг, виходять назовні і зразу зацвітають. Під час перебування під снігом температура ростків близька до температури снігу, а підземних органів така як грунт. Як тільки росток виходить на світло, температурний режим змінюється. В денні години температура ростків уже перевищує температуру повітря на декілька градусів. Велику роль тут відіграє прогрів підстилки. У період цвітіння температура листків і квітів на 7-8 градусів вище температури повітря. Тому при низьких температурах повітря на початку розвитку пролісків, їхні листки притиснуті до теплої підстилки, а в міру прогрівання повітря, вони приймають вертикальне положення.
Температура, а саме тепло, по-різному впливає на окремі функції рослини. Наприклад, на проростання насіння впливає двояко: а) низькі плюсові температури можуть зняти стан спокою; б) температура визначає швидкість проростання насіння. Від температури також залежить ріст рослин. Мінімальні температури, що визначають більшість процесів, часто співпадають із температурою замерзання тканин, а максимальні лежать на декілька градусів нижче термальної точки смерті рослини.
Процес фотосинтезу також залежить від температури, вірніше від інтенсивності освітлення з концентрацією вуглекислого газу. Але температурний оптимум фотосинтезу не може бути видовою характеристикою рослини. Процес дихання рослин також залежний від температури. Високі її показники різко знижують дихання, звичайно, це пов’язано із фактором часу. Тобто при тривалих впливах високих температур швидкість дихання постійно падає.
Цікаво те, що з температурою пов’язане надходження поживних речовин з грунту через корені. Швидкість поглинання води коренями багато в чому залежить від проникності цитоплазми. Підвищення температури до певної межі збільшує проникність цитоплазми, але при високих температурах поглинання води знижується. При різких зниженнях температури, наприклад, від 20 до 0 градусів поглинання води коренями зменшується на 60-70%. Але низькі температури не затримують поглинання коренем азоту. Весняні холоди сповільнюють приріст трав.
Численними дослідженнями було доведено, що для рослин велике значення має зміна денних і нічних температур. Більшість рослин настільки пристосувались до регулярних змін, що для них необхідна низька нічна температура. Адже зміна температур стимулює більшість фізіологічних процесів у життєдіяльності рослин.
В процесі еволюції наші рослини досить добре пристосувались до дії і низьких, і високих температур, хоча крайні, екстремальні температури можуть викликати ті або інші пошкодження. У залежності від цього рослини поділяють на різні екологічні групи по відношенню до низьких і високих температур. Серед них є холодостійкі, морозостійкі, жаростійкі, … . Їхня температура тіла повністю залежить від температури довкілля.
Таким чином, температура – це один із важливих факторів довкілля, який визначає життєві процеси рослинності планети.скачать dle 10.3фильмы бесплатно