Транспірація створює силу, завдяки якій вода рухається від коренів до листків. Швидкість руху води по рослині залежить від багатьох факторів, які необхідно долати:
- величина поперечного розрізу елементів ксилеми;
- сила тяжіння;
- сила тертя в судинах;
- розмір, форма і характер поверхні листків;
- протидія продихів, що визначає ступінь їх відкривання;
- продихова транспірація. В результаті продихової транспірації, вода переходить уже а пароподібний стан і видаляється в атмосферу.
Випаровування відбувається з більшою швидкістю, якщо випаровуюча поверхня більш зволожена і більш нагріта. Важливо знати, що процес транспірації відбувається завдяки фізичним законам.
Інтенсивність транспірації залежить від роботи продихового апарату. Продихи закриваються у відповідь на підвищену концентрацію вуглекислого газу в листках, а відкриваються при її зниженні. Крім цього на ступінь відкриття впливають ще і світло, і температура, і вологість повітря, і умови водопостачання рослини, і вік рослини, і стадія розвитку рослини… При доброму водопостачанні продихи відкриті тим ширше, чим вища інтенсивність освітлення. Температура обумовлює перш за все швидкість відкривання продихів: чим вона вища, тим швидше вони відкриваються, при низьких температурах продихи відкриваються дуже повільно і неповністю, при мінусових температурах продихи взагалі закриті. Якщо рослина перегріта високою температурою, її продихи можуть бути широко відкритими, а це робить рослину незахищеною від великого випаровування. Продихи можуть бути міцно закритими при стресових ситуаціях у рослини. Це буває при комплексному впливі негативних факторів на рослину. Такі випадки бувають зовсім нечасто.
Тінелюбні рослини при недостатній кількості води свої продихи закривають швидше, ніж сонцелюбні рослини. У сукулентів відкривання продихів відбувається вночі у відповідь на пониження концентрації вуглекислого газу. Вдень їхні продихи закриваються, щоб зберегти запаси води.
Транспірацію можна вирахувати у міліграмах випаруваної води на одиницю часу, на одиницю поверхні, на суху масу. Розрахунок на суху масу дає транспіраційний коефіцієнт, який вказує скільки рослина затратила води на виробництво одиниці маси сухої органічної речовини. Закономірністю є те, що при погіршенні умов, транспіраційний коефіцієнт збільшується, тобто рослина повинна «прогнати» через себе більше води на виробництво фітомаси.
Для нормального існування рослина повинна бути достатньо забезпечена водою і її водний баланс повинен бути більш-менш вирівняним. Таке вирівнювання може відбуватися різними шляхами:
- якщо рослина, отримуючи мало води, мало її витрачає на транспірацію, обмежуючи її тим чи іншим способом;
- якщо рослина втрачає із транспірацією дуже багато води, то ця втрата повинна покриватися підвищенням інтенсивності отримання води коренем.
Між всмоктуванням води коренями і транспірацією є тісний взаємозв’язок. Якщо корінь всмоктує багато води, то транспірація необмежена, і навпаки. Крім цього є ще ряд перехідних моментів.
Денна транспірація багато в чому залежить від випаровуючої сили атмосфери та від причин, які затрудняють водопостачання.
Транспірація дуже тісно пов’язана із фотосинтезом, так як вуглекислий газ для нього надходить при відкритих продихах. Інтенсивна транспірація спостерігається саме у фотосинтезуючих частинах рослин, а ті частини, які лише дихають: гілки, корені, плоди … зазвичай вкриті кіркою, не мають продихів, тому і не транспірують. Підвищена транспірація говорить про покращення фотосинтезу, але прямої залежності між цими процесами немає. Інтенсивність фотосинтезу у багатьох рослин залежить від світлового насичення. Із збільшенням сухості повітря та підвищення температури, транспірація відбувається швидше, ніж поглинання вуглекислого газу.
Найважливіша функція транспірації – захист рослини від перегріву. Вона знижує температуру листків до температури повітря і, навіть, нижче. Значний охолоджуючий ефект транспірації при високих температурах, низькій вологості повітря та при доброму водопостачанні. Цікаво те, що квіти практично не транспірують, а майже не страждають від високих температур. Рослини-сукуленти також не бояться перегріву. Вони мають спеціальні пристосування: високий вміст води в тканинах, висока теплостійкість тканин. Але, наприклад, рослини із досить великими листками найбільше вразливі від перегріву, тому рослини із такими листками можуть рости у затінених і вологих умовах.
Досить великий вплив на транспірацію має вітер. В тиху спокійну пору навколо поверхні листків утворюється неначе плівка із вологого повітря, що знижує транспірацію. Якщо листки знаходяться на сонячному світлі, яке тепліше повітря, то більший вітер буде охолоджувати листки. Вітер, який приносить до рослин сухе і тепле повітря, викликає підвищення транспірації. Біля поверхні грунту швидкість вітру значно знижена, тому на транспірацію трави майже не впливає. Отже, на вітрі транспірація збільшується, але продихи можуть і закритися, що веде до зниження фотосинтезу.
Волога із грунту розходиться не лише завдяки транспірації, але і в результаті фізичного випаровування із поверхневого шару грунту – це називається евапотранспірація. Це сумарна величина, яка складається із транспірації рослин, випаровування із поверхні рослин і випаровування з поверхні грунту. Причому випаровування з грунту тут складає всього від 5 до 20%. Ця величина відіграє значну роль при розрахунках урожаю на даній території.
Із водним режимом і транспірацією досить тісно пов’язана структура самих листків та розміри листків. Втрати води залежать від площі листків: великі листки з високою опірністю можуть втрачати в загальному води більше, ніж дрібні листки з низькою опірністю, хоча на одиницю площі більші листки втрачають води менше, ніж дрібні. Тому в сухих місцевостях рослини мають дрібні або розсічені листкові пластинки з великою кількістю продихів, що створюють підвищену інтенсивність транспірації рослин. І, нарешті, транспірація залежить від життєвої форми рослини, тобто рослина є деревом, кущем чи травою.скачать dle 10.3фильмы бесплатно