Організм людини щоденно стикається із величезною кількістю шкідливих  мікроскопічних вірусів та бактерій, які мешкають скрізь у навколишньому середовищі. Який же щит існує в нашому тілі, для того, щоб перешкодити їм виконати свої функції? А функції їхні – це в основному нашкодити здоров’ю, адже більшість інфекційних захворювань та запальних процесів провокуються саме мікроорганізмами. 

Існує зовнішній  і внутрішній захист. Тобто, якщо чужорідному мікроорганізму все-таки вдасться пройти зовнішній бар’єр, то на внутрішньому йому дадуть відсіч. До зовнішніх захисних бар’єрів відносяться шкіра, сльози, слина, слиз. Саме вони першими реагують на численних представників світу бактерій та вірусів:

- якщо ті потрапляють в очі, сльози миттєво починають їх промивати, бо до їхнього складу входить антибактеріальний фермент лізоцим;

- якщо ті потрапляють в ніс, слизова оболонка  їх затримує, виділяючи певну кількість слизу, а потім вони видаляються з носової порожнини за допомогою війчастого епітелію;

- якщо в рот – активно виділяється слина, яка володіє бактерицидними властивостями, перешкоджає розвитку хвороботворних бактерій у ротовій порожнині.

Ми знаємо, що слизові оболонки вистилають майже всі системи органів людини. Тому хвороботворні мікроорганізми, що потрапили на слизову оболонку дихальної, травної, статевої, сечової чи інших систем грузнуть в слизу, в’язнуть в ньому і разом виводяться з організму. Наприклад, вушна сірка також виконує захисну функцію: завдяки її кислому середовищу, вона не пропускає мікроби глибше у вухо та не дозволяє різноманітним смітинкам та комахам проникнути в порожнину вуха.   

А шкіра – це найбільший за розміром орган нашого тіла, який є бар’єром між довкіллям і внутрішніми системами організму. Тому вона взагалі першою приймає на себе все, що діє на нас із навколишнього середовища. Захищає від механічних пошкоджень, впливу хімічних речовин та ультрафіолету, і звичайно, намагається не пропускати мікробів. Шкірний жир досить тоненькою плівочкою вкриває шкіру, але цього достатньо, щоб підтримати її еластичність, гладкість і непроникність та перешкоджає розвитку на ній хвороботворних мікроорганізмів. Хоча є й інша сторона: якщо не підтримувати гігієну тіла, то і піт, і шкірний жир можуть стати розсадниками інфекції. 

У випадку, коли шкідливим мікроорганізмам вдалося проникнути через зовнішні захисні бар’єри, до роботи приступає вже імунна система. Вчені всього світу вважають, що все-таки головним щитом для нас є імунна система. Вона здатна виявляти і знищувати шкідливих мікроорганізмів. Основний компонент імунної системи – це лейкоцити, фагоцити і лімфоцити, які беруть участь у знищенні «ворогів». Але крім них, також мікрофлора організму веде боротьбу з інфекцією. 

Якщо хвороботворні бактерії та віруси потрапляють в шлунок чи кишечник, то травні соки цих органів та їхня мікрофлора беруться за роботу і борються з ними. В області горла в людини наявні мигдалики – скупчення лімфоїдної тканини. Вони захищають організм від мікроорганізмів, які потрапляють всередину при диханні. У вилочковій залозі – тимусі – дозрівають лімфоцити, які так як і фагоцити знищують шкідливі мікроорганізми. 

Із клітин крові нашими захисниками вважаються лейкоцити – безбарвні кровоносні клітини. Існує декілька видів лейкоцитів, кожен зі своїми функціями, але з єдиним завданням – захистити:

-щоб справитися із запальними процесами необхідні базофіли і еозинофіли;

-поглинають і переварюють бактерії і віруси – фагоцити;

-В-лімфоцити виробляють антитіла, які зв’язуються з антигенами – чужорідними частинами зовнішнього і внутрішнього походження;

-Т-лімфоцити і Т-кіллери борються із внутрішньоклітинним зараженням.  

По всьому нашому тілу проходить велика мережа не лише кровоносних судин, а й лімфатичних, по яких рухається спеціальна безколірна рідина – лімфа, що поступає з тканин по капілярах в лімфатичні судини. В дорослому тілі людини може бути від 1 до 2 літрів лімфи. По ходу лімфатичних судин наявні лімфатичні вузли,  куди й потрапляють мікроби, але не для життєдіяльності, а вже для знищення. Лімфатичні вузли – периферичні органи лімфатичної системи, які працюють неначе фільтри для відсіювання шкідливих мікроорганізмів. Крім цього, вони виробляють лімфоцити – головні клітини імунної системи. Із лімфатичних вузлів очищена лімфа надходить в кровоносне русло. Лімфатичні вузли можуть збільшуватися із-за надлишкової відповіді імунної системи на шкідливі частини, що потрапили в організм. 

Таким чином, кровоносна і лімфатична системи пов’язані між собою у плані захисту організму від інфекції. Явище фагоцитозу – це неспецифічна реакція, універсальна для всіх мікробів. Але коли фагоцити нездатні переварити всі хвороботворні мікроорганізми, то тоді беруться за роботу лімфоцити, які мають здатність виробляти антитіла. Антитіла – це молекули, які розпізнають хвороботворні мікроорганізми, приєднуються до них і руйнують. Кожне антитіло може усувати тільки один (специфічний) тип бактерій чи вірусів, тому й називається така реакція специфічною. Після того, як людина стане здоровою, у її крові ще деякий час наявні антитіла. Поки вони будуть в організмі, йому нічого не загрожує. Ми знаємо, що стійкість до деяких інфекційних захворювань – імунітет - виробляється на все життя, а до деяких лише на певний термін.  

Бережіть себе і будьте здорові!