М’язова маса людського організму складається із трьох типів м’язів, які відрізняються за своєю будовою. Основою м’язової маси є, звичайно, скелетні м’язи, що прикріплюються до кісток і, які кожен з нас може пропальпувати. Надзвичайна роль належить серцевому м’язу, який відрізняється своєрідною будовою і можливістю працювати автоматично, не викликаючи втоми серця. А ось третій тип м’язів ніхто з нас не може бачити, адже входять вони до складу стінок порожнистих органів (крім серця), кровоносних судин, травного тракту, матки, сечоводів, сечового міхура, сечівника і шкіри. Ці м’язи носять назву гладенькі. 

Гладенькі м’язи складаються із характерних веретоноподібних м’язових клітин – міоцитів - без поперечної посмугованості з одним центральним ядром. Ці клітини невеликого розміру, довжина їх не перевищує і 100 мікрометрів. 

Надто повільні і тривалі скорочення гладенької мускулатури здійснюються мимовільно,  незалежно від бажання людини. Тобто гладенькі м’язи відрізняються автоматизмом – здатністю приходити у збуджений стан при відсутності зовнішніх подразників. Хоча, за даними фізіологів, гладенькі м'язи діляться на тонічні і фазно-тонічні. Тонічні волокна не спроможні розвивати «швидкі» скорочення. У свою чергу фазно-тонічні м'язи можна умовно розділити на тi, що володіють автоматiєю - здатні до спонтанної генерації фазних скорочень, і на м'язи, що не володіють автоматією.

Скорочення скелетних м’язів триває близько 0,1 сек., а повільне скорочення гладеньких м’язів триває від 3 до 180 сек. У стравоході, статевих органах і сечовому каналі збудження передається від однієї м’язової клітини до наступної. У стінках кровоносних судин і в райдужній оболонці збудження від клітини до клітини не передається.

Гладенькі м’язи відрізняються надійністю роботи і, як вважають вчені, деякою кмітливістю. Чому? Адже вони не потребують ніякої команди, а завжди знають, що їм необхідно робити. Ми, навіть, не усвідомлюємо їхньої безупинної роботи. 

Довгий травний канал тіла людини, неначе «трубопровід» у складному механізмі, оточений двома шарами гладкої мускулатури. Її ритмічні рухи називаються перистальтикою. М’язи системи органів травлення проштовхують їжу по ній: від глотки до прямої кишки. 

Кровоносні судини також свого роду трубки, по яких рухається кров. Вони вкриті шарами гладеньких м’язів. Завдяки їхній роботі кров переміщається по судинах. Крім того, м’язи кровоносної системи захищають судини і керують кровотоком. Вони можуть розширяти і звужувати судини, регулювати тиск крові і температуру тіла. 

Сечовий міхур вкритий кількома шарами гладеньких м’язів. Разом утворюючи м’яз-стискач. Він стискає весь сечовий міхур, заставляючи нас витискати сечу з міхура назовні. 

Ми знаємо, що наша шкіра вкрита крихітними волосинками. Біля кореня кожної волосинки наявний мініатюрний м’язик. Він також належить до гладенької мускулатури. Коли нам холодно чи страшно, ця м’язики скорочуються. При цьому утворюються невеликі бугорки біля основи кожної волосинки, звідки і з’являється так звана «гусяча шкіра». 

Таким чином, гладенька мускулатура в основному розміщена всередині нашого тіла, звичайно, крім м’язів шкіри. Гладенькі м’язи скорочуються самостійно, без нашого відома, і ніколи не можуть регулювати свідомістю. 

Завдяки їм кров рухається по кровоносних судинах, виконуючи життєво важливі функції тіла, їжа рухається по травному тракту, забезпечуючи травлення, сеча виділяється з організму, що життєво необхідно. Отже, основною функцією гладеньких м'язів є просування рідин і об'єктів вздовж внутрішніх шляхів, завдяки ритмічному скороченню. А також м’язи шкіри допомагають здійснювати терморегуляцію.