Шкірний покрив тіла - тонка, але одночасно міцна оболонка, в яку одягнений наш організм. Вона відмежовує «я» від «не я» і бере на себе роль… Скільки ж складних і важливих функцій виконує наша шкіра? По-перше, роль захисника організму від несприятливих впливів. Роговий шар, сполучна тканина, підшкірна жирова клітковина – зовсім нескладні структури, але завдяки їм шкіра здатна виявляти опір тиску на неї, ударам, забоям, розтягненням, розривам та іншим численним травмам.

У певній мірі шкіра захищає нас від надмірної інсоляції: її роговий шар майже повністю затримує інфрачервоні промені і частково ультрафіолетові. А те ультрафіолетове проміння, що проникає вглибину епідермісу стимулює в клітинах шкіри вироблення пігменту меланіну, який їх же і поглинає. 

А бактерицидні властивості шкіри? Нелегко уявити, що на поверхні шкіри нараховують від 100 тисяч до понад 30 мільйонів різноманітних мікроорганізмів. І це не на всій шкірі, а лише на 1 кв.см. Але коли шкіра здорова, вона є бар’єром для цих мікробів. Більше того, завдяки своїй «кислій мантії» (як назвав шкіру професор А.Нечушкін), до складу якої входять такі речовини як лізоцим, жирні кислоти, секрет сальних і потових залоз, шкіра здатна знезаражувати та знищувати багатьох мікроорганізмів. 

Шкіра бере участь і в процесах дихання, терморегуляції та обміну речовин. Через піт, що виділяється шкірою, організм позбавляється від надлишку води і продуктів обміну. Але через шкіру організм здатен і всмоктувати різні жиророзчинні, водорозчинні та газоподібні речовини. 

Крім всього сказаного шкіра – це орган чуття, що сприймає і відчуває. Ми завжди відчуваємо дотики, погладжування по шкірі, постукування, холод чи тепло довкілля, і, навіть, добрий або поганий погляд. Все це функції мільйонів рецепторів, які в ній розміщені. Площа шкіри в середньому 1,5-2 кв.м, і  вченими підраховано, що на 1 кв.см знаходиться 100-200 больових рецепторів, 12-15 холодових, 1-2 теплових і біля 25 тих, що сприймають тиск. Всі ці рецептори уловлюють та вбирають інформацію із зовнішнього світу та передають її в головний мозок для того, щоб організм міг зорієнтуватися і вчасно адаптуватися до умов мінливого довкілля.

Завдяки прямим і зворотним зв’язкам, які існують між шкірою і всіма внутрішніми органами та через посередництво нервової системи, шкіра одержує інформацію про стан внутрішнього середовища організму. Адже не дарма, всі медичні світила світу вважали шкіру дзеркалом тіла. Так як колір шкірних покривів, сухість, набряки, висипи – все це ознаки на шляху до точного діагнозу. 

На шкірі наявні такі певні ділянки, які при захворюваннях внутрішніх органів стають підвищено-чутливими та інколи болючими. Причому ця болісність проявляється або сама по собі, або при натисненні та дотиках. Вперше діагностичне значення таких ділянок шкіри оцінив лікар Г.Захар’їн, а детально описав Г.Гед. На сьогоднішній день, відкриті понад століття назад, ці зони використовувалися лікарями для діагностики різних захворювань. Досвідчений лікар затискає між великим і вказівним пальцями шкіру і злегка піднімає її вгору. Така маніпуляція для здорової людини зовсім безболісна, але при наявності патології відповідного внутрішнього органа, завжди з’являється 

біль. Виявляючи межі больових відчуттів і порівнюючи їх із зонами Захар’їна-Геда на певній схемі, яка наявна в усіх медичних довідниках, лікарям можна робити припущення про те, який орган просить допомоги. Наприклад, у цій схемі болісна зона на спині, яка розміщена трохи нижче нижніх точок лопаток, є єдиним проявом прихованого захворювання шлунку. А якщо з’явився біль при надавлюванні зовнішніх відділів підключичних областей і на спині між лопатками, ближче до їх верхніх країв – це простуда і можливо запалення легень. Але, на жаль, сучасні медичні дослідження віднесли такі шкірні діагностичні методи на задній план і тому «мовчазні» попередження шкіри ніхто не чує. 

Зовсім несправедливо говорити про діагностику по шкірі лише медицині. Давня народна мудрість говорить, що наші предки лікували свої хвороби припарками та розтираннями на строго певних ділянках тіла. Сюди можна віднести і лазню, яка лікувала паром безліч хвороб, саме ударами віника по шкірі.

У 50-роках ХХ століття люди познайомилися із китайським голковколюванням, припіканням та крапковим масажем активних точок, розміщених на певних ділянках шкірного покриву. Пізніше зони Захар’їна-Геда були ідентифіковані з деякими зонами голковколювання і дослідження довели, що основні процеси, які відбуваються в шкірі, а саме теплообмін, дихання, здійснюються переважно в області зон голковколювання. Виявилось, що через ці зони відбувається інтенсивне переміщення електричних зарядів, завдяки чому підтримується оптимальне їх співвідношення в організмі. Це надто важливо для процесів адаптації до умов, які постійно змінюються. Хвороби, обумовлені геофізичними факторами були відомі давно, але тільки в останній час стають зрозумілі деякі причини і особливості їх розвитку. 

Вченими було з’ясовано сутність обширних пошкоджень шкірних покривів. При цьому організм втрачає багато крові, а з нею рідину з клітин, білки, солі та інші життєво важливі речовини. Безперечно і те, що рани значної площі відкривають двері для безперешкодного проникнення хвороботворних мікробів та різноманітних отрут. Але до всього цього при таких значних пошкодженнях організм ще втрачає і енергію, неначе «розряджається».

В свою чергу, при деяких захворюваннях внутрішніх органів нерідко розвиваються зміни в області певних зон шкіри: почервоніння, поява виразок, місцеве розширення судин, зміна чутливості, незначний свербіж. Інколи зміни на шкірі з’являються набагато раніше, ніж себе проявить саме захворювання.

Тому дія  різних цілющих факторів, в які входить не лише голковколювання, а й сучасна електропунктура, лазерна акупунктура на шкірні зони, здатні відновити порушену діяльність відповідних органів. Сьогодні такі методи використовуються не лише для лікування чи діагностики захворювань, але і для зняття втоми, підвищення життєвого тонусу та працездатності. 

У наш екологічно складний час відкривається більше можливостей зменшити використання хімічних препаратів для лікування. Все яскравіше вимальовуються контури медицини, які використовують дивовижні нервово-рефлекторні зв’язки шкірного покриву з усіма системами органів для безпечних способів діагностики і цілеспрямованих лікувальних дій.

Ось такі таємниці приховані в нашій шкірі. А ми (я маю на увазі людей без медичної освіти) так мало про це знаємо.