Вивчаючи органи та системи органів тіла людини, учні завжди дивуються, що при вивченні покривної системи, ми називаємо шкіру  органом. Мало кому приходило в голову, що шкіра дійсно є органом тіла, причому, найбільшим. 

Шкіра неначе захисний костюм, який вкриває все тіло з голови до пальців ніг. У неї є свої переваги: вона зберігає зв'язок із зовнішнім світом і не дає йому негативно вплинути на організм. Шкіра попереджає механічні і хімічні пошкодження внутрішніх органів, кісток і тканин, захищає від ультрафіолетового випромінювання. Крім цього, шкіра перший захисний бар’єр на шляху вірусів і бактерій. Також вона зберігає тепло тіла в холодну погоду і дарує прохолоду у спекотні дні, перешкоджає зневодненню і виробляє компоненти для утворення вітаміну Д.  Саме в шкірі розміщені рецептори нервової системи, які повідомляють про зміни температури, тиску, про біль в тій чи іншій частині тіла. 

Площа шкірного покриву дорослої людини може досягати понад 2 кв. м, а маса десь 4 кг. В шкірі по всьому тілу знаходяться фолікули волосинок – досить тоненьких і, практично у багатьох, безколірних.

За будовою такий орган як шкіра складається із трьох основних шарів різної товщини:

- зовнішній шар – епідерміс, який в свою чергу розподілений аж на 5 шарів: базальний (найніжніший, що забезпечує регенерацію шкіри), шипуватий (також бере участь у відновленні), зернистий (перешкоджає проникненню води і бере участь в обмінних процесах), блискучий (складений із без’ядерних клітин просочених елеїдином – проміжним продуктом перетворення кератогіаліну в кератин) та роговий (утворений роговими лусочками, і який виконує захисну функцію). 

- другий шар – дерма, яка складається із сосочкового шару, що забезпечує зв'язок з епідермісом і сітчастого шару – основи. Дерма містить кровоносні і лімфатичні судини, нервові закінчення. Вона наділяє шкіру особливими механічними властивостями, наприклад, пружністю. 

- останній, найглибший шар – гіподерма, який складається із пухкої сполучної і жирової тканини. В ньому знаходяться волосяні фолікули. Гіподерма поєднує шкіру з м’язами і кістками. Вона також містить жирові відкладення, тому цей шар називають підшкірна жирова клітковина.

Кожна волосинка складається із трьох шарів: 

-кутикула – захисна зовнішня частина, що складена із клітин, які нагадують лусочки;

-коркова речовина – основна частина волосини, що містить меланін, який визначає колір волосся в цілому;

-мозкова речовина поставляє в обидва шари поживні речовини, вона  містить кератин. 

Звичайно, шкіра різних частин тіла має свої особливості і відмінності. В шкірі голови зосереджена значна кількість – скупчення сальних залоз, що виробляють захисний жир. Також в ній розміщено багато волосяних фолікулів, так як волосся захищає голову від травмування, перегріву і переохолодження. Шкіра повік найтонша і найчутливіша, бо захищає основне, це очі. 

На шкірі долонь немає волосяних фолікулів, зате є багато нервових закінчень, що забезпечують підвищену чутливість. Тут шкіра утворює складки, які полегшують захоплення предметів. На поверхні шкіри помітні папілярні лінії – бороздки, які унікальні за своїм візерунком у кожної людини. Шкіра на стопах товста. Як і на долонях, на ній відсутні волосинки. Зате в ній багато потових залоз і її поверхня вкрита папілярними смугами.

Шкіра під пахвами також має свої особливості. На цій ділянці розміщено багато залоз. Екзокринні потові залози виділяють піт, таким чином охолоджуючи тіло в спеку і виводячи шкідливі речовини з організму. Крім того потові залози виділяють секрет з домішками феромонів – речовин, які приваблюють увагу протилежної статі. Також під пахвами є сальні залози і волосся, які зменшують тертя між рукою і тулубом при русі тіла. 

Нігті пальців рук і ніг являють собою рогові пластинки, прикріплені до шкіри. Їхню основу складає білок кератин. Нігті захищають кінчики пальців і надають їм жорсткості. Вони необхідні для деяких дій, наприклад, коли потрібно почухатись чи міцно втриматися.

Волосся і нігті – органічні структури і до їхнього складу входить кератин. Біля основи волосяного фолікула наявний волосяний сосочок, який утворений сполучною тканиною. Він відповідає за стан і ріст кожної волосини, і у випадку загибелі сосочка – гине вся волосина. Як же утворюється волосся: спочатку формується волосяна цибулина, тобто корінь волосини, потім волосся росте в довжину до певної межі, індивідуально для кожного. В кінці-кінців волосся випадає природним шляхом і на його місті виростає нове. Ніготь росте поверх нігтьового ложа, утвореного епітелієм і сполучною тканиною. Нігті ростуть і в довжину, і в ширину. Товщина, довжина і ширина нігтьової пластинки закладені на генетичному рівні.

Всі структури шкіри працюють злагоджено: сальні та потові залози, волосся, м’язи працюють на те, щоб реагувати на взаємодію із довкіллям і підтримку організму. Завдяки цьому зберігається температурний баланс, забезпечується захист від шкідливих мікроорганізмів і серйозних пошкоджень. При сильному емоційному збудженні, переохолодженні, підвищенні температури виникає, так звана, «гусяча шкіра»: волосинки піднімаються і біля їх основи з’являються бугорки. У залежності від клімату в місці проживання у представників різних народів волосся може бути і прямим, і хвилястим, і темним, і світлим, і рудим.  

Піт складається із води, солей і органічних речовин. Він регулює температуру, адже при його випаровуванні відбувається охолодження тіла. Він може виділятися під час страху, хвилювання, стресу, при деяких захворюваннях, особливо при порушеннях гормонального складу. 

Пігментація шкіри особливого значення для здоров’я людини не має. Це ознака, яка відрізняє людей один від одного і є результатом пристосування до різних кліматичних умов. Наприклад, у жителів Африки колір шкіри сприяє природному захисту від ультрафіолетових променів. Загар у світлих людей з’являється завдяки пігменту меланіну. Його кількість значно збільшується в нижніх шарах, де він накопичується. 

Часто ми бачимо на шкірі деяких людей, а особливо у дітей, дрібненькі темні плямочки різного діаметру, які сильніше можуть проявлятися після перебування на сонці. Це зосередження меланіну – ластовиння, яке ми називаємо «веснушками», причому ця ознака є спадковою.  

У шкірі, під впливом ультрафіолетового випромінювання,  виробляється вітамін Д, який може поступати в організм також з їжею. Активується він після трансформації в печінці і нирках. Але в разі недостатньої його кількості у дітей виникає захворювання – рахіт. 

Властивості шкіри, волосся, нігтів з віком змінюються. Саме за ними ми можемо визначити, молода чи стара людина стоїть перед нами. Наприклад, у новонароджених тіло вкрите первинним волосяним покривом, що носить назву лануго, він зникає після народження. Сама шкіра малюка гладенька, ніжна, але пружна. Крім цього вона досить чутлива і схильна до подразнень. У підлітковому періоді шкіра стає вже іншою, так як виникає гормональна перебудова. По-перше. вона стає жирною, із-за інтенсивної роботи сальних залоз. Тому вона часто запалюється і на ній виникають прищі.

Під впливом зовнішнього середовища і у залежності від генетичної схильності розпочинається процес старіння шкіри.  З віком починають проявлятися зовнішні ознаки старіння: на шкірі проступають зморшки, утворюються складки, що пов’язано із зменшенням кількості колагену та еластину, які надають шкірі певної форми та пружності. Волосся також помітно змінюється: волосинки стають ламкішими та виникає проблема облисіння. А із-за того, що гинуть меланоцити, що виробляють меланін, з’являється сивина.

В загальному вчені довели, що шкіра – це орган, на якому видно зміни в організмі і деякі захворювання. Це тому, що вона знаходиться у прямому контакті з навколишнім середовищем, піддається постійному впливу різноманітних факторів, реакція на які досить помітна. Це і зміна відтінку шкіри: бліда, червона, синюшна, це і надмірне виділення поту, і гематоми, і прищі, і злущування епідермісу, і наявність виразок, бородавок чи чогось іншого. 

Вчені вважають, що шкіра – це орган, що має власну пам'ять. Як? Це означає, що негативний вплив на шкіру подразників, і в першу чергу пекучого сонця, може накопичуватися і проявлятися багатьма роками пізніше.    

Як і більшість органів чи їхніх складових частин, що можуть бути штучними, вчені працюють над розробленням також штучної шкіри.  На спеціальній колагеновій сітці можна виростити клітини шкіри пацієнта. Така шкіра може допомогти при опіках та пошкоджених ділянках.