Рослина – надзвичайна природна фабрика, кожна структурна одиниця якої працює сама на себе і на весь рослинний організм. Серед усієї різноманітності його клітин існують такі, які носять назву моторних. В листках і стеблах вони, утворюючи водоносну тканину, виконують водоносну функцію - функцію запасання води. В основному - це накопичення води, яку рослина використовує у разі її підсихання. Ці клітини також полегшують згортання і розгортання частин рослин. Звідси, можливо, і моторика.

Водоносні клітини – відносно великі за розмірами і тому їх називають крупноклітинною тонкостінною водоносною паренхімою. У вакуолях цих клітин є слизисті речовини, які й утримують вологу.

 А, наприклад, у сфагнових мохів водоносних клітин на відміну від хлорофілоносних, називають мертвими, мабуть із-за відсутності протопласта. Зате вони здатні активно накопичувати і утримувати велику кількість води, яка в 30-40 разів перевищує масу самого моху. Водоносні клітини мають спіральні й кільчасті потовщення і пори в зовнішніх оболонках. Якщо розглядати під мікроскопом будову листка сфагнуму, помітно, що він складається з дрібних і великих клітин. Видовжені дрібні клітини з'єднуються між собою тільки своїми короткими боками, утворюючи сітку. Вони містять протоплазму, в якій можна помітити хлоропласти. Своїми довгими боками вони прилягають до великих клітин, які мають тонку оболонку, всередині якої є спіральні потовщення і великі пори. крізь які вони легко вбирають воду, навіть, з вологого повітря. Завдяки такій клітинній будові сфагнум, як губка, вбирає воду. Повна вологоємкість сфагнуму дорівнює 1500% його сухої ваги і більше.

Водоносна паренхіма є спеціалізованою тканиною, спеціалізованими клітинами, що мають диференціальне значення. Знаходиться водоносна паренхіма в стеблах і листках рослин–сукулентів, до яких належать кактуси, алое, агави. Крупні водоносні клітини зустрічаються в листках злаків, наприклад, кукурудза має водоносні бульбашкоподібні клітини.

У сукулентів основний спосіб подолання посушливих умов - накопичення великих запасів води в тканинах і вкрай економне її витрачання. В умовах спекотного і сухого клімату весь водний запас міг би бути швидко розтрачений, але рослини мають захисні пристосування, спрямовані до скорочення транспірації. Одне з них - своєрідна форма надземних частин сукулентів. Крім цього у багатьох сукулентів поверхня захищена восковим нальотом, або опушенням. Устячка дуже нечисленні, часто занурені в тканину листа або стебла. Вдень продихи зазвичай закриті, і втрата води йде в основному через покривні тканини. Транспірація у сукулентів надзвичайно мала. Її важко вловити за короткий період і доводиться визначати витрату води не за годину, а за добу або за тиждень. Водоутримувальна здатність тканин сукулентів значно вище, ніж у інших рослин екологічних груп, завдяки вмісту в клітинах гідрофільних речовин. Тому і без доступу вологи сукуленти витрачають водний запас дуже повільно і довго зберігають життєздатність.

Таким чином, у представників груп рослин, які мають водоносні тканини, виник ряд пристосувань для зменшення непродуктивного випаровування вологи, наприклад, товста кутикула, часткова редукція листків, мертві клітини, жорстке та шкірясте листя. Наприклад, жорстколисті ксерофіти, якими є ковила, маслинові, зонтичні можуть тривалий час переносити стан в’янення. Для економного витрачання вологи їхні листки скручуються в трубочку. В цьому процесі свою безпосередню участь беруть моторні клітини, які у сприятливий період знову наповнюються водою.

У стеблових сукулентів, якими є кактуси, листки втратили свою асиміляційну здатність, зате стеблова частина м’ясиста і містить великий запас води. Епідерма покрита товстою кутикулою, продихів мало, причому вдень вони закриті, що й зумовлює повільне випаровування води.

Алое, агави, молодило, заяча капуста – листкові сукуленти. Епідерма таких рослин складається з товстостінних клітин з розвиненою кутикулою, яка вкрита восковим нальотом. Внутрішня клітинна будова складається в основному з великих товстостінних клітин, в яких багато слизу і води. А саме моторні (водоносні) клітини і є частиною товстостінної епідерми.