Папірус - знаменита рослина, хоча і родич простого очерету, що росте на півночі Африки, на берегах Нілу та уздовж берегів річок і озер, утворюючи зарості. Встановлено, що він випаровує багато води з водоймищ, біля яких зростає. Це гігантська трава висотою до 5 м, з товстим стеблом до 7 см діаметром. Листя у нього майже немає. Основа стебла оточена шкірястими лусками. Нагорі стебла спочиває велике суцвіття майже метрового діаметру, чим трохи нагадує пальму. Суцвіття складається з променів, що розгалужуються на кінцях ще на 3-5 променів, біля основи яких знаходяться колоски довжиною 1-2 см. Плід тригранний, як у гречки.
Більше 30 століть, з найдавніших часів до середніх століть, з нього отримували матеріал для письма. Тому папірус - це ще й товстий папероподібний матеріал, що виготовлявся в стародавньому Єгипті з стебел рослини циперус папірус родини осокових. «Папірус» в перекладі з єгипетської - «дар річки». Хімічно, папірус складається з: 57% целюлози, 27% лігніну, 9% мінеральних речовин, та 7% води.
На початку III тисячоліття стародавні єгиптяни почали робити з папірусу матеріал для письма. При його виготовленні стебла папірусу очищалися від кори, серцевина розрізалась чи розділялась на тонкі довгі смужки, які укладали тісними рядами на гладку та рівну поверхню і змочувались водою. На перший ряд розстилали інший ряд, але вже поперек. На них викладали під прямим кутом ще один ряд смужок і поміщали під прес. Після сушки лист папірусу відбивали молотком. Таким чином, у рослин розрізали серцевину свіжих стебел на вузькі смужки і розкладали їх вздовж і впоперек у 2-3 шари так, щоб повністю покрити якусь площу. Потім здавлювали, і шари склеювалися, так як в папірусі є речовина, що клеїть. Виходили тонкі, пружні листи, які висушували на сонці. Потім їх склеювали у сувої, шириною 20-30 см і довжиною 10-30 метрів.
У Єгипті були бібліотеки, що містили до тридцяти тисяч сувоїв; особливо багата бібліотека була в Олександрії. Папірус настільки був поширений, що єгипетські купці загортали в нього товар. Найдавнішому свитку папірусу налічувалося понад п'ять з половиною тисяч років.
В пізніший час листи папірусу з'єднувалися в книги. Сторона, на якій волокна йшли горизонтально, була лицьовою. Коли основний текст ставав непотрібний, зворотна сторона могла бути, наприклад, використана для запису літературних творів, а часто непотрібний текст просто змивали. На папірусі писали скорописом, спочатку ієратичним письмом, а в I тис. до н.е. -демотичним. Для запису сакральних текстів використовувалися курсивні єгипетські ієрогліфи. Папірус вже в II столітті до нашої ери почали замінювати пергаментом.
У античну епоху папірус був основним матеріалом у всьому греко-римському світі, але зберігся папірус тільки в Єгипті завдяки тому, що вживали його як матеріал для письма майже до XVIII ст. Знахідки грецького папірусу в Єгипті внесли неоцінимий внесок в класичну філологію, їх вивченням займається спеціальна дисципліна - папірологія. Так, наприклад, один папірус зберіг для нас «Афінську політію» Арістотеля, від якої інакше була б відома тільки назва.
Своє положення основного письмового матеріалу в Європі і на Близькому Сході папірус став втрачати тоді, коли його почав витісняти завезений з Китаю папір.
Отже, папірусом називали і рослину, і матеріал для письма, і рукописи на ньому. Найдавнішим папірусам близько 5 тисяч років. Єгипет довго залишався єдиною країною в світі, де вирощували папірус. Вважають, що тільки в XX ст.. араби перевезли папірус на острів Сицилію в Середземному морі, де він прижився і росте в наші дні. А в Єгипті зарості папірусу зникли, залишилася тільки одна в дельті Нілу.
Стародавні єгиптяни вважали папірус цілющою рослиною. З кореневища папірусу готували різні страви, з нього ж робили і посуд. З стебел виходили тканини, циновки, мотузки та взуття. Його ефектні, витончені суцвіття були прикрасами свят. Папірус зображений на гробницях давньоєгипетських фараонів, в тому числі на розкішному саркофазі Тутанхамона, померлого за 14 століть до нашої ери. У всі часи з папірусу будували човни і плоти. У 70-х роках XX століття норвезький вчений Тур Хейєрдал переплив Атлантичний океан на папірусному човні.
Ось такі є родичі у наших рослин!
скачать dle 10.3фильмы бесплатно