Хто в наш час не знає чудового та запашного напою бадьорості – чорної кави, здатної надавати організмові нових сил. На сьогоднішній день в Америці, Азії, Африці, Австралії, островах Океанії сотні і тисячі квадратних кілометрів займають мальовничі плантації кавових дерев. Ця рослина невисока 3-5 м висотою із родини маренових. Назву пов’язують із арабським словом кафва, що означає вино. Винайдення напою датують по-різному: від ІХ до ХІІ ст.
Цікава та самобутня історія кави. Довгий і тривалий шлях подолали кавові зерна від своєї батьківщини Ефіопії до близько 100 країн світу, де їх сьогодні вирощують. Щоб дійти до нашого столу кавові плоди здійснюють дивовижні мандрівки: в кошиках на плечах робітників, у мішках на транспортних засобах, через моря і океани у величезних паках на кораблях, через полиці магазинів і нарешті через руки людини, яка готує її для вживання.
Батьківщиною кави вважають Ефіопію, а її поширенню сприяли аравійські кочівники та караванники, тому що кожен із них брав у дорогу кавові зерна і все для приготування напою. За часів турецького владарювання в Малій Азії кава швидко стала популярною по всій Туреччині, а згодом і в усіх сусідніх країнах. Мусульманське духовенство оголошувало каві справжню війну, щоб кав’ярні не відволікали правовірних від мечетей та поклоніння аллаху. Але популярність кави все-таки зростала. На сьогоднішній день другою батьківщиною кави стала Бразилія, адже 75% експорту цієї країни становить кава. Від її урожаю залежить уся економіка країни.
Відомо, що до Європи кава потрапила та набула популярності у ХVІІ ст.. Вперше про неї дізналися від італійського лікаря, котрий супроводжував венеціанське посольство до Єгипту
Вирощуванням кавових дерев європейці завдячують голландцям, які привезли цю рослину із Аравії до Індонезії у ХVІ ст.. Дерева швидко прижилися, а одне з них було завезене до Амстердама і висаджене в місцевому ботанічному саду. Рослина прекрасно росла, цвіла і дала плоди. Звідси кава поширилась до інших країн Європи та Південної Америки.
До Росії кава була завезена як лікувальний засіб для царя Олексія Михайловича, що був приписаний «против насморков и главоболений». Після цього вона стала престижним напоєм вельможних осіб.
За історичними даними відкриття першої кав’ярні на Україні було наприкінці ХVІІ ст.. Сталося це так: козак Юрко Кульчицький із Самбора, побувавши у віденському поході польського та козацького війська на чолі із Яном Собеським проти турецького сераскера Мустафи, що обложив 200-тисячним військом Відень, привіз звідти замість срібла-злата кавові зерна. Козаки-побратими глузували з нього, але Кульчицький призвичаїв своїх земляків до пиття кави і незабаром відкрив кав’ярню. Тому, що дивовижні властивості кавового напою козак пізнав ще в турецькій неволі.
Властивості кави визнані у всьому світі, але не можна забувати, що вона буває не тільки чудовим напоєм, але й ліками і, навіть, отрутою. У це важко повірити, але є люди, яким стає погано від самого запаху кави, а декілька ковтків може призвести до збільшення серцебиття, страху, неспокою, головного болю, підвищення АТ, безсоння та шуму у вухах. У деяких країнах, наприклад у Франції та Швеції, остерігались, а інколи і забороняли каву, вважаючи її шкідливою для здоров’я. У Німеччині деякі лікарі вважали, що кава погано впливає на здорову людину. Але незважаючи на це, кількість кав’ярень у світі ставало все більше і більше. Вони були своєрідними культурними осередками, де збирались музиканти, актори, поети… Поступово людей, яким подобався цей чудодійний напій, стало досить багато. Причому, деякі з них уже не могли самостійно облишити вживання кави. Так почалося звикання до кофеїну, який є слабким наркотиком. Але ми знаємо, що більшість людей після чашки кави почувають себе краще, у них поліпшується настрій, зростає працездатність, відчувається прилив сил. Є люди, які можуть випивати по 20-40 чашок кави за день без шкоди здоров’ю. Ще І.І.Мєчніков, вивчаючи проблеми старіння та причини довголіття, описував людей, які пили багато кави і прожили більш ніж 100 років.
На сьогоднішній день зрозуміло, що дія кави на організм індивідуальна. Основним активним інгредієнтом кави є кофеїн. У зернах міститься близько 2,5% - 3% кофеїну, а у кавових напоях набагато менше.
Кавове дерево – приваблива декоративна рослина з розгалудженою кроною. Листки видовжено-ланцетні, трохи хвилясті по краях, блискучі. Квітки ароматні, невеликі, близько 2 см у діаметрі. Плоди – ягоди, які спочатку зелені, потім червоні, а у зрілому вигляді темно-червоні. Зовні схожі на вишні. Збирають плоди вручну, а потім піддають ферментації.
У нашій місцевості кавові рослини можна вирощувати у кімнатних умовах, де вони потребують багато свіжого повітря, непрямого сонячного проміння, помірного поливу у холодний період і щедрого влітку. За ретельного догляду кава рясно цвіте майже цілий рік і добре плодоносить.
Таким чином, шлях кави від її батьківщини і до сьогодення непростий, але це закономірність, інакше ми ніколи б не скуштували такого чудодійного напою.скачать dle 10.3фильмы бесплатно