Пошук:
Автор Pavlenko | 12 декабря 2013 | Коментарів: 0 | Переглянуто 4623
Рубрика: Корисна інформація / Біологія людини

«Гумор» в організмі людини

Вивчаючи на уроках регуляцію діяльності органів або систем органів людини, учні завжди дивуються, чому гуморальна регуляція має саме таку назву. Вони співставляють термін «гумор» як літературний, але виявляється, що в біології у перекладі з латинської мови «гумор» - рідина. Отже, гуморальна регуляція відбувається через рідинні середовища тіла, і здійснюється вона за допомогою біологічно активних речовин чи метаболітів (продуктів обміну).

Шлях еволюційного розвитку гуморальної регуляції досить складний. Вона наявна уже в одноклітинних організмів, там її виконують метаболіти. При появі нервової системи та нейросекреції виникла здатність виробляти і виділяти біологічно активні речовини, тому у червів, молюсків та деяких вищих тварин особливе місце в регуляції функцій організму належить нейрогормонам, що виробляються нейросекреторними клітинами. Практично нейросекреторні клітини є в усіх тварин, що мають нервову систему. Найпізніше в процесі еволюції з’явилися спеціалізовані утворення - ендокринні залози. Вони наявні не лише в хребетних, а також є у головоногих молюсків, ракоподібних і комах. У ссавців та людини ендокринні залози сформували ендокринну систему.

Вчені визначають, що ендокринна регуляція функцій організму виникла у тварин, які мали вже досить досконалу нервову систему. І тому гуморальна регуляція, тобто регуляція за допомогою ендокринних залоз повністю контролюється центральною нервовою системою. 

Людина, як найвисокоорганізованіша хребетна тварина має обидві рівноцінні види регуляції: нервову і гуморальну, які характеризуються певними відмінностями. Передавання сигналів при нервовій регуляції здійснюється за допомогою нервових імпульсів, а при гуморальній – біологічно активними речовинами. Швидкість передачі сигналів при нервовій регуляції досить швидка – миттєва, а при гуморальній повільна. Характер впливу при нервовій регуляції конкретний, але короткочасний, а при гуморальній – загальний і тривалий.

Хімічні сполуки, які здійснюють гуморальний тип регуляції, виробляються переважно залозами секреції, які є трьох типів:

-залози зовнішньої секреції – екзокринні, що виділяють свої секрети через спеціальні протоки на поверхню тіла, або в порожнини. До них належать: слинні, слізні, потові, сальні, шлункові, молочні;

-залози внутрішньої секреції – ендокринні, які виділяють свої секрети – гормони, їх ще називають інкрети, у внутрішнє середовище, в основному у кров. Тобто вони не мають спеціальних вивідних протоків. До них належать: гіпофіз, епіфіз, щитоподібна залоза, прищитоподібні, вилочкова залоза - тимус, наднирники;

-залози змішаної секреції, що виділяють свої секрети і у кров, і в порожнини тіла чи назовні. До них належать підшлункова і статеві.

Саме залози внутрішньої секреції і забезпечують ендокринну регуляцію, яка вважається складовою частиною загальної гуморальної регуляції функцій організму людини. Ендокринна регуляція здійснюється через кров, лімфу і тканинну рідину за допомогою гормонів. Гормони впливають на розвиток і життєдіяльність органів та організму в цілому. Вони, або стимулюють, або гальмують процеси. Всі залози знаходять у повній взаємодії, а центром їхньої координації є гіпоталамус. 

Гормони – біологічно активні речовини, які синтезуються в залозах внутрішньої секреції, виділяються безпосередньо у кров і здійснюють свій вплив далеко від місця утворення. Далеко – це означає в усіх клітинах тіла. Термін «гормон» був запропонований понад 100 років назад англійським фізіологом Е.Стерлінгом. Коли гормон, що знаходиться в крові, досягає клітини-мішені, він вступає у взаємодію із специфічними рецепторами; рецептори «прочитують послання» організму, і в клітині починають відбуватися певні зміни. Кожному конкретному гормону відповідають виключно «свої» рецептори, що знаходяться в конкретних органах і тканинах, — тільки при взаємодії гормону з ними утворюється гормоно-рецепторний комплекс.

У залежності від хімічної природи, гормони поділяють на три класи: стероїдні, похідні амінокислот і білково-пептидні. Хоча в багатьох посібниках і підручниках тривалий час вважалося, що гормони – білкові сполуки. 

Серед гормонів виділяють:

1.Ефекторні гормони – це гормони, які здатні впливати на органи-мішені, таким гормоном є тироксин.

2.Тропні гормони – гормони, що регулюють синтез і виділення ефекторних гормонів, наприклад, тіреотропний гормон.

3.Стероїдні гормони – гормони ліпідної природи, які легко проходять через плазматичні мембрани і проникають всередину клітин, це наприклад, гормони наднирників – кортикостероїди і статеві.

4.Білково-пептидні – гормони, що взаємодіють з певним рецептором на мембранах клітин і виявляють видову специфічність. Це найчисельніша група, до якої входить інсулін, глюкагон, вазопресин, окситоцин, соматотропні.

5.Гормони – похідні амінокислот, до яких відносять адреналін і норадреналін, тироксин, трийодтиронін, паратгормон, мелатонін.

6.Тканинні гормони – це гормони, які синтезуються клітинами тканин і здійснюють регулюючий вплив на сусідні клітини. 

7.Залозисті гормони – гормони, що синтезуються спеціалізованими ендокринними залозами, наприклад гормон адреналін.

Основними властивостями гормонів людини є:

-висока біологічна активність – це означає, що при низьких концентраціях здійснюється значний ефект на організм;

-дистанційність дії – переносяться від місця синтезу в різноманітні місця тіла, де проникають всередину клітини, а потім у її ядро;

-короткочасність дії – у процесі виконуваних функцій швидко руйнуються, тобто розпадаються в печінці, нирках, травній системі або виводяться з організму;

-специфічність дії – здатні взаємодіяти з певними клітинами-мішенями завдяки наявності у них молекул-рецепторів.

Гормони мають специфічні особливості та високу фізіологічну активність, хоча їх дія проявляється за найменших доз. Кожний гормон впливає на відповідну функцію організму і вони є переносниками інформації між клітинами організму. 

      На організм людини гормони діють по-різному, вони змінюють інтенсивність обмінних процесів, впливають на гомеостаз та активність ферментних систем, регулюють процеси росту і розвитку органів, фізичний і психічний розвиток, статеве дозрівання, реакцію організму на стрес. Гормони справляють регулювальну дію не лише на органи, а й на самі ендокринні залози, тобто здійснюють хімічну регуляцію. Крім того, існує тісний взаємозв'язок гормонів і нервової системи: по-перше, залози добре інервовані автономною нервовою системою, бо мають безліч нервових закінчень; по-друге, секрет залоз діє через кров на нервову систему, тобто здійснює нейрогуморальну регуляцію.

скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Регуляції росту та розвитку рослин. Регуляції росту та розвитку рослин.
 Основні внутрішні фактори, які регулюють ріст та розвиток рослин мають хімічну природу і до них належать гормони. Саме рослинні гормони...
Презентація «Біологія людини. Ендокринні залози» Презентація «Біологія людини. Ендокринні залози»
...
Презентація «Залози внутрішньої секреції» Презентація «Залози внутрішньої секреції»
...
Ендокринна система та її еволюція. Ендокринна система та її еволюція.
Тема «Ендокринна система» при вивченні на уроках досить важка для розуміння. Більшість учнів погано розуміють значення функціонування деяких...
Розробки уроків до теми «Ендокринна регуляція функцій організму людини» для 9 кл. Розробки уроків до теми «Ендокринна регуляція функцій організму людини» для 9 кл.
Ендокринна регуляція функцій організму людини. 1. Принцип роботи ендокринної системи. 2. Центральні ендокринні залози: гіпоталамус, гіпофіз та...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓