Пошук:
Автор Pavlenko | 18 января 2010 | Коментарів: 0 | Переглянуто 61952
Рубрика: Уроки колегам біологам / Уроки для 9 класів

Всі розробки уроків до теми “Харчування і травлення” для 9 класу.

Урок 1

Енергетичні потреби організму.

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів із системою органів організму людини, яка відповідає за перетворення харчових продуктів, що надходять в організм; розкрити енергетичні потреби організму.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати значення для здоров’я людини її енергетичних затрат у залежності від професії, уміння логічно мислити та робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до особистого здоров’я та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником та друкованим зошитом.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: фізика, хімія, ботаніка, зоологія, кулінарія.
Матеріали та обладнання: малюнки, фото, плакати, харчові продукти в упаковках із зазначенням енергетичної цінності.
Основні поняття та терміни: харчування, енергетичні потреби, глюкоза, амінокислоти, калорійність, глікоген.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Із вивчених раніше у 7 та 8 класах біології рослин та тварин повторити знання про споживання ними поживних речовин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- у кого із хлопців енергетичні потреби вищі і чому, якщо один з них тривалий час розв’язував математичні задачі, а другий у цей час грав у футбол?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Ми кожного дня вживаємо їжу, причому не один раз на день. Чому? Навіщо?
Учені вважають, що для того, щоб зробити процес харчування раціональним, необхідно враховувати три важливі компоненти:
- кількість енергії, що надходить із їжею;
- запаси енергії, які вже є в організмі;
- енергетичні витрати організму.
Енергія, що надійшла з їжею, повинна бути врівноважена відповідно енергетичним затратам. Затрати виражають у кілокалоріях – ккал (згадати із фізики ці одиниці). Всі енергетичні витрати під час роботи можна підрахувати, і тоді буде відомо, скільки треба з’їсти. Але енергетичні витрати організму мають постійно компенсуватися надходженням енергії з їжею.
Але як бути у тому випадку, коли людина переїдає чи недоїдає? Де і як організм створює енергетичні запаси?
Вченими було доведено, що запасатися можуть лише жири та вуглеводи, а білки ні. Вуглеводи в організмі запасаються у вигляді глікогену у печінці та м’язах, але можливості його накопичення обмежені, бо він зберігається лише тоді, коли в тілі наявна значна кількість води (500 г глікогену + 500 г води).
Жири зберігаються в організмі майже без води. А чи знаєте, де в нашому тілі запасаються жири?
Недостатнє харчування призводить до порушення нормальної життєдіяльності: зникає активність, виникає апатія, зміни настрою…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання завдань у друкованому зошиті, а потім обговорення їх з класом.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Скільки ж енергії необхідно організму людини для нормальної життєдіяльності?
Які запасні джерела енергії наявні в організмі?
Скільки необхідно бути глюкози в крові? Чому неможливе накопичення великої кількості енергії у вигляді глюкози?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Оглянути домашні продукти харчування і вияснити, які їхні енергетичні цінності.
Подумати над енергетичними затратами своїх батьків у залежності від їхніх професій.


Урок 2

Типи поживних речовин. Практична робота №5 “Аналіз індивідуального харчування за добу та відповідність його нормам”.

Мета.

Освітня. Продовжити формувати знання учнів про процеси перетворення харчових продуктів в організмі людини; ознайомити із типами поживних речовин.
Розвиваюча. Розвивати уміння аналізувати індивідуальне харчування за добу та відповідність його нормам; розвивати уміння порівнювати, співставляти біологічні процеси.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свого організму та близьких і оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником та зошитом із друкованою основою.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: фізика, образотворче мистецтво, кулінарія.
Матеріали та обладнання: плакати, малюнки, фотографії, запаковані харчові продукти із зазначенням енергетичної цінності.
Основні поняття та терміни: білки, ліпіди, вуглеводи, глюкоза, амінокислоти, жирні кислоти, індивідуальне харчування, анорексія.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Всі розробки уроків до теми “Харчування і травлення” для 9 класу.

Провести бесіди про:
- енергетичні затрати свого організму;
- енергетичні затрати батьків, дідуся або бабусі;
- енергетичні цінності домашніх харчових продуктів.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- що необхідно для нормального харчування;
- що буде із організмом, якщо вживати лише білкову їжу;
- що буде із організмом, якщо вживати лише вуглеводну їжу;
- чи існують незамінні речовини у раціоні харчування.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Ми всі знаємо, що для побудови та функціонування нашого тіла, нашого організму обов’язково потрібна їжа. До повноцінного харчового раціону мають входити білки, жири, вуглеводи, неорганічні речовини та мікроелементи та вітаміни. Наш організм не може сам синтезувати багатьох речовин. Тому було доведено, що понад 40 різних речовин є незамінними. До них належать 10 амінокислот, 13 вітамінів, більше 20 неорганічних елементів та клітковина, яка необхідна для нормального просування їжі по травному каналі.
Розповідь про: неорганічні речовини їжі; білки, жири, вуглеводи; вітаміни.
Прослухати повідомлення учнів про ці речовини.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання практичної роботи.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Повторення знань про повноцінний раціон та бесіда про анорексію.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Харчування і здоров’я. Практична робота №6 “Антропометричні виміри”.

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з основними вимогами до нормального харчування та особливостями раціонального харчування; розглянути наслідки недостатнього харчування та ожиріння; встановити чинники, що негативно впливають на процеси обміну речовин.
Розвиваюча. Розвивати уміння аналізувати індивідуальний харчовий раціон, враховуючи енергетичні затрати; уміння логічно мислити та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я; проводити профорієнтацію.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником та зошитом.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем, або таблиць.
5. Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: математика, фізкультура, хімія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: енергетичний баланс організму, антропометрія, раціональне харчування.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Повторення знань про органічні та неорганічні речовини, які поступають в організм людини.
Діалоги між двома учнями про значення вітамінів: один учень розповідає про значення вітаміну, а інший про хвороби, пов’язані із його недостатністю.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Поставити проблемне запитання щодо таких слів: “Ти є тим, що ти їси.”

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Для збереження здоров’я та працездатності їжа людини має повністю відновлювати ту кількість енергії, яку вона витрачає за добу. Повноцінне раціональне харчування – це важлива умова для підтримання працездатності, а для дітей - необхідна умова росту і розвитку.
Розповідь про раціональне та нераціональне харчування, про енергетичний баланс, про переїдання, про ожиріння…

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання практичної роботи “Антропометричні виміри”, мета якої навчитися вимірювати ріст та вагу тіла, встановлювати кореляцію між окремими частинами тіла.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Які ж основні принципи раціонального харчування? (помірність у їжі, різноманітність їжі, дотримання режиму харчування)
Чи може один продукт повністю задовольнити потреби організму у необхідних для нього речовинах?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 4

Будова та функції органів травлення і травних залоз.

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів із системою органів травлення людини; розкрити будову та процеси життєдіяльності органів травного каналу та травних залоз.
Розвиваюча. Розвивати уміння в учнів виділяти головне у матеріалі, що вивчається; розвивати пам’ять, увагу, мислення, уміння порівнювати біологічні об’єкти та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свого організму та уміння поводити себе за столом.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем або таблиць.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: зоологія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: травний канал, травний тракт, травні залози, печінка, підшлункова залоза, перистальтика.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Згадати із курсу “Біологія тварин” про травні системи тварин і особливо ссавців. Для цього розглянути роздаткові матеріали і знайти ті матеріали, що стосуються органів травлення. (Ця робота виконується кількома групами і потім кожна група розповідає про розглянуте).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

З’ясувати особливості травної системи людини у порівнянні із іншими ссавцями. Чому травний канал називають ще трактом? Причому тут дорога до органів травлення?
Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Органи травлення – це шлунково-кишковий тракт. Чому? Адже до нього входить ще багато різних органів.
Розповідь про:
- будову та функції травного каналу: ротова порожнина, ротоглотка, глотка, стравохід, шлунок, кишечник;
- травних залоз: три пари слинних, печінка, підшлункова, залози слизової оболонки.
Демонстрація муляжів органів травлення та презентації про
травну систему людини.
Розповідь про методи досліджень органів травлення: ендоскопія, зондування, електрогастрографія, УЗД, сканувальна томографія, рентгенографія. Всі розробки уроків до теми “Харчування і травлення” для 9 класу.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником, із таблицею у друкованому зошиті.

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Які спільні риси властиві всім відділам травного каналу?
2. Що ж відбувається з їжею у травному каналі?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 5

Травлення в ротовій порожнині. Лабораторна робота №4 “Дія слини на крохмаль”.

Мета.

Освітня. Продовжити формувати знання учнів про систему органів травлення людини; розкрити особливості травлення в ротовій порожнині.
Розвиваюча. Розвивати уміння проводити досліди та спостереження; уміння робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та повагу оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та досліджень нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання таблиці
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, зоологія.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, пробірки, крохмаль, тканина, піпетки, йод, лід.
Основні поняття та терміни: ферменти, слина, амілаза, мальтаза, лізоцим, муцин, дентин, пульпа, карієс.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Провести термінологічний диктант або тестову перевірку про будову та функції органів травлення людини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Всі розробки уроків до теми “Харчування і травлення” для 9 класу.

Поставити проблемне запитання:
- яке значення процесів, що відбуваються в ротовій порожнині?
- чому говорять “корда я ем, я глух и нем”?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповісти учням про:
- особливості травлення в ротовій порожнині;
- слинні залози та слиновиділення;
- будову зубів, зубну формулу та значення зубів у травленні;
- язик та його участь у травленні в ротовій порожнині та визначення смаку їжі;
- речовини, які починають переварюватися у роті;
- процес пережовування та ковтання.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Дія слини на крохмаль”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Чому люди, які швидко ковтають їжу не пережовуючи в роті, мають проблеми із травленням?
Чому відсутність багатьох зубів призводить до погіршення травлення?
Чим визначається смакова чутливість?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 6

Травлення в шлунку.

Мета.

Освітня. Продовжити знайомити учнів із процесами травлення; охарактеризувати травлення в шлунку та характер дії ферментів; розкрити значення кислого середовища в шлунку; звернути увагу на причини шлункових хвороб.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати процеси травлення в різних органах тракту та робити відповідні висновки; розвивати увагу, уяву, мислення, пам’ять.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем або таблиці.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, хімія, зоологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: шлунковий сік, ферменти, хімус, хлоридна кислота, пепсин, ліпаза, емульгація, пілоричний сфінктер, кривизна шлунку.


ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Провести біологічний диктант із однослівною відповіддю “так” чи “ні” з вивчених попередніх уроків про органи травлення та процеси травлення в ротовій порожнині. Всі розробки уроків до теми “Харчування і травлення” для 9 класу.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- чому шлунок не переварює власні стінки?
- які процеси у шлунку не сумісні із життям?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Що ж відбувається з їжею в шлунку?
Травлення в шлунку відбувається впродовж кількох годин. Це механічна та хімічна обробка проковтнутої їжі. Але переварюється вона не повністю, а частково. Багата на вуглеводи їжа переварюється швидше, ніж білкова.
Розповідь про будову шлунка, його об’єм, про залози шлунку, про ферменти та речовини шлунку, про причини кислого середовища шлунку…
Характеристика деяких захворювань шлунку: гастрит, виразка, харчові отруєння. Профілактика захворювань.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з м\медійними матеріалами:
- вивчення маятникоподібних та перистальтичних рухів їжі;
Робота у зошиті із друкованою основою.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Чи існують правила споживання їжі для того, щоб попередити неправильне перетравлення?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 7

Функції тонкого та товстого кишечника.

Мета.

Освітня. Продовжити знайомити учнів із процесами травлення; охарактеризувати травлення у тонкому та товстому кишечнику; розкрити особливості травлення у 12-палій кишці та товстому кишечнику.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати фізіологічні процеси життєдіяльності; уміння виділяти головне, уміння логічно мислити та розвивати пам’ять, та увагу.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, ветеринарія, зоологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: дванадцятипала кишка, підшлункова залоза, печінка, порожниста кишка, клубова кишка, ободова кишка, сигмовидна кишка, пряма кишка, сфінктер, сліпа кишка, апендикс, апендицит, всмоктування.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Чому шлунок сам себе не переварює?
Як будова шлунку допомагає йому бути вмістилищем їжі та одним із основних органів по її переварюванню?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми повинні розглянути процеси повного перетравлення їжі та всмоктування поживних речовин у кров. Також з’ясувати важливість 12-палої кишки, печінки, підшлункової залози у процесах травлення. Всі розробки уроків до теми “Харчування і травлення” для 9 класу.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розглянути будову:
- тонкого кишечника – 12-пала кишка, порожниста кишка,
клубова кишка;
- товстого кишечника – сліпа кишка з апендиксом, ободова
кишка, сигмовидна, прама, анальний отвір.
Розповідь про:
- травлення у 12-палій кишці;
- товстому кишечнику;
- процес всмоктування поживних речовин у кров.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розглянути на м\медійній дошці презентацію, де представлені тонкий і товстий кишечник.
Які ж відмінності у функціях, що виконують тонкий і товстий кишечник, відбилися на їхній будові? (Учні повинні знати, що у товстому кишечнику відсутні ворсинки, а подовжній шар м’язів не суцільний.)

V. Узагальнення та систематизація знань.

Знаменитий фізіолог І.П.Павлов назвав 12-палу кишку “розумницею”, чому? Чому організм припиняє нормальну життєдіяльність, якщо відмовила функціонувати 12-пала кишка?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 8

Регуляція травлення.

Мета.

Освітня. Продовжити знайомити учнів із перетравленням їжі в організмі людини; розкрити нейрогуморальну регуляцію травних процесів та правила гігієни харчування.
Розвиваюча. Розвивати уміння учнів порівнювати біологічні процеси та їхнє значення для нормальної життєдіяльності; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення та уміння робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свого організму та підтримання здорового способу життя.

Тип уроку. Засвоєння нових знань. Всі розробки уроків до теми “Харчування і травлення” для 9 класу.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний, останній у темі.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,
повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення,
одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: зоологія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, які дозволяють ілюструвати регуляцію травлення.
Основні поняття та терміни: нервова регуляція, гуморальна регуляція, нейрогуморальна регуляція, соковиділення.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Які механізми регуляції життєвих функцій ви знаєте з попередніх тем? Чим вони відрізняються?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- чому виділяється слина або шлунковий сік, у той час коли ми бачимо лимон чи чуємо про смачні страви?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Регуляція травлення здійснюється за допомогою нервових та гуморальних механізмів. Дослідження процесів травлення проводив І.П.Павлов, який розробив багато експериментально-хірургічних прийомів для їхнього вивчення. Це були фістульний метод, метод перерізання та формування “малого шлунка”.
Унаслідок досліджень було встановлено, що вигляд і запах їжі призводять до виділення певної кількості слини. Коли їжа потрапляє у ротову порожнину, слиновиділення підсилюється.
Розповідь про слиновиділення та шлункового соковиділення. Звернути увагу на дію блукаючого нерва, на відкривання пілоричного сфінктеру, який відкривається при подразненні рецепторів хімусом з кислою реакцією.
Розповідь про виділення підшлункового соку та жовчі.
Розповідь про рефлекторний акт – дефекацію та її значення для нормального перетравлення їжі.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота у зошиті із друкованою основою.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Чи має значення для перетравлення їжі у якому стані вона знаходиться: у сирому, вареному, смаженому… Які заходи називаються профілактичними по попередженню захворювань.

VІ. Підведення підсумків уроку. Пропонуємо дізнатись де можно купити вишиванку. Вишиванку в Києві треба купляти тільки на нашому сайті. скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл. Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл.
Виділення. 1. Виділення. Регуляція кількості води в організмі. 2. Будова сечовидільної системи. 3. Функції сечовидільної системи....
Фізіологічні основи мовлення. Фізіологічні основи мовлення.
Фізіологічні основи мовлення. Мета. Освітня. Продовжити формувати знання учнів про вищу нервову діяльність людини; ознайомити з особливостями...
Загальна характеристика типу Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі
Загальна характеристика типу Членистоногі...
Риси пристосованості птахів до польоту Риси пристосованості птахів до польоту
Риси пристосованості птахів до польоту...
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓