Урок 1

Етапи онтогенезу людини. Ембріональний період.

Мета.
Освітня. Почати формувати знання учнів про розмноження та розвиток людини; ознайомити з індивідуальним розвитком – онтогенезом та його періодами; особливу увагу звернути на ембріональний період.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати фізіологічні процеси в людському організмі та робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та його здоров’я.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги
та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2.Репродуктивний. Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: онтогенез, філогенез, ембріон, ембріональний розвиток, зигота, акушерство, імплантація.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Методом бесіди з’ясувати знання про вплив ЗВС на розвиток людини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Подумати над загадкою:
- Хто вранці ходить на чотирьох, удень – на двох, а ввечері – на трьох? (Дитина повзає на чотирьох, доросла людина ходить на двох, а стара людина ходить з палицею “на трьох”.)
Це проблемне запитання до теми “Онтогенез і його періоди”.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Онтогенез – це індивідуальний розвиток організму людини з моменту зародження і до кінця життя.
Періоди онтогенезу.
1. Передзародковий:
дозрівання статевих клітин --- запліднення ---зигота.
2. Зародковий:
зигота --- зародок --- плід --- народження.
3. Післязародковий:
народження ---дозрівання --- старіння --- смерть.
Ембріональний розвиток починається із утворення зиготи, яка
відразу починає ділитися. Коли у зародка стає не менше 100 клітин, тоді відбувається його імплантація в стінку матки. Це вважається першим критичним періодом ембріогенезу. На цей процес надто впливають стресові ситуації життя.
Надалі організм матері і зародка починають функціонувати як єдине ціле після утворення плаценти – дитячого місця. Слово плацента перекладається з латинської мови “пиріг”, за її схожістю на саме цей виріб. Плацента пронизана кровоносними судинами, через які відбувається обмін речовин між тілом матері і дитини. Плід з’єднується із плацентою за допомогою пуповини. У кінці вагітності вона важить 500 г. Ще плацента є тимчасовою залозою внутрішньої секреції під час вагітності. Також вона має імунні властивості, чим забезпечує імунологічний захист дитини.
Як же розвивається плід?
Уже на третьому тижні зароджується нервова система і починає працювати серце. Розпочинається період зародження всіх внутрішніх органів – легенів, шлунка, підшлункової, ендокринних залоз, а також з’являються зачатки очей і вух. Це називається другим критичним періодом ембріонального розвитку.
П’ятий тиждень розвитку характеризується швидким розвитком головного мозку, бронхів та легень, зароджуються нирки, пряма кишка, сечовий міхур. Довжина зародка – 6 мм.
На шостому тижні формується обличчя і пальці рук, починається утворення зовнішнього вуха і очного яблука. Формуються статеві органи.
На сьомому тижні формуються верхні і нижні кінцівки і через деякий час зародок починає ними рухати. Довжина зародка – 2 см.
У 9 тижнів зародок повною мірою стає маленькою людиною. Він смокче пальчик, відчуває біль. Його розміри – 6 см.
В 11-12 тижнів дитина мреагує на світло, тепло, шум, дотик. Довжина – 8 см. Всі органи починають функціонувати. Після цього основне завдання – рости і набрати вагу.
На 7 місяці розвитку у плода встановлюється ритм сну і бадьорості. Наприкінці 7-го і на початку 8-го дитина починає бачити і чути.
На 9 місяці відбувається підготовка до народження. Зазвичай ембріональний період триває 280 днів і після цього дитина може жити поза організмом матері, звичайно, з її допомогою.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з роздатковим матеріалом та матеріалами на мультимедійній дошці.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Онтогенез – індивідуальний розвиток організму з моменту утворення зиготи до природної смерті.
“Онтос” – існуюче, а “генезіс” – походження.
Чим подібний ембріональний розвиток дитини до інших організмів, які були вивчені у біології тварин?
У яких тварин ембріональний розвиток триває довше, ніж у людини?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Постембріональний розвиток: новонароджуваність, грудний вік, дитинство.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про розмноження та розвиток людини; ознайомити з особливостями постембріонального розвитку; дати поняття про вікову періодизацію онтогенезу людини, хронологічний, біологічний вік та життєвий цикл людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати фізіологічні процеси в організмі на прикладі ембріонального та постембріонального періодів, робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму і здоров’я оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги
та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схематичних таблиць.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: хронологічний вік, біологічний вік, постембріональний розвиток, навонародження, грудний вік, акселерація.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Евристична бесіда, робота з таблицями, щоб з’ясувати знання учнів про розмноження та розвиток людини.
1. Що таке індивідуальний розвиток? Як його називають інакше?
2. Які періоди виділяють в онтогенезі? Які з цих періодів ми вже вивчили?
3. Які типи постембріонального розвитку ви знаєте у тварин? (Прямий і непрямий розвиток).
4. Які недоліки і переваги прямого чи непрямого розвитку?
5. Який тип постембріонального розвитку має людина?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Розповідь “…Человек – он ведь тоже природа,
Он ведь тоже закат и восход,
И четыре в нем времени года
И особый в нем музыки ход…”
Спостережливі люди давно вже звернули увагу на те, що життя людини тече нерівномірно, а з якоюсь періодичністю, з переломами, якісними стрибками.
Гіппократ поділяв життя людини на періоди в 7 років:
- до 7 років – дитя;
- від 7 до 14 – дитина;
- від 14 до 21 – підліток;
- від 21 до 28 – юнак;
- від 28 до 49 – дорослий;
- від 49 до 56 – літній;
- далі – старий.
Перший вдих немовляти, перший крок свідчать про початок нового життя і ми говоримо “Людина народилася”. І, дійсно, життя кожної людини ділиться на декілька різних частин.
Поставити проблемне запитання:
Скільки їх зараз нараховує людина? Які вони? Для чого ці знання необхідні людині?

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про основні показники вікової періодизації: морфофізіологічні особливості, соціальні фактори.
Повідомлення учнів про вікові періоди людини.
Розповідь про періоди розвитку людини після народження, їх особливості.

Заповнити таблицю.

Визначення понять хронологічного та біологічного віку, акселерація.
Бесіда про критичні періоди в житті людини, необхідності цих змін для гармонійного життя.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Бесіда за запитаннями:
- які чинники впливають на біологічний вік людини? (спадковість, зовнішнє середовище, соціально-економічні умови життя);
- в яких галузях діяльності особливо треба враховувати біологічний вік людини?
- Які системи органів людини можуть бути індикаторами в періодизації дорослого віку? (серцево-судинна, нервова, імунна, кісткова);
- Причини акселерації (зміна спадковості, вплив середовища, порушення біоритмів, зміна способу життя, змішування населення).

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Підлітковий вік, юнацький вік. Формування статевих ознак.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про постембріональний розвиток людини; охарактеризувати підлітковий та юнацький вік та формування статевих ознак.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати періоди онтогенезу та робити відповідні висновки; уміння спостерігати за своїми змінами та змінами у розвитку людей різних вікових груп.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та протилежної статі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний. Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина, основи здоров’я.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.
Основні поняття та терміни: підлітковий вік, юнацький вік, акселерація, вторинні статеві ознаки, мутація голосу, менструальний цикл, пубертатний період.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Бліц-контроль про знання ембріонального розвитку людини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемні запитання:
- чим підліток відрізняється від дитини;
- чим підліток відрізняється від юнака;
- чим юнак відрізняється від дорослого?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Підлітковий вік – це період життя, у якому завершується дозрівання організму. Його називають старшим шкільним віком. Він триває від 10-12 років до 15-16 у дівчат та від 12-14 років до 17-18 у хлопців. Зміни, що відбуваються у підлітковому віці пов’язані з інтенсивним виділенням гормону росту, статевих гормонів, гормонів щитовидки та інсуліну. У цьому віці відбувається становлення репродуктивної функції, тому що з’являються вторинні статеві ознаки.
Юнацький вік – це період між підлітковим віком в дорослістю. У юнаків це відбувається від 17 до 21 року, а у дівчат – від 16 до 20.
Розповідь про формування статевих ознак.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розповідь-бесіда про статевий диморфізм (яскраві чоловічі ознаки та жіночі) та значення статевого розмноження у порівнянні з нестатевим.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота у зошиті із друкованою основою та матеріалами мультимедійної дошки.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4

Зрілий вік. Розвиток статевих клітин. Оваріальний і менструальний цикли.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про постембріональний період розвитку; охарактеризувати зрілий вік; ознайомити із процесом розвитку сперматозоонів та яйцеклітин; розкрити значення оваріального та менструального циклів.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати основні процеси життєдіяльності організму людини та робити відповідні висновки і узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свого організму та оточуючих людей; здійснювати статеве та моральне виховання.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований урок.
Місце уроку в темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги
та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – картини, де зображені тіла чоловіків та жінок відомих художників, плакати.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина, основи здоров’я.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: сперматогенез, овогенез, гаметогенез, оваріальний цикл, менструальний цикл, овуляція, зрілий вік.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Охарактеризувати основні напрямки еволюції статевого розмноження хордових тварин: види запліднення, розмір яйцеклітин, зародкові оболонки, типи розвитку.
Які припущення щодо цих рис у людини?
Учні посилають один одному літачки із такими запитаннями.
Зародок інакше називається ……(ембріон).
З 9 тижня розвиток стає …… ( плодом).
Злиття статевих клітин ….. (запліднення).
Запліднення здійснюється в ….. (матковій трубі).
Прикріплення зародка до стінки матки наз …….(імплантація).
Зародкові листки – це ……….(енто, екто, мезодерма).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

“ Оскільки розміри статевих клітин дуже малі, тривалий час люди не могли знати про їх існування і тим більше будову. А таємниця зачаття привертала увагу майже всіх. Навіть Гіппократ (біля 370 р. до н.е.) вважав, що зародок утворюється внаслідок перемішування батьківського сімені і крові матері. Але вже Арістотель (384 – 322 р. до н.е.), вивчаючи курячий зародок і його розвиток, написав твір “Про виникнення тварин”, де вказав на наявність клітин чоловічої і жіночої статі, що дають початок зародку. І тільки на початку ХVІІ ст.. з появою мікроскопа Антоні ван Левенгук уперше побачив рухливі сперматозоїди морської свинки і зафіксував їх будову.”
Темою нашого уроку буде розглянути утворення і будову статевих клітин людини та оваріальний та менструальний цикли.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Зрілий вік – дорослість – це найбільш тривалий період онтогенезу. У чоловіків він триває від 22 до 60 років, а у жінок – від 21 до 55 років. У цей час людина повністю розкриває свої духовні, фізичні та інтелектуальні можливості.
Розповідь про будову чоловічих і жіночих статевих клітин.
Пояснення про гаметогенез: овогенез та сперматогенез.
Оваріальний цикл починається з того, що в яєчнику у фолікулі дозріває яйцеклітина під дією фолікулостимулюючого гормону, що виділяється гіпофізом. Першу фазу оваріального циклу називають фолікулярною. Ріст і розвиток яйцеклітини триває близько 14 днів. У процесі дозрівання фолікул переміщається до зовнішньої частини коркового шару яєчника і утворює яйценосний горбик. Розміри дозрілого фолікула становлять 10-20 мм. Фолікулярна стадія завершується тим, що дозрілий фолікул лопається й звільняє яйцеклітину, викидаючи її в маткову трубу. Цей процес називається овуляцією. Після овуляції порожнина фолікула стає пустою і її заповнює жовте тіло.
Другу фазу оваріального циклу називають фазою жовтого тіла. Воно працює як тимчасова ендокринна залоза, що виділяє прогестерон – гормон вагітності. Завдяки йому стінка матки готується до прийняття зародка.
Третя фаза – фаза вагітності, що повинна закінчитися пологами. А четверта фаза – лактація, що повинна тривати до 1 року життя дитини. Після цього оваріальний цикл починається заново.
Менструальний цикл – це зміни слизової оболонки матки – ендометрію. Характеристика фаз менстрального циклу на прикладі 28 - денного циклу:
- Менструальна фаза – 1,2,3,4 – з перших днів кров’янистих виділень починає дозрівати нова яйцеклітина. Виділення – це зруйнована незапліднена яйцеклітина, жовте тіло і внутрішня слизова оболонка матки.
- Післяменструальна фаза – 5–13 – в яєчнику утворюється пухирець-фолікул, у якому дозріває яйцеклітина.
- Овуляція – 14 – розрив фолікула, вихід яйцеклітини з яєчника у маткову трубу для зустрічі зі сперматозоїдами.
- Передменструальна – 15–28 – на місці фолікула в яєчнику утворюється жовте тіло – тимчасова залоза внутрішньої секреції, яка готує слизову оболонку матки для прийняття зародка, виробляє гормони. Якщо запліднення не відбулося – жовте тіло руйнується.
Таким чином, оваріальна та менструальна фази невід’ємно пов’язані між собою.
У 45-50 років починається клімактеричний період, у жінок він проявляється зникненням менструального циклу – менопауза.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота над таблицею “Розвиток статевих клітин”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Розгляд під мікроскопом мікропрепаратів яйцеклітини і сперматозоїда. Порівняння овогенезу та сперматогенезу.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 5

Будова статевих органів.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів з чоловічою та жіночою статевими системами людини; сформувати знання про репродуктивну функцію; дати основні поняття теми.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати основні процеси життєдіяльності організму людини та робити відповідні висновки і узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свого організму та оточуючих людей; здійснювати статеве та моральне виховання.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований урок.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги
та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схематичних таблиць.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – картини із зображенням анатомії тіла людини.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина, основи здоров’я.
Матеріали та обладнання: слайди, малюнки, таблиці, мультимедійна дошка.
Основні поняття та терміни: гамета, яєчка, яєчники, простата, фаллопієві труби, сім’яна протока, матка, піхва, зовнішні статеві органи, статеві шляхи, печеристі тіла, губчасті тіла, мошонка, верхня плоть, клітор, дівоча пліва.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення еволюції статевого розмноження хордових рослин:
- чим відрізняється нестатеве та статеве розмноження;
- чим відрізняється зовнішнє та внутрішнє запліднення;
- які зародкові оболонки ви знаєте;
- які особливості статевих органів ссавців?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання, для того, щоб з’ясувати дану ситуацію:
- дівчинка прийшла додому і запитала у мами та бабусі як вони
з’явилися на світ. Бабуся сказала, що її знайшли в капусті, а мама сказала, що її принесли лелеки. Дівчина здивувалася і радісна вигукнула: “Тільки я народилася нормально!”
Таким чином ми повинні довідатися, як природа створила статеві органи жінки і чоловіка, щоб продовжити рід та життя на планеті.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про будову та функції чоловічої та жіночої статевих систем, їх порівняння.
Чоловіча статева система:
1. Статеві залози – яєчка або сім’яники.
2. Статеві шляхи – це шляхи, по яких рухається сперматозоони:
а) придаток яєчка – згорнута спірально трубочка, в якій відбувається дозрівання сперматозоїдів упродовж 2 тижнів;
б) сім’явиносна протока;
в) сім’яні міхурці – парні залози, секрет яких забезпечує сперматозоїди поживними речовинами і підтримує їх рухливість;
г) передміхурова залоза – виділяє слиз, що забезпечує пересування сперматозоїдів сім’явиносною протокою і сприяє сім’явипорскуванню.
Примітка! Рух сперматозоїдів по сім’явиносній протоці разом із секретом всіх перерахованих залоз утворює сперму.
3. Зовнішні статеві органи:
а) статевий член;
б) мошонка.

Жіночі статеві органи:
1. Статеві залози – яєчники.
2. Статеві шляхи – шляхи, по яких рухаються яйцеклітини:
а) маткові труби;
б) матка;
в) піхва.
3. Зовнішні статеві органи:
а) статеві губи;
б) дівоча пліва;
в) клітор.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота над таблицею.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Записати терміни та їх визначення у зошит. Порівняти будову чоловічих та жіночих статевих органів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 6

Запліднення. Генетичне визначення статі.

Мета.
Освітня. Поглибити знання учнів про розмноження; ознайомити з особливістю запліднення у людини, як представника класу ссавців, навчити учнів визначати сприятливі і несприятливі для запліднення дні; ознайомити із засобами попередження небажаної вагітності; ознайомити учнів з генетичною наукою, що вивчає спадковість та мінливість людини; дати поняття про причини схожості батьків та дітей; сформувати знання про методи визначення статі людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати фізіологічні процеси людини і тварин; уміння логічно мислити та робити висновки і узагальнення щодо значення запліднення та уміння визначати особливості чоловічої та жіночої статі людини.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей; навчити учнів визначати сприятливі і несприятливі для запліднення дні; здійснювати статеве виховання.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно-рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,
конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: ембріон, запліднення, генетика, стать, Х–хромосома, У-хромосома, контрацептиви, аборт.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Біологічний диктант.

1. До чоловічих статевих органів належать ……………..
2. До жіночих статевих органів належать ……………..
3. Функції яєчка …………….
4. Функції яєчників ………………
5. Матка має будову і функції ……………..
6. Вторинні статеві ознаки жінки …………………
7. Вторинні статеві ознаки чоловіка …………………..

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне запитання:
Чому ембріон – це світ багатьох таємниць?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про запліднення, утворення зиготи. “Момент зачаття. Дві гамети зливаються: після цього 15 хвилин майбутня людина – одноклітинний організм, як амеба. Через 15 хвилин організм уже складається з 4 клітин і дуже нагадує маленьку водорость – гліконапсу. Коли дроблення закінчується, зародок нагадує колоніальний вольвокс. На стадії утворення двох шарів клітин зародок – зовсім як гідра. Але гідра після цього народжується, а зародок людини продовжує розвиток. У нього закладається мезодерма, хорда, нервова трубка… На п’ятому тижні закладаються зябра, три мозкових міхури. Серце спочатку – розширення кровоносної трубки, потім воно розподіляється на дві половини, потім верхня ділиться ще на дві частини, і тільки врешті-решт серце складається з 4-ох камер…. А що буде далі?
Нормальна запліднююча здатність сім’яної рідини забезпечується при вмісті 40-50 млн. сперматозоонів у 1 мл. Якщо в цьому об’ємі їх менше 20 млн. – запліднююча дія падає. За приблизними даними в 46 хромосомах міститься 100 000 генів.
Розповідь про формування статі.
Розповідь про плаценту та її функції. Газообмін між організмом матері і плоду.
Розповідь про розвиток плоду.
Пояснення про генетичне визначення статі, хромосомний набір у клітинах організму та про хромосомні хвороби.
Генетичні набори:
- чоловіка – 44 аутосоми + ХУ;
- жінки – 44 аутосоми + ХХ.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Визначити подібність зародків людини і тварин за такими запитаннями:
- чи подібні зародки на початкових етапах?
- про що говорить наявність зябрових щілин?
- про що говорить наявність хвоста?
- на яких стадіях з’являються відмінні ознаки між зародками?
Бесіда про критичні періоди розвитку зародка:
а) імплантація;
б) плацентація;
в) пологи.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Чому зародок не має права на помилку?
Чому аборт – це злочин проти життя людини – беззахисної дитини?
Поміркувати! Ви лікар-генетик. До вас прийшов батько щойно народженої дитини і звинувачуючи свою дружину говорив: “ Я хотів сина, а вона народила мені дівчину, як мені жити, хто винен?”
- Яка ваша відповідь?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 7

Вагітність і пологи.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про зміни в організмі жінки під час вагітності та пологів; ознайомити із термінами вагітності та процесом народжування дитини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати зміни в організмі жінки та появи нового життя; уміння спостерігати за організмом вагітної жінки (мами, сестри, знайомої), уміння логічно мислити та робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до жінки – як носія нового життя та етичне ставлення до вагітної жінки в загальному.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика, картини.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: акушерство, медицина, основи здоров’я, історія, міфологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.
Основні поняття та терміни: вагітність, вагітна жінка, пологи, акушер, доношений плід, недоношений плід, кювез, лактація.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторити знання учнів про запліднення та генетичне визначення статі.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- Ми повинні з’ясувати, чому в усіх народів вагітна жінка користується особливою повагою та турботою?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про період вагітності в житті кожної жінки і у жіночої статі в загальному.
Бесіда про поведінку жінки під час вагітності та поведінки рідних, близьких та оточуючих людей.
Розповідь про пологи та важливість цього процесу у житті кожної сім’ї, значення нормальних та патологічних пологів.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота із матеріалами електронної дошки. Розгляд і порівняння невагітної та вагітної жінок. Характеристика найважливішого жіночого органу – матки.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Чи можна сказати, що вагітність – це хвороба?
Чи можна керувати вагітністю та пологами?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 8

Літній вік, старість, довгожительство. Феномен життя й смерті.

Мета.
Освітня. Закінчити знайомити учнів із постембріональним періодом розвитку людини; розкрити особливості літнього віку, старості, довгожительства; розглянути феномен життя і смерті.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати зміни в організмі людини в різний період постембріонального розвитку; уміння спостерігати та робити висновки і узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до людей різного віку, а особливо зрілого та старечого.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний (останній у темі).

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, основи здоров’я, історія.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди.
Основні поняття та терміни: літній вік, старість, довгожителі, смерть, геронтологія.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Закінчити речення.
1. Зародковий розвиток називається …….
2. Після моменту народження настає …….. період.
3. Індивідуальний розвиток організму – це ……….
4. Перший рік життя дитини називають ………….
5. Розвиток статевих клітин носить назву гамето……….
6. Під час вагітності у жінки функціонує тимчасова залоза внутрішньої секреції - …………
7. Юнацький вік у хлопців настає у ………, а у дівчат у …….
8. Пологи – це процес …………………
9. Стать залежить від хромосом ……………..
10. Близнюки є …………… та ………………….

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми повинні розглянути як змінюється організм у кінці свого життя.
Чи можемо ми знати, коли настане закінчення нашого життя – смерть?
Чому говорять, що старі люди дуже схожі на малих дітей?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Літній вік у чоловіків розпочинається із 61 року життя і триває до 74 років, а у жінок з 56 років і до 74 років. В цей час в організмах починають протікати процеси старіння. Наука, яка вивчає такі процеси називається геронтологія.
Старість – це заключний період вікового розвитку, який наступає закономірно. Люди похилого віку не можуть витримувати багатьох фізичних навантажень, тому що у їхніх тканинах відбуваються атрофічні зміни і зменшується кількість води в клітинах. Суглоби твердішають, м’язи слабшають, виникає важкість у диханні, знижується реакція на зміни в середовищі. Але старіння буває: природне (фізіологічне), передчасне і уповільнене.
Багато людей живуть набагато довше, ніж 74 роки. Це довгожителі. Вони активні люди, неповні, ведуть здоровий спосіб життя, скромні стосовно свого матеріального становища. Чимало відомих людей, що внесли свій вклад у розвиток різних наук, були довгожителями і творчими натурами.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота у зошиті із друкованою основою та матеріалами електронної дошки.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Старий схожий на малого, тому що у старих як і у малих дітей зменшуються пристосувальні можливості організму, знижується надійність у багатьох життєвих ситуаціях, тобто вони потребують допомоги молодших людей. Це так як батьки допомагають своїм дітям у виживанні.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.скачать dle 10.3фильмы бесплатно