Урок 1

Кровообіг. Органи кровообігу.

Мета.
Освітня. Почати формувати знання учнів про кровоносну систему людини; ознайомити із органами кровообігу, їхньою будовою та значенням для життєдіяльності організму.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати, виділяти головне у матеріалі, що вивчається, уміння логічно мислити та робити відповідні висновки і узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, інформатика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки
Основні поняття та терміни: кровообіг, судини, капіляри, вени, артерії, серце.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знань про кров як основну рідину організму.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне запитання:
- Стародавні вчені вважали, що в організмі існує дві кровоносні системи, що поєднані між собою. Як на вашу думку, вони аргументували таку точку зору?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про кровообіг та складові частини кровоносної системи: серце та судини.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з малюнками, таблицями та м\медійними матеріалами.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Питання для обговорення:
- чому кров може виконувати свої функції тільки тоді, коли вона рухається?
- завдяки чому можливий рух крові по кровоносних судинах?
- як будова артерій, вен та капілярів пов’язана з їхніми функціями?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Будова і функції серця. Практична робота №2 “Вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску”.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про серцево-судинну систему людини; ознайомити із центральним органом кровообігу – серцем, його будовою та функціями.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні системи між собою та робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина, зоологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м матеріали.
Основні поняття та терміни: серце, клапани серця, камери серця, епікард, міокард, ендокард, мперикард.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Повторення знань про органи кровообігу людини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Що ви знаєте про серце?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про серце:
- місцезнаходження;
- стінку серця;
- камери серця;
- клапани серця;
- серцеву сумку;
- масу серця.
Визначення основних функцій серця.
Визначення властивостей серця: збудливість, провідність,
скоротливість, автоматизм.
Робота серця, його серцевий цикл.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Демонстрація муляжу серця.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Виконання практичної роботи: “Вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального циклу”.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Рух крові по судинах.Практична робота №3 “Реакція серцево-судинної системи на дозоване навантаження”.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про серцево-судинну систему людини; ознайомити із рухом крові по судинах та причинами цього руху.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та значення частин організму людини; розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, який вивчається.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: судини, рух крові, кровотечі.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Експерс-тести на знання будови серця.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Завдяки чому кров рухається знизу вгору?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про рух крові по судинах:
- по артеріях;
- по венах;
- по капілярах.
Дати характеристику капілярам: через їхні стінки відбувається обмін речовин між кров’ю і тканинами, оскільки швидкість руху крові в капілярах є невеликою й становить 0,5-1 мм\сек., а кожна частинка крові перебуває в капілярі приблизно 1 сек.
Перша допомога при кровотечах.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання практичної роботи “Реакція серцево-судинної системи на дозоване навантаження”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Чому кров тече з різною швидкістю?
2. Який механізм дозволяє крові текти по артеріях безупинно?
3. Чому у венах накопичується велика кількість крові?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4

Велике і мале кола кровообігу. Практична робота №4 “Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах при порушенні кровообігу”.

Мета.
Освітня. Продовжувати формувати знання учнів про серцево-судинну систему людини; ознайомити з малим та великим колами кровообігу; розкрити значення двох кіл кровообігу.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси та механізми в живому організмі, уміння логічно мислити та робити висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина, зоологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м матеріали.
Основні поняття та терміни: мале коло кровообігу, велике коло кровообігу; аритмія, ішемічна хвороба серця, інсульт, інфаркт.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Перевірка домашнього завдання:
1. Які типи судин існують в організмі людини?
2. Чим забезпечується рух крові в різних типах судин?
3. У чому особливості надання першої допомоги при різних видах кровотеч?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Чи може по венах текти артеріальна кров?
На це запитання необхідно дати відповідь в кінці уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про кола кровообігу:
- мале коло кровообігу;
- велике коло кровообігу.
Дати характеристику хворобам серцево-судинної системи – хворобам серця, хворобам артерій, хворобам вен.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота в друкованому зошиті.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Виконання практичної роботи:
“Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах при порушенні кровообігу”.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 5

Регуляція кровопостачання органів.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів із видами регуляції кровопостачання органів: нервовою та гуморальною. Розкрити значення регуляції для здійснення важливих життєвих функцій.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси та їхнє значення в організмі, уміння виділяти головне в матеріалі, який вивчаєься.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: нервова регуляція, гуморальна регуляція, нейрогуморальна регуляція, кровопостачання органів, адреналін, ацетилхолін.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Порівняння двох кіл кровообігу двома групами учнів: подібність і відмінність.
По яких же артеріях тече венозна кров, а по яких венах артеріальна?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Чому у людини, яка відпочивала, а потім швидко підвелася, скорочення серця стають частішими?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про нервову та гуморальну регуляції серцево-судинної системи людини.
Розповідь про адреналін, який змінює діяльність серця, прискорюючи його скорочення.
Розповідь про ацетилхолін, який гальмує роботу серця.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Нормальна робота серця залежить від концентрації в крові солей калію та кальцію: збільшення концентрації солей калію в крові гальмує роботу серця, а кальцію підсилює.
Робота серцево-судинної системи змінюється зі зміною умов зовнішнього середовища й стану самого організму.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Питання для обговорення:
- яким чином ЦНС контролює роботу серця?
- як емоції або больові подразнення впливають на роботу серцево-судинної системи?
- від чого залежить робота вашого серця?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 6

Лімфатична система. Лімфообіг.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів з лімфатичною системою людини, її будовою та функціями; розкрити значення лімфообігу.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні системи організму людини, визначати їхні функції та значення для життєдіяльності.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до організму людини.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\медійні матеріали.
Основні поняття та терміни: лімфа, лімфообіг, лімфатичний стовбур, лімфатична система,

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Як нервова система впливає на частоту серцевих скорочень?
Як гормони можуть викликати зміни частоти серцевих скорочень?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Обговоримо разом: якщо людина лежить і довго не рухається, то в неї на тілі з’являються пролежні – виразки на шкірі. Чому?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Лімфатична система є частиною серцево-судинної системи, тому що лімфа рухається в напрямку до великих вен шиї і тут вливається в кровоносне русло.
Лімфатична система являє собою розгалужену систему судин з розташованими по їхньому ходу лімфатичними вузлами. Початком ЛС є лімфатичні капіляри – замкнуті трубочки, що утворюють в організмі цілі сітки. Вони є в усіх органах крім головного та спинного мозку, селезінки, хрящів, склери й кришталика ока, плаценти.
У лімфатичних судинах наявні клапани, що забезпечують рух лімфи лише в одному напрямку. Лімфатичні судини перериваються у вузлах, при виході із вузлів, вони утворюють більші судини, які називаються стовбурами. Ці стовбури зливаються у дві лімфатичні протоки, які впадають у вени.
Лімфатичні вузли беруть участь у кровотворенні, захисних реакціях організму й регулюють рух самої лімфи.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

ЛС сприяє виведенню зайвої рідини із тканин. Рух лімфи у вени здійснюється періодичним натисканням на судини скелетних м’язів та внутрішніх органів, пульсацією самих судин і тиском рідини, що постійно надходить усередину капілярів.
V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.скачать dle 10.3фильмы бесплатно