Урок 1

Зв’язок організму людини з навколишнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем.

Мета.
Освітня. Почати формувати знання учнів про сприйняття організмом інформації з навколишнього середовища; ознайомити із сенсорними системами людини; розкрити поняття “аналізатори”.
Розвиваюча. Розвивати уміння учнів порівнювати системи організму між собою, знаходити відмінності та головні ознаки; розвивати увагу, пам’ять, мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свого організму та необхідність ведення здорового способу життя.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь та пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, з друкованим зошитом.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка;
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: зоологія, образотворче мистецтво, музичне мистецтво.
Матеріали та обладнання: таблиці, малюнки, слайди.
Основні поняття та терміни: органи чуттів, “сенсус”, “відчуття”, сенсорні системи, аналізатор.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. З якими органами чуттів у тварин ми ознайомилися з розділу “Тварини”?
2. Як можна орієнтуватися у зовнішньому світі?
3. Які органи чуттів для цього необхідні?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемні запитання:
- Чому так важливо збирати та аналізувати інформацію?
- Яку роль грає інформація в житті людини?
- Яка інформація важлива для людини?
- Що повинно бути в організмі людини для цього?
(Учні повинні відповісти, що необхідні спеціальні органи)
- Скільки їх необхідно бути? Скільки їх є у людини?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

- Мозок людини безперервно одержує інформацію про всі зміни навколишнього середовища та про внутрішній світ організму. Ця інформація сприймається особливими фізіологічними апаратами – сенсорними системами. (Sensus від лат.- відчуття ). Ці системи називаються ще органами чуттів.
- Розповідь про вклад І.П.Павлова у вивчення сенсорних систем.
- Робота з підручником: мал. “Розміщення нервових центрів у корі...”
Всі ці численні сенсорні канали зливаються в могутню ріку, яка омиває і живить наш мозок не білками, вуглеводами, водою чи вітамінами, а інформацією. (Розібрати значення кожної ланки аналізатора).
- Як же працюють наші сенсорні системи? (Учні читають з параграфа).
- Охарактеризувати властивості сенсорної системи.
Дослід 1: закрити очі і на одне очне яблуко натиснути рукою з боку носа. Слабкими рухами потерти повіку. Що відчувається? (Поява кільця, що переміщається з краю до центру. При потиранні бачили жовте кільце). Чи подразнюються рецептори від неспецифічних подразників? Так, але відчуття не відповідає дійсності, кільця насправді не було.
Отже, це перша властивість аналізаторів – специфічність.
Дослід 2: двом учням пропонується в склянки з водою додати кілька кристалів цукру. Солодко? Додавати цукор доти, доки не відчується солодкий смак. У кожного учня відчуття солодкого виникло по-різному. Чому? Тому, що це друга властивість – чутливість.
Дослід 3: учню пропонується занурити одну руку в посудину з гарячою, а другу руку в посудину з холодною водою. Через кілька хвилин руки помістити у посудину з теплою водою. Що відчувається? Тут перевірялася ще одна властивість аналізатора – адаптація.
Дослід 4: учням пропонується провести гострим олівцем по шкірі тильного боку руки і пояснити, чому відчуття дотику змінюється відчуттям холоду (можливо тепла)? Це пояснює властивість сенсорних систем взаємодіяти між собою.

ІV. Осмислення об*єктивних зв*язків і взаємозалежностей у вивченому.

За якими ж показниками можна охарактеризувати кожне відчуття людини?
- просторове сприйняття;
- часове сприйняття;
- інтенсивність чуття;
- якість чуття... (Прочитати в параграфі).
Розповідь про тренування аналізаторів. Наприклад, у музикантів, дегустаторів, художників... Ми знаємо, що музичний твір складається з нот. Чому ж ми їх не відчуваємо, коли слухаємо мелодію. Ми знаємо, що фільм складається з окремих кадрів, але ми сприймаємо картину в цілому. Ця властивість грунтується на властивості – післядії. Кожна людина одну і ту ж побачену картину може описати по-різному. Це залежить від особистості, від досвіду, знань, інтересів, емоцій, потреб... Це говорить про суб*єктивність відчуттів людини.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Значення органів чуттів для психології, медицини, кібернетики, біоніки...
(Робота з підручником та малюнками з посібника “Біоніка”).

VІ. Підсумки уроку.

- чому людина не відчуває пилинок, що попадають на обличчя?
- чому від пронизливого голосу стає кисло в роті?
- як розуміти слова: “ наші почуття – це клавіші, по яких вдаряє навколишнє середовище?
- чому для нормальної роботи будь-якого аналізатора, необхідно, щоб були неушкоджені всі його частини?
- чому нюховий аналізатор сприймає запах аміаку у мізерній кількості, але якщо крапнути аміаком на нюховий нерв, то ніякої реакції не буде?
- що таке помилки відчуття? Як їх можна виправити?

VІ. Д/з.


Урок 2

Зорова сенсорна система. Будова ока. Лабораторна робота №7 “Виявлення сліпої плями на сітківці ока”.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів із особливостями будови зорової сенсорної системи; особливу увагу звернути на будову ока; розкрити значення акомодації як однієї із головних функцій.
Розвиваюча. Розвивати уміння визначати першочергове значення того чи іншого органу; розвивати увагу, уяву, пам’ять, логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного зору та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

3. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\м дошка;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
4. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
7. Візуальний: складання таблиць.
8. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
9. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: фізика, історія, зоологія.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди, муляж.
Основні поняття та терміни: акомодація, адаптація, колбочки, палички, сітківка, зіниця, райдужка, рогівка.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Які органи здійснюють функцію пізнання навколишнього світу?
( органи руху, органи чуттів, аналізатори, органи дихання...).
2. Як здійснюється взаємодія організму з зовнішнім середовищем?
( подразники збуджують органи чуття і організм реагує, шляхом аналізу подразників в корі, подразники збуджують рецептори і збудження передається у відповідні зони кори, де аналізуються.)
3. Що являє собою аналізатор? Скласти схему на дошці.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Розповідь. “ З усіх органів чуттів людини око – найвищий дар і чудовий витвір природи. Поети оспівували його, філософи прославляли, а фізики намагалися наслідувати йому, як неперевершеному зразку оптичних приладів. М.Горький писав: “ Нічого не може бути страшніше, ніж лишитися зору. Це забирає у людини 9/10 світу. Це дійсно, тому що 90% інформації дає нам “сонячний орган” – око. Саме по собі – око – це шедевр приладобудування. Навіть неозброєним оком людина побачить свічку на відстані 30 км.
Бесіда про еволюцію світлосприймання: тропізми, настії, таксиси, органи світлосприймання у різних тварин.
Формулювання теми, мети та завдань уроку.
- яке значення зору у житті людини?
- яке ж значення зору для трудових процесів?
- яке естетичне значення зору?
- яке значення зору для мови, письма, малювання?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Давши відповіді на поставлені запитання ми можемо сказати, що:
- зорова система – найінформативніша – 90% інформації;
- сприйняття різних предметів, їх колір, форму, величину, відстань до них, розташування в просторі, рухи...;
- сприйняття і розпізнавання графічних сигналів (букв, цифр, мал.);
- здійснення трудових операцій.
Бесіда про розташування очей в організмі людини, їхня форма. (Форма дозволяє рухатися у певних межах очної ямки). Допоміжний апарат.
Будова ока. Оболонки: 1. білкова або склера;
2. судинна складається з райдужки, ціліарного тіла і власне судинної оболонки.
3. внутрішня або сітківка.
Оптична система ока: а) рогівка;
б) рідини передньої та задньої камер;
в) кришталик;
г) скловидне тіло.

ІV. Осмислення об*єктивних зв*язків і взаємозалежностей у вивченому.

Виконання лабораторної роботи і заповнити таблицю, яка спроектована на інтерактивну дошку.



V. Узагальнення і систематизація знань.

- у чому відповідність будови білкової оболонки, її функції?
- чому одна оболонка називається судинною?
- які особливості будови ока дають можливість світлу проходити до сітківки?

VІ. Підсумки уроку. Д\з.

Повторення будови зорового аналізатора за таблицями.


Урок 3

Сприйняття світла й кольору. Лабораторна робота №8 “Визначення акомодації ока, реакція зіниць на світло”.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про зорову сенсорну систему, ознайомити із функцією сприйняття світла та кольору.
Розвиваюча. Розвивати уміння учнів визначати функції організму людини, уміння виконувати досліди та експерименти.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного зору та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка.
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: фізика, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\медійна дошка.
Основні поняття та терміни: акомодація, зображення, зорові рецептори, короткозорість, далекозорість.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

За допомогою бліц-опитування з’ясувати знання учнів про будову зорової сенсорної системи людини і особливо будову ока.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- чому червоний колір світлофора є застережливим?
- які ще кольори є застережливими?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Чітке зображення предметів на сітківці забезпечується складною унікальною оптичною системою ока. Для чіткого сприйняття предметів необхідно, щоб їхнє зображення завжди фіксувалось у центрі сітківки.
Ми сприймаємо світло завдяки тому, що його промені, проходячи через оптичну систему, заломлюються і потрапляють на сітківку. Там збудження обробляється і передається до кори головного мозку.
Розповідь про сприйняття світла та кольору предметів. Робота з підручником, таблицями.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Розповідь про значення світла у житті людини та кольорової гами. Обговорення проблемного запитання: чому ж застережливим у світлофорі є червоний колір, синій у міліції, жовтий у рухах колон…

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4

Порушення зору. Гігієна зору.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів із найпоширенішими порушеннями зору та їхніми причинами; розкрити профілактичні заходи; охарактеризувати гігієну зору.
Розвиваюча. Розвивати уміння визначати корисне та шкідливе для здоров’я людини; уміння логічно мислити та робити відповідні виновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свого організму та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,
повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина,
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: косоокість, бінокулярний зір, астигматизм, дальтонізм, глаукома, катаракта, кон’юктивіт.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка знань у вигляді шифрового диктанту.

1. Зоровий аналізатор складається з таких частин: ...............
2. Сприймає зорові подразнення ...........................
3. Проводить збудження в мозок .........................
4. Здійснює розрізнення зорових подразнень ......................
5. Заломлює промені ..........................
6. Змінює свою форму (кривизну) ......................
7. Складаться з колбочок і паличок ....................
8. Захисні оболонки ока такі .....................
9. Місце утворення зображення предмета ....................
10. Отвір в райдужній оболонці ..........................

Слова – відповіді:
а) кришталик; б) сітківка; в) рецептор; г) зіниця; д) скловидне тіло;
е) зоровий нерв; є) білкова оболонка і рогівка; ж) райдужна оболонка;
з) судинна оболонка; и) зорова зона кори мозку.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавального досвіду учнів.

Розповідь.
- ... З першого дня появи дитини зір допомагає їй пізнавати навколишній світ. За допомогою очей людина бачить світ фарб і сонця, сприймає багато інформації. Око дає людині можливість читати та писати, знайомитися з мистецтвом. “
…Все видеть, все понять, все знать, все пережить,
все формы, все цвета вобрать в себя глазами,
пройти по всей земле горящими ступнями,
все воспринять и снова воплотить.” (М.Волошин)
Є багато захворювань, які не загрожують життю, але позбавляють людину можливості бачити світ. Це – хвороби зору.
За даними ВОЗ в світі близько 40 млн. сліпих людей.
- Що ж може призвести до цього?
- Які ваші припущення? Що треба робити, щоб не допустити цього?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

Зробити коротку характеристику хвороб очей.

ІV. Осмислення об*єктів зв*язку і взаємозалежності у вивченому.

Гра “Лікар – хворий”.
- Хворий звертається до лікаря, щоб він допоміг йому виправити вади зору. Лікар радить йому окуляри для виправлення далекозорості чи короткозорості, тобто пояснює, чому хворий має носити окуляри саме з такими лінзами.
Робота з підручником.
- Прочитати статтю “Гігієна зору”, розглянути малюнок і дати відповіді на запитання: а) чому важливо, щоб робоче місце було добре освітлене?
б) на якій відстані розміщувати предмет чи книгу?
в) чому шкідливо читати в транспорті?
г) чи можна читати лежачи?
д) як слід розташовувати джерело світла під час роботи?

V. Узагальнення і систематизація знань.

- Успіхи науки в галузі хірургії очей і лікуванні очних захворювань.
- Розповідь про роботу В.П.Філатова.
- Створення спеціальних шкіл-інтернатів, апаратів для читання, використання собак-провідників.
- Біоніка і зір.

VІ. Підведення підсумків. Д/з.


Урок 5

Слухова сенсорна система. Сприйняття звуків. Гігієна слуху. Лабораторна робота №9 “Вимірювання порога слухової чутливості”.

Мета.

Освітня. Продовжити формувати знання учнів про сенсорні системи людини; ознайомити із слуховою сенсорною системою; розкрити поняття “завитка”, “перетинчастий лабіринт”, охарактеризувати особливості сприйняття звуків вухом людини у порівнянні з іншими організмами; особливу увагу звернути на чинники, які можуть пошкодити слух.
Розвиваюча. Розвивати уміння учнів порівнювати зорову та слухові системи; уміння виражати власну думку.
Виховна. Виховувати у собі необхідність вести здоровий спосіб життя та бережливе ставлення до свого здоров’я, до систем, які допомагають сприймати навколишній світ.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка.
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: зоологія, медицина.
Матеріали та обладнання: таблиці, малюнки, слайди.
Основні поняття та терміни: вушна раковина, барабанна перетинка, слухові кісточки, євстахієва труба, завитка, перетинчастий лабіринт, кортіїв орган.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Накреслити і пояснити схему зорового аналізатора.
2. Вікторина – гра:
- чому рогівка заломлює промені вдвічі сильніше, ніж кришталик (тому, що її заломлююча сила незмінна, а кришталик змінює кривизну завдяки війковим м*язам, а на це потрібен час);
- яку частину ока порівнюють з діафрагмою фотоапарату;
- чи бачили б ми, якби наші очі сприймали інфрачервоні промені (ні, світло Сонця зникло б для нас через власне випромінювання;
- яким би був наш зір, якби на сітківці були лише палички чи колбочки;
- чому у кішки виблискують очі, а у людини ні (у людини перший шар сітківки має фусцин, який не відбиває променів, а у кішки є “дзеркальце” для кращого поглинання світла вночі);
- людину з гострим зором порівнюють з орлом (у цих птахів колбочки мають діаметр у 10-15 разів менший, ніж у людини);
- чи можна по окулярах, які знаходяться на людині визначити, вона страждає на короткозорість чи далекозорість (по зовнішньому вигляді лінз:опуклі чи ввігнуті).

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Розповідь – казка про лебедя і бобра:
- крилатий красень лебідь пишався і хвалився перед підсліпкуватим бобром своїми зіркими очима. А бобер запитав: “чи не знає лебідь, що там хлюпнуло за третім поворотом річки. Але не побачив лебідь нічого тривожного.” Цим прикладом пояснюється, що мати добрий слух – це те ж саме, що мати добрий зір.
- Що ж дає людині слух?
Це і буде темою нашого уроку.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

- Відчуття звуку пов*язано з коливанням повітря, які в слуховій системі, перетворившись на нервові імпульси, несуть інформацію про зміни довкілля, формують гаму почуттів. Наше вухо здатне сприймати звукові коливання в діапазоні від 16 Гц до 20 000 Гц (20 кГц). Вухо людини найчутливіше до звуків із частотою 1-4 кГц. Частоту нижче 16 Гц називають інфразвуком, а понад 20 000 Гц – ультразвуком. Хоча людина не сприймає ні ті, ні інші звуки, вони впливають на тканини. Ультразвуки здатні глибоко проникати в тіло і прогрівати тканини.
У людини орган слуху виконує ще важливу функцію: він забезпечує здатність до членороздільної мави. Слухові сприйняття тісно пов*язані з мовою.
До складу внутрішнього вуха входить вестибулярний апарат, який є органом рівноваги тіла в просторі.
- Будова і функції органа слуху.
1) зовнішнє вухо:
а) вушна раковина;
б) зовнішній слуховий прохід;
в) барабанна перетинка.
2) середнє вухо:
а) порожнина з трьома слуховими кісточками;
б) євстахієва труба (поєднує вухо з носоглоткою).
3) внутрішнє вухо:
а) кістковий лабіринт з перетинчастим лабіринтом – завитка;
б) півколові канали (вестибулярний апарат).

ІV. Осмислення об*єкивних зв*язків і взаємозалежностей у вивченому.

Робота з таблицями та малюнками. Показати малюнок із проекцією органів тіла на вушній раковині (кольоровий).

V. Узагальнення знань.

Закінчити речення.
1. На межі між зовнішнім і внутрішнім вухом знаходиться барабанна перетинка.
2. Середнє вухо з внутрішнього боку обмежено перетинкою овального вікна.
3. Коваделко зі стремінцем з*єднано суглобом.
4. Порожнина середнього вуха з*днана з носоглоткою євстахієвою трубою.
5. Внутрішнє вухо складається з кісткового лабіринту.
6. Всередині кісткового лабіринту знаходиться перетинчастий лабіринт.
7. Головну функцію в лабіринті виконує завитка.
8. Верхній та нижній канали заповнені перилімфою, а середній ендолімфою.
9. Звукосприймальний апарат це кортіїв орган.
10. Кортіїв орган знаходиться на основній мембрані.

VІ. Підсумки уроку. Д/з.


Урок 6

Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів із сенсорними системами рівноваги, руху, дотику, температури, болю; розкрити особливості функціонування цих систем та значення їх для організму.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати функції даних систем органів та важливість їх для нормальної життєдіяльності.
Виховна. Виховувати необхідність ведення здорового способу життя та бережливе ставлення до свого здоров’я.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
3. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання таблиць.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, зоологія.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди.
Основні поняття та терміни: вестибулярний апарат, пів колові канали, механорецептори, терморецептори, біль.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знання слухової сенсорної системи, особливо будови внутрішнього вуха. Звернути увагу на розташування у внутрішньому вусі вестибулярного апарату.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Провести досліди: 1. посадити учня на стілець, попросити його зігнути одну ногу в коліні, прихилити голову до плеча. Запитати: за допомогою чого ми відчуваємо, як розміщене наше тіло в просторі? Як ми відчуваємо свій організм? Хто є “очі та вуха” мозку усередині нас?
2. посадити учня на стілець, попросити заплющити очі. Циркулем торкнутися кінчика пальця. Що відчувається? А якщо натиснути сильніше, що ще відчувається?

Отже, сприйняття рівноваги тіла, температури, болю... і буде темою уроку.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

Сприйняття рівноваги. Вестибулярний апарат виконує найважливішу функцію – орієнтацію тіла в просторі. Анатомічно він пов*язаний з внутрішнім вухом і складається з :
а) круглого та овального мішечків;
б) переддвер*я;
в) трьох півколових каналів.
У порожнинах мішечків містяться опорні епітеліальні клітини, між якими занурені рецепторні вестибулярні волоскові клітини. Вони бувають циліндричної та кулястої форми. Волоски вестибулярних рецепторів занурені у драглисту мембрану, в якій знаходяться кристали кальциту – отоліти, тому вона називається отолітовою мембраною. У порожнинах півколових каналів і мішечків міститься рідина – ендолімфа. Рецептори мішечків реагують на зміну сили тяжіння. Волоскові клітини збуджуються, якщо зміщується отолітова мембрана. Коли ми перебуваємо у вертикальному положенні, мембрана тисне на волоскові клітини і вони згинаються. Згинання волосків приводить до виникнення нервових імпульсів, які передаються до нервових центрів головного мозку, де і формуються відчуття про вертикальне положення тіла у просторі. При зміні положення тіла отолітова мембрана розтягує волоски, що також сприяє виникненню нервових імпульсів, які сигналізують у мозок про зміну вертикального положення тіла. Ст.297 8-9кл.
Рухова сенсорна система. У м*язаз, сухожиллях суглобів містяться рецептори, які сигналізують нервовій системі про ступінь напруження м*язових волокон, про положення суглобів і різних частин тіла в просторі, а також відносно інших частин тіла. За рахунок рухового аналізатора людина навіть за відсутності зору може виконувати складні висококоординовані рухи. Нервові імпульси від рецепторів м*язів і сухожилків надходять до ЦНС, підтримують її функціональну активність, сприяють її розвиткові.
Дотик, температура, біль. Ці рецептори містяться на шкірі, яка є величезним рецепторним полем.....

ІV. Осмислення об*єктів зв*язку і взаємозалежностей у матеріалі.

У зору є око, у слуху – вухо, у нюху – ніс, у смаку – язик. А за дотик відповідає вся поверхня тіла людини. Його орган – шкіра. Види рецепторів шкіри: механорецептори, терморецептори, больові. Людина може лишатися зору та слуху. Є хвороби, при яких зникає смак. Нежить – і до побачення нюх. Тільки одне з головних чуттів ніколи не кидає людину. Це – дотик. Дивне відчуття: Активний дотик руки людини – велике диво природи: на цукрових заводах Голландії густоту сиропу робітник визначає, стискуючи двома пальцями краплину цієї рідини, збирачі бавовни вміють на дотик визначити сорт бавовни, її стиглість, добре треновані руки лікаря – це для нього – друга пара очей, сліпі люди на дотик визначають колір предмета. Отже, чутливість шкіри рук дуже висока.
Вестибулярний апарат створює образ довжини шляху, поворотів, підйомів і спусків на ньому. Це – орган відчуття простору.
Як він працює? Витягніть руку з поверненою до обличчя долонею на 30 см. Погляд зафіксуйте на долоні і, одночасно на протязі півхвилини, хитайте головою з одного боку на інший зі швидкістю 2 хитання в сек. При нормальному функціонуванні апарату ви будете чітко розрізняти шкірні зморшки на долоні.
Орган рівноваги повідомляє про положення тіла. І це наближає його до внутрішніх органів чуття.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Дати відповіді на запитання.

1. Космонавтам, які опинилися в умовах невагомості, спочатку здається, що вони перевернулися донизу головою. Поясніть чому?
2. Як ви гадаєте, чому слова “вестибюль” і “вестибулярний апарат” мають спільний корінь?
3. Чому у китів півколові канали недорозвинені? (Їм не треба робити різких поворотів).
4. Глухонімому хлопчику зав*язали очі, провели його по кімнаті, потім зняли пов*язку і запропонували повторити це знову. Глцхонімий виявився безпорадний. Чому?
5. Чому люди можуть страждати на морську хворобу на морі, а на літаку – ні? (Вибіркова чутливість до кутових і лінійних прискорень)

VІ. Підведення підсумків уроку. Д/з.


Урок 7

Сенсорні системи смаку й нюху.

Мета.
Освітня. Продовжити знайомити учнів із сенсорними системами нюху та смаку; розкрити надзвичайне значення цих систем у життєдіяльності людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та функції смакової та нюхової сенсорних систем; розвивати пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свого організму та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: зоологія, медицина, музичне мистецтво, кулінарія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.
Основні поняття та терміни: смакові цибулини, хеморецептори, смаковий поріг.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

Вибрати окремо ознаки зорового і слухового аналізаторів.

1. Складається з трьох частин: рецепторів, нерва і зони кори.
2. Рецептори знаходяться в органі чуття.
3. Рецептори – колбочки і палички.
4. Рецептори розташовані в кортієвому органі.
5. Сприймає фотони.
6. Сприймає коливання середовища.
7. Зона кори знаходиться у скроневій долі.
8. Зона кори знаходиться в потиличній долі.
9. Причина виникнення нервового імпульсу – біохімічні процеси.
10. Причина виникнення нервового імпульсу – біофізичні процеси.
11. У внутрішній частині органу є ендолімфа та перилімфа.
12. Має пороги чутливості.
13. Має ціліарне тіло.
14. Має скловидне тіло.
15. Має зв*язок з іншими аналізаторами.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемна ситуація.
- Кілька учнів стають біля дошки і вчитель роздає кожному якийсь предмет.
Його можна як-завгодно повертати, нюхати ..., тільки не дивитися.
Поставити перед учнями завдання:
- як ми відчуваємо запахи?
- чому на перший погляд нюх здається таким простим і зрозумілим?
- чому нюх – дуже загадкове чуття? Як його розгадати?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

1. Розповідь про гоголівського майора Ковальова, який мав замість носа “место совершенно гладкое, как будто только-что выпеченный блин”. Він говорив:
“ Боже мой! За что такое несчастье? Будь я без руки или без ноги – все же лучше, будь я без ушей – однако же сноснее, но без носа человек – черт знает что: птица не птица, гражданин не гражданин, просто возьми и вышвырни в окошко!”
Чому ж це так? Які ж функції виконує ніс?

Функції носа: дихальна, захисна, кондиціонер, мімічна, резонансна, нюхова.
2. Що ж таке запах? Описати його дуже важко.
“Запах... Вдыхаю невольно
Это холодное пламя
Оно омывает память
Как музыкальные волны.
3. Розповідь про класифікацію запахів. (Виписати із підручника).
4. Розповідь про теорії сприйняття запахів.
5. Емоційний вплив запахів.
- Всім відома емоційна влада запахів. Здається, що вони відвойовують те, що забрали могутні суперники – кольори та звуки. Всі запахи викликають різні переживання – приємні та неприємні. “Байдужих” запахів немає.(Тому що біля нюхового мозку знаходиться лімбічна система).
6. З яким чуттям у нюху найбільша подібність? Зі смаком!
Нюх і смак – хімічні лабораторії організму!
7. Смак – це вартовий, прикордонна застава на кордоні між організмом і навколишнім світом. На цьому кордоні є митниця і експрес-лабораторія, науково-дослідний інститут хімії.
Розповідь про класифікацію смаків, про смакові пороги.
8. Смак – складне відчуття. Чому?
Дослід: пальцями лівої рукиміцно затиснути ніс, пальцями правої – по черзі класти на язик шматочки цибулі і яблука. Чому вони майже одного смаку? (Гострий смак цибулі визначається ефірними оліями, їх випаровування діють на закінчення нерву в слизовій оболонці носу. Гострий смак завжди пов*язаний з боллю.)
9. Чому при нежиті людини не відчуває смаку? (Центри знаходяться поруч).
10. Чим пояснити пристрасть південних народів до гострої їжі? (В жарку погоду знижується чутливість до кислого та гіркого).
11. Про що свідчить: солоне найбільш солоне при +18 ; гірке при +10; солодке при +37 ? (На смакові відчуття впливає температура).

ІV. Осмислення об*єктивних зв*язків і взаємозалежностей у матеріалі.

Заповнити таблицю, яка спроектована на інтерактивну дошку.



V. Узагальнення і систематизація знань.

Оцінити факти.
- В історичній мініатюрі В.Пікуля “Запашна симфонія життя” є такий цікавий епізод: до молодої дівчини залицялися двоє суперників – співак та парфюмер. На концерт свого суперника парфюмер приніс великий кошик фіалок і поставив на кришку рояля. Співак з ганьбою втікає, бо не може взяти ні однієї високої ноти. Виявляється, парфюмер добре знав, що запах фіалок здатний руйнувати гармонію голосових зв*язок.
- число помилок програміста знижується на 20%, коли він вдихає запах лаванди, на 33% - від запаху жасмину, на 54% - від запаху лимону. Встановлено, що запахи лаванди і розмарину діють заспокійливо і знімають стресовий стан, а запахи лимону і евкаліпту збуджують і підвищують продуктивність праці.

VІ. Підведення підсумків. Д/з.

Подумати над відповідями на такі запитання:
1. Чому кажуть, що голод – кращий кухар?
2. Чому людина, щоб краще розрізнити запах, принюхується і робить кілька сильних вдихів?
3. Які рефлекси проявляються у людини при подразненні органів нюху?
4. Які рефлекси захищають органи дихання?


Урок 8

Узагальнення знань
(взаємодія сенсорних систем)

Мета.
Узагальнити знання учнів про сприйняття людиною інформації з навколишнього середовища та особливостями взаємодії їх між собою.

Тип уроку. Узагальнення знань.
Місце уроку в навчальній темі. Заключний.

Хід уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Прослухати розповідь:
- ...жилетка вибрана зі смаком, чоботи добрі, але з другого боку, з ранку в чорному костюмі... мабуть, щоб краще уникнути кулі”, - вирішив де Бовезі. Це уривок з роману Стендаля “Червоне і чорне”. Всі знають, чорні предмети здаються меншими.
- Якби під час дуелі ваш суперник був у червоних окулярах. Тоді він буде хитатися і ваша перемога забезпечена.
Чим можна пояснити ці явища?
До цього ми вивчали кожне чутя окремо. Але в реальному житті вони працюють в контакті, єдності. Співдружність їх дуже міцна, а прояви дуже численні.

ІІ. Узагальнення окремих фактів і явищ.

1. Вплив смаку на зір: під час минулої війни для підвищення сутінкового зору в нічних боях рекомендували вживати що-небудь кисло-солодке.
2. Вплив рухової системи на зір: десятки м*язових рухів і чутливість зору підвищується.
3. Вплив температури на зір: для підвищення зорової чутливості можна обтирати обличчя та шию холодною водою.
4. Вплив нюху на зір: вдихати запах бергамотної олії.
5. Вплив зору на слух: коли на очі діє зелене світло, чутливість слуху підвищується.
6. Вплив зору на вестибулярний апарат: є відмінний засіб викликати морську хворобу – треба потримати людину достатньо довго у жовтій кімнаті.
7. Вплив зору на рухову систему: при червоному світлі ми трохи нахиляємося вперед, а при зеленому чи синьому – трохи назад.
8. Вплив зору на відчуття температури: при +15 в кімнаті з оранжевими стінами ви будете почувати себе добре, але коли стіни сині – відразу відчувається холод.
9. Вплив зору на смак: британські вчені довели, що зелена олія – звичайна, аое здається несмачною; при яскравому світлі краще відчувається смак їжі.
10. Вплив слуху на рухову систему: вантаж, який підіймаєш під музику, здається легшим.
11. Вплив слуху на смак: в історії існують факти, що коли людина чула ноту “соль” , то відчувала смак банану; ім*я Альфред мало смак хліба в молоці; частка “деп” – викликала смак м*яса, а “пор” смак печінки. Цікава і рідкісна була жінка.
12. Вплив дотику на слух: якщо діяти на рецептори шкіри слабким електричним струмом, то людина починає краще чути.
13. Вплив температури на рухову систему: холодні та теплі вантажі здаються важчими, ніж ті, у яких температура не відчувається.


ІV. Систематизація головних теоретичних положень і провідних ідей теми.

Прокоментувати вірш В.Солоухіна.
Какого вкуса чувства наши –
И скорбь, и лютая тоска?
И впрямь горька страданий чаша?
Любовь и впрямь, как мед, сладка?
Горчинка легкая в стакане
И грусти явственно слышна
Живая соль на свежей ране,
Когда обида солона.
Среди страстей, среди борений
Я различить тотчас берусь
И резко-кислый вкус презренья,
И кисловатый скуки вкус.
Под вечер сладкая услада,
И на просве почти черно
Вино дождя и листопада,
Печали терпкое вино.
Все так. И пусть. И горечь тоже.
Приемлю мед, приемлю соль.
От одного меня, о боже,
По милосердию уволь.
Когда ни вьюги и ни лета
Когда ни ночи и ни дня
Когда ни вкуса и ни цвета,
Когда ни льда и ни огня!

V. Підсумки уроку. Д/з.

Опрацювати записи в зошиті.скачать dle 10.3фильмы бесплатно