1. Наявність квітки, звідси інша назва – квіткові.
2. Наявність зав’язі та плодів, які зберігають насінні зачатки та насіння.
3. Різноманітні способи запилення: вітром, комахами, водою, тваринами.
4. Жіночий зародок – восьмиядерний зародковий мішок баз архегоніїв.
5. Чоловічий зародок – пилкове зерно (пилок), що складається із двох клітин – вегетативної та генеративної.
6. Подвійне запліднення: один спермій запліднює яйцеклітину, а другий центральну клітину зародкового мішка.
7. Після запліднення утворюється:
- із зав’язі - плід;
- із насінних зачатків – насіння;
- із зиготи – диплоїдний зародок насінини;
- із заплідненого вторинного ядра (центральної клітини) – вторинний ендосперм.
8. Ендосперм являє собою тканину із триплоїдним набором хромосом, який формується одночасно із зародком насінини. В ньому відкладається запас поживних речовин.
9. При проростанні насінини всередину поступає вода, починається набухання, запасні речовини переходять у розчинні форми, які стають доступними для всмоктування зародком.
10. Частина запасних поживних речовин ендосперму розщіплюється дихальними ферментами, що звільняє енергію АТФ, необхідну для росту зародка.
11. Триплоїдність ядер клітин ендосперму, які несуть спадкову інформацію материнського та батьківського організмів, підвищує пристосованість молодої рослини до різноманітних умов існування.
12. Із зародка насінини виростає спорофіт – нестатеве диплоїдне покоління, яке може мати різноманітну однорічну або багаторічну життєву форму (трава, кущ, дерево, ліана). Кожна життєва форма рослини має основні органи – корінь, стебло, листки (їхні видозміни), квітки, плоди, насіння.скачать dle 10.3фильмы бесплатно