Пошук:
Автор Pavlenko | 3 февраля 2010 | Коментарів: 2 | Переглянуто 70786
Рубрика: Уроки колегам біологам » Уроки для 7 класів

Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

Урок 1

Основні процеси життєдіяльності рослин: ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин.

Мета.

Освітня. Сформувати поняття про царство Рослини; показати його положення в системі органічного світу; ознайомити з основними процесами життєдіяльності рослин та розкрити суть живлення, дихання, фотосинтезу, транспорту речовин
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати процеси життєдіяльності рослин та робити відповідні висновки; розвивати критичне та логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
Місце уроку в навчальній темі. 1 урок у темі.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6. Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: природознавство, література, математика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: метаболізм (обмін речовин), фотосинтез, автотрофне і гетеротрофне живлення, дихання рослин.

ХІД УРОКУРозробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Повторити знання учнів з курсу природознавства про життя рослин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проробити дослід.
- Скласти долоні в кулаки з отвором посередині. Піднести праву до рота, через отвір зробити глибокий вдих, порахувати про себе до 5. Затримати подих, а потім піднести до рота ліву руку і в отвір зробити повільний видих, і знову порахувати до 5. Повторити вправу 4-5 разів (бажано стоячи).
Як змінився колір обличчя? Чому щоки стали рожеві? Чи відчували ви рух повітря?
Поставити проблемне запитання:
- Чи можемо ми побачити як дерева чи квіти дихають, як вони живляться? Якщо ми не бачимо, як вони дихають або живляться, то можливо вони не дихають і не живляться взагалі?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Процеси дихання і фотосинтезу зовсім різні та водночас нерозривні і необхідні для рослин і всього живого, наприклад, для нас із вами. Маєте сумнів? Тоді послухайте:
- Зелені рослини – наші годувальники, але вони дають харчі не лише нам, а й тваринам.
- Учені переконані, що весь кисень повітря був утворений протягом мільйонів років саме зеленими рослинами.
- Учені стверджують, що зелені рослини за рік утворюють близько 150 млрд. т органічних речовин і виділяють понад 200 млрд. т вільного кисню.
- Якби не було б рослин, поверхня Землі нагадувала б поверхню
Місяця: гострі скелі, рівнини з камінням і кратери вулканів.
Розповідь про хлорофіл: рослини вдягають нашу планету в чудове вбрання – зелений колір, який залежить від наявності речовини, яка зветься хлорофілом. Хлорофіл – зелений пігмент, що міститься у хлоропластах листків. Ч.Дарвін назвав хлорофіл “найцікавішою з органічних речовин”.
Розповідь про те, як відбувається фотосинтез: у хлоропластах, де є хлорофіл, з неорганічних сполук (води і вуглекислого газу), з допомогою світла утворюються органічні речовини – вуглеводи (глюкоза, крохмаль) – і виділяється кисень.
Фотосинтез – у перекладі означає “створення за допомогою світла”, бо з грецької фотос – світло, а синтез – поєднання. У процесі фотосинтезу рослини самі собі створюють “їжу” (автотрофне живлення). Цей процес відносять до асиміляції (анаболізму) – процесу утворення з простих речовин більш складних.
Дихання – газообмін між рослиною і середовищем, поглинання кисню та виведення вуглекислого газу. Дихання – це процес окислення органічних сполук, їх розклад на простіші речовини. Його відносять до дисиміляції – розпаду складних речовин, з яких побудоване тіло, на простіші..
Розповідь про живлення. Зелені рослини – автотрофи, а тварини і людина – гетеротрофи.
Розповідь про ріст і розвиток рослин.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

V. Узагальнення та систематизація знань.


Скорочений запис фотосинтезу:
Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.


Обговорення притчи:
- Одного разу зібралися гетеротрофи і почали міркувати, як
стати незалежними від автотрофів, тобто зелених рослин. Як самим навчитися виробляти органічні речовини? Відправили гетеротрофи посильного на “зелену кухню”. Він довго спостерігав, розпитував і врешті-решт приніс рецепт: “Візьміть скільки загодно повітря, сонячного світла і цілу річку чистої води. Трішки попрацюйте і, органіка готова.” Гетеротрофи подумали, що зелені рослини глузують з них, і бажання самостійно створювати органіку зникло.
- Чи глузували зелені рослини, чи правда все?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Клітина, її основні компоненти. Лабораторна робота № 1 “Будова клітини рослин”.

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з будовою рослинної клітини; навчити розпізнавати основні компоненти клітини та вказувати їх функції; виробити навички роботи з мікроскопом.
Розвиваюча. Розвивати уміння працювати з мікроскопом та мікропрепаратами; уміння оформляти лабораторні роботи.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до препарувальних інструментів.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
Тип уроку. Засвоєння нових знань та формування практичних умінь
[b]Форма уроку.
Урок – практикум.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та інструктивних карток нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
3. Візуальний: складання схем.
4. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
5. Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: природознавство, математика, література
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: клітина, цитологія, органели, ядро, цитоплазма, вакуолі, пластиди, оболонка, мікроскоп, мікропрепарат, предметне скельце, препарувальна голка.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

Біологічний диктант із взаємоперевіркою “+” або “-“.
1. Ботаніка – це наука, яка вивчає тварин.
2. Мікологія вивчає гриби.
3. До царства живої природи не належить царство Дроб’янки.
4. Основною одиницею систематики є вид.
5. Організми не бувають одноклітинними.
6. Метаболізм – це обмін речовин.
7. Фотосинтез можна віднести до процесів асиміляції.
8. Рослини дихають вуглекислим газом.
9. У зелених рослин живлення автотрофне.
10. Під час фотосинтезу у листках утворюються жири.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Прослухати вірш.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
Ми чуємо часто: “Клітина жива!”
А як же вона промовляє слова?
Як ходить в крамниці, в кіно, в магазин?
Чому для клітини шкідливий бензин?
Тепер я вже знаю: рослина – це дім,
де мешкає разом багато клітин.
І кожна клітина в рослині жива,
І в кожній клітині ядро - голова.
Не треба клітинам ходить в магазин
Їх функція – створювати їжу самим.
І зайві розмови усі ці слова
Як є всі умови – клітина жива!

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про мікроскоп та його винахідників:Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
- Роберт Гук – англ.. вчений сконструював перший примітивний мікроскоп – це трубка з лінзами;
- Антоні ван Левенгук – удосконалив мікроскоп у 1683 р., він мав кілька лінз одна над одною і збільшував у 270 разів.
Мікроскоп – грец. пох. “мікрос” малий, “скопео” розглядаю.
Розповідь про рослинну клітину та її складові частини:
- целюлозна оболонка з порами;
- цитоплазма з органелами: ЕПС; мітохондрії, пластиди, вакуолі;
- ядро;
- включення.

Подорож по клітині, уявивши свій клас клітиною, а учнів її складовими частинами.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “ Будова клітини рослин”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Основні складові рослинної клітини
Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.



VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 3

Тканини, їх функції.

Мета.

Освітня. Продовжити формувати знання про будову та життєдіяльність рослин; вивчити основні тканини рослин, встановити залежність між їх будовою і функціями.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати життєві процеси організмів; розвивати критичне мислення; уміння логічно мислити і робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати любов до природи та краси навколишнього світу.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: література, природознавство.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: твірна тканина, покривна тканина, провідна тканина, механічна тканина, фотосинтезуюча тканина.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Пригадати будову і функції складових клітини, давши відповідь на запитання:
- деякі вчені порівнюють клітину з фабрикою. Чи є підстави для такого порівняння? Обговорити відповідь.
Зробити доповнення щодо будови рослинних клітин:
- “Я вважаю, що…”
- “… тому, що…”
- “Наприклад,…”
Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Щоб зрозуміти дані завдання дати учням завдання підібрати слова-асоціації до поняття “тканина”: одяг, текстильна, лляна, рослинна, бавовняна, шовкова, нитка…

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розглянути клаптики різних тканин. Неозброєним оком або за допомогою лупи можна побачити, що до складу тканини входять нитки. По довжині тканини тягнеться нитка основи, а по ширині – нитка витоку. Спробуйте підчепити голкою одну ниточку і витягнути її. Ви побачите, що це можна зробити, а на тому місці утвориться отвір.
Проблемне запитання:
- А чи можна витягнути одну клітину з рослини?
Розповідь про: покривну, основну, механічну, провідну та твірну
тканини рослин. Покривну можна порівняти з нашою шкірою; основна схожа на наші м’язи; механічну можна порівняти з нашими кістками, провідну з кровоносними судинами.
Скласти таблицю за ознаками будови і функцій тканин.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Знайти у тексті біологічні помилки. Допоможіть основній тканині змінити свою функцію на якусь іншу. Уявіть і спрогнозуйте, якими можуть бути наслідки таких змін функцій тканинами?
- Помінялися якось в органах рослин усі тканини. “Не хочу, -
каже покривна тканина, захищати і край! Буду тепер запасати речовини” – і занурилася всередину стебла, полізла в бульби і плоди. Тут обізвалася твірна: “Скільки можна все утворювати і ділитися? У мене вже сил немає, хочу бути опорою – як механічна”, і побігла в жилки, деревину, кісточки плодів. Далі мови ла провідна: “Хочу захищати, а не працювати все життя як насос”, - і перемістилася на зовнішню частину стебла і листків. Не забарилась і механічна тканина: “А я, бідолашна, для всіх завжди опорою була. А відтепер хочу, щоб з мене формувалися всі органи рослини, хочу бути твірною тканиною!” Основна ж сказала: “Ви, дівчата, вже всі “теплі” місця позаймали, а що ж мені залишили?”

V. Узагальнення та систематизація знань.

Учні діляться враженнями від уроку. Відзначають найлегші і найважчі моменти.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Підготувати повідомлення про органи рослини з попереднього життєвого досвіду.


Урок 4

Органи рослини, їх функції та взаємозв’язок.

Мета.

Освітня. Почати формувати знання учнів про органи рослин; ознайомити з їхньою різноманітністю, взаємозв’язком та функціями; намагатися створити в учнів цілісні уявлення про рослину, як єдине ціле.
Розвиваюча. Розвивати уміння працювати з різнорівневими завданнями; уміння порівнювати, виділяти головне та робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, охайно і чітко вести записи в зошитах.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення, виконання тестів.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: природознавство, література.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, гербарій.
Основні поняття та терміни: орган рослини, корінь, пагін, стебло, бруньки, листок, вегетативні органи, генеративні органи.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Розминка. Протягом 1 хвилини учні по черзі називають всі терміни і поняття вже вивчені на попередніх уроках.
Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Конкурс “ Рослинної краси”. Після чого учні повинні підійти до теми даного уроку.
Одного разу струнка берізка запропонувала влаштувати конкурс рослинної краси. Але кожна рослина була по-своєму особлива. І тоді вирішили: нехай кожна рослина покаже свій найдосконаліший орган.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Береза. Подивіться, яке в мене гарне стебло – високе і рівне. По ньому тече солодкий березовий сік, він живить мої листочки.
Будяк. Це ще невідомо, чи розпустяться твої листочки. Адже люди можуть надрізати твою кору, щоб набрати соку. А от мене ніхто не чіпатиме, Мої гарні, великі, колючі листки всі обминають десятою дорогою, Мої яскраво-рожеві квіти – найкращі!
Дуб. Про що гомоните? Хизуєтесь своїми органами. То я вам скажу: такого міцного коріння як у мене, годі й шукати. За товщиною стовбура і шириною крони я – чемпіон!Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
Ялина. Візьміть і мене до конкурсу. Адже я маю такі красиві листочки-голочки. Вони в мене і взимку і влітку зелені. Я – улюблене дерево малят і всіх людей на Новий рік.
Полуниця. Не знаю як ти, а я насправді улюблениця малят. Мої соковиті плоди-сунички знають усі. І я їх не ховаю під свої листочки, і діти, і дорослі легко їх знаходять.
Довго можуть сперечалися рослини, давайте їм допоможемо.
Розповідь про вегетативні органи:
1. Корінь.
2. Пагін: а) стебло; б) листки; в) бруньки.
Розповідь про генеративні органи:
1. Квітка.
2. Плід.
3. Насіння.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнити схеми.
Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Учні зачитують повідомлення про найбільші органи рослин планети:
- верблюжа колючка має корінь довжиною 25 м;
- коренева система секвої гігантської займає площу 1-1,5 га;
- листки пальми тейсманії з Бірми мають довжину 3 м і слугують людям парасольками;
- найбільша квітка у тропіках рафлезія Арнольді з діаметром 1 м і масою 7 кг, а також запахом затхлого м’яса.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 5

Корінь.Лабораторна робота “Корінь і кореневі системи. Видозміни кореня”.

Мета.

Освітня. З’ясувати особливості будови кореня як підземного вегетативного органа; ознайомити з його видами та кореневими системами; дати поняття “видозміни” кореня та їх різноманітністю.
Розвиваюча. Розвивати уміння визначати кореневі системи за зовнішнім виглядом; удосконалювати навички роботи з гербарієм.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; виховувати зацікавленість до природи, інтерес до науки біології.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом та інструктивними картками.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6. Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: природознавство.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, гербарій.
Основні поняття та терміни: корінь, коренева система, стрижнева, мичкувата, головний корінь, бічний корінь, додатковий корінь.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Доповнити схему.
Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.


ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

Проблемне запитання.
- У пустелях денна температура піднімається до 80 градусів,
уночі бувають приморозки, грунт сухий і сольовий. Який орган рослини допомагає вижити за таких умов?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Корінь – осьовий підземний вегетативний орган.
Розповідь про його види та значення. Значення кореня:
- закріплює рос лину в грунті;
- поглинає і транспортує воду та розчинені в ній мінеральні солі до інших органів;
- корені взаємопов’язані з мікроорганізмами і грибами;
- виділяє в грунт продукти обміну речовин;
- запасає поживні речовини.
Розповідь про кореневі системи та їх характерні особливості:
1. Стрижнева коренева система має головний корінь, що галузиться за рахунок бічних.
2. Мичкувата коренева система не має головного кореня, а лише бічні, що галузяться за рахунок бічних.
Розповідь про видозміни кореня. Видозміни утворюються в процесі пристосування до певних умов існування. У зв’язку з цим вони можуть виконувати додаткові функції. До видозмін кореня належать:Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
- коренеплоди;
- кореневі бульби (бульбокорені);
- дихальні корені – пневматофори;
- ходульні корені (опорні);
- повітряні корені;
- корені – присоски (гаусторії);
- корені – причіпки;
- грибокорені;
- корені з бульбочковими бактеріями.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи.

“ Корінь і кореневі системи. Видозміни кореня”.

Метою роботи є навчитися визначати типи кореневих систем та видозміни кореня.

V. Узагальнення та систематизація знань.
Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.


VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 6

Лабораторна робота № 3 “Внутрішня будова кореня у зв’язку з його функціями”

Мета.

Освітня. Вивчити внутрішню будову кореня, з’ясувати його основні функції; розкрити взаємозв’язок будови та функцій окремих зон і тканин кореня.
Розвиваюча. Удосконалювати уміння і навички роботи з мікроскопом; розвивати спостережливість та уважність.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Формування практичних умінь та навичок.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь, пояснення, опис, робота з підручником, з роздатковим матеріалом;
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний; робота з інструктивними картками.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: конкретизація і закріплення вже набутих знань.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення, набуття умінь та навичок.
4.Візуальний: складання таблиць.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: література, природознавство, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: кореневий чохлик, зони кореня: поділу, росту, всмоктування, провідна.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Розминка.
Без цієї речовини життя на планеті неможливе. Вона є складовою всіх живих речовин. Вона буває рідкою, твердою, газоподібною. У ній розчиняються прості речовини: сіль, цукор. Вона є основою життя. Про що йдеться? (Про воду).
Як вона потрапляє у рослину? (За допомогою кореня – він всмоктує воду з грунту і передає її до стебла).
Із наведеного переліку термінів і понять вказати ті, що відповідають визначенням.
Терміни і поняття. Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
А. Вегетативні органи. Д. стрижнева кор. система
Б. Корінь. Е Мичкувата кор. система.
В. Головний корінь. Є. Коренеплід.
Г. Бічні корені. Ж. Бульбокорені.
Г. Твірна. З. Повітряні корені.
Визначення.
1. Коренева система, утворена додатковими коренями.
2. Корені, що здатні поглинати воду з повітря.
3. Видозмінений головний корінь, де запасаються речовини.
4. Тканина, за рахунок якої відбувається ріст кореня.
5. Основний корінь стрижневої системи.
6. Видозміни коренів жоржини, де запасаються пож.речовини.
7. Вегетативний підземний орган рослин.
8. Корені, що утворюються на головному і додаткових.
9. Коренева система, у якій основне значення має головний.
10. Органи, що забезпечують ріст і живлення рослин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Розв’язання проблемно-творчої задачі.
У книзі “Життя рослин” К.Тімірязєв писав: “… Природа тут вдалася до хитрощів. Корінь за якнайменшої витрати будівельного матеріалу у змозі оббігти більшу кількість частинок грунту, якнайщільніше прилягти до нього…”
- Про які хитрощі говорив учений? (Мабуть, про можливості корені здобувати воду з поживними речовинами грунту.)

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Корінь – орган поглинання води з розчиненими у ній мінеральними речовинами. Усі корені мають подібну будову. Якщо розглянути молодий корінець під мікроскопом. На корені розрізняють зони, що виконують певні міні-функції і таким чином забезпечують постачання рослини поживними речовинами.
До таких зон належать:
- зона поділу вкрита кореневим чохликом – утворює нові клітини і захищає клітини кореня, що розміщують під ним. Забезпечує просування кореня у грунті;
- зона росту – забезпечує ріст клітин;
- всисна зона з кореневими волосками – всмоктує воду і мінеральні речовини;
- провідна зона - трансформує по судинах воду і мінеральні солі від всисної зони до пагона.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи.“ Внутрішня будова кореня у зв’язку з його функціями”.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Бесіда за такими запитаннями:
- які функції виконує корінь;
- назвати зони кореня;
- які функції кореневого чохлика;
- де містяться кореневі волоски та яку функцію вони виконують;
- що таке судини, де вони розміщені, яке їх значення;
- як пов’язана будова кореня з його функціями?

VІ. Підведення підсумків уроку.

Учні по черзі роблять висновки про те, чого вони навчилися на уроці, якого результату досягли.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 7

Пагін. Лабораторна робота № 5 “Пагін і його будова. Різноманітність пагонів”.

Мета.

Освітня. Сформувати уявлення про пагін як складний, важливий надземний орган рослини, про його розвиток та особливості будови; ознайомити зі складовими частинами пагону.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати органи рослин між собою; удосконалювати вміння і навички роботи з підручником, з мікроскопом, об’єктами природи; розвивати спостережливість.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до природи.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Формування практичних умінь і навичок.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: робота з інструктивними картками.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: література, природознавство, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: пагін, брунька, стебло, листок.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Доповнити речення.

1. Тканина, що захищає корінь від механічних ушкоджень зовнішнього середовища – це ………….
2. Тканина, з якої утворений кореневий чохлик - ……….
3. У стрижневій кореневій системі добре розвинений …
4. Тканина, що утворює зону росту ………..
5. Тканина, що забезпечує надходження води і мінеральних солей з грунту в надземну частину називається ………
6. Верхівка кореня вкрита …………
7. Під кореневим чохликом розміщена зона …………Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
8. За рахунок зони поділу корінь ………….
9. Над зоною росту знаходиться ……………
10. Всисна зона має ……………..
11. Кореневі волоски – це ……………..
12. Вода з мінеральними речовинами потрапляє до ………
13. Судинами вода з поживними речовинами потрапляє до …
14. Корінь має такі функції …………….
15. Корінь росте ……………

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зачитування листа, який надійшов по почті.
Ми всі боїмося сильних вітрів, суховіїв, граду, злив, морозів, спеки, травоїдних тварин. Та найбільша загроза для нас – людина. Вона без потреби ламає гілки, обриває листки і квітки. Тоді весь наш організм гине, хіба що інколи корінь допомагає відродитися.
Важко живеться нам і тоді, коли в повітрі з’являються отруйні речовини, які викидаються заводами та фабриками.
Бережіть нас, люди, бо ми – єдині живі організми, що зв’язують планету з космосом. Це довів ще у ХІХ ст.. К.Тімірязєв.

Евристична бесіда з проблемним запитанням:
- про що йдеться у листі?
- Яким чином рослини зв’язують Землю з космосом?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Пагін – надземний вегетативний орган, що складається з стебла, листків та бруньок. Стебло – це основна частина, листки – бічні органи, а бруньки – зачаткові пагони. Вони бувають:Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
а) за розташуванням – верхівкові, бічні, сплячі, додаткові;
б) за призначенням – вегетативні і генеративні.
Значення пагона:
- фотосинтез;
- транспортування речовин;
- повітряне живлення;
- винесення листків до світла;
- розмноження рослин;
- виділення продуктів розпаду.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи. “Пагін і його будова. Різноманітність пагонів”.

Метою роботи є ознайомитися з будовою і різноманітністю пагонів.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Дати відповідь на запитання:
- чому пагін має більш складну будову ніж корінь?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Практичне завдання: встановити кількість вегетативних і генеративних пагонів у яблунь, груш, бузку, смородини … . За якими ознаками можна це визначити?


Урок 8

Стебло – вісь пагона. Лабораторна робота № 5 “Видозміни пагона”.

Мета.

Освітня. Поглибити знання учнів про будову пагона; ознайомити з стеблом – як основною його частиною та різноманітністю стебел; розкрити значення стебла у здійсненні зв’язку між листками та коренем;
Розвиваюча. Розвивати уміння і навички використовувати здобутті знання на практиці, робити відповідні висновки на основі спостережень; розвивати пізнавальну активність.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до рідного краю та його природи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Формування практичних умінь та навичок.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: природознавство, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: стебло, крона, галуження, кора.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

Виконання індивідуальних завдань біля дошки.

1.Два учні складають схеми “Будова пагона” та “Функції пагона”.
2. Наступні два учні вирішують кодований тест.
Запитання до тесту:
- Які функції виконує стебло? (А, Д)
- Які функції виконує листок? (В)
- Які функції виконує корінь? (Б, Г)
Відповіді до тесту:
А - підтримання листків.
Б – поглинання мінеральних речовин з грунту.
В – фотосинтез.
Г – запасання речовин.
Д – транспорт поживних речовин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб повідомити тему та мету уроку необхідно дати відповідь на запитання:
- куди поступають вода з поживними речовинами, які всмоктав корінь?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

Розповідь про:
1) стебло як складову частину пагона, вісь пагона, його роль у здійсненні зв’язку між листками та коренем;
2) різноманітність пагонів як результат пристосування до умов середовища;
3) транспорт речовин та опору рослини;
4) різноманітність стебел за зовнішніми ознаками
(гладеньке, опушене, кругле, гранчасте…), за спрямованістю росту (прямостоячі, виткі, лежачі, повзучі, чіпкі, укорочені), за твердістю (трав’янисті, здерев’янілі);
5) галуження стебла та формування крони.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи. “Видозміни пагона”.

Мета: переконатися, що бульба, цибулина та кореневище – підземні пагони; з’ясувати особливості їх будови та причини видозмін.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Виконати тести.

1. Підземними видозміненими пагонами є:
а) коренеплід; б) кореневі бульби; в) кореневище; г) вуса; д) бульба.
2. Вибрати з групи рослин тих, що мають цибулину:
а) тюльпани, півники; б) підсніжники, тюльпани;
в) нарциси, конвалії; г) півники, лілії; д) часник, лілії.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Перевірити знання.

- Що являє собою бульба картоплі?
- Як довести, що бульба – видозмінений пагін?
- Як можна визначити верхівку бульби?
- Що являє собою цибулина?
- Що таке кореневище? Як його відрізнити від кореня?

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготувати повідомлення про рослини, які мають найбільші або найдовші листки.


Урок 9

Лабораторна робота № 6 “Внутрішня будова стебла у зв’язку з його функціями”.

Мета.

Освітня. Продовжувати формувати знання про будову та функції стебла; ознайомити з внутрішньою будовою стебла.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати та визначати залежність функцій від будови; уміння логічно мислити та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до природи рідного краю; виховувати естетичні почуття.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
Форма уроку. Формування умінь та навичок.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником;
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація
уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання таблиць.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: кора, камбій, деревина, серцевина, судини, ситовидні трубочки, луб, флоема, ксилема.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Методом фронтальної бесіди з’ясувати знання учнів про будову стебла як осі пагона.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проробити дослід з рослиною: зріз пагона з гілки поставити у забарвлену воду, яка ніби заміняє мінеральні речовини, розчинені у воді. Розчини цих речовин, як і забарвлена вода, піднімається від кореня вгору судинами деревини. Забарвлені кола можна побачити на поперечному зрізі рослини.
Ми повинні розглянути як внутрішня будова стебла пов’язана з його функціями.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

Кора – зовнішній шар, що складається з зовнішнього шару шкірки – живих клітин та багатошарового корка – змертвілих клітин. Він має спеціальні отвори – сочевички. Внутрішній шар – флоема утворює луб.
Камбій – шар клітин твірної тканини, клітини його довгасті, з тонкими оболонками.
Деревина – щільний найтовстіший шар. Її складають провідна тканина – ситоподібні трубочки, механічна – луб’яні волокна, основна – заповнює проміжки між клітинами провідної та механічної тканин.
Серцевина – пухка частина стебла, складається з великих клітин з тонкими оболонками.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Внутрішня будова стебла у зв’язку з його функціями”. Мета роботи: вивчити внутрішню будову стебла та встановити його функції.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 10

Листок – бічна частина пагона. Лабораторна робота № 7 “Будова і різноманітність листків”.

Мета.

Освітня. Ознайомити з будовою листка та різноманітністю простих і складних листків, а також розміщенням їх на стеблі; дати поняття “жилкування” та їх різновидністю; особливу увагу звернути на різноманітність форм листкових пластинок.
Розвиваюча. Розвивати уміння використовувати набуті знання при вивченні нової теми; розвивати уяву учнів, логічне мислення, уміння робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рідного краю; виховувати культуру спілкування та толерантність.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

Тип уроку. Засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками, з гербарієм.
2.Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
7. Візуальний: складання схем.
8. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
9. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: література, природознавство.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, гербарій.
Основні поняття та терміни: черешок, листкова пластинка, листкорозміщення, жилкування, прилистники.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

Виконання інтерактивної технології “Незакінчене речення”.

1. Рослина має органи: корінь і …………
2. Пагоном називають стебло з розташованими на ньому …..
3. Пагін розвивається з вегетативної ………..
4. Зовні брунька вкрита ………………..
5. Брунька – це ……………..
6. Основною пагона є ……………..
7. За наявністю деревини стебла бувають ……………
8. Стебло росте в товщину за рахунок поділу ………………
9. Стебла виконують функції ………………
10. Ділянку стебла, до якої кріпиться листок називають ………
11. Ділянку між двома найближчими листками називають …..
12. До видозмінених пагонів належать ……………..

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми вже багато знаємо про корінь, стебло, бруньки, а тепер настала черга листків. Прослухайте вірш.
Коріння та листки.
У літній день, хороший та ясний,
Розкинувши далеко тінь у полі,
Пишалися листки на дубі широчолім
Життям розкішним та значним.
І з вітром-ласкавцем гордяче шепотіли,Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
Про гущину, про свої ярі сили:
По правді, ми даєм одні
Красу усій назовні!
Та через нас, признатись, праве,
Це дерево величне й кучеряве!
А щоб без листиків рясних з ним сталося?
То просто сміх і говорить!
Не дуб би вийшов – пнище,
Та ще й голісіньке, як днище…
Й похитуватись нам не гріх:
Хіба не ми від спеки вівчаря
Й прихожого у холодку ховаєм?
Хіба не ми, коли блисне зоря,
Пишнотами дівчаток привабляєм?
Де ж. як не тут, і пізно, і раненько
Щебече любо соловейко?
Та й ти, тихесенький, мовляв по правді, нас
Не покидаєш і на час!
Здається, слід би й нам хоч раз спасибі дати, -
Одмовило, щось тихо з-під землі.
Яка мізерія ще має голос зняти?
Хто ви і де там поросли,
Що сміливо до нас себе зрівняли?Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
А ми, панове, грабарі,
Що риємось од зірки до зорі
Та вас годуємо; невже нас не пізнали?
Ви Листя, ви – пани,
Убралися в розкішні жупани
І нехтуєте нас, позбувшися сумління,
І ми – робітники, Коріння.
Пишайтесь же, але шануйте й нас
Та пам’ятайте ще часами,
Яка різниця поміж нами:
Без вас там не яка пеня
Бо й дерево щороку вас міня,
А от, бува, хоч раз
Коли коріння все зів’яне,
То вже напевно, що не стане
Ні дерева, ні вас!
Проблемне запитання.
- Хто ж має рацію: коріння чи листки? Як ви вважаєте?
- Хто кому має дякувати і чому?Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про:
- будову листка;
- поділ листків на прості та складні;
- жилкування листків;
- листкорозміщення;
- форми листкових пластинок;
- функції листка.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи. “Будова і різноманітність листків”.
Мета. Навчитися визначати типи листків за особливостями морфологічної будови, листкорозміщення, жилкування.

V. Узагальнення та систематизація знань.
Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.


Ключ до схеми: 1. Накопичення поживних речовин.
2. Накопичення води. 3. Захист від поїдання тваринами.
4. Вегетативне розмноження. 5. Ловіння і перетравлювання комах. 6. Рух і закріплення слабких стебел. 7. Видалення продуктів обміну речовин під час листопаду.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Що найбільше сподобалося на уроці?
Чи є бажання проводити дослідження далі?

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 11

Лабораторна робота № 8 “Внутрішня будова листка у зв’язку з його функціями”.

Мета.
Освітня. З’ясувати особливості будови листка у зв’язку з його функціями; ознайомити з клітинною будовою листкової пластинки; навчитися розпізнавати листки за зовнішніми ознаками.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рідного краю.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.
Форма уроку. Формування практичних умінь та навичок.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником;
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: географія, природознавство.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: продихи, замикаючі клітини, стовпчаста тканина, губчаста тканина, судинно-волокнисті пучки.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Робота за ігровими правилами.
1. Пригадати та написати терміни і поняття, які вже вивчили на минулому уроці. Хто напише більше і вірніше.
2. Вправа “Я – тобі, ти – мені”: кожна група пропонує по команді, що сидить поруч за часовою стрілкою, впізнати термін і дати його визначення.
3. Кожна група має назвати якнайбільше кімнатних рослин, що є в кабінеті і визначити, які листки у цієї рослини – прості чи складні, яке жилкування, яке листкорозміщення.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Перед цим показати таблиці та муляжі всіх вегетативних органів рослини і запропонувати визначити, які вже вивчені, а які ні!

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.Розробки уроків до теми “Будова та життєдіяльність рослин” для 7 кл.

Розповідь про внутрішню будову листка, використавши муляжі та таблиці:
1. Покривна тканина – шкірка.
2. Продихи.
3. М’якоть: стовпчаста та губчаста тканина.
- Стовпчаста паренхіма – основна асиміляційна тканина, у якій здійснюється фотосинтез. Ці прямокутні клітини розміщені в кілька рівних шарів – стовпчиками.
- Губчаста паренхіма – це клітини неправильної форми з великими міжклітинниками. Вони виконують функцію транспірації, газообміну, запасання поживних речовин.
4. Судинно-волокнисті пучки – здійснюють постачання листка водою та розчиненими в ній поживними речовинами та виведення продуктів життєдіяльності. Жилки виконують ще механічну роль.
5. Значення судин та ситовидних трубочок.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Внутрішня будова листка у зв’язку з його функціями”.
Мета. Вивчити особливості внутрішньої будови листка у зв’язку з функціями, які він виконує; п


Подібні публікації:
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Риси пристосованості птахів до польоту Риси пристосованості птахів до польоту
Риси пристосованості птахів до польоту...
Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл. Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл.
Виділення. 1. Виділення. Регуляція кількості води в організмі. 2. Будова сечовидільної системи. 3. Функції сечовидільної системи....
Загальна характеристика типу Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі
Загальна характеристика типу Членистоногі...
Всі розробки уроків до теми Всі розробки уроків до теми "Будова і життєдіяльність тварин" для 8 кл.
Всі розробки уроків до теми "Будова і життєдіяльність тварин". 1. Основні процеси життєдіяльності тварин. 2. Клітинна будова тварин та особливості...
Hаписал: valdimar, 15 октября 2012 07:32
Комментариев: 2 Тема:
Користувачі
Дуже дякую, сам атестуюсь, Ваші розробки мені дуже допомагають.
Hаписал: Yarushina_Tanya, 4 июля 2012 23:21
Комментариев: 1 Тема:
Користувачі
Дуже дякую за сайт! Цікаві розробки уроків!
Навігація ↓
Реклама ↓
Нагороди ↓
Найпопулярніше ↓
Друзі ↓

Анализ сайта онлайн

Українська Банерна Мережа

Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓