Урок 1

Загальна характеристика вищих спорових рослин.

Мета.
Освітня. Дати уявлення про вищі спорові рослини; з’ясувати основні проблеми, з якими зіштовхнулися рослини при виході на суходіл; показати, як розв’язання цих проблем позначилося на будові рослин; ознайомити із особливостями вищих спорових рослин у порівнянні з нижчими.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати, аналізувати, спостерігати та приміняти свої знання в житті; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення та вміння робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища і особливо мохів, хвощів, папоротей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний (перщий у темі).

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з гербарієм.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6. Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: фізика, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: спора, спорові рослини, спорофіт, гаметофіт, спорангій, антеридії, архегонії.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Скласти асоціативний кущ до поняття “рослина”.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Коли на Землі жили динозаври, квіткових рослин ще не було, як не було листяних дерев і трав. Усі рослини в ті доісторичні часи розмножувалися спорами.
Світ відтоді дуже змінився, динозаври вимерли, а квіткові стали панувати на планеті, витіснивши спорові. Проте зовсім вони не зникли – деякі з них ростуть і нині. Тому сьогодні ми розпочинаємо тему, де розглянемо вищі спорові рослини.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Заплющіть на мить очі і уявіть себе в лісі:
- …ліс ще дрімає в передранішній тиші. Непорушно стоять дерева, загорнуті в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги. Лиш де-не-де прокинеться пташка. Непевним голосом обізветься вона зі свого затишку. Ліс ще дрімає…А чи можемо ми уявити ліс без мохів, папоротей? Ці невисокі рослини займають нижній ярус і є невід’ємною частиною лісу.
Розповідь про вихід рослин на суходіл.
Загальна характеристика вищих спорових рослин.
Середовища існування вищих спорових рослин.
Основні відділи вищих спорових рослин та їх найпоширеніші
представники:
- Мохоподібні;
- Плауноподібні;
- Хвощеподібні;
- Папоротеподібні.
Будова тіла вищих спорових рослин. Особливості їх розмноження.
Поняття про життєвий цикл, про чергування двох поколінь: спорофіту і гаметофіту.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Особливості вищих спорових рослин:
- поширені в різних кліматичних умовах, більшість на вологих ділянках суходолу. Клітини диференційовані й об’єднані в тканини, а тканини в органи. Нестатеве розмноження з допомогою спор. Для запліднення необхідна вода при статевому розмноженні. Органи нестатевого розмноження (спорангії) і статевого (антеридії та архегонії) розмножень багатоклітинні. У життєвому циклі спостерігається чітке чергування поколінь спорофіт-гаметофіт.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота зі словником:
- життєвий цикл - ………….
- антеридій - ………….
- архегоній - ………….
- спорангій - ………….

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Середовища існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання про вищі спорові рослини; звернути увагу на середовища існування та пристосувальні риси будови і процесів життя; розкрити особливості сучасних спорових у порівнянні з вимерлими.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та процеси життєдіяльності і робити відповідні висновки; уміння спостерігати, співставляти та визначати риси будови і процесів життя.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, до мохів, хвощів та папоротей; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, географія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: ризоїди, спори, спорогон, коробочка зі спорами, спорофіт, гаметофіт.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Прослухати цікаві розповіді про вищі спорові рослини, які були задані додому і учні підготували їх.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

На попередньому уроці ми вияснили, які рослини вийшли на суходіл і як змогли пристосуватися. Сьогодні ми повинні з’ясувати особливості їх будови і процесів життєдіяльності.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про будову вищих спорових рослин. Порівняння їх з водоростями та іншими сучасними рослинами. Пояснення про ризоїди, спори, спорангії, коробочки зі спорами, органи статевого розмноження: антеридії та архегонії.
Пояснення про життєвий цикл – це період між однаковими фазами розвитку двох чи більшої кількості однакових поколінь. Він забезпечує безперервність життя певного виду організмів.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Як би ви розповіли мандрівнику, який не живе на Україні, про вищі спорові рослини?
- ВСР розмножуються з допомогою спор і характеризуються чергуванням у життєвому циклі двох поколінь: статевого і нестатевого. Вони поширені у різних кліматичних умовах, хоча більшість із них росте на вологих ділянках суходолу. Для статевого розмноження їм необхідна вода. До цих рослин належать мохи, хвощі, плауни і папороті.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Поміркувати, як відбувається запліднення у вищих спорових рослин, які живуть у пустелі, де немає води?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Мохоподібні. Лабораторна робота № 12 “Будова мохоподібних”.

Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про вищі спорові рослини; ознайомити з будовою та процесами життєдіяльності мохоподібних; охарактеризувати особливості мохів, як найменших за розмірами рослин лісу.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати рослини між собою та робити відповідні висновки; уміння логічно мислити; розвивати спостережливість, увагу, пам’ять.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до рослин лісу – мохів, проводити екологічне виховання.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем, малюнків.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, фізика, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, гербарій, сухі мохи, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: бріологія, однодомна рослина, дводомна рослина, маршанція, сфагнум, зозулин льон, політрих.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Експрес – тести.

1. Клітини тіла у вищих спорових рослин:
а) диференційовані; б) не диференційовані.
2. Для запліднення вищих спорових вода:
а) потрібна; б) не потрібна.
3. Чоловічі статеві органи називаються:
а) антеридіями; б) архегоніями.
4. У циклі розмноження чергування поколінь:
а) наявне; б) відсутнє.
5. Спора є органом розмноження покоління:
а) статевого; б) нестатевого.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні ми повинні вивчити особливості життєдіяльності і розмноження мохів. Дізнаємося, чому вчені вважають, що мохи першими з’явилися на Землі, чому їх називають “сліпою” гілкою розвитку рослинного світу.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Де краплина є води –
Там ти можеш мох знайти:
На болоті, в горах, в лісі,
На колоді і на стрісі.
Де вологи є запас
Скрізь ростуть мохи у нас.
Наука, що вивчає мохи називається бріологією. До мохоподібних належить близько 25 тис видів.
Основна маса мохоподібних зосереджена у вологих місцях північної півкулі, у районах із помірним і холодним кліматом, особливо в тундрі, на болотах.
Рослина моху складається з єдиного нерозгалуженого стебла, густо вкритого спірально розміщеними листками. На верхній частині, на яку потрапляє світло, стебло та листки зелені, на нижній – жовто-бурі.
У мохів немає коренів, а їх функцію виконують ризоїди – ниткоподібні коренеподібні нитчасті вирости, які утримують рослину і всмоктують поживні речовини.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Будова мохоподібних”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Вставити пропущені слова у листі одного вченого до свого внука. Коли дідусь писав листа він був досить слабким, тому деякі слова були нерозбірливі:
“… мохоподібні є надзвичайно своєрідною групою рослин, що … пристосувалися до життя на … . Злиття … клітин можливе лише за наявності … .Вони є “сліпою” гілкою в розвитку рослин”.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Розгаданий лист дідуся:
“ … мохоподібні є надзвичайно своєрідною групою рослин, що добре пристосувалися до життя на суходолі. Злиття статевих клітин можливе лише за наявності води. Вони є “сліпою” гілкою в розвитку рослин.”
Сліпою гілкою мохів називають, тому що у циклі розвитку переважає гамет офіт, що не сприяє їх життєдіяльності.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4

Плауноподібні і Хвощеподібні. Лабораторна робота № 13 “Будова плауна булавовидного і хвоща польового”.

Мета.
Освітня. Ознайомити з представниками плауноподібних та хвощеподібних, циклами їх розвитку, поширенням, зовнішньою будовою та процесами життєдіяльності; розкрити їх індивідуальність у порівнянні з іншими рослинами.
Розвиваюча. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки; вміння проводити спостереження; удосконалювати навички самостійної роботи з підручником, з роздатковим гербарним матеріалом.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до вищих спорових рослин та відповідальність за рослин, що зникають.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з гербарієм.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, гербарій, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: спороносний колосок, стробіл, весняний та літній пагін, лепідодендрон, лікоподієла.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Робота на дошці. Накреслити схему життєвого циклумохоподібних.
2. Дати однослівну відповідь:
а) безстатеве покоління у життєвому циклі;
б) клітина бестатевого розмноження;
в) утвір, у якому формуються і дозрівають спори;
г) коробочка на ножці.
(Відповіді: спорофіт, спора, спорангій, спорогон)

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Прослухайте вірш і потім скажете, чи вірно думав поет:
Серед лісів прекрасної землі
Зустрінеш ти рослини ці малі.
Їх не смакують коні та корови.
Плетуть у лісі килими чудові.
Тінь полюбляють, там завжди ростуть,
Ботаніки їх плаунами звуть.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про будову і процеси життєдіяльності плауна булавовидного та хвоща польового.
Цикл розвитку, чергування спорофіту та гамет офіту.
Пристосування їх до життя на суходолі.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Будова плауна булавовидного та хвоща польового”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Порівняти життєві цикли плауна, хвоща із мохами та зробити відповідні висновки.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 5

Папоротеподібні. Лабораторна робота № 14 “Будова щитника чоловічого або чоловічої папороті”.

Мета.
Освітня. Ознайомити учнів з особливостями будови і процесів життєдіяльності папоротей; розкрити найдосконалішу організацію тіла папоротей у порівнянні з іншими споровими рослинами.
Розвиваюча. Розвивати вміння порівнювати та аналізувати; продовжувати формувати вміння працювати з підручником, роздатковим матеріалом, гербарієм; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість та вміння робити відповідні висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до рослинності лісу та проводити екологічне виховання.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання практичної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з гербарієм, з інструктивними картками.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: література, географія, фізика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, живі рослини, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: вайї, соруси, заросток.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Із перерахованих тверджень вибрати ті, які належать до хвощів і ті, які належать до плаунів.
1. Фотосинтез відбувається в стеблі.
2. Спорофіт утворений стеблом, листками, додатковими коренями.
3. Для запліднення необхідна вода.
4. Серед них є різноспорові рослини .
5. Їх спори містять до 50% жиру.
6. Серед них є лікарські рослини.
7. Вони розмножуються переважно вегетативно.
8. Вимерлі рослини утворили кам’яне вугілля.
9. Розвиток гамет офіту триває 15-18 років.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поміркуйте, про яку рослину дана загадка:
- Дивна в лісі є трава –
Не лопух, не кропива.
Коли хочуть щастя влітку
Все шукають його квітку.
Хоч півсвіту обійди –
Того цвіту не знайти.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про будову та процеси життєдіяльності папороті:
- Цикл розвитку папороті.
- Чергування спорофіту та гаметофіту.
- Основні представники.
- Вимерлі папороті, утворення кам’яного вугілля.
- Повір’я про цвіт папороті. Чому цього цвіту знайти неможливо?
Тому, що папороті розмножуються спорами, а спорові рослини не мають квітки. Якщо квітки немає, то і цвіту бути не може.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи “Будова щитника чоловічого або чоловічої папороті”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Прослухайте і знайдіть помилки.

“Папороті – це переважно дворічні (багаторічні) трав’янисті рослини із видозміненими надземними стеблами (підземними пагонами) кореневищами.
Спірально закручені молоді листки, що ростуть своєю верхівкою і можуть сягати значних розмірів, називаються ванями (вайями).
У папоротеподібних на верхньому (нижньому) боці листкових пластинок розміщені коричневі горбики – купки насіння (спорангіїв), покритих особливими покривальцями. Під час дозрівання спорангії розкриваються і насіння (спори) висипаються.
Потрапивши на грунт, вони проростають. Після чого утворюється маленьке деревце (заросток) – особина статевого покоління папоротей. На нижньому боці заростка утворюються чоловічі та жіночі статеві органи. Сперматозоїди поза заростком рухаються у повітряному (водному) середовищі. Отже. Заросток веде самостійний спосіб життя.”

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 6

Значення вищих спорових рослин у природі та в житті людини.

Мета.

Систематизувати і узагальнити знання учнів про різноманітність вищих спорових рослин: мохів, плаунів, хвощів та папоротей. Сформувати уявлення про значення цих рослин у природі та господарській діяльності людини. Розвивати уміння порівнювати будову тв функції органів рослин, розпізнавати їх на зовнішній вигляд та визначати таксономічну належність. Розвивати логічне мислення, уміння робити висновки та узагальнення. Виховувати бережливе ставлення до рослинного світу планети, а також до всього живого, що нас оточує.

Дидактична мета для учнів:

- учні повинні знати:
будову, функції та процеси життєдіяльності вищих спорових рослин; визначати їх таксономічну належність , а також значення у формуванні місцевих ландшафтів, торфу і кам´яного вугілля;
- учні повинні вміти:
розпізнавати органи вищих спорових рослин та порівнювати будову, функції і місцезростання цих рослин, робити висновки про виникнення вищих спорових рослин на Землі, зміни в їх будові та процесах життєдіяльності;
- учні повинні мати уяву про:
кам´яновугільні ліси.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Методи та методичні прийоми.

1. Інформаційно-рецептивні:
словесний – бесіда, повідомлення, опис, виклад інформації; наочний – ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
2. Репродуктивний : контроль, самоконтроль, конкретизація і закріплення набутих знань.
3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемних запитань.
4. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
6. Сугестивний: застосування видів мистецтва (вірші,гра).

Міжпредметні зв’язки. Міжтемні, внутрішньоциклові, міжциклові.
Обладнання. Таблиці, мультимедійна дошка, гербарій вищих спорових рослин, зразки кам´яного вугілля та торфу.

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

- Експрес-тести.

1. Тіло у вищих спорових:
а) слань; б) листостеблове.
2. У циклі розвитку чергування поколінь:
а) наявне; б) відсутнє.
3. Місце утворення спор у плаунів:
а) коробочки; б) спороносоні колоски.
4. Для запліднення вода:
а) потрібна; б) ні.
5. Що виросте із спори:
а) гаметофіт; б) спорофіт.

- Конкурс шпаргалок.

Декілька учнів мають шпаргалки (наприклад 4+4). Їх викликають до дошки. У першої четвірки визначення, а у другої лише терміни. Учні першої четвірки по черзі читають свої визначення, а другі підходять і стають поруч. Коли четвірки всі стали парами, вони зачитують свої терміни і визначення, а клас визначає: вірно чи невірно.
Наприклад.
Соруси – мішечки зі спорами на нижній стороні листків папороті.
Хвощ – спорова рослина, що має весняний і літній пагони.
Вайї – равликоподібно закручені листки папороті.
Коробочка – спорофіт у мохоподібних.

- Розплутати павутину.

На дошці написати терміни у таблиці, а визначення переплутати місцями. У термінах також зробити помилки. Дати можливість учням розібратися у буквах термінів та правильності розміщення визначень.
Примітка! Цю роботу зробити на електронній дошці, а відповідність визначення - термін кольоровими олівцями.

Зросток(Заросток) Спороносний орган, де містяться спори.
Риніотіф(Риніофіт) Жіночий статевий орган вищих спорових рослин.
Археолог(Архегоній) Листоподібна серцевидна пластинка в якій містяться гамети.
Спорангій Перша наземна рослина, яка змогла жити на суходолі.

- Гра “ Хто я”.
“Я – мох” “Я – папороть”.

До дошки виходить два учні. На неї спроектувати запитання, які будуть з´являтися поступово. Учні, читаючи їх, говорять, до чого їх віднести: до моху чи до папороті.

1. Спорофіт утворений листками.
2. Спорофіт схожий на пташку зозулю.
3. Маю назву сфагнум.
4. Утворюю торф.
5. Гаметофіт двостатевий.
6. Листки називаються вайї.
7. Моя назва щитник чоловічий.
8. Маю ризоїди.
9. Маю кореневища.
10. Маю квітку.

Після цього запитання учні повинні сказати, що спорові рослини не мають квітки і розповісти повір´я “Про цвіт папороті”.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Знаючи багато чого у будові і процесах життєдіяльності вищих спорових рослин, ми повинні з´ясувати, яке ж значення цих рослин у природі і житті людини. Їх на планеті не так уже і мало:
1. Мохоподібні – близько 35 тис.видів з них на Україні 800 видів.
2. Хвощеподібні – понад 30 видів.
3. Плауноподібні – близько 1300 видів.
4. Папоротеподібні – близько 12 тис.видів (вимерлих і сучасних).
Показати на дошці цю різноманітність, а учні повинні визначити їх назви.

Перед початком вивчення нового матеріалу ми повинні вирішити проблемні запитання:
1. Викопні спорові рослини на сьогодні мають більше значення, ніж
сучасні. Ми це повинні довести або заперечити, тобто згодні ми з цим чи ні. Учні мають можливість розповісти свої знання про кам´яне вугілля і торф. (Показати таблицю і зразки кам’яного вугілля).
2. На скільки років чи сотень років на вашу думку вистачить кам´яного вугілля.

Це завдання було задано додому двом учням, але всі інші повинні подумати.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Значення мохів.

1. + Утворюють лісові килими та зелені подушки.
2. + Рослини, що можуть першими оселятися на камінні, піску, бо їм не потрібний родючий грунт.
3. + Мохи – основа рослинного покриву боліт.
4. + Утримуючи в собі воду, регулюють водний баланс грунту.
5. + Перетворюють відмерлі органічні рештки на торф.
(Його використовують як органічне добриво та паливо. У вигляді пресованих плит він застосовується у будівництві як теплоізоляційний матеріал. У хімічній промисловості торф слугує сировиною для виробництва пластмас, фарб, лаків, спиртів, кислот...).
6. + Висушений сфагнум має знезаражувальні властивості, тому раніше його використовували для лікування ран.
6. + Здатні накопичувати радіоактивні речовини.
7. – Заболочуючи місцевість, ускладнюють аерацію грунту.
8. - На заболочених місцях не може рости багато рослин.
9. – Сфагнові мохи і торф можуть самозайматися і спричиняти пожежі.

Повідомлення учнів.

- У Карпатах на скелях та в печерах існує особливий вид мохів –
схістостега периста – зелена нитка, що проростає зі спор цього моху сягає значних розмірів і здатна світитися в напівтемряві. Особливі лінзоподібні клітини вловлюють слабке світло та спрямовують його на хлоропласти, завдяки чому мох світиться зеленим кольором. Світіння цього моху породило народні легенди про гномів, які ночами в печерах із ліхтарями охороняють скарби.

- Існує водяний мох – фонтіналіс, що має гаметофіт як розгалуджені
стебла. Акваріумісти застосовують його під час нересту декоративних рибок. Ікра між цими густими переплетіннями пагонів моху надійно захищені від поїдання хижими рибками.

... Чи знаєте ви, що...
- у коробочках мохів може бути від кількох десятків до мільйона спор;
- коробочки моху можуть вистрілювати спорами у повітря на кілька метрів. Це схоже на “пневматичну гармату”.

Значення плаунів.

1. + Спорами плауна булавовидного користуються в медицині для виготовлення оболонок таблеток та виготовляють дитячу присипку.
2. + Плаун-баранець у народній медицині застосовують для лікування алкоголізму – він виробляє відразу до пиття спиртного. Ця рослина також використовується для лікування хвороб очей.
3. + Спори в часи війни використовували для знизщення мікробів у рані.
4. + Часто зелені пагони плауна використовують для оформлення букетів.

... Чи знаєте ви, що...
- Спори використовують у піротехніці, для виготовлення новорічних ракет та феєрверків.(Тріск під час вибухів виникає внаслідок гучного лускання оболонок спор, коли олія всередині закипає.)

Значення хвощів.

1. + Застосовують у медицині як сечогінний засіб, при жовчнокам´яній хворобі та підвищеному АТ.
2. + До початку ХХ ст. хвощі використовували для забарвлення хутра в сіро-жовтий колір.
3. + Кореневища хвоща польового використовують в їжу (коли пагони молоді тоді вони багаті на крохмаль.)
4. + Хвощі – індикатори грунтів з підвищеною кислотністю.

... Чи знаєте ви, що...
- для худоби всі частини хвощів отруйні, бо містять речовини, які руйнують деякі вітаміни в їхньому організмі.;
- ондатра і нутрія живляться хвощом багновим.

Значення папоротей.

1. + Папороті утворюють нижній ярус лісів.
2. + Рештки давніх папоротеподібних разом з іншими споровими рослинами утворили поклади кам´яного вугілля.використовують як паливо, а воно є сировиною для виробництва пластмас, фарб, лаків...
3. + Відвари деяких папоротей (ключ-траву, її ще називають гронянка півмісяцева) загоюють рани, зменшують біль.
4. + Здавна люди помітили, що папороті передбачають погоду: перед спекою у них скручуються листки.
5. + У народній медицині щитник чоловічий використовують у боротьбі з солітерами – паразитичними червами.
6. + Листки щитника пахучого містять смоли, які використовують у парфумерії.

...Чи знаєте ви, що...

- У країнах Азії на рисових полях розводять спеціальну папороть азолу, яку використовують як живе добриво для збагачення грунту азотом, тому що вона може засвоювати атмосферний азот.
- У Китаї, Японії, Кореї молоді листки папороті орляка вживають у їжу.
- Кореневище орляка містить 45% крохмалю і його використовують для виготовлення клею і виробництва пива.
- У селах Франції кореневища орляка використовують як природне мило, бо воно добре милиться.

ІV. Осмислення об´єктивних зв´язків і взаємозалежностей у матеріалі.

Пройдемо віртуальною лісовою стежкою і полями та проведемо мандрівку під назвою “Жителі країни спорових рослин”.
На електронній дошці почергово вилітають малюнки спорових рослин, а учні їх називають і згадують їх значення.
Під час прогулянки у нас виникло декілька проблем: хтось подряпав руку, хтось захотів води...
- Як же зупинити кров у природних умовах?
- Де взяти вату, щоб прикрити рану?
- Чим знезаразити рану?

V. Закріплення знань.

Висновки учнів:
- все, що росте навколо нас – це наше природне оточення – наша ОЙКУМЕНА – і квіткові рослини, чи спорові, вони необхідіні природі і нашому господарству;
- Деякі спорові рослини вже перебувають на стадії вимирання, тому їх необхідно охороняти.
1. У Шацькому природному нац.парку на Волині та у Тетерівському лісомисливському госп-ві охороняють сфагнові мохи.
2. У Дніпропетровській обл. у Дніпровсько-Орільському заповіднику та у Дунайських плавнях на Одещині охороняється сальвінія плаваюча.
3. В Українському держ.заповіднику охороняється папороть вужачка звичайна.
4. У Канівському держ.заповіднику на Черкащині оберігають і вивчають древні реліктові папороті, а також охороняють плаун колючий і сальвінію плаваючу.скачать dle 10.3фильмы бесплатно