Пошук:
Автор Pavlenko | 3 ноября 2015 | Коментарів: 0 | Переглянуто 5447
Рубрика: Уроки колегам біологам / Уроки для 7 класів

Розробки уроків до теми 1 "Різноманітність тварин" 7 кл. 1-5 уроки (нова програма)

Урок 1

Поняття про класифікацію тварин.

Мета.
Освітня. Навчити учнів класифікувати тварин згідно їхніх ознак та властивостей; ознайомити з наукою систематикою та систематичними категоріями; розкрити поняття «таксон».
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати ознаки тварин, що дають можливість віднести їх до певного класу, ряду, …; розвивати спостережливість, уяву, увагу; уміння порівнювати та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів. 

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у даній темі.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Інтерактивні: ротаційні трійки, броунівський рух.
5. Креативні: метод «якби…», метод аглютинації (що буде, коли поєднати тварин різних систематичних категорій разом). 
6.Візуальний: складання схем.
7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв’язки: біологія рослин, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, слайди.
Основні поняття та терміни: еукаріоти, систематика, систематичні категорії, таксони систематики.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторити систематику рослин та її категорії, просисте-матизувавши рослини за вибором. Наприклад, ромашка польова, кульбаба лікарська…
  
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне запитання, яке повинне підвести учнів до визначення теми уроку:
-Чому, наприклад, бджола, яка є комахою, що прекрасне літає і запилює квіти та колібрі, що також добре літає і запилює квіти належать до різних груп організмів? Хто це встановив?
Повідомити тему і мету уроку.
  
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Щоб розібратися у майже 2 млн. кількості видів тварин необхідно їх класифікувати, щоб розмістити у певному порядку за певними спільними ознаками. Серед біологічних наук існує спеціальна наука систематика, основне завдання якої - класифікувати організми, тобто розподілити їх за групами. Особлива функція систематики полягає в створенні практичної можливості орієнтуватися в безлічі існуючих видів організмів.  Тобто систематика займається наведенням порядку у біології у вигляді ієрархічної системи, тобто живі об’єкти поділяються на групи, які підпорядковані одна одній. Першу ієрархічну систему живих організмів було створено шведським ученим Карлом Ліннеєм. Ним були запропоновані назви для груп різних рангів. За основну одиницю даної системи К.Лінней прийняв вид, який і на сьогоднішній день є основною одиницею систематики. 
Вид – це група організмів, які мають спільні ознаки будови, життєдіяльності, живуть на певній території, схрещуються між собою і дають плідне потомство. Види об’єднують в роди, роди в родини, родини в ряди, ряди в класи, а класи у типи. Отже, у царстві Тварини виділяють шість основних таксонів: вид, рід, родина, ряд, клас, тип. Таксон — це класифікаційна одиниця систематики. 
У часи К.Ліннея мовою науки була латинська, і на сьогоднішній день це збереглося. Видова назва складається з двох латинських слів, перше з яких є назвою роду, а друге – видовим епітетом. Це так звана бінарна номенклатура – система подвійних назв, наприклад, їжак вухатий, заєць європейський, де перше слово є назвою роду (рід Їжак, рід Заєць). Систематичне положення тварини є її своєрідна «адреса» у тваринному світі.
Система, або класифікація, яка відображає походження, спорідненість, а отже, і подібність організмів, називається природною. Сучасна система тваринного світу побудована на основі виявлення спорідненості між тваринами, спільності їхнього походження, тому типи розташовані від простих (нижчих) до складних (вищих), що відображає еволюцію тварин на Землі. У сучасній зоології виділяють близько 20 типів і декілька сотень класів.
   
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Царство Тварини складається з типів, кожний тип включає класи, клас — ряди, ряд — родини, родина — роди, рід — види. Основною одиницею систематики є вид. 
Порівняння класифікації рослин і тварин.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Просистематизувати тварин за вибором учнів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Випереджувальне завдання. Приготувати міні-презентації про життя кишковопорожнинних тварин.

Урок 2

Кишковопорожнинні: особливості будови, способу життя, різноманітність, роль у природі.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про багатоклітинних організмів; ознайомити із загальною характеристикою кишковопорожнинних тварин, їх будовою, спеціалізацією клітин, способом життя та процесами життєдіяльності; особливу увагу звернути на різноманітність та значення у природі та житті людини; дати розподіл типу на класи.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та процеси життєдіяльності одноклітинних та багатоклітинних тварин, уміння порівнювати біологічне значення тварин на планеті та визначати їхню корисну та шкідливу роль; уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки; розвивати пам’ять, увагу та логічне мислення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища та сприяти природоохоронній діяльності; формувати світогляд про єдність одноклітинних і багатоклітинних організмів планети та зовнішнього середовища як джерела життя, формувати світогляд про те, що кожен організм має своє певне місце в екосистемі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Інтерактивні: робота в парах, коло ідей.
5. Креативні: метод випадкових асоціацій, метод різнонаукового бачення гідри.
6.Візуальний: складання схем.
7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: географія, біологія рослин, мікробіологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: кишкова порожнина, жалкі клітини, проміжні клітини, травні клітини, ектодерма, ентодерма, статоцисти, коралові поліпи, актинія, ціанея, коралові рифи, атоли.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Класифікувати організми, які зображені на слайді.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
-яке значення диференціації клітин у кишковопорожнинних?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Опрацювання матеріалу про:
-поширення кишковопорожнинних тварин;
-будову тіла гідри, променеву симетрію;
-особливості шарів – енто – та ектодерми;
-характеристику різних клітин;
-поділ на класи;
-процеси життєдіяльності.
Значення кишковопорожнинних:
-входять до ланцюгів живлення;
-гідра є представником наукових досліджень щодо регенерації.
-вапняковий скелет коралових поліпів використовує людина;
-червоний і чорний корали – ювелірні прикраси;
-утворюють коралові острови – атоли;
-актинії – фантастичні квіти морів;
-отруйні медузи небезпечні для здоров’я.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з м/медійною дошкою: учні приготували повідомлення у вигляді міні-презентацій про життя кишковопорожнинних тварин.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Кишковопорожнинні – багатоклітинні тварини, у яких закладається два шари клітин, розмежованих мезоглеєю. Внаслідок диференціації клітин у них формуються примітивні тканини. Характерною є наявність кишкової порожнини. Завдяки нервовій системі вони здатні реагувати на подразнення зовнішнього середовища у вигляді рефлексів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Приготувати доповіді про:
-міфологічні уявлення про гідру;
-життя коралового рифу;
-небезпечні кишковопорожнинні України.

Урок 3

Кільчасті черви: особливості будови, способу життя, різноманітність, роль у природі. Лабораторне дослідження зовнішньої  будови та  руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про безхребетних тварин; розкрити загальну характеристику представників кільчастих червів, особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності та рис пристосованості до умов існування; ознайомити із особливостями ускладнення систем внутрішніх органів. ознайомити із поширенням представників типу у різних середовищах; особливу увагу звернути на значення кільчаків у ґрунтоутворенні.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та життєдіяльність кільчастих червів; уміння логічно мислити, використовувати набуті знання у повсякденному житті та господарській діяльності людини.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети до хребетних і особливо безхребетних тварин.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
в) практичний: лабораторне дослідження зовнішньої  будови та  руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Інтерактивні: аналіз ситуації.
5. Креативні: метод аналогій, метод асоціацій (що уявляється при слові черв’як).
6.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
7.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: географія, медицина, ґрунтознавство.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.
Основні поняття та терміни: вторинна порожнина тіла, целом, кільчаки, метанефридії. малощетинкові, багатощетинкові, п’явки, гірудин.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Учні по черзі задають один одному запитання з життя кишковопорожнинних тварин. Учитель лише коригує відповідність запитань даній темі.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Тип Кільчасті черви – Кільчики нараховує 9 000 видів, які поширені у морях, прісних водоймах та грунті. Організація тіла у порівнянні з плоскими та круглими значно складніша: ускладнені травна, нервова, кровоносна системи. У них існує вторинна порожнина тіла – целом. 
Характеристика кільчаків у порівнянні з іншими червами. 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження зовнішньої  будови та  руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).

V. Узагальнення та систематизація знань.

Учні по черзі повідомляють про те, що на сьогоднішньому уроці:
-почули вперше;
-знали, але невпевнено;
-про все чули і все знали. 

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 4

Членистоногі. Ракоподібні: особливості будови, способу життя.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про безхребетних тварин, ознайомивши із загальною характеристикою типу Членистоногі, із особливостями їх організації та процесів життєдіяльності; розкрити особливості будови та способу життя ракоподібних, визначавши основні відмінності раків від вивчених раніше безхребетних.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, їх пристосованість до різних умов існування; уміння давати відповідну характеристику тваринам, які вивчаються, уміння аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; сприяти екологічному вихованню та природоохоронній діяльності.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Інтерактивні: робота в малих групах, синтез думок.
5. Креативні: метод гіперболізації, метод придумування.
6.Візуальний: складання схем.
7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: географія, екологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки
Основні поняття та терміни: членистоногі, хітин, панцир, зовнішній скелет, гемолімфа, линяння, ракоподібні, клешні, головогруди, антени і антенули.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Вибрати ознаки, характерні для кільчастих червів.
1.Симетрія тіла двобічна.
2.Мають целом.
3.Тіло сегментовано.
4.Проміжки між органами заповнені паренхімою.
5.Мають первинну порожнину тіла.
6.Наявний шкірно-мускульний мішок.
7.У кровоносній системі наявні "серця”.
8.Тіло сплющене у спинно-черевному напрямку.
9.Беруть участь у ґрунтоутворенні.
10.Тіло має у поперечному розрізі округлу форму.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне запитання:
- чому річковий рак – найтиповіший представник членистоногих?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про особливості організації членистоногих тварин:
-поширення у різних середовищах існування;
-зовнішня будова тіла;
-відділи тіла;
-покриви тіла;
-порожнина тіла (змішана);
-системи внутрішніх органів;
-система залоз внутрішньої секреції, гормональне керування.
Розповідь про особливості організації ракоподібних:
-середовище життя;
-зовнішня будова, відділи тіла, покриви;
-органи руху і захисту;
-особливості живлення;
-особливості будови внутрішніх органів;
-розмноження.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з колекцією раків, крабів та інших ракоподібних 

V. Узагальнення та систематизація знань.

Тіло членистоногих складається із сегментів неоднакової будови, подібні сегменти утворюють відділи: голову, груди, черевце. У них наявний зовнішній хітиновий скелет.
Ракоподібні – переважно водяні тварини, вкриті хітиновим панцирем, мають головогруди, черевце і 5 пар ходильних ніг.  Органами дихання є зябра. На голові розташовані очі, дві пари вусиків і ротовий апарат.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 5
Різноманітність ракоподібних, роль у природі та значення в житті людини.

Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про ракоподібних тварин, ознайомивши із різноманітністю їх в усьому світі та в нашій країні окремо; розкрити значення ракоподібних у природі та житті людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати, співставляти, робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до ракоподібних тварин.
 
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний. 
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Інтерактивні: мозаїка, дерево рішень.
5. Креативні: метод «якби…», метод випадкових асоціацій.
6.Візуальний: складання схем.
7.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.
8.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: екологія, географія, кулінарія, медицина.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки
Основні поняття та терміни: десятиногі раки, рівноногі раки, гіллястовусі раки, веслоногі раки, коропоїди, лангусти, омари, краби, 

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Знайти вірні твердження.
1.Твердий хітиновий покрив у членистоногих разом із м’язами утворює опорно-рухову систему.
2.Жирове тіло у членистоногих розміщене між органами.
3.Зелені залози та мальпігієві судини – це органи виділення.
4.Кровоносна система замкнена.
5.Усі ракоподібні ведуть водний спосіб життя.
6.Серед ракоподібних наявні паразитичні форми.
7.Членистоногі – гермафродити.
8.Порожнина тіла у членистоногих змішана.
9.Тіло членистоногих складається із сегментів однакової будови.
10.Членистоногі – це найчисельніший тип тварин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку, поставивши проблемне запитання:
- чому представники ракоподібних є невід’ємною складовою частиною водних екосистем?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про різноманітність ракоподібних.
1.Ряд Десятиногі ракоподібні: річковий рак, трав’яний рак, 
краб, рак-самітник. Вони мають 5 пар ходильних ніг та 3 пари ногощелеп.
2.Ряд Рівноногі раки: мокриці, водяні віслюки. Черевні та 
грудні кінцівки мало відрізняються. Одна з пар черевних ніжок у мокриць розширена і утворює кришечки, що прикривають зяброві вирости.
3.Ряд Гіллястовусі раки: дафнії. Мають видовжені та 
розгалужені вусики другої пари. Переміщаються стрибками, тому їх називають "водяні блохи”.
4.Ряд Веслоногі: циклопи. Тіло видовжене, складається з 
великої суцільної голови, посегментованого грудного та черевного відділів. Перша пара бере участь у плаванні.
5.Ряд Коропоїди: коропоїд. Паразитичні тварини, що 
оселяються на зябрах та лусках риб і живиться їхніми соками.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Записати в зошит значення ракоподібних у екосистемах та господарстві людини.
1.Входять у колообіг речовин - є ланкою ланцюгів живлення;
2.Річкові раки – санітари водоймищ, так як поїдають відмерлі 
організми. Дафнії, циклопи та інші дрібні ракоподібні використовують велику кількість органічних залишків, загиблих дрібних тваринок, бактерій і цим очищають воду.
3.Дрібні ракоподібні є джерелом живлення більших водяних 
тварин: криль слугує підкормкою для китів, ластоногих і риб.
4.Дафніями, циклопами підгодовують молодь риб у рибних 
господарствах: осетрів, севрюг…
5.Ракоподібні – промислові тварини: раки, омари, краби…
6.Ракоподібні – делікатесні харчові організми.
7.Із креветок, криля виготовляють поживні їстівні пасти, жир, 
кормове борошно.
8.Циклопи є проміжними хазяями паразитичних плоских та 
круглих червів (стьожака, ришти).
9.Паразитичні оселяються на рибі, молюсках, кільчаках. Інколи 
на зябрах прикріпляються до 3 тисяч рачків-ергазилід, що руйнують епітелій забер і стінок кровоносних судин.
10.Дрібні ракоподібні є живим кормом акваріумних риб.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Дивлячись на перераховані значення ракоподібних можна сказати, що ці тварини є досить важливою ланкою у екологічних системах планети і у господарській діяльності людини.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Розробки уроків до теми “Черви” (8 кл.) Розробки уроків до теми “Черви” (8 кл.)
Черви 1. Тип Плоскі черви. Загальна характеристика, різноманітність. 2. Тип Круглі черви. Загальна характеристика, різноманітність. 3.Тип Кільчасті...
Різноманітність ракоподібних. Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення для людини Різноманітність ракоподібних. Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення для людини
Різноманітність ракоподібних. Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення для людини...
Загальна характеристика типу Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі
Загальна характеристика типу Членистоногі...
Риси пристосованості птахів до польоту Риси пристосованості птахів до польоту
Риси пристосованості птахів до польоту...
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓