Пошук:
Автор Pavlenko | 9 ноября 2011 | Коментарів: 1 | Переглянуто 27193
Рубрика: Уроки колегам біологам » Уроки для 11 класів

Розробки уроків до теми «Індивідуальний розвиток організмів» 11 кл. (згідно нової програми, рівень стандарту)

Урок 1

Запліднення

Мета.
 Освітня: продовжити формувати знання учнів про індивідуальний розвиток організмів на прикладі способів запліднення у різних груп живих організмів; ознайомити із особливостями подвійного запліднення у рослин; звернути увагу на біологічне значення процесу запліднення.
 Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати зовнішнє та внутрішнє запліднення та визначати переваги внутрішнього; уміння розрізняти однодомні та дводомні рослини та особливості їхнього запліднення; уміння робити висновки та узагальнення.
 Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів та материнських особин, що виношують потомство.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Перший у даній темі.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,
робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивні.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошукові: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Інтерактивні:
5.Візуальний: робота з електронною дошкою: корекція схем або таблиць про запліднення.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\медійна дошка, слайди.

Основні поняття та терміни: запліднення, зовнішнє запліднення, внутрішнє запліднення, подвійне запліднення, ендосперм. 

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 «Екскурсія» по центрах пам’яті учнів, де зберігається інформація про запліднення у рослин і тварин, особливості яких ми вивчали у попередніх класах. Учні повинні згадати і відтворити її.
1. Що таке гамети, які вони бувають? Що таке зигота?
2. Як відбувається гаметогенез?
3. Що таке акросома, яка її особлива функція?
4. Який процес передує процесу запліднення у квіткових рослин?
5. Чим є квітка для рослин? Одностатеві і двостатеві квітки, їхня характеристика.
6. Які наявні пристосування у рослин до різних способів запилення?
7. Чим відрізняються однодомні і дводомні рослини? Навести приклади таких рослин.
8. Як розмножуються вищі спорові рослини?
9. Які особливості ізогамії, анізогамії, оогамії?
10. Що таке ікра? Які тварини її мають?
11. Яка різниця між однопрохідними, сумчастими і плацентарними ссавцями?
12. Чому у природі існують тварини, які не піклуються про своє потомство? З чим це пов’язано?
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Поглибити знання учнів про таємниці запліднення.
 Поставити проблемне запитання:  чи залежить подальший розвиток організму від цього процесу.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Запліднення – процес злиття двох гамет протилежної статі із утворенням заплідненої клітини – зиготи, з якої розвивається новий організм.
 Розповідь із елементами повідомлень учнів про особливості зовнішнього та внутрішнього запліднення у представників тваринного світу. Як висновок учні повинні зрозуміти, що зовнішнє запліднення характерне більше водним організмам, так як вода не має стільки негативних екологічних факторів, ніж суходіл (великі зміни температури, сухість повітря, різноманітні випромінювання…). Вода згладжує всі ці впливи та сприяє кращому переміщенню статевих клітин самців. Яйцеклітини у свою чергу виділяють особливі речовини, які приваблюють сперматозоїди лише відповідного біологічного виду. Це запобігає міжвидовим схрещуванням.
 Повідомлення учнів про шлюбну поведінку тварин. Навіщо це їм потрібно?
 Розповідь про особливості внутрішнього запліднення та його переваги у природі.
 Характеристика найскладнішого процесу запліднення у покритонасінних рослин – подвійного.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Чому нащадки, отримані у процесі злиття двох статевих клітин, генетично відмінні від своїх батьків?
 У зиготі кожна пара гомологічних хромосом складається з однієї батьківської, а іншої материнської. Таким чином, половина спадкового матеріалу від батька, інша половина від матері. Тут має місце комбінативна мінливість і тому нащадки не є точними копіями одного з батьків.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Визначення біологічного значення процесу запліднення. Можна використати слайди, на яких показані особливості зовнішнього та внутрішнього запліднення та їхніх результатів.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 2

Періоди  онтогенезу  в  багатоклітинних  організмів.  Ембріогенез.
(тема досить об’ємна, тому доцільно взяти резервний урок)
Мета.
 Освітня: продовжити формувати знання в учнів про зміни в організмі під час індивідуального розвитку; ознайомити із характерними особливостями онтогенезу та його періодами; охарактеризувати основні етапи зародкового періоду; дати поняття “онтогенез”, “філогенез”, “ембріогенез”.
 Розвиваюча: розвивати уміння виділяти головне в матеріалі, що вивчається; уміння мислити, порівнювати та робити висновки та узагальнення.
 Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів та материнських особин, що виношують потомство.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Комбінований.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда; повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,
робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошукові:  постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Інтерактивні: мозковий штурм, акваріум, зміни позицію.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди, відео про розвиток зародка.
Основні поняття та терміни: ембріон, бластула, гаструла, інвагінація, імміграція, ентодерма, ектодерма, мезодерма.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Експрес - тестовий контроль.

1. Мейоз – це: а) поділ нестатевих клітин;
                     б) поділ статевих клітин.
2. Мейоз має: а) два мітотичні поділи; б) один мітотичний поділ.
3. Галоїдною називають клітину, у якій виявлено:
а) по одній хромосомі кожного типу;
б) по дві хромосоми кожного типу;
в) по три хромосоми кожного типу.
4. Гаметогенезом називають:
а) процес утворення нестатевих клітин;
б) процес утворення статевих клітин.
5. Овогенез – це:
а) формування яйцеклітин;  б) формування сперматозоїдів.
6. Сперматогенез – це:
а) формування яйцеклітин;  б) формування сперматозоїдів.
7. Стадії гаметогенезу:
а) розмноження; б) росту;  в) дозрівання;  г) формування.
8. Результатом овогенезу є утворення:
а) однієї яйцеклітини;  б) напрямних тілець;
в) чотирьох яйцеклітин;  г) чотирьох сперматозоїдів.
9. Результатом сперматогенезу є утворення:
а) однієї яйцеклітини;  б) напрямних тілець;
в) чотирьох яйцеклітин;  г) чотирьох сперматозоїдів.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемне запитання:
- чи залежить перебіг ембріонального розвитку  для подальшого розвитку і життєдіяльності організмів?
- чи відрізняють онтогенези в особин одного виду, які живуть в різних природних умовах і чому?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Розповідь про тривалість та періоди онтогенезу.
Термін “онтогенез” запропонував німецький вчений Е.Геккель у 1866 р. Тривалість онтогенезу у рослинних і тваринних організмів різна: у деяких водоростей сягає кількох годин, а мамонтове дерево живе кілька тисяч років.
 Етапи онтогенезу у рослин: зигота – зародкова меристема – зародок (зародковий корінець, листочки або сім’ядолі та брунечка).
 Розповідь про ембріональний розвиток – ембріогенез.
У 1906 р. професор Московського університету М.А.Варнак встановив, що після запліднення починається дробіння зародкових клітин. Дробіння буває: рівномірне (морські їжаки, ланцетники, плацентарні ссавці) та нерівномірне (молюски).
 Розповідь про стадію бластули. Типи бластул бувають:
морула, целобластула, амфібластула, дискобластула.
 Розповідь про стадію гаструли. Способи гаструляції: вгинання (інвагінація), обростання, заповзання (імміграція), розшарування.
 Розповідь про формування зародкових листків: ектодерми, ентодерми, мезодерми.
 Розповідь про формування органів – органогенез.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота з підручником. Порівняти між собою стадії бластули та гаструли, замалювати їх і відповідно позначити.
 Зародкові листки та закладка органів:
- ектодерма – шкіра, нервова система, органи чуттів
- ентодерма – травний канал, печінка, підшлункова залоза, легені, хорда;
- мезодерма – кістки, хрящі та м’язи (в тому числі і серцевий), кров і кровоносні судини, нирки, статеві залози.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Під час ембріонального розвитку спостерігається явище диференціації – виникнення відмін у будові та функціях клітин, тканин та органів.
 Ембріональний розвиток та його перебіг впливає на подальшу життєдіяльність організму, тобто на постембріональний розвиток.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 3

Лабораторна робота “ Ембріогенез  хордових “.

Мета.
 Освітня: закріпити знання учнів про ембріогенез хордових тварин; сформувати практичні уміння і навички; знайти загальні закономірності розвитку хребетних.
 Розвиваюча: розвивати уміння розрізняти різні періоди індивідуального розвитку, робити висновки про значення для здоров’я організму у подальшому житті.
 Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів на планеті та життя як основну цінність людини, враховуючи зародковий розвиток.

Тип уроку. Застосування знань та умінь.
Міжпредметні зв’язки: історія, медицина, екологія.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивний:
а) словесний: пояснення, робота з інструктивною карткою та роздатковим матеріалом.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
2. Репродуктивний.
 Прийоми навчання: конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання таблиці.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, інструктивні картки, таблиці, вологі препарати.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Скласти на дошці схеми дробіння, типи бластул, типи гаструл.
Розповісти про ці життєво важливі процеси.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему та завдання роботи.
Поставити проблемне запитання: від чого залежить здоров’я майбутньої дитини? Перед цим розповісти про дослідження болгарського медика Георгія Єфімова:
- у своїх дослідженнях показав, що від 23 хронічних
алкоголіків народилося 15 мертвонароджених і 8 потвор. Медициною встановлено, що більшість вад розвитку дитини формуються в перші 3 місяці, коли проходить закладка органів: на 4-8 тижні ембріонального розвитку проходить формування черепа та серцевого м’яза. Якщо жінка вживає спиртне в цей період вагітності, то може виникнути мікроцефалія (недорозвиненість черепа і головного мозку, що призводить до розумової неповноцінності) та патологія серця…
- від кожної цигарки, яку курить майбутня мама, велика доля
шкідливих речовин дістається плоду. Є дані, що нікотин має пряму токсичну дію вегетативну симпатичну нервову систему. Нікотин проникає в тканини плоду через 5 хв. після затяжки. Отже, коли жінка курить, то в організм плоду кожну хвилину потрапляє близько 18% нікотину, а виділяється всього 10%. Тому у крові ембріону відбувається нагромадження шкідливого нікотину, що призводить до народження хворих або мертвих дітей.

ІІІ. Виконання лабораторної роботи.

 Користуючись інструктивною карткою виконати роботу “Ембріогенез хордових”. Зробити відповідні записи, малюнки та висновки.

ІV. Підведення підсумків лабораторної роботи.

V. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 4

Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.

Мета.
 Освітня: розширити знання учнів про індивідуальний та історичний розвиток організмів, з’ясувати вплив умов зовнішнього середовища та генотипу на онтогенез.
 Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити та застосовувати знання про розвиток у житті.
 Виховна: виховувати бережливе ставлення до життєдіяльності організмів, до власного здоров’я.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
  Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,
конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  музика.
5.Релаксопедичний:  психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття і терміни: генотип, фенотип, алелі, суспільні комахи.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Методом фронтальної бесіди повторити знання учнів про спадковість, мінливість організмів, про фенотип та генотип, про модифікаційну та мутаційну мінливість.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити питання про значення генотипу та умов довкілля на розвиток організму:
- що буде з кімнатною рослиною, якщо її переставити із одних умов у зовсім інші?
- чи зміниться розвиток тварини, якщо її з кімнатних умов перевести в дикі умови.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
 Живий організм завжди перебуває в тісному взаємозв'язку з навколишнім середовищем, під впливом факторів якого виявляється одна з найважливіших властивостей організму — його мінливість. Саме вона забезпечує різноманітність організмів у процесі еволюційного розвитку.
 Організми з однаковим генотипом можуть відрізнятися один від одного залежно від умов розвитку та існування. Розвиток організму зумовлений складною взаємодією генів. Можливо, що розвиток будь-якої ознаки пов'язаний з дією багатьох генів. Крім того, виявлено залежність кількох ознак від одного гена. Наприклад, у вівса забарвлення лусочок і довжина остюка насіння визначаються одним геном. У дрозофіли ген білого кольору очей одночасно впливає на колір тіла і внутрішніх органів, довжину крил, зниження плодючості, зменшення тривалості життя. Не виключено, що кожний ген є одночасно геном основної дії для "своєї" ознаки і модифікатором для інших ознак.
Склалася ця цілісна система у процесі еволюції органічного світу, виживали лише ті організми, в яких взаємодія генів дала найсприятливішу реакцію в онтогенезі.
 Розповідь про спадкові хвороби, які отримують організми від передачі хворих генів чи утворення мутацій.
 Встановлено, що близько 4% немовлят мають спадкові хвороби або вади в будові тіла. В разі ранньої діагностики спадкової хвороби можна домогтися усунення або послаблення її впливу на розвиток організму. Деякі хвороби, пов'язані із зміною числа хромосом, лікують гормонами. Розвитку деяких спадкових хвороб можна запобігти спеціальною дієтою. Приблизно в одному випадку на десять тисяч новонароджених дитина має спадкову хворобу, пов'язану з відсутністю ферментів, які необхідні для засвоєння молочного цукру. Якщо діагноз буде поставлено несвоєчасно і дитину годувати грудним молоком, у неї розвинеться недоумкуватість. Якщо ж діагноз поставлено вчасно і дитина переведена на штучне вигодовування, вона розвиватиметься нормально. З цього прикладу можна зробити висновок, що поява спадкової хвороби не фатальна. На жаль, слід зазначити, що при цьому хоча хвороба й не фатальна, однак це призводить до зростання кількості небажаних алелів у популяції. Звідси випливає важливість завдання медицини й охорони здоров'я — вивчення спадкових хвороб, розроблення методів їх профілактики, діагностики і лікування.
 Профілактика спадкових хвороб спрямована також на ослаблення дії мутагенних факторів: зменшення опромінення природними і штучними джерелами, зниження вмісту хімічних мутагенів у навколишньому середовищі (промислових відходів, речовин побутової хімії, пестицидів). Слід нагадати, що хімічні речовини (алкоголь, нікотин, наркотики), потрапляючи в організм, можуть змінювати нормальну послідовність нуклеотидів у ДНК і структурі хромосом, порушувати процес розподілу хромосом під час мейозу. Це може призвести до виникнення спадкових хвороб і аномалій розвитку.
 Розповідь про роль факторів зовнішнього середовища на онтогенез організмів. Особливо звернути увагу на зміни факторів середовища та їх впливу на розвиток.
 Деякі ознаки повністю визначаються генотипом і не залежать від умов середовища. До них відносяться, наприклад, групи крові і багато генетичних захворювань. Інші ознаки залежать і від генотипу і від середовища. Наприклад, зріст людини залежить від її генотипу. У той же час він залежить і від умов середовища, зокрема від харчування в період зростання. Колір шкіри в значній мірі визначається генотипом. Але колір шкіри людей з однаковим генотипом залежить також і від часу їх перебування на сонці.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Розглянемо кілька характерних прикладів впливу середовища на прояви генів:
- ще на самому ранньому періоді розвитку генетики було виявлено, що ознака може виявитися домінантним або рецесивним в залежності від умов, в яких розвивається організм. У 1915 р. Т.Морган показав на дрозофілі, що при вирощуванні в сухому повітрі звичайне для "дикого" типу розподіл смуг на черевці дрозофіли домінує над ненормальним і, навпаки, при надмірній вологості домінує ненормальне розподіл смуг. Спостереження такого роду ще раз показали відмінності між генотипом і фенотипом: при одному і тому ж генотипі фенотип залежав від зовнішніх умов.
- вплив зовнішнього середовища на фенотип можна продемонструвати на прикладі суспільних комах. У бджіл і мурах з незапліднених яєць розвиваються самці, а з запліднених - самки. Однак фенотип цих самок залежить від умов розвитку: при одних умовах розвивається плідна самка, а при інших - безплідна робоча бджола. У мурах існують різні "касти" безплідних особин. Основну частину населення мурашника складають робочі мурашки, які будують мурашник, добувають їжу, вигодовують личинок і виконують будь-яку іншу роботу. У багатьох видів мурашок є "солдати" - мурахи з великою головою, захищеної товстим хітином, і з особливо потужними щелепами. Робочі мурашки і солдати - це недорозвинені самки, вони безплідні. Чому ж з одних яєць, відкладених самкою, виводяться робочі особини, з інших - солдати, з третіх - крилаті статеві особини: самці і самки? Ще в 1910 р. дослідник мурах Вассман прибрав з гнізда самку. Виявилося, що після цього робочі мурашки починають відкладати яйця! Цим досвідом було показано, що наявність самки гальмує відкладання яєць робочими особинами. При подальшому вивченні з'ясувалося, що окрім речовин, які гальмують розвиток нових самок, в мурашнику циркулюють речовини, які навпаки стимулюють розвиток яєчників у робочих особин і у личинок. Ці речовини виробляються спеціальними залозами робочих мурашок. У нормальних умовах робочі мурашки годують цими речовинами матку і личинок, з яких розвиваються самці і самки. Якщо матки в мурашнику немає, ці речовини отримують в основному личинки. Якщо ж личинок мало, то робочі мурашки годують цими речовинами один одного і тоді починають відкладати яйця. Таким чином, було з'ясовано, що розвиток личинок залежить від того, який корм вони отримають від робочих мурашок і які добавки опиняться в кормі. Точно так само у бджіл від характеру їжі і добавок залежить, розвинеться личинка в робочу бджолу або ж в матку.
- у горностаєвих кроликів хутро біле, але окремі частини тіла - лапи, вуха, кінчик морди і хвіст - чорні. Якщо на спині кролика, яка покрита білою вовною, вистригти якусь ділянку і містити кролика при зниженій температурі, на цій ділянці виростає чорна шерсть. Звичайно, такі плями чорного забарвлення на незвичайному місці нащадкам цього кролика у спадок не передаються.
 Наведені приклади показують, що насправді в дуже багатьох випадках успадковується не ознака як така, а здатність до розвитку даної ознаки при відповідних умовах зовнішнього середовища, яка і передається від покоління до покоління.

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 Деяким учням дати завдання приготувати повідомлення про:
- методи запобігання вагітності;
- штучне запліднення та його причини.

Урок 5

Діагностування вад розвитку людини та їх корекція. Ембріотехнології. Клонування.

Мета.
 Освітня: продовжити формувати знання учнів про ембріональний розвиток організмів на прикладі розвитку людини; ознайомити із методами діагностування вад розвитку людини та їх корекцію; розкрити особливості застосування ембріотехнологій.
 Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати ембріональний розвиток тварин та людини, уміння співставляти перебіг онтогенезу від способу життя батьків, що планують мати нащадків; уміння робити відповідні висновки та узагальнення.
 Виховна: виховувати бережливе ставлення до здоров’я новонароджених та ростучого організму.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
  Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація
уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,
робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,
конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем, таблиць, схематичних малюнків.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м/м дошка.
Основні поняття та терміни: критичні періоди розвитку, контрацепція, штучне запліднення, корекція вад, ембріотехнологія, клонування, кріобіологія.

ХІД  УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
1. Що таке розвиток: індивідуальний та історичний?
2. Які періоди онтогенезу ви знаєте?
3. Чим характерний ембріональний розвиток організмів та значення його перебігу для подальшого життя?
4. Яка роль плаценти під час розвитку плоду?
5. У чому полягають особливості гістогенезу та органогенезу?
6. Дати характеристику критичним періодам розвитку зародка.
7. Чим відрізняється розвиток рослин і тварин?
8. Чи має свої особливості розвиток людини?
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
 Повідомити тему, мету і завдання уроку.
Поставити проблемне запитання:
- Чому куріння, вживання алкоголю, токсичних речовин та наркотиків у молодому віці можуть негативно позначитися на майбутніх нащадках?
ІІІ . Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Профілактикою захворювань і виникнення вад розвитку плоду є охорона та нормальний перебіг вагітності. Необхідну інформацію можна отримати під час обстеження самого плоду або стану вагітної жінки.
 Для безпосереднього дослідження плоду часто застосовують УЗД-хвилі. З їх допомогою можна встановити положення плоду, його масу та розміри, а також виявити порушення розвитку дитини та зміни в системах органів. для виявлення вад і захворювань зародка проводять біохімічні та цитологічні дослідження.
 У крові матері за допомогою імунологічних та біохімічних методів визначають кількість та види антитіл, вміст гормонів, ферментів, цукрі… Також досліджують матково-плацентарний кровообіг. Дивлячись на певні зміни при дослідженні необхідно усунути чинники, які негативно впливають на ембріональний розвиток та попередження і зниження смертності новонароджених.
 Нині у великих містах нашої країни створено медико-генетичні консультації. Це одна із форм профілактики спадкових хвороб, куди можуть звернутися за порадою здорові батьки дітей, що мають якісь дефекти, або хворі на спадкові хвороби; батьки, один з яких хворіє на спадкову хворобу; здорові батьки, що мають родичів з дефектом розвитку або хворих на спадкові хвороби; подружжя, які перебувають у кровноспорідненому шлюбі, та ін.
 Якщо подружжя має кілька разів ембріон із вадами, то змушене переривати вагітності. В такому разі наука дозволяє здійснити штучне запліднення. (прослухати повідомлення учнів про штучне запліднення)
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
 Виходячи із розглянутого ми можемо зробити висновок, що основною умовою нормального зачаття та перебігу вагітності є міцне здоров’я батьків під час зачаття та відсутність у них генетичних відхилень.
 Тому на сучасному етапі життя наявність медико-генетичного консультування населення є необхідністю. Крім цього, майбутня мама повинна пройти лікарів різних спеціальностей та систематично проходити профілактичне спостереження у жіночій консультації.

V. Підведення підсумків уроку.
VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
 Приготувати повідомлення учнів про тварин із прямим і непрямим розвитком, про метаморфози в житті організмів.
Урок 6

Постембріональний  розвиток.
Життєвий цикл у рослин і тварин.
Мета.
 Освітня: продовжити формувати знання учнів про розвиток живих організмів; ознайомити з перебігом постембріонального розвитку та його особливостями; розглянути ріст та регенерацію організмів як приклади реалізації онтогенезу; особливу увагу звернути на поняття про життєвий цикл; розглянути приклади простих і складних життєвих циклів.
 Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні процеси живих організмів, типи розвитку організмів; порівнювати життєві цикли різних організмів; уміння виділяти головне та робити висновки і узагальнення.
 Виховна: виховувати бережливе ставлення до здоров’я новонароджених та ростучого організму, відповідальне ставлення до всього живого.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Останній у темі.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивні:
а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
  Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація
уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,
робота з роздатковим матеріалом.
2.Репродуктивний.
 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.
 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
    4. Інтерактивні: дебати, синтез думок.
5.Візуальний: складання таблиці.
6.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
7.Релаксопедичний:  психологічне розвантаження.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м/м дошка.
Основні поняття та терміни: постембріональний розвиток, прямий розвиток, непрямий розвиток, метаморфоз, регенерація, живонародження, яйценародження, життєвий цикл, гаметофіт, спорофіт, заросток, геронтологія.

ХІД  УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
 Тестова перевірка.

1. Характерна особливість безстатевого розмноження полягає в тому, що новий організм розвивається:
а) з однієї клітини материнського організму;
б) з групи клітин материнського організму;
в) із зиготи, утвореної злиттям двох статевих клітин;
г) з незаплідненого яйця.
2. Галоїдною називають клітину, у якій виявлено:
а) одинарний набір хромосом;
б) подвійний набір хромосом.
3. З ектодерми розвивається:
а) епітелій шкіри і нервова система;
б) нервова система і легені;
в) легені і м’язи;
г) м’язи і епітелій шкіри.
4. Стадія зародка, коли він складається з одного шару клітин:
а) бластула;
б) гаструла;
в) дробіння.
5. Індивідуальний розвиток називають:
а) гаметогенез;
б) овогенез;
в) онтогенез;
г) сперматогенез;
д) філогенез.
6. Назвати органи людини у яких періодично відбувається поновлення тканин:
а) епітелій шкіри і головний мозок;
б) головний і спинний мозок;
в) спинний мозок і епітелій кишечника;
г) епітелій кишечника і епітелій шкіри.
7. Як називається спосіб розмноження при якому новий організм розвивається з групи клітин материнського організму:
а) безстатеве;
б) статеве;
в) вегетативне.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
 Повідомити тему, мету та завдання уроку.  Поставити проблемні запитання:
- чи залежить постембріональний розвиток від ембріонального?
- яке значення життєвого циклу для індивідуального розвитку організмів;
- яке значення чергування поколінь?
 Відповідь на ці запитання знаходити протягом усіх етапів уроку, а в кінці зробити висновок.
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
 Постембріональний – це післязародковий розвиток, період, що триває від народження або виходу із зародкових оболонок і закінчується, коли організм стане здатним до розмноження.
Типи постембріонального розвитку:
- прямий розвиток;
- непрямий розвиток.
Прослухати повідомлення учнів про розвиток тварин:
а) розвиток з неповним перетворенням:
яйце --- личинка --- доросла особина (імаго);
б) розвиток з повним перетворенням:
яйце --- личинка --- лялечка --- імаго.
Провести дебати за даними запитаннями:
- що таке живонародження? Яке його значення?
- що таке яйцеживонародження? У яких тварин воно спостерігається?
- які організми мають яйценародження?
- яке значення метаморфозу.
Розповідь про біологічні функції непрямого розвитку:
- живильна;
- раціональне використання ресурсів;
- розселювальна функція;
- забезпечення зараження хазяїв.
Розповідь про ріст організмів:
- обмежений і необмежений;
- безперервний та періодичний.
Розповідь про регенерацію та її значення. Репаративна та фізіологічна регенерація.
 Життєвий цикл – це період між однаковими фазами розвитку двох чи більшої кількості послідовних поколінь.
 Розповідь про тривалість життєвих циклів у різних організмів.
 Розповідь про прості та складні життєві цикли.
 Повідомлення учнів про життєві цикли деяких організмів (підготовлені дома).
 Розповідь про складний життєвий цикл тварин. Чергування поколінь:
- статевих та нестатевих;
-   партеногенетичних та роздільностатевих організмів;
- роздільностатевих та гермафродитів.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
 Приклади із життя організмів з обмеженим та необмеженим ростом.
 Приклади із життя організмів, у яких безперервний ріст та періодичний.
 Робота у зошитах при розгляді життєвих циклів вищих спорових рослин, голонасінних та покритонасінних.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Заповнити таблицю
“Групи тварин з прямим і непрямим розвитком”


VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Подумати над відповідями на такі запитання:
- який життєвий цикл у бактерій та водоростей?
- у яких організмів тривалі життєві цикли?
- чим відрізняються прості і складні життєві цикли?
- у чому полягає біологічне значення явища зміни різних поколінь протягом життєвого циклу?

 



Подібні публікації:
Розробки уроків до теми “Розмноження та індивідуальний розвиток організмів” ... Розробки уроків до теми “Розмноження та індивідуальний розвиток організмів” ...
Розмноження та індивідуальний розвиток організмів 1. Форми розмноження. Нестатеве та статеве розмноження організмів. Лабораторна робота “Форми...
Розробки уроків до теми “Розмноження та індивідуальний розвиток організмів” ... Розробки уроків до теми “Розмноження та індивідуальний розвиток організмів” ...
Розмноження та індивідуальний розвиток організмів 1. Нестатеве та статеве розмноження організмів. 2. Лабораторна робота “Форми розмноження...
Фізіологічні основи мовлення. Фізіологічні основи мовлення.
Фізіологічні основи мовлення. Мета. Освітня. Продовжити формувати знання учнів про вищу нервову діяльність людини; ознайомити з особливостями...
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Розробки уроків до теми «Розмноження організмів» 11 кл. (згідно нової прогр ... Розробки уроків до теми «Розмноження організмів» 11 кл. (згідно нової прогр ...
 Розмноження організмів 1. Нестатеве розмноження організмів. 2. Статеве розмноження організмів. 3. Будова і утворення статевих...
Hаписал: FireArti, 25 декабря 2012 11:49
Комментариев: 0 Тема:
Гості
Добротный сайт
Навігація ↓
Реклама ↓
Нагороди ↓
Найпопулярніше ↓
Друзі ↓

Анализ сайта онлайн

Українська Банерна Мережа

Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓