Пошук:
Автор Pavlenko | 23 января 2010 | Коментарів: 0 | Переглянуто 36802
Рубрика: Уроки колегам біологам / Уроки для 11 класів

Розробки уроків до теми “Основи еволюційного вчення" для 11 кл (універсальний профіль)

Урок 1

Основи еволюційного вчення.

Мета.

Освітня: сформувати поняття про еволюцію; ознайомити учнів з розвитком біології в додарвінівський період; показати значення праць К.Ліннея та Ж.Б.Ламарка для розвитку біологічної науки.
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити та робити висновки та узагальнення.
Виховна: виховувати відповідальне ставлення до вивчення біології; гордість за вклад вчених у вивчення біології.

Тип уроку: вивчення нових знань.
Форма уроку: синтетичний.
Місце уроку: вступний.

Методи, форми, прийоми навчання:
1. Інформаційно- рецептивний

а) словесний: розповідь-пояснення, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: фізика, історія.
Матеріали та обладнання: таблиці, малюнки, фото вчених.
Основні поняття і терміни: еволюція, метафізичні погляди, креаціонізм, градація.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.


Пригадати вчених – біологів України та світу, а також їхній вклад у розвиток біологічної науки.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

- Що таке еволюція?
- У яких класах ми її згадували та при вивченні яких розділів?
- Чи існує еволюція сьогодні?
Прослухати відповіді учнів, доповнити їх та підвести до повідомлення теми уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. Розробки уроків до теми “Основи еволюційного вчення" для 11 кл (універсальний профіль)

1. Розповідь про описовий період у розвитку біології.
2. Метафізичні погляди про природу.
3.К.Лінней та його праці.
а) чи є поняття “тип” у системі К.Ліннея?
б) у якому порядку побудована система К.Ліннея?
в) чи є у ній класи, виділені у сучасній системі?
г) які ознаки тварин поклав К.Лінней в основу поділу їх на класи?
Розробки уроків до теми “Основи еволюційного вчення" для 11 кл (універсальний профіль)4. Порівняння ліннеївської класифікації тварин з сучасною:
Перший ступінь: серце з 2 шлуночками, кров червона і гаряча. Четвероногі та Птахи.
Другий ступінь: серце з одним шлуночком, кров червона і холодна. Гади та Риби.
Третій ступінь : холодні біла рідина замість крові. Комахи та Черви.
5. Еволюційна гіпотеза Ж.Б.Ламарка:
а) поняття про еволюцію;
б) біографічні відомості про вченого;
в) вид у розумінні Ж.Б.Ламарка, система тварин, градації.
г) фактори еволюції.


ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з підручником, виділення нових понять. Виписати головне.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Еволюція – процес необоротних змін у будові і функціях організмів протягом їхнього історичного існування. Наслідком еволюції є пристосованість (адаптація) видів до умов довкілля.
Еволюційна гіпотеза Ж.Б.Ламарка була першою спробою пояснити історичний розвиток живої матерії. За Ламарком в основі еволюції лежить виникнення спадкових пристосувальних змін під впливом умов довкілля та внутрішнє прагнення до самовдосконалення тобто ускладнення. Еволюція, за Ламарком іде від простих форм організації до складних у вигляді послідовності певних щаблів удосконалення – градацій.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 2

Розвиток еволюційних поглядів.

Мета.


Освітня: продовжити формувати поняття про еволюцію; ознайомити учнів з розвитком біології в дарвінівський період; розширити знання про основні положення еволюційного вчення та показати значення праць Ч.Дарвіна у розвитку біології; з’ясувати значення теорії еволюції для розвитку природознавства.
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити та робити висновки та узагальнення.
Виховна: виховувати відповідальне ставлення до вивчення біології; гордість за вклад вченого у вивчення біології.

Тип уроку: вивчення нових знань.
Форма уроку: синтетичний.
Місце уроку: поточний.

Методи, форми, прийоми навчання:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання порівняльних таблиць або схем.
5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: фізика, історія.
Матеріали та обладнання: таблиці, малюнки, фото вчених.
Основні поняття і терміни: еволюція, еволюційне вчення, дарвінізм, неодарвінізм.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Методом фронтальної та індивідуальних бесід з’ясувати знання учнів, давши відповідь на запитання:
- чим було зумовлено розвиток науки в 15-18 ст.?
- у чому суть метафізичного світогляду?
- яке значення мав описовий період у розвитку біології?
- яку роль відіграли в науці праці К.Ліннея?
- хто запропонував першу теорію еволюції живих істот?
- які фактори еволюції за Ж.Б.Ламарком?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.Розробки уроків до теми “Основи еволюційного вчення" для 11 кл (універсальний профіль)

Проблемне запитання:
- чому на сьогодні вчення Ч.Дарвіна пропонують не вивчати?
- ми з цим згодні, ні, чи маємо власну думку?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Розповідь учителя про успіхи біології в першій половині 19 ст. як передумова подальшого розвитку еволюційного вчення.
2. Повідомлення учнів про:
- успіхи цитології та порівняльної ембріології;
- успіхи палеонтології;
- становлення біохімії та біогеографії.
- Ч.Дарвін як учений (хронологія досягнень).
3. Основні положення еволюційного вчення Ч.Дарвіна.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Записати основні положення еволюційного вчення Ч.Дарвіна:Розробки уроків до теми “Основи еволюційного вчення" для 11 кл (універсальний профіль)

- рушійні сили еволюції порід і сортів – спадкова мінливість і добір;
- боротьба за існування;
- природний добір.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Узагальнити знання про вплив дарвінізму на розвиток біології:
- знайти у підручнику відповідь на поставлене проблемне запитання;
- доповнити своїми власними думками і поглядами.

Пояснити схему:

Спадкова мінливість

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 3

Фактори еволюційного процесу ( положення синтетичної теорії еволюції).

Мета.


Освітня: продовжити формувати поняття про еволюцію; дати поняття “синтетична теорія еволюції” та розкрити її положення; розширити знання про основні положення еволюційного вчення; з’ясувати значення теорії еволюції для розвитку біологічної науки.
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити та робити висновки та узагальнення.
Виховна: виховувати відповідальне ставлення до вивчення біології; гордість за вклад вчених у вивченні біології.

Тип уроку: вивчення нових знань.
Форма уроку: синтетичний.
Місце уроку: поточний.

Методи, форми, прийоми навчання:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання порівняльних таблиць, схем.
5. Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: фізика, історія.
Матеріали та обладнання: таблиці, схеми.
Основні поняття і терміни: синтетична еволюція, пангенезис, елімінація.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Виконання самостійної роботи за такими завданнями:Розробки уроків до теми “Основи еволюційного вчення" для 11 кл (універсальний профіль)

- що з перерахованого відноситься до заслуг К.Ліннея?
- що з перерахованого відноситься до поглядів Ж.Б.Ламарка?
- що з перерахованого відноситься до вчення Ч.Дарвіна?
-
1. види виникли шляхом еволюції від тих видів, які жили колись.
2. види створені творцем.
3. види незмінні, постійні, вічні, еволюції немає.
4. види непостійні, повільно змінюються, еволюціонують.
5. пристосованість - результат еволюції.
6. пристосованість організмів – результат еволюції шляхом природного добору.
7. основна рушійна сила еволюції в природі – природний добір.
8. основна рушійна сила еволюції в природі – прагнення організмів до прогресу та вдосконалення.
9. організми володіють тільки спадковістю.
10. для організмів характерна спадковість і мінливість.
11. у природі причиною природного добору є боротьба за існування.
12. вперше розробив систему організмів, хоч і штучну.
13. ввів принцип подвійних назв видів.
14. вперше побудував систематику тварин у висхідному, еволюційному порядку.
15. визнав “закон” успадкування нових ознак, набутих в результаті вправляння чи не вправляння органів.
16. такого “закону” не визнавав: не кожна нова ознака успадковується.
17. за своїм світоглядом - метафізик, ідеаліст.
18. вперше виступив з критикою метафізичних ідей в біології.
19. матеріаліст, спростовував метафізичні й ідеалістичні погляди на види.
20. вперше створив еволюційну теорію.
21. вперше створив наукову теорію еволюції органічного світу.

К.Лінней - 2,3,9,12,13,17
Ж.Б.Ламарк - 1,4,5,8,10,14,15,18,20
Ч.Дарвін - 1,4,5,6,7,10,11,16,19,21

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку, згадавши основні положення еволюційної теорії Ч.Дарвіна та законів успадкування Г.Менделя.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Криза дарвінізму на початку ХХ ст..
2. Парадокс “жах Дженкіна”.
3. Гіпотеза пангенезису (ст.149 “Поурочне планування”).
4. Основні положення синтетичної теорії еволюції (ст. 384 підр.)
5. Роль вчених у створенні синтетичної теорії (С.Четвериков, Ф.Добржанський, І.Шмальгаузен, Г.Гаузе, О.Северцов…)

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Занотувати в зошит положення синтетичної теорії еволюції.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Унаслідок недостатньої інформації пр матеріальну основу спадковості, неконкретності понять “боротьба за існування”, “природний добір”, “вид”, “популяція” класичний дарвінізм на початку ХХ ст. пережив глибоку кризу. Вона спричинила розвиток інших еволюційних гіпотез, частина з яких становить основу сучасних поглядів на закономірності історичного розвитку живої матерії.
Синтетичну гіпотезу еволюції створено в 20-50 роках ХХ ст. в результаті праці багатьох видатних учених усього світу. Вона виникла внаслідок поєднання уявлень про популяцію як основну одиницю еволюції та дарвінівських поглядів на боротьбу за існування і природний добір.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 4

Мікроеволюція. Природний добір.

Мета.


Освітня: сформувати в учнів поняття про мікроеволюцію, вид та популяцію; охарактеризувати форми боротьби за існування як фактора еволюції видів у природі; з’ясувати творчу роль природного добору та показати його як головну рушійну силу еволюції порівняно з іншими факторами.
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити та робити висновки та узагальнення.
Виховна: виховувати відповідальне ставлення до вивчення біології; гордість за вклад вчених у вивченні біології.

Тип уроку: вивчення нових знань.
Форма уроку: синтетичний.
Місце уроку: поточний.

Методи, форми, прийоми навчання:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання таблиці.
5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, географія.
Матеріали та обладнання: таблиці, схеми.
Основні поняття і терміни: мікроеволюція, популяція, елементарні фактори еволюції, природний добір.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


- Які основні положення синтетичної гіпотези еволюції?
- Який рівень організації живої матерії за Дарвіном є елементарною одиницею еволюції?
- чому досягнення генетики спричинили кризу класичного дарвінізму?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб перейти до вивчення нової теми необхідно пригадати:
- які основні досягнення генетики популяцій?
Поставити проблемне запитання:
- кожний організм міг би заповнити своїм потомством усю земну кулю, але з потомства особин будь-якого виду залишається живою лише незначна частина. ЧОМУ?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповісти історію вчення про вид (конспект з чорного зошита), та про проблеми виду в біології: погляди К.Ліннея, Ж.Б.Ламарка, Ч.Дарвіна:
- К.Лінней “ Види реально існують, проте розвитку немає”;
- Ж.Б.Ламарк “ Видів немає, вони - плід уявлення, але історичний розвиток є”;
- Ч.Дарвін “ Види існують реально, вони відносно постійні і є результатом історичного розвитку”.
Розповісти про мікроеволюцію та її елементарні фактори:
- хвилі життя;
- дрейф генів;
- ізоляція.
Розповідь з елементами бесіди та повідомленнями учнів про боротьбу за існування з її основними формами.
Бесіда про природний добір та його суть. Охарактеризувати творчу роль природного добору.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнити таблицю
“Порівняння природного та штучного доборів”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Отже, МІКРОЕВОЛЮЦІЯ – це еволюційний процес, що проходить всередині видів і веде до утворення нових видів.
Це початковий етап еволюції. Відбувається на основі спадкової мінливості під контролем природного добору.
Мікроеволюція доступна до вивчення через те, що може відбуватися у історично короткий час.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 5

Адаптації як результат еволюційного процесу.

Мета.


Освітня: сформувати в учнів поняття “адаптація”, розглянути факти різноманітних пристосувань до середовища у рослин і тварин; пояснити виникнення пристосувань та їх відносний характер, розглянути значення адаптацій як результату природного добору.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати, співставляти та робити відповідні висновки.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до оточуючого світу живих організмів.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання ігрових схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика, картини із зображенням рослин і тварин.

Основні терміни і поняття: адаптація, відносний характер, мімікрія.
Міжпредметні зв’язки: географія, історія.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Розробки уроків до теми “Основи еволюційного вчення" для 11 кл (універсальний профіль)

Дати відповіді на запитання:
- як пояснити пристосованість живих істот до середовища?
- як виникла різноманітність видів, що існує у природі?
- чому в процесі еволюції відбувається підвищення організації живих істот?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання даного уроку, доповнивши відповіді учнів на поставлені запитання.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Пояснення пристосованості в додарвінівський період:
- як Ж.Б.Ламарк пояснював явище пристосованості організмів?
- у чому розходяться погляди Ч.Дарвіна і Ж.Б.Ламарка в питанні адаптації організмів до умов життя?
2. Дослідження різноманітних адаптацій:
- Розглянути плоди і насіння клена, липи, кульбабаи, череди. Визначити характер їх пристосованості до розповсюдження.
- Розглянути гербарій або малюнки верблюжої колючки та росички і з’ясувати характер їх пристосованості до середовища.
- Користуючись колекцією комах, розглянути типи їх забарвлення.
- Розглянути будову черепів (на таблицях чи малюнках) жуйних тварин, гризунів та хижаків та з’ясувати характер їх пристосованості до роду їжі.
3. Розповісти про різні типи захисного забарвлення у тварин.
6. Розповісти про різні типи застережливого забарвлення у тварин.
7. Розповісти про явище мімікрії.
8. Бесіда про відносність пристосувань.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

ГРА – РОЗДУМ
“Відчувши небезпеку, птах-бугай витягується на весь зріст, піднявши догори дзьоб і не рухається тривалий час. Його вузька довга фігура жовтуватих тонів з чорним малюнком на черевці і спині не помітна серед жовтих стебел очерету. “
“Якщо доторкнутися до сонечка, воно виділяє їдку рідину. Це захищає його від нападу птахів та інших ворогів. Птахи пізнають сонечко за забарвленням і не чіпають його. “
- До якого з трьох типів захисного забарвлення належить забарвлення птаха-бугая та сонечка?

Розкласти на партах розрізані малюнки комах, а учні по черзі показують своїм зовнішнім виглядом, що вони побачили.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Кожен учень повинен придумати один приклад із життя тварин про їхні пристосування у природі. Пояснити свої приклади.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 6

Видоутворення. Типи видоутворення.

Мета.


Освітня: розширити знання учнів про мікроеволюцію, давши поняття “видоутворення”; сформувати знання про різні типи видоутворень у природі.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати процеси, що відбуваються в природі; уміння узагальнювати вивчений матеріал та робити логічні висновки.
Виховна: виховувати уміння з матеріалістичних позицій пояснювати процес видоутворення та сприяти формуванню наукового світогляду на еволюційний процес як першу матеріалістичну теорію.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем, пояснення за малюнком
5. Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: географія, історія, палеонтологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Методом фронтальної та індивідуальних бесід з’ясувати знання учнів про адаптацію:
- як за вченням Ж.Б. Ламарка та Ч.Дарвіна можна пояснити походження пристосувань у зайця-біляка захисного забарвлення, довгих вух, довгих задніх кінцівок, гризучого ротового апарату та самозагострюючих різців?
- пояснити, чому будь-яке пристосування в особин виду є відносним? Навести приклади.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Підвести учнів до того, щоб вони зрозуміли, що наслідком еволюції є утворення нових видів. Повідомити тему і мету уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Видоутворення – це еволюційний процес виникнення нових видів. На відміну від мікроволюції має необоротний характер.
Воно відбувається:
- дивергенцією – коли від вихідних форм виникають два чи більше нових видів (воно є наслідком ізоляції);
- перетворенням виду-попередника на новий вид у процесі його історичного розвитку завдяки адаптаціям до змін умов довкілля.
Розрізняють географічне та екологічне видоутворення. (Розповідь).
Щоб розглянути географічне видоутворення необхідно згадати дані наук - палеонтології та геології.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розглянути малюнки та таблиці:
- “Стадії географічного видоутворення”;
- “Види, що виникли в результаті екологічного видоутворення в одній місцевості”.
Провести порівняння між двома типами видоутворення.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Отже, видоутворення – це еволюційний процес виникнення нових видів унаслідок мікроеволюції за певної ізоляції чи пристосування до нових умов довкілля. За умов ізоляції нові види виникають географічним чи екологічним шляхом, а також завдяки поліплоїдії, гібридизації.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 7

Макроеволюційний процес. Основні напрямки еволюції.

Мета.


Освітня: продовжити формувати знання в учнів про еволюцію; ознайомити з макроеволюційним процесом та його значенням у розвитку біосфери; дати поняття “дивергенція, конвергенція, паралелізм”; розкрити наукове значення виявлення в розвитку зародків слідів далеких систематичних груп; дати оцінку біогенетичному закону для розуміння співвідношень між онтогенезом та філогенезом.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати та робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати логічне мислення та уяву.
Виховна: виховувати гордість за досягнення біологічної науки для розвитку людства та бережливе ставлення до всього живого.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з малюнками.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5. Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, географія, палеонтологія, геологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


1. Хто і на основі чого створив першу матеріалістичну теорію органічного світу?
2. Які рушійні сили еволюції?
3. Як називається початковий етап еволюції? Дати йому коротку характеристику.
4. Що утворюється при завершенні мікроеволюції?
5. Під дією чого проходять процеси видоутворення? Відповідь: рушійних сил.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- чи може макроеволюція відбуватися без мікроеволюції?
Над вирішенням цього запитання учні повинні працювати всі етапи уроку, а в кінці дати відповідь.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Перед викладенням нового матеріалу повторити систематичні категорії рослин і тварин.
В природі реально існують лише види. А всі систематичні категорії введені людиною для класифікації організмів і їх упорядкування. Де ж беруться родини, роди…?
Макроеволюція – це еволюційні процеси, що приводять до виникнення над видових таксонів (родів, родин…аж до царства). Належність виду до того чи іншого роду, родини… дослідники встановлюють на підставі ступеня їхньої історичної спорідненості. В основу сучасної класифікації покладено принцип моно філії, згідно з яким види одного роду, роди однієї родини виникли внаслідок пристосувань їхніх предків до різних умов довкілля.
Макроеволюція здійснюється двома напрямками :
- біологічний прогрес;
- біологічний регрес. Гіпотезу про біологічний прогрес та регрес розробив О.М.Сєверцов у 20-ті роки ХХ ст.
Морфологічними шляхами досягнення біологічного прогресу та регресу є:
- ароморфоз;
- ідіоадаптація;
- дегенерація.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розглянути роздатковий матеріал про ароморфози та ідіоадаптації в історії розвитку життя на планеті. Зробити порівняння між цими шляхами.
Розглянути малюнок про співвідношення між ароморфозами, загальною дегенерацією та ідіоадаптаціями.
Розглянути приклади ідіоадаптацій у земноводних тварин.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Макроеволюція – це перетворення внаслідок мікроеволюційних змін упродовж певного історичного періоду, що ведуть до виникнення надвитдових груп: родів, ролин… Особливих процесів макроеволюції у природі не існує.
Біологічний прогрес – процвітання певної групи, яке проявляється у зростанні чисельності популяції, розширенні ареалу, видоутворенні, а біологічний регрес – це протилежне явище, що свідчить про пригніченість досліджуваних груп.
Ароморфоз – еволюційні зміни, які сприяють підвищенню складності організації, а загальна регенерація – її спрощенню. Ідіоадаптація – пристосування організмів до певних умов, не пов’язане зі зміною рівня організації.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 8

Закони еволюційного процесу. Принципи молекулярної еволюції.

Мета.


Освітня: сформувати знання учнів про закономірності еволюційного процесу; дати поняття “дивергенція, конвергенція, паралелізм, рудименти, атавізми”; ознайомити із правилом необоротності еволюції та принципами молекулярної еволюції.
Розвиваюча: розвивати уміння учнів порівнювати закономірності в еволюції, знаходити подібність та відмінність.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи планети, до всього, що оточує нас у природному середовищі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення вчителя, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, палеонтологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Заповнити таблицю, поставивши проти кожного пункту відповідне позначення: А, І, Д.

Пристосувальні зміни, що відбулися під час еволюції Напрямки еволюціїРозробки уроків до теми “Основи еволюційного вчення" для 11 кл (універсальний профіль)
Виникнення хлорофілу
Виникнення фотосинтезу
Диференціація тіла рослин на стебло, листки, корінь
Розвиток повзучого стебла у суниці
Виникнення статевого процесу
Поява квітки у покритонасінних
Втрата листків і перетворення їх на колючки (у кактуса)
Утворення плоду у покритонасінних
Поява насіння у голонасінних
Поява виткого стебла у винограду і плюща
Розвиток крилець і волосків на плодах клена і кульбаби
Утворення гачків на плодах лопуха і череди
Поява соковитої м’якоті у плодах горобини і малини
Втрата розвиненої кореневої системи і судин у ряски
Втрата коренів, хлорофілу і листків у повитиці
Втрата тичинок і маточок в крайових квітках соняшника

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Поставити перед учнями проблемне запитання щодо того, важко чи легко вказати на конкретні механізми, які забезпечують перебіг тих або інших еволюційних процесів. Учні протягом уроку повинні знайти відповідь на поставлене запитання. Висновок узагальнити в кінці уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Розповідь про дивергенцію передніх кінцівок наземних хребетних:Розробки уроків до теми “Основи еволюційного вчення" для 11 кл (універсальний профіль)
- гомологічні органи.
2. Розповідь про конвергенцію:
- аналогічні органи.
3. Розповідь про паралелізм.
4. Розповідь про рудименти та атавізми.
5. Розповідь про перехідні форми.
Дати поняття принципам молекулярної еволюції, розглянувши питання про геном – основу всіх еволюційних процесів. Розповісти про зміну його структури і функціонування. (ст.313 А.О.Рувинского).
Згадати знання про мутації (генні, хромосомні, геномні) та пов’язати їх із даною темою:
- виникнення нових генів;
- значення крапкових мутацій;
Розповідь про “молекулярний годинник еволюції” (ст. 316)
Розповідь про нейтральну еволюцію та сутність її положень(ст. 317).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Робота з малюнками підручника.
Робота з роздатковим матеріалом.
Провести порівняння між гомологією та аналогією, рудиментами та
атавізмами, кінцівками наземних хребетних тварин…

V. Узагальнення та систематизація знань.

Відповідь на проблемне запитання вивчення еволюційних процесів надто важке у зв’язку з тим, що:
- неможливо перевірити їх із-за короткого життя тих вчених, хто вивчає еволюцію;
- недоступність до безпосереднього спостереження із-за того, що відбулися вони досить давно.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.



Урок 9

Сучасні погляди на проблему еволюції.

Мета.

Освітня: ознайомити учнів із сучасними уявленнями про фактори еволюції: внутрішньовидові та міжвидові; дати поняття про еволюційну гіпотезу перерваної рівноваги та гіпотезу еволюційного компромісу.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати фактори дарві-нівських часів та сучасних, уміння логічно мислити і робити висновки та узагальнення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи нашої планети, яка не може захистити себе без участі людини.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний (останній у темі).

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка, психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, палеонтологія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


1. Які фактори еволюції за гіпотезою Ж.Б.Ламарка?
2. Які фактори еволюції за еволюційною теорією Ч. Дарвіна?
3. Чому біогеоценози є необхідним середовищем еволюції?
4. Які основні напрямки та шляхи еволюції.

Дану перевірку можна провести за допомогою бесід та вибору певних малюнків із запропонованого роздаткового матеріалу: “Основні ароморфози”, “Приклади ідіоадаптацій”.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Ми знаємо, що протягом усього розвитку еволюційних ідей, починаючи з Ламарка і Дарвіна, питання про фактори еволюції було і є предметом гострих дискусій. Автогенез – система поглядів, яка була властива “внутрішньому прагненню до вдосконалення” Ж.Б.Ламарка та ароморфозам О.М.Сєверова. Ектогенез – система поглядів, що вважає еволюцію наслідком впливу умов довкілля.
За сучасними уявленнями діють особливі фактори еволюції:
- спадкова інформація (генотип), що забезпечує сталість (консерватизм) генофонду виду (ст. 404 10/11).;
- розмноження забезпечує безперервність життя і зміну поколінь у формі життєвих циклів;
- добір;
- оптимальна густота просторового розміщення особин – показник біологічного процвітання виду.
Розповідь про внутрішньовидові та міжвидові фактори еволюції (ст.405, 10/11).
Розповісти про гіпотезу перерваної рівноваги та гіпотезу еволюційного компромісу (ст. 415. 10/ 11).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Самостійна робота з підручником над поняттями фактори еволюції додарвінівських, дарвінівських та сучасних часів. Для цього розділити клас на три групи і кожна повинна відстояти свою точку зору у значенні факторів еволюції.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Фактори еволюції – це чинники, які приводять до адаптивних змін організмів, популяцій і видів. На кожному рівні організації живого є свої фактори еволюції, які проявляються у взаємодії.
Згідно з гіпотезою перерваної рівноваги. Всі живі системи на будь-якому рівні організації можуть функціонувати лише у стабільних, тобто сталих умовах доти, поки ступінь зміни цих умов не перевищить їхню здатність до підтримання гомеостазу.
Суть гіпотези еволюційного компромісу полягає в тому. Що жодний вид не може бути повністю пристосованим до будь-якого окремого чинника довкілля, а адаптований до сукупності умов певного біогеоценозу та має свій епігенотип.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл. Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл.
Виділення. 1. Виділення. Регуляція кількості води в організмі. 2. Будова сечовидільної системи. 3. Функції сечовидільної системи....
Фізіологічні основи мовлення. Фізіологічні основи мовлення.
Фізіологічні основи мовлення. Мета. Освітня. Продовжити формувати знання учнів про вищу нервову діяльність людини; ознайомити з особливостями...
Загальна характеристика типу Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі
Загальна характеристика типу Членистоногі...
Риси пристосованості птахів до польоту Риси пристосованості птахів до польоту
Риси пристосованості птахів до польоту...
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓