Урок 1

Загальна характеристика біосфери

Мета.
Освітня: сформувати поняття про біосферу як оболонку живої матерії планети; з’ясувати розподіл живої речовини біосфери та її властивості; розширити знання учнів про оболонки Землі та колообіг речовин і потік енергії у біосфері, ознайомити з роллю живих організмів у перетворенні цих оболонок.
Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети як основної складової частини біосфери.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді,
конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем, робота за таблицями.
5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, географія, хімія, фізика.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: літосфера, атмосфера, тропосфера, стратосфера, гідросфера, біосфера, озоновий екран, біогенна міграція атомів.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Бесіда з використанням міжпредметних зв’язків з географії та фізики:
- які оболонки Землі відомі з географії?
- які ділянки виділяють у спектрі сонячного випромінювання?
- яке значення випромінювання для живих істот?
- що таке колообіг речовин?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити перед учнями проблемне запитання:
- чи можуть колись змінитися оболонки, якщо буде змінюватися біосфера?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Бесіда з використанням таблиць про оболонки Землі.
2. Розповідь про біосферу та її межі.
3. Вклад В.І.Вернадського у вчення про біосферу.
4. Жива речовина планети та її властивості.
5. Колообіг речовин у біосфері.
6. Роль живих речовин у перетворенні оболонок Землі.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Складання схем на основі таблиць.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Жива речовина біосфери забезпечує постійний колообіг речовин та потік енергії, здійснює значну біохімічну роботу з перетворенням оболонок Землі.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 2

Вплив діяльності людини на стан біосфери. Ноосфера.

Мета.
Освітня: продовжити формувати знання учнів про біосферу; ознайомити з дією позитивних та негативних впливів людини як антропогенного фактора; охарактеризувати практичні дії людини по забезпеченню довкілля.
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити та робити висновки і узагальнення.
Виховна: виховувати гордість за вклад вітчизняних вчених у розвиток біологічної науки (В.І.Вернадський).

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, хімія, фізика, історія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: демографічний вибух, ноосфера, урбанізація, парниковий ефект, озонова дира.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Виступи учнів з питань знання про:
- біосферу та її межі;
- живу речовину біосфери та її властивості.
2. Проведення дискусій з питань впливу людини на біосферу.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Повідомити тему, мету та завдання уроку про вплив людини на стан біосфери. Постановка проблемного запитання про позитивний і негативний впливи на довкілля: “після нас–хоч потоп”.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

На певному етапі розвитку цивілізації людина почала активно перетворювати природу і вплив на довкілля зростав із кожним сторіччям, доки не став провідним екологічним фактором.
В основі багатьох проблем, які стоять перед людиною, є стрімке збільшення кількості людей, за підрахунками вчених:
- у VІІ тис. до н.е. населення на Землі = 10 млн. осіб;
- на початку нашої ери = 300 млн.;
- всередині ХVІІ ст. = 700 млн. ;
- у 1970 р.= 3,6 млрд.;
- у 1990 р. = 5,3 млрд;
- у 2030 р. (за підрахунками вчених) буде 9 млрд.
Прослухати повідомлення учнів про демографічний вибух та перенаселення, а також проблему забезпечення планети харчовими продуктами.
Розповідь про ерозію і забруднення грунтів та знищення лісів.
Розповідь про проблеми енерговикористання.
Розповідь про кліматичні зміни.
Розповідь про діяльність людини і стан атмо- і гідросфери.
Розповідь про ноосферу та внесок В.І.Вернадського до вчення про живу оболонку планети.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Господарська діяльність людини є одним з провідних чинників, які визначають обличчя нашої планети. Зростаючий вплив людини призводить до порушення структури природних біогеоценозів, забруднення довкілля, зникнення багатьох видів.
Перед людством нині виникає багато екологічних проблем, без розв’язання яких загрожує екологічна криза з непердбачуваними наслідками:
- проблема забруднення довкілля;
- проблема харчування;
- проблема прісної води;
- проблема енергозабезпечення.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Висновок з приводу проблемного запитання: “Після нас – хоч потоп”.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 3

Основні екологічні проблеми сучасності, шляхи їх вирішення.

Мета.
Освітня: продовжити знайомити учнів з екологічними проблемами нашої планети та дати характеристику деяких з них;
сформувати поняття про екологічне мислення; дати поняття “раціональне використання природних ресурсів”.
Розвиваюча: розвивати уміння учнів порівнювати біологічні явища у природі та їхній вплив на живу природу;
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетичний.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда,повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: складання схем.
5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.
6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, географія, хімія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Дати відповіді на запитання:

1. Які екологічні проблеми можуть бути пов’язані із зростанням населення планети? Що таке урбанізація?
2. Як діяльність людини впливає на стан атмосфери?
3. Що таке ерозія грунтів, як з нею боротися?
4. Як впливають на стан атмосфери кислотні дощі та “озонові дири”?
5. Яким чином діяльність людини може спричинити збільшення площі пустель?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання і на протязі уроку намагатися дати на нього відповідь:
- що потрібно зробити для створення екологічно стабільного суспільства?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Проблема енергозабезпечення.
Ця проблема тісно пов’язана з екологічним станом нашої планети, з розвитком народонаселення та інтенсивним розвитком промисловості. Ефективне використання енергоресурсів дає змогу не тільки знизити собівартість виробництва, а й рівень видобутку корисних копалин і цим самим зменшити рівень забрудненості довкілля.

Проблема зміни клімату.

Діяльність людини є однією з причин зміни клімату Землі. Інтенсивний розвиток промисловості та енергетичного комплексу збільшують концентрацію вуглекислого газу, що спричинює парниковий ефект.

Проблема забруднення довкілля.

Забруднюють атмосферу викиди шкідливих відходів промислових підприємств, вихлопні гази автотранспорту, підприємства будівельної, вугільної промисловості. Особливу небезпеку становлять кислотні дощі, спричинені забрудненням атмосфери сірчистим газом: щорічно викидається понад 160 млн.т двооксиду сірки та оксидів натрію. Іншою небезпекою може стати послаблення озонового екрану: це відбувається внаслідок надходження в атмосферу хлорфторвуглецевих сполук, які використовуються в охолоджувальних агрегатах, кондиціонерах, аерозолях. За підрахунками вчених уже зруйновано 5% озонового шару, а це спричиняє появу озонових дір.

Проблема харчування та питної води.

Збільшення народонаселення призводить до використання для харчування генетично модифікованих продуктів. Діяльність людини негативно впливає і на різноманітні водойми: забруднення їх промисловими та побутовими відходами пестицидами, добривами. До вимирання цілих водних екосистем призводять аварії танкерів, нафтовидобувних платформ.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виготовлення листівок про застереження щодо забруднення води, повітря, грунту…

V. Узагальнення та систематизація знань.

Висновок про можливість екологічної кризи, якщо людство…

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.


Урок 4

Природоохоронне законодавство України. Міжнародне співробітництво у справі охорони природи.

Мета.
Освітня: ознайомити учнів із природоохоронним законодавством України та основними напрямками збереження різноманітності організмів; розширити знання про охорону природи: Червону книгу, заповідники, природоохоронні території…
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити і передбачувати можливі наслідки впливу людини на біосферу.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети, а також до життя людини як найвищої цінності.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний (останній у темі).

Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші, музика.
5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, географія, хімія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: Червона книга, природо-заповідний фонд, заповідник, заказник, пам’ятка природи.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Учні показують свої малюнки про охорону довкілля.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

1. Конституція.
2. Всесвітня стратегія охорони природи МСОП.
3. Міжнародна Червона книга.
4. Європейський Червоний список.
5. Природоохоронні території: заказники, заповідники, пам’ятки природи, національні природні парки, ландшафтні парки, ботанічні сади, зоологічні парки.
6. Червона книга України.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Огляд переліку видів рослин і тварин Червоної книги .
Повідомлення учнів про заповідні території.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Збереження біологічної різноманітності життя планети можливе лише за умов об’єднання зусиль усіх країн. Теоретичною базою цього є проголошена Всесвітня стратегія охорони природи.
Одним з найголовніших напрямків збереження довкілля і відновлення природних ресурсів – це створення природоохоронних територій.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.скачать dle 10.3фильмы бесплатно