УРОК 1

 

Клітина – одиниця живого. Історія вивчення клітини

 

Мета.

Освітня. Почати формувати в учнів знання про клітинний рівень організації живих систем; розкрити поняття «клітина» та значення клітини як одиниці живого; ознайомити з етапами вивчення клітини; пояснити залежність розвитку вчення про клітину від удосконалення методів досліджень.

Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати і робити висновки; розвивати комунікативні навички.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів та власного здоров’я; виховувати в учнів відповідальність за справу, яку вони виконують.

Тип уроку. Засвоєння нових знань

Місце уроку в навчальній темі. Вступний. 

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно - рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту нових знань, робота з роздатковим матеріалом (хронологія цитологічних відкриттів).

2. Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Інтерактивні: 2-4-всі разом, мікрофон.

5. Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: природознавство, математика, історія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: клітина, цитологія, органели, ядро, мікроскоп, мікропрепарат.

 

ХІД  УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Біологічний диктант із взаємоперевіркою «так» або «ні».

1.Ботаніка – це наука, яка вивчає всі царства живої природи.

2.Генетика вивчає гриби.

3.Екологія вивчає взаємозв’язки організмів з довкіллям.

4.До царств живої природи не належить царство Дроб’янки.

5.Термін «вірус» означає отрута.

6.Організми не бувають одноклітинними.

7.Серед біологічних наук існує наука цитологія, що вивчає клітини.

8.Метаболізм – це обмін речовин.

9.Рослини вдихають вуглекислий газ.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

«З чого складаються живі тіла?» - таке запитання хвилювало людей і тривалий час залишалося без відповіді. Це було тому, що структури, з яких складаються живі тіла досить малих розмірів. 

Який шлях пройшла наука, щоб вивчити мікроскопічну будову організмів? 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живих організмів. Клітини існують як самостійні організми і є також складовими частинами багатоклітинних організмів. Вони досить різноманітні за розмірами, формою, особливостями організації та функціями. У багатоклітинних організмів клітини тісно пов’язані між собою, але вони відрізняються за будовою та функціями. Багатоклітинний організм функціонує як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами.

Наука про клітину - цитологія. Предметом цитології є клітини живих організмів і одноклітинних і багатоклітинних. Зміст цитології:

-вивчення й експериментальне дослідження будови й хімічного складу клітини;

-функції внутрішньоклітинних структур;

-функції клітин у живих організмів;

-розмноження й розвиток клітин;

-пристосування клітин до умов середовища.

Розповідь про історію розвитку клітини у хронологічному порядку:

Перший примітивний мікроскоп з’явився у ХVІ ст.. у Голландії і складався із трубки, прикріпленої до підставки. В цій трубці було два збільшувальних стекла. Але перший опис клітини було зроблено у 1665 р., тому саме ХVІІ ст.. вважається появою науки цитології. Зробив це англійський фізик та ботанік Р.Гук, який зрозумів  і оцінив величезне значення цього приладу. Використав вчений мікроскоп для дослідження рослинних і тваринних тканин. Вивчаючи зріз стебла бузини, Гук помітив, що його складу входить велика кількість дуже малих порожнинок, схожих за формою на бджолині соти. Він дав їм назву комірки або клітини. З того часу термін «клітина» назавжди залишився в біології, хоча вчений бачив лише оболонки клітин. Всі спостереження Р.Гук виклав у праці «Мікрографія». Його сучасники італ. Мальпігі та англ.. Грю також виявили таку ж комірчасту будову багатьох рослинних об’єктів. 

Удосконалив мікроскоп гол. дослідник Антоні ван Левенгук, тому що його прилад давав збільшення вже у 270 разів. Він розглядав тваринні клітини, особливо інфузорії, які назвав анімалькулі, а також вперше побачив еритроцити, бактерії та сперматозоїди. 

У ХVІІ ст.. - ХVІІІ ст..було накопичено багато знань про клітину, але питання про те, чи входять клітини до складу всіх рослин і чи побудовані з них тваринні організми залишалось відкритим. 

У 1833 р. англ. ботанік Р.Броун зробив відкриття, що всередині рослинних клітин знаходиться ядро.

У 1838-1839 р.р. нім. вчені М.Шлейден і Т.Шванн узагальнили знання про клітину і показали, що клітини становлять одиницю будови всіх живих організмів. Ними була сформульована клітинна теорія.

У 1858 р. Р.Вірхов сформував положення про те, що кожна нова клітина походить від такої самої вихідної шляхом поділу.

У ХІХ ст..  К.Бер сформулював положення, що клітина не тільки одиниця будови, а й одиниця розвитку живих організмів, тобто організм починає життя із заплідненої яйцеклітини. 

Розповідь про рослинну клітину та її складові частини:

-целюлозна оболонка з порами;

-цитоплазма з органелами: ЕПС; мітохондрії, пластиди, вакуолі;

-ядро;

-включення.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

 

V.Узагальнення та систематизація знань.

Сформулювати основні положення клітинної теорії:

а) зачитуємо кожне положення з підручника;

б) обговорюємо його розуміння.

Наголосити учням про те, що клітинна теорія була значним відкриттям і стала важливим етапом у розвитку біологічної науки.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Учні, використовуючи метод мікрофону роблять висновки із вивченого на уроці:

-я зрозумів, що живі організми, крім вірусів, мають клітинну будову;

-мені стало відомо, що клітина – найменша жива одиниця, найменша складова частина живого;

-я здивованим тим, що завдяки клітинам здійснюються всі функції живих істот;

-мені було цікаво, що взаємодіючи одна з одною клітини забезпечують життєдіяльність багатоклітинного організму.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

УРОК 2

 

Лупа. Мікроскоп.

Практична робота № «Будова світлового мікроскопа  та робота з ним».

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з будовою збільшувальних приладів – лупи та мікроскопу; розкрити різницю між різними типами мікроскопів – світлового, електронного, скануючого; навчити розпізнавати особливості мікроскопічної будови живого; 

Розвиваюча. Виробити навички роботи з мікроскопом;

розвивати уміння працювати з ним та мікропрепаратами; почати розвивати уміння оформляти практичні та лабораторні роботи.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до препарувальних інструментів.

Тип уроку. Засвоєння нових знань та формування практичних умінь.

Форма уроку. Урок – практикум. 

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно - рецептивний:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: практичне дослідження.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з досліджень нових знань.

2. Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: схематичний малюнок.

5. Інтерактивні: робота в парах, мозаїка.

6. Когнітивні: метод  порівняння, метод фактів. 

7.Сугестивний: музика для супроводження виконання практичного дослідження та складання синквейнів про збільшувальні прилади та клітину.

8.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: література, природознавство, історія.

Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, лупи, мікроскопи, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: лупа, мікроскоп, світловий мікроскоп, електронний мікроскоп, скануючий мікроскоп, тубус, окуляр, об’єктив, штатив, предметний столик.

ХІД  УРОКУ 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. 

При повторенні вивченого на минулому уроці здійснити ігровий екскурс в історію вивчення клітини: 

-я зачитую речення про вклад вчених в розвиток біології, не називаючи прізвища, а учні потім їх називають;

-після цього учні на дошці записують прізвища вчених в порядку, зважаючи на хронологію їхніх відкриттів.  

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Що означають слова «Подивитися в мікроскоп здатен кожний, однак тільки деякі можуть судити про побачене».

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Щоб зрозуміти дані завдання дати учням завдання підібрати слова-асоціації до поняття "клітина”.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Лупа – найпростіший збільшуваний прилад, що пристосований для збільшення і спостереження дрібних предметів, розташованих на невеликій відстані.  Вона складається з двоопуклої лінзи, яка закріплена в оправі. Лупи мають невелике збільшення – всього 40 – 50 разів. Тому за їх допомогою можна вивчати лише найбільш загальні деталі будови. Бувають ручні та штативні лупи. Ручна лупа збільшує предмети у 2 – 20 разів. При роботі її беруть за рукоятку і наближують до об’єкту на таку відстань, при якій зображення предмету найбільш чітке. Штативна лупа збільшує предмети у 10 – 25 разів.

Розповідь про мікроскоп та його винахідників:

-Роберт Гук – англ.. вчений сконструював перший примітивний 

мікроскоп – це трубка з лінзами;

-Антоні ван Левенгук – удосконалив мікроскоп у 1683 р., він 

мав кілька лінз одна над одною і збільшував у 270 разів.

Мікроскоп – грец. пох. "мікрос” малий, "скопео” розглядаю.

Вивчення будови світлового мікроскопа та правил роботи.

-Переносячи мікроскоп, одну руку розмістіть під його корпусом, а іншою тримайте за корпус.

-Не нахиляйте оптичні прилади: з них можуть випасти й розбитись окуляри.

-Після роботи поверхню окулярів та об’єктиви потрібно протерти м’якою чистою серветкою. У жодному разі не торкайтесь їх пальцями!

-Обережно поводьтеся з мікропрепаратами. Після завершення роботи їх потрібно перенести на спеціальні лотки. При цьому беріть їх двома пальцями так, щоб не торкатися горизонтальної поверхні.

-Переносячи мікроскоп, переконайтеся, що на його предметному столику не залишилося мікропрепарату. Інакше він може впасти й розбитись.

-Не складайте мікропрепарати купками, це може їх пошкодити.

-Якщо поверхню мікропрепарату забруднено, її слід протерти м’якою чистою серветкою.

-Під час досліджень за допомогою оптичних приладів дотримуйтеся чистоти і порядку на робочому місці. Приберіть усі зайві предмети: одяг, сумки, їжу тощо.

-Під час замальовування об’єктів дослідження зошит або альбом для малювання мають бути праворуч від оптичного приладу. Це дає змогу одночасно спостерігати за об’єктом дослідження та замальовувати його.

-Об’єкт замальовуйте простим олівцем, розфарбуйте кольоровими. Малюнок має бути досить великим, щоб його деталі було чітко видно. Головна вимога до малюнка – правильне відображення форми об’єкта, співвідношення розмірів ( довжини, ширини). На малюнку потрібно позначити складові частини об’єкта. 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. 

Виконання практичного дослідження «Будова світлового мікроскопу та робота з ним».

V. Узагальнення та систематизація знань.

Обговорення малюнка підручника: Клітини листка, збільшені за допомогою світлового (А) та електронного (Б) мікроскопів

VІ. Підведення підсумків уроку.

Учні діляться враженнями від уроку. Відзначають найлегші і найважчі місця. 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 3, 4

 

Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях.

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. 

Біологічний диктант на знання будови мікроскопа.

1.Мікроскоп збільшує у …….разів (десятки, сотні і тисячі).

2.Головною частиною мікроскопу є ……(збільш. стекла)

3.Збільшувальні стекла закріплені в трубку, назва якої …(тубус).

4.Верхня частина трубки …….(окуляр)

5.Нижня частина трубки …….. (об’єктив).

6.Об’єкт для дослідження кладуть на … (предметний столик).

7.В центрі предметного столика є .. (отвір) для проходження променів.

8.Під предметним столиком розміщене ….(дзеркальце) для уловлювання променів.

9.Для наведення різкості наявні …. (гвинти).

10.Всі частини мікроскопу прикріплені до …….. (штативу). 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Прослухати вірш.

Ми чуємо часто: "Клітина жива!”

А як же вона промовляє слова?

Як ходить в крамниці, в кіно, в магазин?

Чому для клітини шкідливий бензин?

Тепер я вже знаю: рослина – це дім, 

де мешкає разом багато клітин.

І кожна клітина в рослині жива,

І в кожній клітині ядро - голова.

Не треба клітинам ходить в магазин

Їх функція – створювати їжу самим.

І зайві розмови усі ці слова

Як є всі умови – клітина жива!

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

Вивчення будови клітини згідно її вигляду під світловим та електронним мікроскопами.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Подорож по клітині, уявивши свій клас клітиною, а учнів її складовими частинами. (До даної теми доцільно скачати презентацію "Клітини рослин")

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. 

 

Урок 5

 

Практична робота №2 «Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа».

 

Мета.

Освітня. Розширити знання учнів  про збільшувальні прилади, виготовляючи та розглядаючи мікропрепарати; розкрити значення правильного приготування мікропрепарату для отримання необхідних результатів роботи.

Розвиваюча. Виробляти навички роботи з мікроскопом; розвивати уміння працювати з мікропрепаратами та уміння оформляти практичні та лабораторні спостереження.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до препарувальних інструментів. 

Тип уроку. Засвоєння нових знань та формування практичних умінь.

Форма уроку. Урок – практикум. 

Місце уроку в навчальній темі. Поточний. 

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно - рецептивний:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: практичне дослідження.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з досліджень нових знань.

2. Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: схематичний малюнок.

5. Інтерактивні: акваріум, діалог.

6. Когнітивні: емпатії (вживлення в стан об’єкта), образне бачення.

7. Креативні: метод образної картинки, метод «Якби …»

8.Сугестивний: музика для супроводження виконання практичного дослідження .

9.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: природознавство, література, історія.

Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: мікропрепарат, препарувальні інструменти, тимчасові мікропрепарати, постійні мікропрепарати.

 

ХІД  УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Пригадати будову і функції складових клітини, давши відповідь на запитання:

-деякі вчені порівнюють клітину з фабрикою. Чи є підстави для такого порівняння? 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб удосконалити вміння працювати з мікроскопом, практична робота по виготовленню мікропрепарату шкірки луски цибулі буде головною сходинкою у вивченні клітинної будови рослин.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Виконання практичної роботи «Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа». 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Оформлення результатів роботи. 

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

Урок 6

 

Будова рослинної і тваринної клітин. Лабораторне дослідження «Будова клітини листка елодеї»

 

Мета.

Освітня. Розширити знанняучнів про клітинну будову організмів, зосередивши увагу на будові рослинної і тваринної клітин та провівши лабораторне дослідження про будову клітин водної рослини елодеї; розкрити особливості, характерні лише для рослинної клітини.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою на прикладі рослинних і тваринних клітин, прикладі клітин елодеї у порівнянні з клітинами луски цибулі; уміння виділяти суттєве у матеріалі, що вивчається та робити відповідні висновки і узагальнення.

Виховна. Виховувати почуття гордості за наукові досягнення вчених у вивченні клітинної будови організмів та мікроскопічних досягнень.  

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Урок – практикум.. 

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно - рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

в) практичний: виконання лабораторного дослідження.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з посібників нових знань.

2. Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: схематичні малюнки.

5. Інтерактивні: карусель, акваріум, коло ідей.

6. Когнітивні: емпатії, метод фактів, метод прогнозування.

7. Креативні: метод образної картинки, метод «Якби …»

8.Сугестивний: музика та складання синквейнів про елодею.

9.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: література, природознавство, історія.

Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, динамічний посібник «Клітина», м\м дошка.

Основні поняття та терміни: плазматична мембрана, цитоплазма, органели, ЕПС, Апарат Гольджі, мітохондрія, пластиди, хлоропласти, хромопласти, лейкопласти, вакуолі, ядро. 

ХІД  УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Усне повторення знань про правила роботи з мікроскопом та мікропрепаратами:

1. Постійні мікропрепарати виготовляють для: 

а) негайного використання;

б) тривалого зберігання.

2. Метод виготовлення тимчасових мікропрепаратів дає змогу детально вивчати: 

а) окремі процеси життєдіяльності клітини; 

б) усі структури клітини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. 

Метою даного уроку буде розібратися у будовах рослинної і тваринної клітин та знайти ознаки їх подібності та відмінності. 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

На початку уроку клас поділяється на дві групи: «Рослинна клітина» і «Тваринна клітина». Спочатку розглядаємо клітини на таблицях, малюнках, слайдах. Вивчаємо їх, зосереджуючи увагу на кожній органелі. 

Продовжуємо вивчення рослинної і тваринної клітин коли кожен учасник відповідає за одну складову частинку, визначаючи їхню назву, форму та значення в клітині.

По можливості використати якомога різноманітніший роздатковий матеріал із зображенням рослинної і тваринної клітин.При вивченні будови цих клітин учні заповнюють порівняльну таблицю. 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження «Будова клітини листка елодеї»

 

Заповнення схеми «Спільне у клітинах»

  

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 7

 

Надходження речовин у клітину.   Лабораторне дослідження «Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї».

 

Мета.

Освітня. Розширити знанняучнів про будову та життєдіяльність клітини, розкрити хімічний склад клітини, особливу увагу звернувши на процес надходження речовин.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси між собою на прикладі надходження речовин у клітину та робити відповідні висновки і узагальнення.

Виховна. Виховувати почуття гордості за наукові досягнення вчених у вивченні клітинної будови організмів та мікроскопічних досягнень. 

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Урок – практикум.. 

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно - рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: лабораторне дослідження.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з посібників та лабораторного дослідження нових знань.

2. Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: схематичні малюнки.

5. Інтерактивні: робота в парах, коло ідей, мікрофон.

6. Когнітивні: метод фактів, метод порівняння.

7. Креативні: метод придумування, метод образної картинки. 

8.Сугестивний: музика та складання синквейнів про клітину.

9.Релаксопедичний: психологічне розвантаження. 

Міжпредметні зв язки: література, природознавство, історія.

Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, динамічний посібник «Клітина», м\м дошка.

Основні поняття та терміни: поживні речовини, обмін речовин, мінеральні речовини, органічні речовини, білки, вуглеводи, ліпіди.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. 

Біологічний диктант «так» - «ні».

1.Кожна клітина вкрита плазматичною мембраною.

2.Цитоплазма як внутрішнє середовище об’єднує в єдине ціле всі клітинні структури.

3.Рослинна і тваринна клітини нічим не відрізняються.

4.Внутрішній вміст клітини називається целюлозою.

5.Процеси перетворення енергії в клітині властиві к. Гольджі.

6.У хлоропластах наявний хлорофіл.

7.Хромопласти зеленого забарвлення.

8.У лейкопластах запасаються поживні речовини.

9.У клітинах наявний клітинний скелет.

10.Не всі структури клітини є постійними, є також непостійні. 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. 

На електронній дошці показати два малюнки – людини і рослини та поставити проблемне запитання:

-чи необхідне надходження речовин у рослину так як це необхідно людині, щоб підтримувати життєдіяльність? 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Всі структури, які наявні в клітині, необхідні  для здійснення тих чи інших життєво важливих функцій. А функції можливі лише з надходженням в клітини поживних речовин, які складаються з органічних і неорганічних. 

Жива клітина містить 70-90% води, яка визначає форму клітини та надає їй пружності. З води та вуглекислого газу в результаті фотосинтезу в клітинах утворюються вуглеводи. Корінь всмоктує з грунту розчинені у воді мінеральні речовини. І завдяки воді всі речовини: і органічні, і неорганічні, транспортуються  по всій рослині. 

Крім води, мінеральних солей та органічних речовин в клітинах є гази: кисень та вуглекислий газ. 

З органічних речовин у живому вмісті клітини переважають білки, що входять до складу клітинної мембрани та органел. Білки є будівельним матеріалом для всіх клітин. З вуглеводів важливим є целюлоза – основний компонент клітинної стінки. Інші вуглеводи надають солодкого смаку плодам рослин. Ліпіди разом з білками входять до складу клітинних мембран. Найбільше із ліпідів у рослинних клітинах жирів, які відкладаються в основному у насінні, але зустрічається також і в квітках (троянда).

Органічні речовини можуть відкладатися у клітинах про запас у вигляді включень. Вони можуть бути у твердому і рідкому станах у вигляді зерен чи краплин.

Поживні речовини, що надходять в клітину, змінюються: вони розпадаються, або з них синтезуються нові. 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. 

Отже, речовини, які надходять в клітини, здійснюють досить важливий процес живих організмів – обмін речовин – метаболізм.

Використовуючи метод фактів, метод «коло ідей» учні обговорюють важливість руху цитоплазми в клітині. 

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку. 

Методом мікрофон учні виражають свої думки щодо проведеного уроку. 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 8

 

Утворення нових клітин. Ріст клітин.

 

Мета.

Освітня. Розширити знанняучнів про клітину рослин та процеси, які в них відбуваються, зосередивши увагу на утворенні нових клітин та їх рості;розкрити поняття «хромосоми», «спадковий матеріал», «ліпіди».

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси на прикладі розмноження клітин та їхньому рості, розвивати уміння робити відповідні висновки і узагальнення.

Виховна. Виховувати почуття гордості за наукові досягнення вчених у вивченні важливих процесів, що відбуваються в клітині.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Синтетична. 

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно - рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з посібників нових знань.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: схематичні малюнки.

5. Інтерактивні: 2-4-разом, акваріум, аналіз ситуації, мікрофон.

6. Когнітивні: метод фактів, метод символічного бачення.

7. Креативні: метод образної картинки. .

8.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: література, природознавство, історія.

Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, динамічний посібник «Клітина», м\м дошка.

Основні поняття та терміни: ядро, ядерце, ядерний сік, хромосоми, спадкова інформація, 

ХІД УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. 

Повторення знань про транспорт речовин у клітині, заповнивши декілька схем на дошці.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми повинні з’ясувати досить важливе запитання:

-Чи є в клітині центр діяльності? 

-Як забезпечується точна передача спадкового матеріалу від материнської клітини дочірнім? 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Клітини як одноклітинних, так і багатоклітинних організмів виявляють такі властивості живого: вони ростуть, розвиваються й розмножуються.

Крім усіх вивчених структур клітини, у ній є головна складова частина – ядро. Воно оточене власною оболонкою, що забезпечує транспорт певних речовин з ядра в цитоплазму клітини й навпаки. Внутрішнє середовище – ядерний сік. До складу ядра входять структури з білків і ДНК, які під час поділу клітини ущільнюються в хромосоми.

Хромосоми – щільні структури, які можна помітити лише під час поділу клітини. До складу хромосом входять молекули ДНК, які зберігають спадкову інформацію організму.

Одними з основних ознак живих організмів та їхніх клітин -  здатність до росту і розмноження. Всі клітини ростуть і доростаючи до певного стану вони починають ділитися. Поділ клітин – досить складний процес. (робота на електронній дошці: поділ клітини).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Розглянути етапи поділу клітини.

Основні функції ядра: збереження спадкової інформації та регуляція життєвих процесів у клітині. Насамперед ядро регулює процеси утворення білків.

Під час поділу клітини зазвичай утворюються дві дочірні, які є точною копією материнської.

Здатність клітин до розмноження забезпечує безперервність існування життя на нашій планеті.

V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Розміри клітин збільшуються завдяки: 

а) росту; б) розмноженню.

2. Безперервність життя на Землі забезпечується: 

а) ростом клітин; б) розмноженням клітин; в) обміном речовин;       г) подразливістю клітин.

3. Установіть послідовність поділу клітин: а) утворення двох дочірніх клітин;

б) розміщення хромосом посередині клітини; в) розходження частин хромосом до різних кінців клітини; г) ущільнення хромосом;           д) поділ цитоплазми материнської клітини.

4. Установіть відповідність між органелами рослинної клітини та їхніми функціями (одна зайва).

А ядро

Б рибосоми

В хлоропласти

Г вакуолі з клітинним соком

1 фотосинтез

2 зберігання поживних речовин

3 захист від впливів зовнішнього середовища

4 участь в утворенні білків

5 місцезнаходження хромосом

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання

 

Урок 9

 

Основні положення клітинної теорії.

 

Мета.

Освітня. Завершити вивчення клітини рослин та процесів її життєдіяльності; розкрити основні положення клітинної теорії, як одного із головних відкриттів біологічної науки; 

Розвиваюча. Розвивати уміння систематизувати та узагальнювати набуті знання на прикладі клітинної будови рослин.

Виховна. Виховувати почуття гордості за наукові досягнення вчених у цитології.

Тип уроку. Систематизація та узагальнення знань.

Форма уроку. Синтетична. 

Місце уроку в навчальній темі. Заключний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно - рецептивний:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда,  повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з посібників нових знань.

2.Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Інтерактивні: мозковий штурм, синтез думок.

5. Когнітивні: метод фактів, метод конструювання правил. 

6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: історія.

Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: клітинна теорія, 

ХІД УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

1. Яка будова та функції ядра?

2. Яка будова та функції хромосом?

3. Укажіть складову клітини, що є центром керування процесами її життєдіяльності: 

а) мітохондрія; б) хлоропласт; в) ядро; г) вакуоля.

4. Укажіть складові клітини, які забезпечують передачу спадкової інформації:

а) хромосоми; б) вакуолі; в) ядерця; г) рибосоми.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми повинні з’ясувати питання про результати цитологічних досліджень, які дали можливість вченим для створення клітинної теорії. 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Методами фактів та конструювання правил пройти поетапно всі набуті знання про клітину, які ми розглядали протягом минулих уроків.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Положення клітинної теорії.

1.Усі організми складаються з клітин.

2.Клітина є одиницею будови і розвитку всіх організмів.

3.Клітини одноклітинних і багатоклітинних організмів подібні за планом будови та основними процесами життєдіяльності. 

4.Поява нових клітин є наслідком розмноження материнської клітини. 

V. Узагальнення та систематизація знань.

-Всі живі організми складаються з клітин.

-Клітини виявляють такі властивості живого: вони ростуть, розвиваються й розмножуються.

-Під час поділу клітини зазвичай утворюються дві дочірні, які є точною копією материнської.

-Здатність клітин до розмноження забезпечує безперервність існування життя на нашій планеті.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання домашнього завдання.

Урок 10

 

Узагальнення знань з теми «Клітина»

(кожен учитель вирішує сам, як узагальнити знання)

 

 

скачать dle 10.3фильмы бесплатно