Освітня. Поглибити знання учнів про будову пагона; ознайомити з стеблом – як основною його частиною та різноманітністю стебел; розкрити значення стебла у здійсненні зв’язку між листками та коренем; особливу увагу звернути на бруньку як зачатковий пагін та охарактеризувати особливості вегетативної та генеративної бруньок.

Розвиваюча. Розвивати уміння і навички використовувати здобуті знання на практиці, робити відповідні висновки на основі спостережень; розвивати пізнавальну активність. Розвивати уміння порівнювати та визначати залежність функцій від будови; уміння логічно мислити та робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до рідного краю та його природи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: лабораторне дослідження.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,   робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: два-чотири-всі разом, зміни позицію

Креативні: метод синектики, метод інверсії

Когнітивні: метод вживання (емпатії), метод символічного бачення

Візуальний: складання схем.

Сугестивний: музика, вірші про розпускання бруньок навесні

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: природознавство, географія, рслинництво

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди

Основні поняття та терміни: стебло, крона, галуження, кора.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення вивченого на попередньому уроці, поділивши учнів на дві групи «Вегетативні бруньки» та «Генеративні бруньки». Кожна група характеризує свої особливості. Перемогу отримає та команда, яка змістовніше і більше надасть інформації про свою бруньку.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб повідомити тему та мету уроку необхідно дати відповідь на запитання:

-куди поступають вода з поживними речовинами, які всмоктав корінь?

Проробити дослід з рослиною: зріз пагона з гілки поставити у забарвлену воду, яка ніби заміняє мінеральні речовини, розчинені у воді. Розчини цих речовин, як і забарвлена вода, піднімається від кореня вгору судинами деревини. Забарвлені кола можна побачити на поперечному зрізі рослини.

-Ми повинні розглянути як внутрішня будова стебла пов’язана з його функціями.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про:

1)стебло як складову частину пагона, вісь пагона, його роль у здійсненні зв’язку між листками та коренем;

2)різноманітність пагонів як результат пристосування до умов середовища;

3)транспорт речовин та опору рослини;

4)різноманітність стебел за зовнішніми ознаками (гладеньке, опушене, кругле, гранчасте…), за спрямованістю росту (прямостоячі, виткі, лежачі, повзучі, чіпкі, укорочені), за твердістю (трав’янисті, здерев’янілі);

5)галуження стебла та формування крони.

Кора – зовнішній шар, що складається з зовнішнього шару шкірки – живих клітин та багатошарового корка – змертвілих клітин. Він має спеціальні отвори – сочевички. Внутрішній шар – флоема утворює луб. 

Камбій – шар клітин твірної тканини, клітини його довгасті, з тонкими оболонками.

Деревина – щільний найтовстіший шар. Її складають провідна тканина – ситоподібні трубочки, механічна – луб’яні волокна, основна – заповнює проміжки між клітинами провідної та механічної тканин.

Серцевина – пухка частина стебла, складається з великих клітин з тонкими оболонками.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження «Будова бруньки»

Мета: розкрити особливості будови вегетативної та генеративної бруньок.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Учні за власним бажанням роблять висновки, щодо вивченої теми про стебло, як основний осьовий орган надземної частини рослин. 

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготувати повідомлення про рослини, які мають найбільші або найдовші листки.

Урок 8 

Різноманітність та видозміни пагона. Лабораторне дослідження

«Будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі моркви»).

Мета.

Освітня. Поглибити знання учнів про надземну частину рослин, розкривши питання про різноманітність пагонів та видозміни пагонів; ознайомити з особливостями будови цибулини, бульби та кореневища.

Розвиваюча. Розвивати уміння і навички порівнювати біологічні об’єкти, уміння використовувати здобутті знання на практиці, робити відповідні висновки на основі спостережень; розвивати пізнавальну активність.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до рідного краю та його природи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: виконання лабораторної роботи.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,   робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: аналіз думок, «інсценізація»

Креативні: метод морфологічного ящика, метод гіперболізації

Когнітивні: метод фактів, метод дослідження

Візуальний: складання схем.

Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: природознавство, географія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.

Основні поняття та терміни: стебло, крона, галуження, кора.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Виконання індивідуальних завдань біля дошки.

1.Два учні складають схеми "Будова пагона” та "Функції пагона”.

2. Наступні два учні вирішують кодований тест.

Запитання до тесту:

-Які функції виконує стебло? (А, Д)

-Які функції виконує листок? (В)

-Які функції виконує корінь? (Б, Г)

Відповіді до тесту:

А - підтримання листків.

Б – поглинання мінеральних речовин з грунту.

В – фотосинтез.

Г – запасання речовин.

Д – транспорт поживних речовин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб повідомити тему та мету уроку необхідно дати відповідь на запитання:

-куди поступають вода з поживними речовинами, які всмоктав корінь?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про:

-стебло як складову частину пагона, вісь пагона, його роль у здійсненні зв’язку між листками та коренем;

-різноманітність пагонів як результат пристосування до умов середовища;

-транспорт речовин та опору рослини;

-різноманітність стебел за зовнішніми ознаками (гладеньке, опушене, кругле, гранчасте…), за спрямованістю росту (прямостоячі, виткі, лежачі, повзучі, чіпкі, укорочені), за твердістю (трав’янисті, здерев’янілі);

-галуження стебла та формування крони.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження 

«Будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі моркви».

Мета: переконатися, що бульба, цибулина та кореневище – підземні пагони; з’ясувати особливості їх будови та причини видозмін.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Виконати тести.

1.Підземними видозміненими пагонами є:

а) коренеплід; б) кореневі бульби; в) кореневище; г) вуса; д) бульба.

2.Вибрати з групи рослин тих, що мають цибулину:

а) тюльпани, півники;  б) підсніжники, тюльпани;

в) нарциси, конвалії;  г) півники, лілії;  д) часник, лілії.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Перевірити знання.

-Що являє собою бульба картоплі?

-Як довести, що бульба – видозмінений пагін?

-Як можна визначити верхівку бульби?

-Що являє собою цибулина?

-Що таке кореневище? Як його відрізнити від кореня?

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготувати повідомлення про рослини, які мають найбільші або найдовші листки.

Урок 9 

Пагін: будова (листки)

Мета. 

Освітня. Сформувати в учнів знання про будову листка як бічної частини пагону; ознайомити із різноманітністю простих і складних листків, а також розміщенням їх на стеблі; дати поняття "жилкування листків” та їх різновидністю; особливу увагу звернути на різноманітність форм листкових пластинок; особливу увагу звернути на  клітинну будову листкової пластинки; навчитися розпізнавати листки за зовнішніми ознаками.

Розвиваюча. Розвивати уміння використовувати набуті знання при вивченні нової теми; розвивати уяву учнів, логічне мислення, уміння робити висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рідного краю; виховувати культуру спілкування та толерантність.

Тип уроку. Засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками, з гербарієм.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: броунівський рух, мікрофон

Креативні: метод придумування, метод гіперболізації

Когнітивні: метод дослідження, метод порівняння

Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші.

Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: література, природознавство.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, гербарій.

Основні поняття та терміни: черешок, листкова пластинка, листкорозміщення, жилкування, прилистники.

 ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Виконання інтерактивної технології "Незакінчене речення”.

1.Рослина має органи: корінь і …………

2.Пагоном називають стебло з розташованими на ньому …..

3.Пагін розвивається з вегетативної ………..

4.Зовні брунька вкрита ………………..

5.Брунька – це ……………..

6.Основною пагона є ……………..

7.За наявністю деревини стебла бувають ……………

8.Стебло росте в товщину за рахунок поділу ………………

9.Стебла виконують функції ………………

10.Ділянку стебла, до якої кріпиться листок називають ………

11.Ділянку між двома найближчими листками називають …..

12.До видозмінених пагонів належать ……………..

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми вже багато знаємо про корінь, стебло, бруньки, а тепер настала черга листків. Прослухайте вірш.

Коріння та листки.

У літній день, хороший та ясний,

Розкинувши далеко тінь у полі,

Пишалися листки на дубі широчолім

Життям розкішним та значним.

І з вітром-ласкавцем гордяче шепотіли,

Про гущину, про свої ярі сили:

По правді, ми даєм одні

Красу усій назовні!

Та через нас, признатись, праве, 

Це дерево величне й кучеряве!

А щоб без листиків рясних з ним сталося?

То просто сміх і говорить!

Не дуб би вийшов – пнище, 

Та ще й голісіньке, як днище…

Й похитуватись нам не гріх:

Хіба не ми від спеки вівчаря

Й прихожого у холодку ховаєм?

Хіба не ми, коли блисне зоря, 

Пишнотами дівчаток привабляєм?

Де ж. як не тут, і пізно, і раненько

Щебече любо соловейко?

Та й ти, тихесенький, мовляв по правді, нас

Не покидаєш і на час!

Здається, слід би й нам хоч раз спасибі дати, -

Одмовило, щось тихо з-під землі.

Яка мізерія ще має голос зняти? 

Хто ви і де там поросли,

Що сміливо до нас себе зрівняли?

А ми, панове, грабарі,

Що риємось од зірки до зорі

Та вас годуємо; невже нас не пізнали?

Ви Листя, ви – пани, 

Убралися в розкішні жупани

І нехтуєте нас, позбувшися сумління,

І ми – робітники, Коріння.

Пишайтесь же, але шануйте й нас

Та пам’ятайте ще часами,

Яка різниця поміж нами:

Без вас там не яка пеня

Бо й дерево щороку вас міня,

А от, бува, хоч раз

Коли коріння все зів’яне, 

То вже напевно, що не стане