Пошук:
Автор Pavlenko | 15 декабря 2014 | Коментарів: 0 | Переглянуто 7382
Рубрика: Уроки колегам біологам / Уроки для 6 класів

Розробки уроків з біології 6 кл. до теми "Рослини" (6-10 уроки)

Урок 6 

Пагін: будова (розвиток пагона з бруньки).  Лабораторне дослідження «Будова пагона»

Мета.

Освітня. Сформувати уявлення про пагін як складний, важливий надземний орган рослини, про його розвиток та особливості будови; ознайомити зі складовими частинами пагону; розкрити поняття «брунька – зачатковий пагін».

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати органи рослин між собою; удосконалювати вміння і навички роботи з підручником, об’єктами природи; розвивати спостережливість. 

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: лабораторне дослідження.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: мозаїка, дерево рішень

Креативні: метод образної картинки, метод «якби»

Когнітивні: метод прогнозування

Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші, музика.

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: література, природознавство, географія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: пагін, брунька, вегетативна брунька, генеративна брунька

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Без цієї речовини життя на планеті неможливе. Вона є складовою всіх живих речовин. Вона буває рідкою, твердою, газоподібною. У ній розчиняються прості речовини: сіль, цукор. Вона є основою життя. Про що йдеться?  (Про воду).

Як вона потрапляє у рослину? (За допомогою кореня – він всмоктує воду з грунту і передає її до стебла).

Із наведеного переліку термінів і понять вказати ті, що відповідають визначенням.

Терміни і поняття.

А. Вегетативні органи.       Є. Стрижнева кор. система

Б. Корінь.                             Ж. Мичкувата кор. система.

В. Головний корінь.            З. Коренеплід.

Г. Бічні корені.                     І. Корені-підпорки (ходульні)

Д. Твірна                              К. Видозмінені корені

Визначення.

1.Коренева система, утворена додатковими коренями.

2.Тканина, за рахунок якої відбувається ріст кореня.

3.Корінь, у якому запасаються поживні речовини.

4.Основний корінь стрижневої системи.

5.Вегетативний підземний орган рослин.

6.Корені, які підтримують рослину 

7.Корені, що утворюються на головному і додаткових.

8.Коренева система, у якій основне значення має головний.

9.Органи, що забезпечують ріст і живлення рослин.

10.Корені, які мають незвичну форму і виконують пристосувальні функції.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Рослини бояться сильних вітрів, граду, злив, морозів, спеки, тварин, що їх шкодять, але найбільше – людину. Вона без потреби ламає гілки, обриває листки і квітки. Тоді весь рослинний організм гине, хіба що інколи корінь допомагає відродитися.

Важко живеться нам і тоді, коли в повітрі з’являються отруйні речовини, які викидаються заводами та фабриками.

Евристична бесіда з проблемним запитанням: чому рослини більше бояться людей?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Пагін – надземний вегетативний орган, що складається з стебла, листків та бруньок. Стебло – це основна частина, листки – бічні органи, а бруньки – зачаткові пагони. Вони бувають: (можна використати матеріали презентації "Надземна частина рослин")

а) за розташуванням – верхівкові, бічні, сплячі, додаткові;

б) за призначенням – вегетативні і генеративні.

Значення пагона:

-фотосинтез;

-транспортування речовин;

-повітряне живлення;

-винесення листків до світла;

-розмноження рослин;

-виділення продуктів розпаду.

Нові пагони розвиваються з бруньок. 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження "Будова пагона”, метою якого є ознайомитися з особливістю будови пагонів, як складних надземних органів

V. Узагальнення та систематизація знань.

Дати відповідь на запитання:

-чому пагін має складнішу будову ніж корінь?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Завдання: встановити кількість вегетативних і генеративних пагонів у яблунь, груш, бузку, смородини … . За якими ознаками можна це визначити?

 

Урок 7

Пагін: будова (стебло). Лабораторне дослідження "Будова бруньки"

<! Мета.

Освітня. Поглибити знання учнів про будову пагона; ознайомити з стеблом – як основною його частиною та різноманітністю стебел; розкрити значення стебла у здійсненні зв’язку між листками та коренем; особливу увагу звернути на бруньку як зачатковий пагін та охарактеризувати особливості вегетативної та генеративної бруньок.

Розвиваюча. Розвивати уміння і навички використовувати здобуті знання на практиці, робити відповідні висновки на основі спостережень; розвивати пізнавальну активність. Розвивати уміння порівнювати та визначати залежність функцій від будови; уміння логічно мислити та робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до рідного краю та його природи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: лабораторне дослідження.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,   робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: два-чотири-всі разом, зміни позицію

Креативні: метод синектики, метод інверсії

Когнітивні: метод вживання (емпатії), метод символічного бачення

Візуальний: складання схем.

Сугестивний: музика, вірші про розпускання бруньок навесні

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: природознавство, географія, рслинництво

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди

Основні поняття та терміни: стебло, крона, галуження, кора.


ХІД  УРОКУ


І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення вивченого на попередньому уроці, поділивши учнів на дві групи «Вегетативні бруньки» та «Генеративні бруньки». Кожна група характеризує свої особливості. Перемогу отримає та команда, яка змістовніше і більше надасть інформації про свою бруньку.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб повідомити тему та мету уроку необхідно дати відповідь на запитання:

-куди поступають вода з поживними речовинами, які всмоктав корінь?

Проробити дослід з рослиною: зріз пагона з гілки поставити у забарвлену воду, яка ніби заміняє мінеральні речовини, розчинені у воді. Розчини цих речовин, як і забарвлена вода, піднімається від кореня вгору судинами деревини. Забарвлені кола можна побачити на поперечному зрізі рослини.

-Ми повинні розглянути як внутрішня будова стебла пов’язана з його функціями.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про:

1)стебло як складову частину пагона, вісь пагона, його роль у здійсненні зв’язку між листками та коренем;

2)різноманітність пагонів як результат пристосування до умов середовища;

3)транспорт речовин та опору рослини;

4)різноманітність стебел за зовнішніми ознаками (гладеньке, опушене, кругле, гранчасте…), за спрямованістю росту (прямостоячі, виткі, лежачі, повзучі, чіпкі, укорочені), за твердістю (трав’янисті, здерев’янілі);

5)галуження стебла та формування крони.

Кора – зовнішній шар, що складається з зовнішнього шару шкірки – живих клітин та багатошарового корка – змертвілих клітин. Він має спеціальні отвори – сочевички. Внутрішній шар – флоема утворює луб. 

Камбій – шар клітин твірної тканини, клітини його довгасті, з тонкими оболонками.

Деревина – щільний найтовстіший шар. Її складають провідна тканина – ситоподібні трубочки, механічна – луб’яні волокна, основна – заповнює проміжки між клітинами провідної та механічної тканин.

Серцевина – пухка частина стебла, складається з великих клітин з тонкими оболонками.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження «Будова бруньки»

Мета: розкрити особливості будови вегетативної та генеративної бруньок.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Учні за власним бажанням роблять висновки, щодо вивченої теми про стебло, як основний осьовий орган надземної частини рослин. 

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготувати повідомлення про рослини, які мають найбільші або найдовші листки.


Урок 8 


Різноманітність та видозміни пагона. Лабораторне дослідження

«Будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі моркви»).


Мета.

Освітня. Поглибити знання учнів про надземну частину рослин, розкривши питання про різноманітність пагонів та видозміни пагонів; ознайомити з особливостями будови цибулини, бульби та кореневища.

Розвиваюча. Розвивати уміння і навички порівнювати біологічні об’єкти, уміння використовувати здобутті знання на практиці, робити відповідні висновки на основі спостережень; розвивати пізнавальну активність.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; любов до рідного краю та його природи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

в) практичний: виконання лабораторної роботи.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,   робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: аналіз думок, «інсценізація»

Креативні: метод морфологічного ящика, метод гіперболізації

Когнітивні: метод фактів, метод дослідження

Візуальний: складання схем.

Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – музика.

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: природознавство, географія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці.

Основні поняття та терміни: стебло, крона, галуження, кора.


ХІД  УРОКУ


І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Виконання індивідуальних завдань біля дошки.

1.Два учні складають схеми "Будова пагона” та "Функції пагона”.

2. Наступні два учні вирішують кодований тест.

Запитання до тесту:

-Які функції виконує стебло? (А, Д)

-Які функції виконує листок? (В)

-Які функції виконує корінь? (Б, Г)

Відповіді до тесту:

А - підтримання листків.

Б – поглинання мінеральних речовин з грунту.

В – фотосинтез.

Г – запасання речовин.

Д – транспорт поживних речовин.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Щоб повідомити тему та мету уроку необхідно дати відповідь на запитання:

-куди поступають вода з поживними речовинами, які всмоктав корінь?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь про:

-стебло як складову частину пагона, вісь пагона, його роль у здійсненні зв’язку між листками та коренем;

-різноманітність пагонів як результат пристосування до умов середовища;

-транспорт речовин та опору рослини;

-різноманітність стебел за зовнішніми ознаками (гладеньке, опушене, кругле, гранчасте…), за спрямованістю росту (прямостоячі, виткі, лежачі, повзучі, чіпкі, укорочені), за твердістю (трав’янисті, здерев’янілі);

-галуження стебла та формування крони.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження 

«Будова цибулини, кореневища, бульби картоплі, коренеплоду (на прикладі моркви».

Мета: переконатися, що бульба, цибулина та кореневище – підземні пагони; з’ясувати особливості їх будови та причини видозмін.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Виконати тести.

1.Підземними видозміненими пагонами є:

а) коренеплід; б) кореневі бульби; в) кореневище; г) вуса; д) бульба.

2.Вибрати з групи рослин тих, що мають цибулину:

а) тюльпани, півники;  б) підсніжники, тюльпани;

в) нарциси, конвалії;  г) півники, лілії;  д) часник, лілії.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Перевірити знання.

-Що являє собою бульба картоплі?

-Як довести, що бульба – видозмінений пагін?

-Як можна визначити верхівку бульби?

-Що являє собою цибулина?

-Що таке кореневище? Як його відрізнити від кореня?

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготувати повідомлення про рослини, які мають найбільші або найдовші листки.


Урок 9 

Пагін: будова (листки)


Мета. 

Освітня. Сформувати в учнів знання про будову листка як бічної частини пагону; ознайомити із різноманітністю простих і складних листків, а також розміщенням їх на стеблі; дати поняття "жилкування листків” та їх різновидністю; особливу увагу звернути на різноманітність форм листкових пластинок; особливу увагу звернути на  клітинну будову листкової пластинки; навчитися розпізнавати листки за зовнішніми ознаками.

Розвиваюча. Розвивати уміння використовувати набуті знання при вивченні нової теми; розвивати уяву учнів, логічне мислення, уміння робити висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рідного краю; виховувати культуру спілкування та толерантність.

Тип уроку. Засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь, пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками, з гербарієм.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: броунівський рух, мікрофон

Креативні: метод придумування, метод гіперболізації

Когнітивні: метод дослідження, метод порівняння

Сугестивний: застосування різних видів мистецтва –  вірші.

Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв язки: література, природознавство.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, гербарій.

Основні поняття та терміни: черешок, листкова пластинка, листкорозміщення, жилкування, прилистники.

 ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Виконання інтерактивної технології "Незакінчене речення”.

1.Рослина має органи: корінь і …………

2.Пагоном називають стебло з розташованими на ньому …..

3.Пагін розвивається з вегетативної ………..

4.Зовні брунька вкрита ………………..

5.Брунька – це ……………..

6.Основною пагона є ……………..

7.За наявністю деревини стебла бувають ……………

8.Стебло росте в товщину за рахунок поділу ………………

9.Стебла виконують функції ………………

10.Ділянку стебла, до якої кріпиться листок називають ………

11.Ділянку між двома найближчими листками називають …..

12.До видозмінених пагонів належать ……………..

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Ми вже багато знаємо про корінь, стебло, бруньки, а тепер настала черга листків. Прослухайте вірш.

Коріння та листки.

У літній день, хороший та ясний,

Розкинувши далеко тінь у полі,

Пишалися листки на дубі широчолім

Життям розкішним та значним.

І з вітром-ласкавцем гордяче шепотіли,

Про гущину, про свої ярі сили:

По правді, ми даєм одні

Красу усій назовні!

Та через нас, признатись, праве, 

Це дерево величне й кучеряве!

А щоб без листиків рясних з ним сталося?

То просто сміх і говорить!

Не дуб би вийшов – пнище, 

Та ще й голісіньке, як днище…

Й похитуватись нам не гріх:

Хіба не ми від спеки вівчаря

Й прихожого у холодку ховаєм?

Хіба не ми, коли блисне зоря, 

Пишнотами дівчаток привабляєм?

Де ж. як не тут, і пізно, і раненько

Щебече любо соловейко?

Та й ти, тихесенький, мовляв по правді, нас

Не покидаєш і на час!

Здається, слід би й нам хоч раз спасибі дати, -

Одмовило, щось тихо з-під землі.

Яка мізерія ще має голос зняти? 

Хто ви і де там поросли,

Що сміливо до нас себе зрівняли?

А ми, панове, грабарі,

Що риємось од зірки до зорі

Та вас годуємо; невже нас не пізнали?

Ви Листя, ви – пани, 

Убралися в розкішні жупани

І нехтуєте нас, позбувшися сумління,

І ми – робітники, Коріння.

Пишайтесь же, але шануйте й нас

Та пам’ятайте ще часами,

Яка різниця поміж нами:

Без вас там не яка пеня

Бо й дерево щороку вас міня,

А от, бува, хоч раз

Коли коріння все зів’яне, 

То вже напевно, що не стане

Ні дерева, ні вас!

Проблемне запитання.

- Хто ж має рацію: коріння чи листки? Як ви вважаєте?

- Хто кому має дякувати і чому?


 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.


Робота по вивченню матеріалів про:

-будову листка;

-поділ листків на прості та складні;

-жилкування листків;

-листкорозміщення;

-форми листкових пластинок;

-функції листка. (можна використати мою презентацію "Функції листка")

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.


Робота з роздатковим матеріалом – гербарієм. Розгляд та характеристика різноманітних листків: визначення їхньої форми, краю листкової пластинки та інших ознак.


V. Узагальнення та систематизація знань.


Творчий експеримент.

-На розграфленому в клітинку папері накресліть квадрат площею 1 кв.см, у якому розмістіть спочатку 50 крапок прости олівцем, а потім ще 50. Якщо прийняти крапку за умовний продих, то поки що їх 100. Щоб розмістити на цій площі хоча б 5000, потрібно ще 50 разів виконати нанесення крапок. А до прикладу у рогози 130 000 продихів на 1 кв.см, то скільки крапок нам треба ще поставити?

Завдання. Співставити розміри продиху з кінчиком простого олівця.

VІ. Підведення підсумків уроку.


Що найбільше сподобалося на уроці?

Чи є бажання проводити дослідження далі?


VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 


 

Урок 10


Різноманітність та видозміни листків


Мета.

Освітня. Поглибити знання учнів про листки, ознайомити із різноманітністю листків, їх залежністю від екологічних умов; навчитися розпізнавати листки за зовнішніми ознаками; розкрити значення видозмінених листків для адаптації рослин у довкіллі.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти у залежності від їхньої функціональної діяльності, уміння співставляти та робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рослин рідного краю.


Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.


Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний: пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником;

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом, з інструктивними картками.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: робота в малих групах, мозаїка, мікрофон

Креативні: метод морфологічного ящика, метод гіперболізації

Когнітивні: метод фактів, метод дослідження

Візуальний: складання схем.

Сугестивний: застосування віршів, музики, образ мистецтва

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.


Міжпредметні зв язки: географія, природознавство, образотворче мистецтво

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: видозміни листків, вусики, колючки, комахоїдні рослини, листки-пастки, листки-глечики.

 

ХІД  УРОКУ


І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.


Робота за ігровими правилами.

1.Пригадати та написати терміни і поняття, які ми вже вивчили на  уроках про корінь та пагін. Хто напише більше і вірніше.

2.Вправа "Я – тобі, ти – мені”: кожна група пропонує по команді, що сидить поруч за часовою стрілкою, впізнати термін і дати його визначення.

3.Кожна група має назвати якнайбільше кімнатних рослин, що є в кабінеті і визначити, які листки у цієї рослини – прості чи складні, яке жилкування, яке листкорозміщення.


ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.


Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Перед цим показати таблиці та муляжі всіх вегетативних органів рослини і запропонувати визначити, які вже вивчені, а які ні!


ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.


Із запропонованих малюнків учні  повинні обрати такі, що на листки не зовсім схожі. Це повинні бути колючки барбарису, кактусу, білої акації, вусики гороху, листки-капкани венериної мухоловки, листки-глечики непентуса, клейкі листки росички… До кожного ілюстраційного матеріалу приготувати запитання, згідно будови, функцій та значень видозміненого листка.

Розповідь про видозмінені листки та їхнє значення у адаптації рослин до місць існування та виживання у природі.

Робота з роздатковим матеріалом, таблицями, малюнками, інтерактивною дошкою, слайдами про різноманітність листків, видозмінені листки та їхні пристосування до екологічних умов.  


ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Доповнити схему

 

Розробки уроків з біології 6 кл. до теми "Рослини" (6-10 уроки)

 

 

Ключ до схеми: 

1.Накопичення поживних речовин.

2.Накопичення води.     

3.Захист від поїдання тваринами. 

4.Вегетативне розмноження.

5.Ловіння і перетравлювання комах.

6.Рух і закріплення слабких стебел.

7.Видалення продуктів обміну речовин під час листопаду.


V. Узагальнення та систематизація знань.


Цікаво знати, що в кактусів жорсткі колючки не лише захищають від виїдання тваринами, а й зменшують випаровування води. Вода в кактусах накопичується у стеблі. У спекотних пустелях Центральної Америки зростають кактуси, здатні накопичувати у своєму тілі до 3 тонн води!


VІ. Підведення підсумків уроку.


Висновок. Видозмінені листки мають надзвичайне пристосувальне значення у природі. 


VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл. Розробки уроків до теми “Виділення” для 9 кл.
Виділення. 1. Виділення. Регуляція кількості води в організмі. 2. Будова сечовидільної системи. 3. Функції сечовидільної системи....
Фізіологічні основи мовлення. Фізіологічні основи мовлення.
Фізіологічні основи мовлення. Мета. Освітня. Продовжити формувати знання учнів про вищу нервову діяльність людини; ознайомити з особливостями...
Загальна характеристика типу Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі
Загальна характеристика типу Членистоногі...
Риси пристосованості птахів до польоту Риси пристосованості птахів до польоту
Риси пристосованості птахів до польоту...
Загальна характеристика класу Птахи Загальна характеристика класу Птахи
Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters