Урок 1

Рослина – живий організм. Органи рослин. 

Мета.

Освітня. Сформувати знання учнів про рослин, як складових частин органічного світу планети та основних продуцентів органічної сировини; ознайомити з їхньою загальною будовою, різноманітністю та безмежними взаємозв’язками із довкіллям; намагатися створити в учнів цілісні уявлення про рослину, як єдине ціле.

Розвиваюча. Розвивати уміння працювати з різнорівневими завданнями; уміння порівнювати, виділяти головне та робити відповідні висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища, а саме до рослинного світу, що знаходиться від кожного з нас на відстані подиху, погляду, витягнутої руки; виховувати охайність і чіткість ведення записів у зошитах.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь та пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником;

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН (електронні матеріали, відео).

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,   робота з роздатковим матеріалом.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно-пошуковий: постановка проблемних запитань.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення, виконання тестів.

Інтерактивні: мозаїка, коло ідей, синтез думок.

Когнітивні: метод вживання (емпатії), метод фактів 

Креативні: метод образної картинки, збір ідей та думок

Сугестивний: застосування картин, фото, віршів.

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв’язки: природознавство, література, музичне та обр.мистецтво.

Матеріали та обладнання: живі рослини, схеми, малюнки, таблиці, слайди, гербарій.

Основні поняття та терміни: рослинний світ, флора, орган рослини, молода рослина, проросток, вегетативні органи, генеративні органи.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Розминка. Протягом 1 хвилини учні по черзі називають всі терміни і поняття вже вивчені у попередніх темах «Клітина», «Одноклітинні організми». 

Знайти пару.

1. Клітина               А. Грип.

2. Хлоропласти       Б. Хламідомонада.

3. Бактерії               В. Цитологія.

4. Водорості            Г. Фотосинтез.

5. Епідемія               Д. Кишкова паличка

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Конкурс " Рослинної краси”. Після чого учні повинні підійти до теми даного уроку.

Одного разу струнка берізка запропонувала влаштувати конкурс рослинної краси. Але кожна рослина була по-своєму особлива. І тоді вирішили: нехай кожна рослина покаже свій найдосконаліший орган.

Береза. Подивіться, яке в мене гарне стебло – високе і рівне. По ньому тече солодкий березовий сік, він живить мої листочки.

Будяк. Це ще невідомо, чи розпустяться твої листочки. Адже люди можуть надрізати твою кору, щоб набрати соку. А от мене ніхто не чіпатиме, Мої гарні, великі, колючі листки всі обминають десятою дорогою, Мої яскраво-рожеві квіти – найкращі!

Дуб. Про що гомоните? Хизуєтесь своїми органами. То я вам скажу: такого міцного коріння як у мене, годі й шукати. За товщиною стовбура і шириною крони я – чемпіон!

Ялина. Візьміть і мене до конкурсу. Адже я маю такі красиві листочки-голочки. Вони в мене і взимку і влітку зелені. Я – улюблене дерево малят і всіх людей на Новий рік.

Полуниця. Не знаю як ти, а я насправді улюблениця малят. Мої соковиті плоди-сунички знають усі. І я їх не ховаю під свої листочки, і діти, і дорослі легко їх знаходять.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Довго можуть сперечалися рослини, давайте їм допоможемо.

Розповідь-пояснення про вегетативні органи:

1.Корінь.

2.Пагін: а) стебло;   б) листки;   в) бруньки.

Розповідь-пояснення про генеративні органи:

1.Квітка.

2.Плід.

3.Насіння.

Рослина – цілісний організм (Можна використати мою презентацію "Органи рослин")

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Заповнити схеми.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Учні зачитують повідомлення про найбільші органи рослин планети: 

-верблюжа колючка має корінь довжиною 25 м;

-коренева система секвої гігантської займає площу 1-1,5 га;

-листки пальми тейсманії з Бірми мають довжину 3 м і слугують людям парасольками;

-найбільша квітка у тропіках рафлезія Арнольді з діаметром 1 м і масою 7 кг, а також запахом затхлого м’яса.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 2

Фотосинтез як характерна особливість рослин. Живлення рослин (мінеральне, повітряне). Дихання рослин.

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з основними процесами життєдіяльності рослин: живлення, дихання, фотосинтезу. Розкрити суть цих процесів та взаємозалежність між ними.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати процеси життєдіяльності рослин та робити відповідні висновки; розвивати критичне та логічне мислення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища. 

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: робота в малих групах, карусель

Когнітивні: метод символічного бачення, метод порівняння

Креативні: метод «якби», метод гіперболізації

Візуальний: складання схем.

Сугестивний: застосування віршів та синквейнів про функції рослин.

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: природознавство, хімія, математика.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: метаболізм (обмін речовин), фотосинтез, хлорофіл, автотрофне і гетеротрофне живлення, дихання рослин, транспірація.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення знань про рослину як живий організм та органи рослини у вигляді діалогу. Учні працюють у малих групах попарно. Одні задають запитання – інші відповідають. Більший бал отримують, звичайно, ті пари, які дадуть змістовніші відповіді.  

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:

-Чи можемо ми побачити як дерева чи квіти дихають, як вони живляться? Якщо ми  не бачимо, як вони дихають або живляться, то можливо вони не дихають і не живляться взагалі?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Процеси дихання і фотосинтезу зовсім різні та водночас нерозривні і необхідні для рослин і всього живого, наприклад, для нас із вами. Маєте сумнів, слухайте:

-зелені рослини – наші годувальники, але вони дають харчі не лише нам, а й тваринам;

-учені переконані, що весь кисень повітря був утворений протягом мільйонів років саме зеленими рослинами; 

-учені стверджують, що зелені рослини за рік утворюють близько 150 млрд. т органічних речовин і виділяють понад 200 млрд. т вільного кисню;

-якби не було б рослин, поверхня Землі нагадувала б поверхню Місяця: гострі скелі, рівнини з камінням і кратери вулканів.

Розповідь про хлорофіл: рослини вдягають нашу планету в чудове вбрання – зелений колір, який залежить від наявності речовини, яка зветься хлорофілом. Хлорофіл – зелений пігмент, що міститься у хлоропластах листків. Ч.Дарвін назвав хлорофіл "найцікавішою з органічних речовин”.

Розповідь про те, як відбувається фотосинтез: у хлоропластах, де є хлорофіл, з неорганічних сполук (води і вуглекислого газу), з допомогою світла утворюються органічні речовини – вуглеводи (глюкоза,  крохмаль) – і виділяється кисень.

Фотосинтез – у перекладі означає "створення за допомогою світла”, бо з грецької фотос – світло, а синтез – поєднання. У процесі фотосинтезу рослини самі собі створюють "їжу” (автотрофне живлення). Цей процес відносять до асиміляції (анаболізму) – процесу утворення з простих речовин більш складних.

Дихання – газообмін між рослиною і середовищем, поглинання кисню та виведення вуглекислого газу. Дихання – це процес окислення органічних сполук, їх розклад на простіші речовини. Його відносять до дисиміляції – розпаду складних речовин, з яких побудоване тіло, на простіші..

Живлення – процес постачання клітинам поживних речовин, їх переробка та засвоєння. Зелені рослини – автотрофи, а тварини і людина – гетеротрофи. Тому живлення у рослин і складається із грунтового та повітряного.

Транспірація – це  ще одна досить важлива функція рослин – випаровування води листками. Вона напряму пов’язана з усіма іншими. Завдяки саме їй рослина має здатність не перегріватися і вижити в усі сезони.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Провести ігровий момент, де головними дійовими особами будуть складові частини:

-  фотосинтезу (хлорофіл, світло, вода, кисень, вуглекислий газ);

-  дихання (кисень, вуглекислий газ, день, ніч);

- живлення (повітря, грунт, поживні речовини).

V. Узагальнення та систематизація знань.

Скорочений запис фотосинтезу:

                                                        хлорофіл

Вуг.газ + вода + енергія Сонця ======= вуглеводи + кисень.

Обговорення притчи:

-Одного разу зібралися гетеротрофи і почали міркувати, як стати незалежними від автотрофів, тобто зелених рослин. Як самим навчитися виробляти органічні речовини? Відправили гетеротрофи посильного на "зелену кухню”. Він довго спостерігав, розпитував і врешті-решт приніс рецепт: "Візьміть скільки загодно повітря, сонячного світла і цілу річку чистої води. Трішки попрацюйте і, органіка готова.” Гетеротрофи подумали, що зелені рослини глузують з них, і бажання самостійно створювати органіку зникло. 

-Чи глузувади зелені рослини, чи правда все?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 3 

Тканини рослин

Мета.

Освітня. Продовжити формувати знання про будову та життєдіяльність рослин; вивчити основні тканини рослин, встановити залежність між їх будовою і функціями.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову тканин рослин між собою та функції, які вони виконують; розвивати критичне мислення; уміння логічно мислити і робити відповідні висновки.

Виховна. Виховувати любов до природи та краси навколишнього світу.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: займи позицію, мікрофон

Когнітивні: метод образного бачення, метод порівняння

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: література, природознавство.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: твірна тканина, покривна тканина, провідна тканина, механічна тканина, фотосинтезуюча тканина. 

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Пригадати будову і функції складових клітини, давши відповідь на запитання:

-деякі вчені порівнюють клітину з фабрикою. Чи є підстави для 

такого порівняння? Обговорити відповідь.

Зробити доповнення щодо будови рослинних клітин:

-"Я вважаю, що…”

-"… тому, що…”

-"Наприклад,…”

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомити тему, мету та завдання уроку. Щоб зрозуміти дані завдання дати учням завдання підібрати слова-асоціації до поняття "тканина”: одяг, текстильна, лляна, рослинна, бавовняна, шовкова, нитка…

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розглянути клаптики різних тканин. Неозброєним оком або за допомогою лупи можна побачити, що до складу тканини входять нитки. По довжині тканини тягнеться нитка основи, а по ширині – нитка витоку. Спробуйте підчепити голкою одну ниточку і витягнути її. Ви побачите, що це можна зробити, а на тому місці утвориться отвір.

Проблемне запитання: чи можна витягнути одну клітину з рослини?

Розповідь про: покривну, основну, механічну, провідну та твірну 

тканини рослин. Покривну можна порівняти з нашою шкірою; основна схожа на наші м’язи; механічну можна порівняти з нашими кістками, провідну з кровоносними судинами.

Скласти таблицю за ознаками будови і функцій тканин.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Знайти у тексті біологічні помилки. Допоможіть основній тканині змінити свою функцію на якусь іншу. Уявіть і спрогнозуйте, якими можуть бути наслідки таких змін функцій тканинами?

Помінялися якось в органах рослин усі тканини. "Не хочу, - 

каже покривна тканина, захищати і край! Буду тепер запасати речовини” – і занурилася всередину стебла, полізла в бульби і плоди. Тут обізвалася твірна: "Скільки можна все утворювати і ділитися? У мене вже сил немає, хочу бути опорою – як механічна”, і побігла в жилки, деревину, кісточки плодів. Далі мовила провідна: "Хочу  захищати, а не працювати все життя як насос”, - і перемістилася на зовнішню частину стебла і листків. Не забарилась і механічна тканина: "А я, бідолашна, для всіх завжди опорою була. А відтепер хочу, щоб з мене формувалися всі органи рослини, хочу бути твірною тканиною!” Основна ж сказала: "Ви, дівчата, вже всі "теплі” місця позаймали, а що ж мені залишили?”

V. Узагальнення та систематизація знань.

Учні діляться враженнями від уроку. Відзначають найлегші і найважчі місця. 

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Підготувати повідомлення про органи рослини з особистого досвіду.

Урок 4

Корінь: будова, основні функції.  Лабораторне дослідження «Будова кореня».

Мета.

Освітня. Розкрити особливості будови кореня у зв’язку із його основними функціями - поглинання води та укріплення в ґрунті; дати поняття "кореневі волоски".

Розвиваюча. Розвивати уміння визначати функції кореня за основними ознаками; удосконалювати навички роботи з гербарієм. Удосконалювати уміння і навички роботи з мікроскопом; розвивати спостережливість та уважність.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; виховувати зацікавленість до природи, інтерес до науки біології.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

в) практичний: лабораторне дослідження.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом та інструктивними картками.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: ротаційні трійки, мозковий штурм, мікрофон

Креативні: метод морфологічного ящика

Візуальний: доповнення схем.

Сугестивний: вірші, музика.

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: природознавство, сільське господарство

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, гербарій.

Основні поняття та терміни: корінь, коренева система, стрижнева, мичкувата, головний корінь, бічний корінь, додатковий корінь.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Доповнити схему

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемне запитання.

-У книзі "Життя рослин” К.Тімірязєв писав: "… Природа тут вдалася до хитрощів. Корінь за якнайменшої витрати будівельного матеріалу у змозі оббігти більшу кількість частинок грунту, якнайщільніше прилягти до нього…” Про які хитрощі говорив учений? (Мабуть, про можливості корені здобувати воду з поживними речовинами грунту.)

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Корінь – осьовий підземний вегетативний орган. 

Вивчення будови кореня, його видів та значення. (доцільно використати мою презентацію "Корінь Кореневі системи. Видозміни кореня") 

Значення кореня:

-закріплює рослину в грунті;

-поглинає і транспортує воду та розчинені в ній мінеральні солі до інших органів;

-корені взаємопов’язані з мікроорганізмами і грибами;

-виділяє в грунт продукти обміну речовин;

-запасає поживні речовини.

Розповідь про кореневі системи та їх характерні особливості:

1.Стрижнева коренева система має головний корінь, що 

галузиться за рахунок бічних.

2.Мичкувата коренева система не має головного кореня, а лише 

бічні, що галузяться за рахунок бічних.

Корінь – орган поглинання води з розчиненими у ній мінеральними речовинами. Усі корені мають подібну будову. Якщо розглянути молодий корінець під мікроскопом. На корені розрізняють зони, що виконують певні міні-функції і таким чином забезпечують постачання рослини поживними речовинами. До таких зон належать:

-зона поділу вкрита кореневим чохликом – утворює нові клітини і захищає клітини кореня, що розміщують під ним. Забезпечує просування кореня у грунті;

-зона росту – забезпечує ріст клітин;

-всисна зона з кореневими волосками – всмоктує воду і мінеральні речовини;

-провідна зона - трансформує по судинах воду і мінеральні солі від всисної зони до пагона.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Лабораторне дослідження  "Будова кореня”. 

V. Узагальнення та систематизація знань.

Доповнити речення про будову та значення кореня:

-корінь, що розвивається із зародкового корінця … (головний);

-коренева система, яка має добре розвинений головний корінь …(стрижнева);

-закріплює …. (рослину в грунті);

-поглинає і транспортує …. (воду та розчинені в ній мінеральні солі до інших органів);

-виділяє в грунт … (продукти обміну речовин);

-запасає …. (поживні речовини).

Заповнити схему (попередньо стрілочки пусті) 

VІ. Підведення підсумків уроку.

Бесіда за такими запитаннями:

-які функції виконує корінь;

-назвати зони кореня;

-які функції кореневого чохлика;

-де містяться кореневі волоски та яку функцію вони виконують;

-що таке судини, де вони розміщені, яке їх значення;

-як пов’язана будова кореня з його функціями?

Мікрофон. Учні по черзі роблять висновки про те, чого вони навчилися на уроці, якого результату досягли.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок 5

Різноманітність та видозміни кореня

Мета.

Освітня. Продовжити формувати знання учнів про корінь як основний підземний орган рослин; ознайомити з різноманітністю коренів та видозмінами, як пристосуваннями до виживання.

Розвиваюча. Розвивати уміння визначати різноманітні корені та їхні  видозміни за зовнішнім виглядом та усними характеристиками; удосконалювати навички роботи з гербарієм.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; виховувати зацікавленість до природи, інтерес до науки біології.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

Інформаційно-рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту, ілюстрацій та слайдів нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Інтерактивні: «акваріум», аналіз думок, мікрофон.

Креативні: метод морфологічного ящика, метод гіперболізації

Когнітивні: метод фактів, метод дослідження

Візуальний: складання схем.

Сугестивний: застосування літератури та обр.мистецтва: вірші, картини

Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: природознавство, сільське господарство

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, гербарій, слайди

Основні поняття та терміни: видозмінений корінь, бульбокорені, коренеплоди, грибокорені, мікориза, ходульні корені, корені-причіпки, корені-присоски, гаусторії, дихальні корені, пневматофори, повітряні корені.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Доповнити речення.

1.Тканина, що захищає корінь від механічних ушкоджень зовнішнього середовища – це ………….

2.Тканина, з якої утворений кореневий чохлик - ……….

3.У стрижневій кореневій системі добре розвинений …

4.Тканина, що утворює зону росту ………..

5.Тканина, що забезпечує надходження води і мінеральних солей з грунту в надземну частину називається ………

6.Верхівка кореня вкрита …………

7.Під кореневим чохликом розміщена зона …………

8.За рахунок зони поділу корінь ………….

9.Над зоною росту знаходиться ……………

10.Всисна зона має ……………..

11.Кореневі волоски – це ……………..

12.Вода з мінеральними речовинами потрапляє до ………

13.Судинами вода з поживними речовинами потрапляє до …

14.Корінь має такі функції …………….

15.Корінь росте ……………

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Проблемні запитання.

-У пустелях денна температура піднімається до 80 градусів, уночі бувають приморозки, грунт сухий. 

-У болотистій місцевості у грунті недостатньо кисню.

Який орган рослини допомагає вижити за таких умов?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Корінь – осьовий підземний вегетативний орган. Але з кожного правила є винятки. Такими винятками серед коренів є видозмінені корені.

Розповідь про видозміни кореня. Видозміни утворюються в процесі пристосування до певних умов існування. У зв’язку з цим вони можуть виконувати додаткові функції. 

До видозмін кореня належать: (можна скористатися презентацією "Корінь Кореневі системи. Видозміни кореня") 

-коренеплоди;

-кореневі бульби (бульбокорені);

-дихальні корені – пневматофори;

-ходульні корені (опорні);

-повітряні корені;

-корені – присоски (гаусторії);

-корені – причіпки;

-грибокорені;

-корені з бульбочковими бактеріями.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Протягом 2-3 хв. учні готують свою інформацію про те, неначе вони є одним із видозмінених коренів. Тому дають певну характеристику, як їм вижити в тих умовах. (аналіз думок)

V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота зі слайдами: малюнок-запитання-відповідь

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

скачать dle 10.3фильмы бесплатно