Кожен рік весь біологічний світ відзначає особину пернатого царства, як символ року. 2018 – рік, символом якого став птах припутень - найбільший лісовий голуб Європи.  

 Чим же він характеризується? 

 Припутень - великий лісовий голуб, який за своїми морфологічними особливостями  схожий із сизим голубом, але помітно більший від нього за розміром. У сидячого птаха добре помітна світла пляма збоку шиї, а в польоті – світлі смуги на крилах.

 Живуть припутні в лісах, але поживу відшуковують на відкритому просторі,  в основному на полях. Особливо часто їх бачать після збору врожаїв. Тоді вони утворюють значні зграї, живлячись залишками зернових культур. Їхні голоси можна почути лише в лісі, а ось побачити, звичайно, можна над полем, чи над степом, з квітня по жовтень. Ці птахи досить обережні, тому спочатку ми лише чуємо їх низький голос, а вже побачити можна тільки коли дуже забажати, витримавши певний час у засідці.

 Припутень - один з найобережніших птахів. Його поза та погляд виказують постійну настороженість. На відкритому місці до птахів, хоч він один, хоч пара чи зграя, не підійти так близько, щоб можна було його розгледіти. Птах, який насиджує, зносить присутність людини, доки не побачить звернений в його бік погляд. Зірвавшись з гнізда, він стрімко мчить геть, довго не повертаючись, і наступного разу вже не підпустить людини і на невелику відстань, а відлетить завчасно.

 Гніздо припутня - це простий, але досить міцний лоток для двох яєць, складений з сухих, тонких прутиків в основі бічних гілок, що відходять від стовбура майже горизонтально. Крізь таку тонку споруду видно яйця або пташенят, хоча товстий стовбур - надійний захист гнізда збоку. За дослідженнями орнітологів, гніздо припутня дуже контрастує з розміром самого птаха.

 Припутень – птах, що живиться рослинною їжею, як і всі відомі нам голуби. В основному це насіння, бруньки, зелені частини рослин та ягоди. Полюбляє жолуді, навіть, коли вони ще не падають: рве їх прямо з гілок, а пізніше збирає під деревом. Тому він завжди і всюди буває ситим. Навесні  припутні злітаються саме до дубів, адже жолуді з підмороженими паростками лежать просто на землі. Також у лісах ці птахи масово знаходять насіння сосни і ялини, насіння в'язів, насіння осики, тополі. Для них це також непогана пожива. 

 Цікаво, але припутні дуже люблять молоді проростки рослин, які пробилися із землі разом із соковитими сім'ядолями.  У тому, що припутні живляться проростками, є їхня шкода полям із сільськогосподарськими культурами. Адже вони надто полюбляють більшість культурних рослин. Агрономи часто повідомляють, що припутні довго літають на посіви гречки, також зграя зголоднілих птахів може за кілька хвилин вищипати плантацію ранньої капусти. Тобто, збираючись у величезні кочові зграї, припутні можуть ставати справжнім лихом. 

 Припутень – птах, який відрізняється мовчазністю. Але в пору гніздування з сімейних ділянок чути глухуваті завивання. Самці, стоячи на гілці не воркує, як інші птахи, а гуде, не відкриваючи дзьоба. Це гудіння належить до тих неголосних звуків природи, які без перешкод однаково добре чути і на близькій відстані, і на далекій. Простенький мотив: «гу-гру-у-гу-гу», з наголосом на другому складі. Він може бути повторений і двічі, і чотири або п'ять разів, але вся «пісня» обов'язково закінчується тієї ж нотою, якою починалася. Для співу птах завжди обирає місце, де огляд достатньо гарний.

 Пташенятам у гнізді батьки нічого не приносять в дзьобі, а годують їх спочатку густим «молочком» з вола, а потім м'якою «молочною кашею». Прилетівши до гнізда, самець чи самка не відразу, як інші птахи, починають годувати дітей, а довго сидять поруч, тихенько воркуючи, немов розповідаючи казку. Природодослідники вважають, що таким способом припутні  «варять кашку». Потім птах присідає або лягає перед пташенятами, а вони обидва, один - праворуч, один - ліворуч, засунувши свої дзьоби в материнський або батьківський рот, не відриваючись ні на мить, щоб перепочити, виїдають усе до краплі. Після такого годування вони стають ситні, і ростуть як на дріжджах. 

 Поведінка батьків-припутнів заслуговує на повагу. Від ворогів пара захищає яйця і пташенят, як може. Якщо біля їх гнізда з'являється «небажаний гість», обидва дорослих птахи, як по тривозі, опиняються тут же, і буває достатньо лише одного їх рішучого вигляду, щоб злодій забрався без бійки. Підрослі пташенята, залишені без нагляду, лякають ворога, сильно розмахуючи ще не зовсім опереними крилами. І це таки допомагає. У місячному віці вони вже птахи, яким не потрібно гніздо, а незабаром можуть обходитися і без батьків, зайнятих уже турботами про другий виводок. 

 Назва птахів-припутнів зустрічається як власна назва «Припутні». Це назва сіл у Хмельницькій області, Ізяславського району та Чернігівській області, Ічнянського району. Саме назва української кінострічки «Припутні» (2017 р.) однозвучна з назвою села на Ічнянщині, де знімали цю цікаву комедію із життя. Історично назва населених пунктів пов’язана швидше всього з популяціями голубів припутнів в лісових місцевостях та наявністю багатьох польових ландшафтів із різноманітною рослинністю.

 Птахи припутні часто зображувались на марках різних держав, наприклад, Болгарії, Польщі, Німеччини, Ірландії, Швеції, Нідерландів, Бельгії, Люксембургу.