Рослинний світ – невід’ємна складова частина природи нашої планети. З перших усвідомлених розумінь оточуючого світу дитина дивується кожному деревцю, кожній травинці, кожній квіточці. З роками все це стає звичним, буденним і ми, навіть, перестаємо помічати красу і значущість кожної рослини, яка росте поруч. 

   У 6 класі діти починають вивчати біологію рослин, яка на перший погляд здається їм легкою і зрозумілою, адже рослини оточують нас з перших років життя. Але, поринаючи у складність біологічної науки, учні дізнаються, що все влаштовано не так просто.

Царство рослин налічує понад 500 тисяч видів. Усі рослини поділяються на дві великі групи: нижчі рослини та вищі рослини.

Нижчі рослини, їх ще називають сланеві, або таломні включають одно- та багатоклітинні організми, тіло яких носить назву слань, або талом, і не поділене на корінь, стебло і листки, тобто має просту будову. До них належать водорості, бактерії, слизовики, гриби (актиноміцети) і лишайники. Їхні розміри коливаються від кількох нанометрів до 40 м. 

   Поширені нижчі рослини по всій земній кулі в найрізноманітніших біотопах. Серед них є гетеротрофи (голозойні, сапрофіти, паразити), автотрофи (хемотрофи та фототрофи), фіксатори атмосферного азоту. Розмноження мають нестатеве (вегетативне та спеціалізованими клітинами - спорами) і статеве. Статевий процес - галогаметогамія (ізогамія, гетерогамія, оогамія), кон'югація. Органи розмноження (спорангії, гаметангії) майже завжди одноклітинні.

   Характерні риси нижчих рослин:

-тіло являє собою одно- або багатоклітинну слань;

-тіло не розгалужене або дихотомічно галузисте, але не розчленоване на вегетативні органи;

-тіло позбавлене спеціальної провідної тканини.

   До вищих відносяться рослини, тіло яких розчленовано на стебло, корінь і листки, тому їхня інша назва – листостеблові рослини. Це складні багатоклітинні організми, клітини яких диференційовані й утворюють різні тканини, що мають певне функціональне значення. Характерна риса вищих рослин - наявність провідної системи, яка забезпечує обмін речовин. Звідси виникла ще одна назва вищих рослин - судинні. До них відносяться: мохоподібні, плауноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні, голонасінні й покритонасінні. В основному - це наземні рослини, й особливості їх будови зумовлені пристосуванням до життя на суші.

   Характерні ознаки вищих рослин:

-наявність більш або менш розвинутих вегетативних органів, що викликане необхідністю збільшення поверхні: кореня - для забезпечення потреб рослини у воді й мінеральних солях, листя - для підтримки необхідного рівня фотосинтезу;

-виникнення покривної тканини - епідерми, що покрита захисною плівкою (кутикулою), яка захищає рослину від висихання; у свою чергу, розвиток кутикули привів до утворення продихів - високоспеціалізованих утворень, що регулюють газообмін і випаровування води рослиною (у водних рослин, позбавлених кутикули, відсутні й продихи);

-наявність спеціальної системи провідних тканин та механічних елементів. посилення механічної стійкості стебла шляхом потовщення клітинної стінки й просякнення її лігніном, який додає жорсткість целюлозному остову клітинної оболонки;

-поява багатоклітинних статевих органів і шару клітин, що захищають їх від висихання;

-правильне ритмічне чергування поколінь: спорофіту та гаметофіту, а також збільшення розмірів спорофіта.

   Вважається, що вчені вже повністю описали всю розмаїтість рослинного світу нашої планети.