Вищі рослини з’явились на суші в силурійському періоді Палеозойської ери у вигляді невеликих за розміром та примітивних за будовою риніофітів – псилофітів. Їхня подальша еволюція пов’язана з постійним завоюванням суходолу.
Суходіл, на відміну від води, у більшій мірі підлягає впливу таких важливих та мінливих факторів як температура, освітленість, концентрація іонів у середовищі, вологість повітря та грунту, атмосферний тиск… Але найбільшою проблемою, яку необхідно було перебороти першим рослинам при переході з води на сушу, була проблема зневоднення. Наступною була проблема статевого розмноження, так як у водоростей в розмноженні беруть участь плаваючі чоловічі гамети, що здатні наближатися до яйцеклітин лише у водному середовищі.
До основних пристосувань, які виникли при переході до наземного середовища були:
- Поява спор з міцними оболонками, що дозволило переносити засушливі умови. Це дало можливість поширюватися з допомогою вітру.
- Сформувались вегетативні органи – корінь, стебло та листок, як результат розподілення функцій між різними частинами тіла: корені забезпечували закріплення у грунті та мінеральне живлення; в листках здійснювався фотосинтез, по стеблу транспортувались поживні речовини.
- Розчленування тіла на вегетативні органи спричинило поступову появу та розвиток різноманітних тканин – покривної, провідної, механічної.
- Розвиток ефективної провідної системи, яка складається із ксилеми та флоеми, вирішив проблему переміщення води з розчиненими поживними речовинами.
- Покривна тканина стала захищати від висихання, вона складається із епідермісу та нерозчинної у воді кутикули або пробки, що утворюється при вторинному потовщенні. Розвиток кутикули призвів до появи продихів – високоспеціалізованих утворень, які регулюють газообмін та випаровування води рослиною – транспірацію.
- Ускладнення механічної тканини сприяло наданню стійкості стеблу шляхом потовщення клітинної стінки та просочення її лігніном, що надавало жорсткості целюлозній основі клітинної оболонки.
- Еволюція органів статевого розмноження – архегоніїв та антеридіїв і нестатевого розмноження – спорангіїв та їх пристосування до наземних умов життя. Ці органи із одноклітинних перетворилися у багатоклітинні, а їхні стінки стали надійно захищати гамети та спори, які у них розвивались.
- У життєвому циклі з’явилось чергування поколінь – диплоїдного спорофіту та гаплоїдного гаметофіту.скачать dle 10.3фильмы бесплатно