Чому нам так хочеться завжди відпочити, яку б роботу ми не робили? Кожній людині незалежно від віку необхідний відпочинок, причому основним є, звичайно, сон. Сон життєво важливий для всього тіла, але найбільше для нервової системи та мозку. Завдяки мозку ми знаходимося у свідомості протягом всього дня чи всього часу бадьорості. Коли ми спимо, мозок звичайно не відключається, а сортує і усвідомлює всю отриману за день інформацію, тобто відбувається обробка інформації, що поступила за день, перерозподіл її, запам'ятовування.

   Сон - періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники. Спостереження вчених показали, що нормальна тривалість сну у новонароджених - від 11 до 23 години, з віком вона зменшується і після 60 років нормальний сон може тривати і 5, і 13 годин. У середньому дорослій людині для повноцінного відпочинку під час сну досить 7-9 годин. Таким чином, існує індивідуальна, особиста норма годин, яку необхідно знати кожному. Помічено, якщо людина спить на свіжому повітрі, то тривалість сну скорочується приблизно на одну годину. 

   Сон – це насолода. «Немає нічого милішого за сон» - такі слова ми знали ще з самого дитинства з українських народних казок.

   Повноцінний сон складається з 5 фаз. Спочатку ми спимо неглибоким сном і можемо швидко проснутися, якщо з’явиться певний подразник. Через деякий час ми засипаємо вже глибше і розбудити людину стає важче. Перші стадії повторюються протягом всієї ночі. 

-сон неміцний, бо людина ще пов’язана із зовнішнім світом;

-вона може легко проснуться;

-м’язи ще не повністю розслаблені;

-очі рухаються повільно.

-сон неміцний, але спокійний, бо зв’язок із зовнішнім світом слабне, але не зовсім перерваний;

-тонус м’язів знижений;

-очі не рухаються.

-глибокий та спокійний сон;

-мозкова активність значно знижена;

-якщо людина проснеться в дану фазу, межа між сном і реальністю не усвідомлюється;

-тонус м’язів досить низький;

-очі не рухаються.

-сон досить глибокий;

-мозкова діяльність знижена, людина спить міцно;

-очі не рухаються;

-може відбуватися лунатизм.

-мозкова активність зростає, тому людина може бачити сни;

-швидкі рухи очей;

-м’язова активність відсутня.

   Крім даної класифікації вважають, що природний сон включає два різні стани:

-повільний сон (повільноколивний, ортодоксальний, синхронізований, спокійний, теленцефалічний); характеризується уповільненням пульсу, частоти дихання, зни¬женням температури тіла, появою на електроенцефалограмі пові¬льних, з великою амплітудою хвиль;

-швидкий сон (парадоксальний, десинхронізований, активований, ромбенцефалічний), для нього характерне почастішання пульсу, швид¬кі рухи очних яблук, швидкі мало-амплітудні хвилі на електроен¬цефалограмі. Трива¬лість повільного сну близько 75-85 % , а швидкого - 15-25 % від загальної тривалості нічного сну. Весь цикл триває приблизно 1,5 год. і повторюється 4-6 разів.

   Частина мозку, що керує сном, називається ретикулярною формацією центрального ядра мозкового стовбура. Нейрони в цій частині головного мозку утворюють мережу з'єднань по всій центральній нервовій системі. У цій частині мозку домінують три типи нейронів.  

   У мозку взаємодіють дві системи: система, що викликає сон, і система пробудження. Друга може брати верх над першою. Вчені прийшли до висновку, що сон для організму важливіший їжі. Було проведено спеціальні досліди на собаках: одних цілком позбавили сну, а інших – їжі. Перші загинули на 5-ий день, а другі були живі і після двадцятип'ятиденного голодування. Під час сну підвищується рівень анаболічних процесів та знижується катаболізм. Найбільш важливим фактором для сну є рівень освітлення. Від природного циклу освітленості залежить рівень концентрації спеціальних фотозалежних білків. Циркадний цикл налаштований зазвичай на довжину світлового дня. Крім нічного сну в деяких культурах існує фізіологічно обумовлений короткочасний денний сон - сієста. Зустрічаються люди, яким для сну необхідно зовсім мало часу. Так, Петро I на сон витрачав не більше 5 годин, Т. Едісон – трохи більше 2 годин, а Наполеону досить було трохи подрімати, щоб він відчув себе виспаним. 

   Можна виділити чотири групи чинників, які зумовлюють періодичний добовий сон:

-ендогенні чинники, пов'язані зі стомленням і гіпногенними речовинами (серотонін, мелатонін, норадреналін, гамма-оксибутират, дельта-пептид…);

-чинники, які діють ендогенно, ритмічно («внутрішній годинник»);

-безумовні (темрява, спокій, положення тіла, сенсорна монотонність, вплив температури, атмосферного тиску);

-умовнорефлекторні (звикання до певного часу сну, його тривалості та ін.)

   Сон виникає в умовах, сприятливих для перемоги гальмування над збудженням. Але для кожного це все індивідуально, наприклад, для одних снотворно діють ритмічно повторювані роздратування: цокання годинника, перестук коліс потяга, тихий шум вітру, монотонна мова, неголосний одноманітний спів, а для інших навпаки – повна відсутність роздратувань у навколишньому середовищі, тобто перераховані звуки заважають спати.

   Основна функція сну – це відновлення фізичних та психічних сил, яке дозволяє максимально адаптуватися до зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. Скільки сааме потрібно спати кожному, немає однозначної відповіді, незважаючи на значну кількість досліджень. Нейрофізіологи вважають, що спати потрібно до тих пір, поки ви не прокинетеся самостійно – тому, що просто виспалися.

   Сайт «Всілякі цікавинки» повідомляє: «Прагнучи все встигнути, ми спимо все менше і менше, обіцяючи собі, що відіспимось у вихідні: недоспав сьогодні, висплюся завтра,  післязавтра, або піду у відпустку і проведу її у ліжку. Але, як виявилося, надолужити згаяне неможливо і відіспатися про запас також. Здавалося б, що такого? Але організм злопам’ятний, знущань над собою не терпить і ніяких відстрочок не визнає. Сон повинен бути кожен день! В результаті між організмом і його власником розігрується справжня битва. 

   Фахівці-сомнологи попереджають: ліквідувати нестачу сну можна у межах доби, тобто відіспатися сьогодні за вчора. І це у кращому випадку. Компенсувати тижневий дефіцит вже не вийде. А хронічний недосип призводить до того, що спати перестає хотітися взагалі – починає давати збої механізм самовідновлення нервової системи. У людей з’являються серйозні проблеми із засинанням і якістю сну: він стає поверхневим, переривчастим, а вранці замість бадьорості та свіжості буде лише головний біль і відчуття розбитості.

   Допомогти собі у такій ситуації ми часто намагаємося за допомогою снодійного. І ось що виходить: ввечері заковтуємо ліки, щоб заснути, а вранці напихаємо себе стимуляторами, щоб прокинутися. "Нічого, від недосипу ще ніхто не помирав" – вперто намагаємося ми підбадьорити себе, беручись за терміновий проект або приймаючи запрошення на чергову тусовку. А ось і неправда. Сон життєво необхідний. Точно відомо, що позбавлення сну породжує реальні проблеми зі здоров’ям, різні у різних людей. Приказку "виспимося на тому світі" взагалі придумали трудоголіки, яким крім роботи у житті нічим зайнятися.

   Недосипання – це зайва вага. Людський організм генетично запрограмований так, що неспання можливо тільки в двох ситуаціях – добування їжі і втеча від небезпеки. І в тому, і в іншому випадку потрібно досить велика кількість енергії. Тому не дивно, що опівнічники часто здійснюють нальоти на холодильник. 

   Недосипання – це стрес. Відповідно, і реакції з’являються стресові: скаче тиск, частішає серцебиття, "страйкують" шлунок з кишечником, пропадає апетит, наростає дратівливість, розсіюється увага. Поведінка стає ірраціональною, людина поступово втрачає здатність адекватно реагувати на події. Це підтвердили нещодавні дослідження, проведені в лабораторії сну Каліфорнійського університету. За допомогою спеціальних діагностичних методів вдалося встановити, що люди після 35 годин неспання надто бурхливо реагували на найбезневинніші подразники. Вчені порівняли організм у стані недосипу з гітарною струною – її можна натягувати тільки до певного моменту, поки не лусне. Якщо систематично недосипати протягом місяця, то волосся втратять свій блиск, а очі яскравість, нігті стануть ламкими, шкіра потьмяніє, матиме сіруватий відтінок і стане більш чутливою.

   Але треба зрозуміти, що жертвувати сном значить вкорочувати життя, так як сон – важлива частина нашого існування. Саме сон відновлює енергетичні запаси нервової системи, які витрачаються під час неспання.