Природа недарма подбала, щоб влітку для мешканців лісів була благодатна пора. Соковита трава на галявинах, ніжна зелень молодих пагінців та листочків – все це ласий і поживний корм для найграційніших представників оленячих – косуль.  Крім того, у багатьох куточках лісу: серед зарослих чагарниками, деревними паростками або непрохідними заростями  малини та ожини, косулі знаходять для себе не лише поживу, але й надійний захисток.  Мешкає косуля у вкрай різноманітних листяних і змішаних лісах, уникаючи лише темного хвойного. 

Косуля - дуже красива і витончена тварина, не дуже  великого розміру, з відносно коротким тулубом, рухається легко і граціозно, роги розміщені практично вертикально. Вуха довгі, загострені, хвіст короткий і не видається з хутра. Копита середніх пальців вузькі і гострі, бічні копита дуже малі і розташовані високо. Забарвлення одноколірне, влітку яскраво-руде, взимку тьмяне, сірувате. Дзеркало жовтувато-біле і не заходить вище кореня хвоста. Роги несуть по 3 (у азіатських до 5) відростка в кінцевій частині. Стовбур рогів має нерівну поверхню, особливо з внутрішньої сторони нижньої половини, де утворюються горби, виступи, кісткові завитки.

Косулі харчуються трав'янистою і деревинно-чагарниковою рослинністю. Полюбляє пагони, тонкі гілки, бруньки і сухе листя таких дерев як осика, верба, горобина, липа, береза, дуб, ясен. Навесні і на початку літа любить злаки, лілії, сон-траву, медунку, примулу… Влітку в харчуванні косулі велике значення мають зонтичні, бобові, жовтецеві, складноцвіті. Охоче поїдає гриби, але в невеликій кількості. Любить ягоди: чорницю, брусницю, суницю, лохину, обліпиху, а також каштани, жолуді, плоди бука і диких фруктових дерев. Але найбільшу частку в кормовому раціоні косулі має трава, якою вона годується як в безсніжний період, так і взимку, відшукує зелені частини, дістаючи їх з-під снігу.  Поїдає пагони, тонкі гілки, бруньки і сухе листя. У пошуках жолудів, а також осикового листя тварини копитами виривають сніг висотою 10-15 см і більше, хоча вони погано переносять високий сніговий покрив, і вже насилу пересуваються по снігу вище 25-30 см. Особливо охоче косуля поїдає такі зимовозелені рослини, як хвощі, листя ожини, плюща …

Влітку косулі пасуться вранці, ввечері і в першу половину ночі. Вдень, особливо в спеку, лежать в густій траві або кущах. У похмуру і дощову погоду нерідко годуються і вдень. Взимку пасуться в будь-який час доби, але під час сильних снігопадів і особливо хуртовин йдуть у лісову гущавину. Вони досить добре плавають і під час міграцій вільно перепливають і малі, і великі річки. У сніговий період року люблять ходити по своїх стежках, стежках інших копитних, по лижні або дорозі.

Восени і взимку косулі живуть групами, що значно полегшує їхнє існування. Їм легше шукати поживу, слідкувати за тим, що відбувається навколо, і вчасно помітити небезпеку. Навесні групи розпадаються. Першими йдуть дорослі самці-рогачі. Потім, знайшовши затишне місце відходять самки, що чекають потомства. 

Під час гону самці дуже збуджені, видають «чуфикаючі» звуки; між самцями часто виникають бійки, які нерідко закінчуються пораненням суперника. При одному самцеві буває 2-3 самки або весь період гону самець тримається з однією і тією ж самкою, тобто косулям властива часткова полігамія. Вагітність у косуль триває близько 9 місяців, однак з цього терміну 4-4,5 місяця припадають на так званий латентний період, протягом якого яйце, пройшовши перші етапи дроблення, затримується в розвитку до грудня. Знову розвиток яйця починається в грудні і закінчується в кінці квітня - травні. Початок активного розвитку зародка іноді супроводжується збудженою поведінкою косуль.

Кожна самка приносить двох, рідше одного чи трьох малят. Вигляд у них плямистий, бо на спині і по боках наявна значна кількість білих і темних плямок та смужок. Таке забарвлення вважається камуфляжем і робить їх непомітними серед трави, де вони ховаються. Взагалі косулята при народженні вже мають відкриті очі і непогано чують, хоча на перший погляд здаються кволими і безпомічними. Але вже через декілька хвилин малюки намагаються встати на ноги і притиснутись ближче до матері. Вони тикаються носом у живіт, і знайшовши вим’я, енергійно смокчуть молоко. Самка досить ретельно вилизує новонародженого, піклуючись про те, щоб шерсть стала сухою і пухнастою. Через 30-40 хвилин малята роблять перші кроки, виправляючи спочатку задні, а потім передні ноги. 

Цікаво, але в перші години життя косулята майже не відрізняють свою маму від інших самок. Вони легко приймають за маму будь-кого, навіть, людину. А сама мама вже через 3-4 години залишає малюка одного, так як їй необхідно спокійно відпочити і набратися сили. Надалі вона буде приходити до потомства 3-4 рази на добу, щоб погодувати. Отже, весь інший час вони знаходяться самі-самісінькі і захисток знаходять також самі, скрутившись калачиком. Якщо підозрюють небезпеку, перестають ворушитись і видавати, навіть, найменші звуки, що називається затаюванням. Людина, пройшовши у два кроки від малюка, може і не підозрювати про його присутність, а коли бере на руки, той не опирається. Тому вчені-зоологи повідомляють про те, що зустрівши косуленя, непотрібно його чіпати, воно не загубилося, і його мати скоро з’явиться. 

Малюки косуль не мають ніякого запаху, тому хижаки їх не відчувають при невеликій відстані від них. І ще: якщо малюк у мами не один, то поруч вони ніколи не затаюються, а десь на 200-250 м один від одного. Якщо один з них потрапить у небезпеку, інший залишиться. Самка прекрасно знає, де заховані її малюки і безпомилково їх знаходить. Погодувавши, мама ще з півгодини знаходиться поруч, а потім залишає. Якщо при перебуванні вдвох, самка почує чи побачить небезпеку, вона миттєво робить шумний стрибок, голосно б’ючи копитами і миттєво біжить. Малюку така поведінка стає сигналом, він лягає в траву і завмирає. Крім хижаків, самка не підпускає до малюків і своїх родичів та самців. Нічого їм робити біля малюків. 

Через два тижні поведінка косуленят змінюється. У зв’язку з тим, що вони стають кріпшими, сильнішими, а їхні ноги міцнішими, то втікати від ворога можуть лише бігом. Материнське молоко є незамінною поживою перші 1,5-2 місяці. Потім вони переходять на соковиту траву, вживаючи більше 10 видів, поїдаючи ніжні молоді листочки і пагони, верхівки стебел з квітками та ягодами. Яскраве плямисте забарвлення шерсті змінюється на однотонне. 

Роги у молодих у вигляді невеликих виступів - «дудок» - з'являються вже восени першого року, але повного розвитку досягають тільки до квітня наступного року. Найчастіше перші роги мають вигляд простого стрижня, іноді на них з'являються невеликі відростки. Ці роги скидаються в грудні, і до весни виростають другі, вже з 2-3 кінцями. На третьому році роги досягають повного розвитку. У дорослих самців у травні-червні роги костеніють і очищаються від шкіри. У 9-10-річному віці у козулі з'являються ознаки старіння – граничний вік їхнього життя 11-12 років, окремі самці доживають до 16 років. Основний ворог косуль - вовк.

Косулі поширені практично у всіх регіонах України, їхньою рухливістю і граціозністю можна милуватися без кінця, адже дуже вони легкі і красиві. Крім цього, полювання на них користується великою популярністю.