Всі ми знаємо, що таке мереживо. Це сітчаста тканина з візерунками, якою оздоблюють одяг, білизну та різні предмети домашнього вжитку. Але не всі знають, що в природі існують крихітні комахи, тіла яких також оздоблені мереживом, що створене не руками людини, а генетикою самої тварини. Які ж вони?

Мереживниці – комахи з підряду клопів. Тіло овальної або довгастої форми довжиною до 5 мм. За зовнішнім виглядом всі вони між собою схожі наявністю, як і в усіх клопів, щитка. Тільки у деяких на щитку наявні три поздовжніх листоподібних кіля, або бульбашковидні утвори, які заходять за вершину голови. Але в основному ці комахи схожі тим, що з боків щитка є прозора, як і крила, чарівна мереживна облямівка. Тому їх можна впізнати саме за прозорими надкрилами з сіткоподібною структурою. 

Мешкають мереживниці в усіх частинах світу, де є відповідні природні умови. Вчені вважають, що деякі види потрапили до нас з Північної Америки за допомогою людини і  поширилися на більшу частину Південної та Центральної Європи. Клопи-мереживниці, що існують сьогодні виглядають так само, як і ті, що були виявлені в карибському бурштині і датуються еволюціоністами мільйонами років. Ці «живі копалини» є величезною загадкою для вчених. Чому у цих організмів не відбувалася еволюція? 

Ентомологи вважають клопів-мереживниць майже невагомими, схожими на мереживну серветку, але ці маленькі комахи не такі вже нешкідливі, як здаються на перший погляд. Серед них зустрічаються відомі шкідники рослинного світу, причому і дерев, і чагарників, і трав'янистих рослин, живуть і на мохах. Найгірше, що такі крихітні тваринки можуть знищувати досить великі і старі дерева. Вгризаючись в нижню частину листків, вони висмоктують соки з прожилок, що призводить до загибелі листкових пластинок, тому в посушливу погоду заражені дерева можуть втратити абсолютно все листя ще влітку. Отже, ці клопи - рослиноїдні шкідники.

 Мереживниці можуть збиратися у великі скупчення. Більшість з них мають вузьку харчову спеціалізацію і характеризуються ненажерливістю. Личинки, після висмоктування ними соків, залишають на нижній стороні листка дрібні сліди. 

Дорослі особини проводять зиму під корою дерев, а потім у квітні виповзають на поверхню і незабаром починають відкладати яйця, які розміщують на нижній стороні листя. Через 20-30 днів з яєць з'являються німфи, які вже наприкінці червня досягають зрілого віку, а в липні і серпні вже починають відкладати власні яйця. У жовтні дорослі комахи знову забираються в притулок на зимівлю.

Мереживницю грушеву можна часто зустріти на Україні і в Молдавії. У неї чорне тіло довжиною всього близько 3 мм, з жовтуватими ногами і вусиками. Характерні широкі прозорі надкрила цього клопа, бо їхні численні жилки утворюють тонку сіточку. Цей шкідник мешкає на яблуні, груші та інших плодових деревах, а також на липі. Після спарювання, яке відбувається навесні, самка відкладає яйця в тканину листя з нижньої сторони, купками по 16-20 штук. Розвиток яєць триває 20-30 днів, а розвиток личинок - 20-25 днів. Протягом року може давати 2-З покоління. Пошкоджені в результаті смоктання клопами і їх личинками листя яблунь і груш всихають, що призводить до недорозвинення плодів. Зимують дорослі клопи під опалим листям або в щілинах відмерлої кори.

З усього сказаного про клопів-мереживниць можна зробити висновок, що зовнішня краса, на жаль, не відповідає характеру і способу життя цих, привабливих оку людини, комах.