Броненосці - нічні тварин, що живуть переважно поодинці. Відомо всього декілька видів. Усі вони проживають в Центральній і Південній Америці. Це одні із найдавніших жителів планети Земля, що збереглися ще з часів динозаврів. Вони бродили по планеті десь 55 млн. років назад, відтоді значно зменшилися в розмірах та мешкають лише на двох американських континентах.

Тіло броненосців  вкрите гнучкою бронею, що утворена кістковим панциром, який складається з ороговілих пластинок. Пластинки утворюють міцні головний, тазовий і плечовий щити і ряд поясів. На спині таких поясів від 6 до 11, пов’язаних між собою еластичною сполучною тканиною, що додає панциру рухливість.  Панцир, нагадуючи лати рицарів, надійно захищає свого господаря від ворогів, хоча знизу черевце м’яке, поросле волоссям і у разі небезпеки тварини ховають під себе лапи і притискаються до землі.

Броненосців ще називають армадили, що по-іспанськи означає «несучі збрую», «панцир». Довжина їхнього тіла від 80 см до 1,5 м, довжина хвоста - 30-40 см, масса - більше 6 кг. Голова з довгою витягнутою мордою, вуха трубчастої форми, дехто вважає їх «свинячими» і розміщені вони відносно близько одне до одного. Кінцівки короткі, передні частіше з 4 пальцями, з яких другий і третій мають довгі пазури, якими вони розкопують землю і риють нори, або щоб сховатися від хижаків (ягуарів, пум та койотів).

На довгій мордочці броненосця розташовані особливо чутливі ніздрі. Коли він відчуває під землею їжу, то відразу ж починає розкопувати її. Звір розриває землю кігтями передніх лап, збирає її під собою і періодично відкидає задніми лапами. Щоб не загубити місце, де є здобич, броненосець сильно притискається до землі, постійно нюхаючи, при цьому він фиркає і похрюкує. Його очі досить добре захищені від землі чи піску – на шкірі нижньої повіки є підвищення, вкрите лусочками, які захищають очі.

Язик у більшості броненосців червоподібний, довгий, клейкий і служить для захоплювання їжі. Добре розвинений нюх і слух, але погано - зір. Броненосці не розрізняють кольору. У броненосців знижений обмін речовин; наприклад, вони споживають значно менше кисню, чим інші ссавці таких розмірів. Дихальні шляхи броненосців дуже об’ємисті й служать резервуаром повітря, так що тварини можуть затримувати подих на кілька хвилин. Температура їхнього тіла у відомій мері залежить від зовнішнього середовища. Мінусових температур ці тварини не переносять, що обмежує їхнє поширення до півночі.

Нора броненосця знаходиться на глибині від 50 см до 3,5 м під землею і складається з лабіринту коридорів завдовжки до 7 м. Щонайменше два з них у певному місці закінчуються гніздовою камерою,  яка наприкінці вистелена сухими листками й травою. Цю підстилку, особливо після дощів, звірок часто міняє, викидаючи стару, так що біля входу скупчуються перегнилі листки. У жаркі дні броненосець залишає нору тільки ввечері; у прохолодну погоду відшукує їжу вдень. Вийшовши з нори, він принюхується, тримаючи свою гостру мордочку біля самої землі. Рухаючись зиґзаґами, він проходить біля одного кілометра в годину, зупиняючись на кожному кроці, щоб викопати хробака або комах. Раціон броненосців надзвичайно різноманітний. Харчуються вони комахами, дрібними хребетними, пташиними яйцями, грибами, корінцями та падаллю. 

Якщо армадила переслідувати, він переходить із дрібних кроків на галоп і прагне втекти в нору, звідки його не так-то легко витягти. У норі броненосець заклинюється панциром і лапами, а за його слизький конічний хвіст важко схопити. Але мисливці знають, щоб витягти тварину з нори, можна залити її водою, а біля виходу поставити ловушку.

Дев'ятипоясний броненосець - найбільш поширений вид із усіх броненосців. Ці тварини добре себе почувають і на відкритих просторах, і в джунглях Південної Америки. Усі броненосці - це зазвичай нічні тварини. Вдень вони сплять, забравшись глибоко в нору, де не треба боятися ворогів. Дорослому броненосцю не досить однієї нори, у деяких є до 12 укриттів. 

Кожна особина має власну квартиру, але ділянки самців частково заходять на ділянку самки, а іноді навіть перекриваються з нею. Броненосці мітять свої ділянки запахами - виділеннями залоз, що знаходяться в різних місцях тіла. Злякавшись чого-небудь броненосці спочатку підстрибують вертикально високо вгору, а вже потім тікають. Саме цей рефлекс призводить до смерті тварин на дорогах, бо злякавшись автомобіля звірок не стільки потрапляє під колеса, як підстрибуючи, розбивається об сам автомобіль чи його днище. 

Броненосці спаровуються влітку, точний час залежить віл місця проживання. Оскільки вони мають слабкий зір і слух, вважається, що про готовність самки до спаровування самець дізнається за її запахом. Запліднена яйцеклітина прикріпляється до стінки матки тільки через три місяці. Це уповільнює розвиток зародка, і тому дитинчата народжуються тільки навесні наступного року, коли є вдосталь їжі. У дев’ятипоясного броненосця в основному народжується четверо одностатевих близнюків. Малюки смокчуть молоко у мами подібно котятам чи поросятам. Їхня броня стає міцною приблизно через півроку, і тоді маленькі армадили починають вести самостійний спосіб життя.

   Самка годує дитинчат молоком протягом декількох тижнів. Через кілька годин після народження дитинчата здатні ходити. З матір’ю вони залишаються протягом декількох місяців. Потім малюки ще якийсь час тримаються разом, але незабаром розлучаються, щоб почати самостійне життя. Якщо у самки немає змоги годувати потомство, вона у стані стресу може з’їсти своїх малюків. 

Бразильці полюють на броненосців заради білого ніжного м’яса, кістковий панцир використають як коробки або як кошики; в останньому випадку хвіст, пов’язаний з головним щитом, служить міцною ручкою. Багато таких кошиків, оброблених усередині червоним шовком, пропонують і зараз туристам як сувенір. З панцирів броненосців виготовляють також музичні інструменти. Жителі Мексики та Латинської Америки спеціально тренують собак, щоб полювали на броненосців, чиє ніжне біле м'ясо нагадує кращі сорти свинини. 

Місцеві жителі недолюблюють броненосців за те, що домашні тварини (великий і малий рогатий скот) ламають свої ноги, потрапляючи копитами у нори цих тварин. Крім цього, броненосці під час полювання на жуків та різноманітних личинок псують кореневу систему рослин, особливо зернових. У зв’язку з цим деякі види броненосців вже знаходяться під охороною, наприклад, гігантський броненосець у Бразилії. Хоча дехто вважає, що саме розриванням грунту, тварини його розпушують і покращують аерацію, а також знищують значну кількість шкідників. Природодослідниками було з’ясовано, що одна тварина може з’їдати до 100 кг комах за рік. Існує інформація, що деякі фермери США спеціально розводять броненосців для біологічного засобу боротьби з шкідниками. У шлунках броненосців знаходили крім комах ще й павуків тарантулів, скорпіонів, жаб та дрібних змій.  

Цікавинки про броненосців

-Для кігтів броненосців навіть асфальт не перешкода - відчувши небезпеку, вони блискавично розкопують верхній твердий шар покриття дороги і зариваються під нього. 

-Дев'ятипоясний броненосець - це єдиний представник родини броненосних, який уміє плавати. Щоб триматися на воді, він спочатку наповнює шлунок і кишечник повітрям, а також може просто бігти по дну.

-Броненосці мають дуже низьку потребу в кисні, тому риючи землю, щоб в ніс не потрапив пил та частинки землі, вони можуть затримувати дихання до 6 хв., зберігаючи повітря в трахеї і бронхах.

-Завдяки довгому липкому язику броненосець може впіймати і відразу з'їсти до 40 тисяч мурашок.

-Більшість броненосців, подібно їжакам, можуть при небезпеці звертатися в кулю, інші здатні вкрай швидко закопуватися, буквально на очах у переслідувача.

-Ні в яких інших ссавців немає такої мінливої кількості зубів (від 8 до 100).

-Броненосці - єдині тварини, що хворіють на проказу.

-У хвилини небезпеки броненосці різко розпрямляють всі чотири кінцівки, підстрибують догори та раптово можуть впасти на збентеженого ворога. 

-Якщо хижаку, який переслідував броненосця,  вдалося в останній момент вхопити жертву за хвіст, втримати її все-рівно, не вдається, так як броненосець заклинює свої  кінцівки і міцно впирається у стіни нори лапами й краями панцира так, що без допомоги лопати витягнути втікача з прихистку неможливо.

-Броненосці люблять залазити в помешкання людей.

-Після смерті статеві органи броненосця залишаються активні деякий час.

-Самиця броненосця може заморозити вагітність на декілька років через стрес.

-Броненосець зображений на гербі Гренади.