Вивчаючи біологію комах у 8 класі, а саме ряд перетинчастокрилих, учні постійно задають запитання про шершнів. Всім довелося з ними зустрічатися, але на відміну від бджіл чи ос, їхні укуси відчували одиниці.

Чим же цікаві і незвичайні ці комахи? Шершні - найбільші за розмірами представники перетинчастокрилих комах, що досягають у довжину майже 5 см, але такими є самки, а робочі шершні і самці, звичайно, менші.  Крім того, відмінні ознаки самців – це відсутність жала і довгі вусики з 13 сегментів.  Тулуб у шершнів коричневий, голова жовта, черевце чорно-жовте. 

Шершні живуть у густих старих лісах. Щоправда, все частіше їх можна зустріти і у сільській, і у міській місцевості.  Матка, прокинувшись у травні після зимового сну, починає підшукувати місце для гнізда. Будують  шершні „паперові" гнізда, які утворюють подрібнюючи щелепами деревину і змішуючи отриману масу зі слиною. Прикріплюють вони свої легкі конструкції до гілок дерев, або під дахом будинку, також у дуплах. Протягом літа робочі комахи добудовують і розширюють їх до декількох сотень шестигранних комірок, в яких поміщаються відкладені маткою яйця, а пізніше личинки. Готове гніздо може досягати 60 см заввишки. Температура всередині гнізда на 5-15°С вище, ніж зовні. Гніздо нагрівають самі шершні: комахи опускають голови в комірки і тремтять усіма м'язами, виділяючи тепло. Якщо в гнізді жарко, шершні сідають біля входу і махають крилами, чим і провітрюють приміщення. Робітники й самці гинуть на початку зими, запліднені самки перечікують зиму. 

Дорослі шершні харчуються виключно рідкою їжею. Вони мають хлебтальні ротові органи і споживають нектар і соки рослин. Дорослі шершні підкріплюють свої сили соками ясена й липи; вони також залюбки ласують нектаром і м'якоттю стиглих фруктів. Шершні полюють і на комах, але самі їх не поїдають, а ловлять для того, щоб нагодувати личинок. Під час полювання шершень покладається на добрий зір. Літаючи, він видивляється здобич, наприклад, мух або медоносних бджіл. Спійманій жертві шершень відриває голову, крила і кінцівки, а груди й черевце подрібнює в кашкоподібну масу („фарш"), якою годує личинок. Шершні полюють у будь-який час доби як на денних, так і на нічних комах. Личинки шершнів привертають до себе увагу робочих комах, які повернулися зі здобиччю, скрипучими звуками. Коли личинки ситі, вони мовчки сидять в комірках, завдяки чому їжа розподіляється між усіма ними рівномірно.

Шершні по відношенню до людини поводяться неагресивно, якщо, звісно, не потривожити їх чи їхнє гніздо. А коли «зачепити» цих комах під час живлення, вони миттю атакують і жалять ворога. Їхня отрута менш токсична, ніж бджолина, жало при укусі не залишається в рані, зате один шершень може завдати кілька укусів підряд.  Отрута вражає кровоносну систему, знижуючи внутрішньосудинний тиск і зменшуючи швидкість кровообігу у більшості ссавців. Колись ця отрута була предметом наукового інтересу: на її основі розроблялися ліки для пониження рівня адреналіну в крові. 

Але сьогодні мова піде зовсім не про укуси цих гігантів, а про пігменти їхнього тіла.  Вчені Ізраїлю і Великобританії вивчили шершня, пігменти кутикули якого перетворюють енергію сонця в електрику. Як і всі живі організми, більшу частину енергії для життєдіяльності, шершні отримують з їжі, але, як з'ясувалось, у них є і додаткове джерело.

Вчені Тель-Авіва виявили, що східний шершень виробляє енергію за допомогою екзоскелету. Вони виявили, що ці комахи особливо активні в найбільш сонячні дні. Що, загалом, шершням не властиво.

Ентомологи багато років досліджували екзоскелет комахи і встановили, що в темній частині черевця міститься багато меланіну, а у світлій - ксантоптеріну. Проте тільки недавно з'ясувалося, що обидва пігменти беруть участь в процесі переробки енергії сонячного світла. У статті, опублікованій в журналі «Naturwissenschaften», ентомологи відзначають, що лише невелика кількість падаючого світла відбивається назад в зовнішнє середовище.

Поки незрозуміло, як шершні використовують це додаткове підживлення і для чого воно їм. Адже ксантоптерін "поглинає" всього лише 0,335% енергії (для порівняння: ефективність середньої сонячної батареї складає 10-20%). Однак деякі припущення з цього приводу все ж таки існують. Зовсім недавно вчені з'ясували, що ферменти жовтої частини кутикули грають роль, подібну функції печінки ссавців. Освітлення шершнів ультрафіолетом призводить до активізації роботи цих речовин. Можливо, сонячне випромінювання живить реакції, в яких беруть участь ферменти.

Досліджуючи збір сонячної енергії у рослин і бактерій, біологи ніколи не спостерігали цього у тварин, крім шершнів. Залишилося з'ясувати, чи є ця здатність виключною, чи вона властива й іншим комахам.