Складність життєвого укладу мурашиної сім'ї дивує, і фахівців, і природодослідників, і простих спостерігачів. Важко повірити в те, що життя всього мурашиного співтовариства і кожного окремого його члена керується тільки вродженими інстинктивними реакціями. Вченим поки не ясно, як відбувається координація колективних дій десятків і сотень тисяч жителів мурашника, яким чином мурашина сім'я отримує і аналізує інформацію про стан довкілля, необхідну для підтримки життєздатності мурашника. 

У мірмекології - науці про мурах зібрано величезний матеріал, що описує особливості життя мурашника. Вважають, що мурахи - тварини-інтелектуали, але які ж крихітні розміри їхньої нервової системи.

Мурашник – це об’єкт, як складний і досить умілий організм, що досить ефективно використовує обмежені у нього засоби для підтримання життєдіяльності. Цей «організм» адаптується не тільки до сезонних змін довкілля, а й до випадкових пошкоджень. Спостерігачами за мурашником та життєдіяльністю мурах було досліджено, що в компанії собі подібних, тобто в мурашнику, мураха працює ефективніше і живе довше. Втрачаючи зв'язок з мурашником, вона втрачає сенс свого існування - роботу на загальне благо - і швидко гине. 

В одній колонії може бути одна королева і сотні або тисячі особин, зусиллями яких споруджується гніздо, вигодовується численне потомство, охороняється мурашник і його кормова ділянка від зазіхань сторонніх мешканців даної території. Всі ці завдання залишилися б невиконаними, а сама сім'я розпалася, якби мурашки не координували своїх дій, і їх зусилля не підпорядковувалися загальному завданню - збереженню та процвітанню родини. Робочі мурахи діляться за спеціалізацією: одні - будують, інші - прибирають, треті - охороняють гніздо, четверті - добувають їжу, п'яті - доглядають за молоддю і королевою. Королева все своє довге життя відкладає яйця, без неї мурашник не зміг би рости і розвиватися. Якщо гине королева, то може загинути і весь мурашник, оскільки робітники не здатні до розмноження.

Роботи в мурашнику багато - от і трудяться мурашки цілий день, не знаючи спокою. Було встановлено, що королева живе 15-20 років, а робітник - близько 3 років! Робітники-фуражири добувають їжу в кількостях, які у багато разів перевищують їх індивідуальні потреби. Інші збирають будівельний матеріал для спорудження гнізда, спеціальна група мурах – це носильники, що переносять личинок, лялечок, молодих робітників, а іноді і самок з однієї частини гнізда в іншу або ж у споріднений мурашник. В загальному, першу частину життя мураха живе у своє задоволення в ролі личинки. Другу частину життя присвячує роботі в мурашнику. Їхнє ставлення до праці вражає, бо вони - найпрацьовитіші істоти в світі! 

Мурахи регулярно обмінюються їжею - годують один одного. Ситий годує голодного, той передає частину отриманої їжі наступному. Обмін їжею, або трофаллаксис, охоплює всіх без винятку членів сім'ї. У ньому беруть участь не тільки дорослі мурахи, а й личинки і, навіть, яйця. Одна з форм трофаллаксису - взаємне облизування. При цьому мурахи злизують виділення різних залоз, які відіграють важливу роль у розвитку кожної особини. Їжа, передана з рота в рот, також містить ферменти, які виробляються мурахами.

Все життя мурашиної сім'ї і кожного її члена строго регламентована і регулюється дуже досконалими механізмами, виробленими в ході тривалої еволюції мурах як суспільних комах. Дія цих регулюючих механізмів грунтується на постійних зв'язках всіх особин в єдиній системі. Такий зв'язок здійснюється двома каналами - харчовим і сигнальним, які забезпечують достатній рівень координації поведінки мурах, підпорядковуючи його загальним завданням. Узгодженість дій беруть участь у спільному ділі і це є необхідною умовою успіху. 

Мурахи – це комахи, які уміють займатися тваринництвом. Для того, щоб у мурашнику були запаси їжі, вони вирощують попелиць. Попелиці виділяють спеціальну рідину – ладь, яка є джерелом багатої вуглеводами їжі. Одні мурахи неначе «доять» попелиць, а інші носять цю речовину в роті і годують інших. Для того, щоб попелиці себе нормально почували, мурахи їх доглядають, а на зиму самок переносять у мурашник для зберігання в теплі.

Живляться мурахи різноманітним насінням трав. Комахи їх збирають і переносять до мурашника. Перед вживанням подрібнюють його  на борошно, потім змішують зі слиною і таким тістом годують личинок. Крім цього, мурахи можуть просушувати і провітрювати насіння, щоб не зіпсувалось. 

Мурахи різних видів виявилися дуже хитрими створіннями. Вони збираються у величезні групи і приймають до себе менші колонії, щоб зробити з них рабів. Вони вміють орієнтуватися по сонцю. Також вони можуть робити капкани. Листки рослини мурахи «розрізають» на довгі тонкі ниточки, і роблять щось подібне до кокона. В цьому коконі вони роблять численні отвори і самі розміщуються в ньому так, щоб свої голови виставити в ці отвори і чекають на поживу, навіть набагато більшу за себе. Як тільки на кокон сідає якась здобич, чи проповзає поруч, мурахи хапають за лапки, за ротові органи, за вусики і чекають підмогу, щоб перетягти здобич до мурашника. Але перед цим вони жалять жертву, щоб паралізувати, а потім розчленити і перетягти для зберігання.

Мурашник середнього розміру складається із 4-6 млн. хвоїнок та гілочок. Мурахи досить ретельно слідкують за станом свого житла. Щоденно сотні мурах переносять їх зверху в глибину мурашника. А з нижніх поверхів наверх. Таким чином, забезпечується повітряний режим і режим вологості мурашника, який постійно залишається сухим, не гниє і не пліснявіє. 

Цікаво вирішують мурахи проблему розігрівання мурашника після зими. Теплопровідність стінок мурашника дуже мала, тому для прискорення цього процесу мурахи приносять тепло всередину на собі. Коли сонце пригріває, мурахи вилазять на поверхню і «приймають сонячні ванни». Коли температура їхнього тіла підвищувалась, мурахи швидко повертались всередину, віддавали тепло і повертались назад, щоб нагрітися. Тисячі мурах швидко піднімають температуру в мурашнику.

Вчені вважають, що мурахи досить швидкі комахи і у їхніх діях важко знайти яку-небудь логіку. Типовим прикладом для мурах є несподівана різка зміна напрямку руху, інколи мураха раптово зупиняється і повертає назад чи під певним кутом до напрямку руху. Здається, що мураха зупиняється, коли надходить якийсь сигнал, секунду тварина його слухає, а потім рухається туди куди було вказано. Мурахи можуть поодинці або цілими групами тягти різноманітні вантажі, але прослідкувати кінцевий результат дуже важко, бо часто вони переходять з однієї роботи до іншої. Якщо з висоти подивитись на людське суспільство чи просто на одну сім’ю, то можна побачити такий же «злагоджений» хаос: кожен кудись іде, біжить, щось робить, а результат один – суспільне життя. 

Численні дослідники-ентомологи завжди вважали, що в мурашнику є «мозковий центр». Але на сьогоднішній день дослідження доводять, що немає ніякого керування мурашником, кожен з видів діяльності виконує те, що йому дано природою. Кожна окрема мурашка здатна на інстинктивному рівні виконувати свої «мікрооперації». І ось із таких елементів складається трудове життя мурашника. А щодо мислення у мурах? За даними фізіологів нервова система цих комах складає всього 500 тисяч нейронів. Кожна мураха здатна уміти виконувати лише свою певну функцію, вони носії певних програмних сегментів. При поєднанні цих сегментів і утворюється єдина система життя мурашника. Тобто керування мурашником здійснюється розподіленим мозком.  

Якби людина мала б розмір мозку такий, як у мурашки, тобто четверту частину від нашої маси тіла, то голова у нас була б у 8 разів більше, а її маса становила б 20 кг.

Мурахи - найпрацьовитіші істоти в світі! Нам, людям, варто було б повчитися у мурашок їх відповідальному ставленню до своєї роботи, їх ласкавому і надзвичайно дбайливому відношенню до сім'ї.