Чого тільки не придумала наша Матінка-Природа. Дива у тваринному світі зустрічаються практично на кожному кроці. Завдяки численним дослідженням вчених та природодослідників вдається розкривати таємниці майже кожного виду на планеті. 

Сьогодні мова піде про цікавих жуків, що мають унікальну можливість світитися.  Літніми вечорами на полях і луках спалахують численні вогники від жуків-світляків, які випускають у темряву таємниче фосфорне світло.  Вони світяться завдяки спеціальній речовині люциферину, яка за наявності кисню починає випускати «холодне» світло. Вони можуть виробляти світло набагато ефективніше, ніж найекономічніші електричні лампочки, які перетворюють на світло тільки 4% енергії, а решта енергії виділяється у вигляді тепла. У жуків хімічні реакції, що відбуваються в результаті свічення, неймовірно ефективні: органи світляка використовують для свічення 98% енергії. Отже, всі наші джерела світла неекономно використовують енергію.  

Деякі види можуть випускати переривчасте світло. Але не лише світіння характеризує жуків-світляків. За зовнішніми параметрами жуки-світляки  характерні тим, що їхня довжина від 10 до 15-18 мм, причому самки на кілька мм довші, як зазвичай, в усіх комах. Тіло  видовжене, у личинок розділене на сегменти, самці мають крила і можуть літати. Органи свічення знаходяться на нижній стороні останніх сегментів тіла. Ротовий апарат у личинок – гризучий, а дорослі жуки не мають його взагалі. Чому? А тому, що дорослі особини живуть всього декілька днів і єдина мета їхнього життя - знайти партнера та здійснити розмноження. Під час розмноження дорослі світляки використовують запаси енергії, накопичені в період перебування личинкою, і незабаром після появи потомства вони гинуть.

На кінці черевця, де розташовані органи свічення світляків, наявні клітини фотогенів, густо обплетені трахеями і нервами. Під ними знаходиться наповнений кристалами сечової кислоти рефлектор, який концентрує світло. По трахеях проходить повітря, що сприяє перебігу окислювальних процесів. Щоб погасити світло, комаха перериває подачу кисню до органів свічення. Неймовірно! 

За допомогою численних досліджень було з’ясовано, що багато видів світляків настільки добре регулюють процеси свічення, що здатні зменшувати і збільшувати колір та силу світла. Навіщо? А для того, що спілкуються жуки-світляки між собою лише за допомогою спалахів власного світла, яке буває різної інтенсивності. Це свого роду «мова» з різноманітною інтонацією.

Але чи це одна причина того, що світляки світяться не завжди однаково? Цікаві дослідження були зроблені  Університетом Тафтс у Бостоні. Вчені виявили, що різне світіння пов’язано ще і з розмноженням цих жуків.  Жуки-світляки чоловічої статі приваблюють самок своїм випромінюванням. Самки в свою чергу дуже вибагливі й відповідають спалахами свого світла лише тим самцям, які їм подобаються, а не будь-кому. Самки в свою чергу також полюбляють приваблювати самців своїм світінням. Наприклад, самки світляка великого з настанням сутінків виходять з притулку, усаджуються на травичці і, випромінюючи світло, приваблюють самців. Сигнали самок самці помічають на відстані 10 м. Самець сідає поряд зі своєю обраницею, ховає свої перетинкові крила під надкрила і злучається з нею. 

У багатьох видів світляків світло випромінюють і самки, і самці. Самка „гасить" свій ліхтарик, побачивши, що до неї наближається самець іншого виду. Деякі природодослідники повідомляють, що коли самець летить над травою та кущами, його ліхтарик мерехтить, сигналізуючи подрузі про своє наближення. Самка відповідає, яскраво блимаючи зеленим маячком, який вказує дорогу до «нареченої». Крім того, світло захищає жучка від птахів, які не наважуються його з’їсти.

Крім того, самці-світляки приваблюють не тільки випромінюванням світла, але й завойовують їхню увагу подарунками. Подарунок дама одержує у вигляді сперматофора – оболонки з насінням і поживними речовинами. Причому вчені виявили, що самки світляків віддають перевагу самцям з найбільшим живильним подарунком і погоджуються на сексуальні відносини переважно з тими із самців, у яких був великий "подарунок".

Звичайно, досить цікаво, але сперматофори передаються внутрішньо й не зрозуміло, як саме самки визначають розміри "подарунка" і вирішують, з яким із самців найкраще вступати в статеві стосунки.

Таким чином, жуки-світляки особливі:

-світінням тіла та регуляцією його інтенсивності;

-відсутністю у дорослих форм ротового апарату;

-термін життя дорослих комах кілька днів, єдиною метою якого є спарювання і відтворення собі подібних;

-поведінка самок досить примхлива і без подарунку вони на стосунки не згоджуються.

Жуків-світляків в Україні здавна називають „купальськими світлячками", оскільки вони „запалюють" свої ліхтарики влітку приблизно в той час, коли відзначають день Івана Купала – 7 липня.

Цікаву інформацію про жуків-світляків повідомив фотограф штату Мічіган, якому прийшлося залишити вночі зафіксовану фотокамеру на тренозі, виставивши велику витримку. Результат був несподіваним. Прокинувшись через три години він побачив, що на знімках були очікувані білі кола від зірок, і неочікувані жовті світлові слідитраекторій руху жуків-світляків.

Дитяча література не обійшла увагою цих комах. Автори часто описують світлячків, складають вірші та оповідання, оформляючи тексти красивими ілюстраціями, показуючи ще з дитинства неперевершений красою світ тварин.