Кишковопорожнинні – це переважно морські. радіальносиметричні тварини,  що ведуть прикріплений, сидячий та вільноживучий способи життя. Нараховують їх близько 10 тисяч видів. Вони мають примітивні риси будови, які дозволяють вважати їхню організацію досить низького рівня у порівнянні із іншими багатоклітинними тваринами. До таких примітивних рис належать:

- Двохшаровість – гідроїдні поліпи за своєю організацією подібні на гаструлу – зародкову стадію багатоклітинних тварин. Мішкоподібне тіло складається з двох шарів – ектодерми та ентодерми – розділених тонкою неклітинною мезоглією. Рот, що веде в кишкову порожнину, відповідає бластопору.

- Радіальна симетрія тіла – сформувалась у зв’язку з прикріпленим та малорухливим способом життя у водному середовищі.

- Відсутність справжніх тканин – до складу зовнішнього та внутрішнього шарів кишковопорожнинних, крім коралових поліпів, входять декілька видів клітин, різноманітних за будовою та функціями, що вони виконують; ектодерма утворена епітеліально-мускульними, жалкими, проміжними, статевими та нервовими клітинами, а ентодерма – залозистими і травними клітинами. Отже, більшість процесів життєдіяльності кишковопорожнинних проходять на клітинному рівні.

- Наявність недиференційованих вставних клітин, які активно поділяються, а потім уже здатні диференціюватися на всі типи клітин, що наявні в тілі кишковопорожнинних, тому цим пояснюється велика їхня здатність до регенерації.

- Дифузний, розсіяний тип будови нервової системи, яка забезпечує відносно повільне здійснення тільки простих рефлексів.

- Змішаний тип травлення, яке розпочинається в кишковій порожнині, як у більшості багатоклітинних тварин, а закінчується внутрішньоклітинно, як у протистів.

- Наявність поруч із статевим розмноженням нестатевого, у вигляді брунькування, яке не властиве іншим багатоклітинним тваринам.

- Існування деяких морських форм кишковопорожнинних у двох життєвих формах: прикріпленими до субстрату та вільноплаваючими планктонними організмами, але при цьому план будови не змінюється. Чергування форм супроводжується зміною способів розмноження, після запліднення розвивається планктонна двошарова личинка – планула. Все це нагадує розвиток із метаморфозом.