У процесі еволюції у тварин виникли такі типи нервової системи як дифузна, вузлова та трубчаста.
1. Дифузна нервова система найдавніша, характерна для кишковопорожнинних. Вона являє собою сіткоподібно рівномірне поєднання розкиданих по тілу нервових клітин. Примітивність такої системи в тому, що відсутнє розподілення її на центральну та периферичну частини та відсутні довгі провідні шляхи. Сітка відносно повільно проводить подразнення в усіх напрямках від нейрону до нейрону. Так як нейрони пов’язані з епітеліально-мускульними клітинами, то хвиля збудження від якої завгодно точки тіла поширюється далі і супроводжується м’язовими скороченнями. Реакції організму мають неточний характер. Але велика кількість зв’язків між елементами дифузної нервової системи спричиняють їхню широку взаємозаміну, а цим забезпечується надійність функціонування.
2. Вузлова нервова система типова для червів, молюсків, членистоногих. Для неї характерне скупчення тіл нервових клітин з утворенням вузлів – гангліїв. Нейрони, зосереджені у гангліях, утворюють центральну частину нервової системи. Відбувається диференціація нейронів згідно з різними функціями. Нейрони, по яких інформація поступає в нервові центри називаються доцентровими (чутливими) або аферентними. Нейрони, по яких інформація від нервових центрів іде до органів, називаються відцентровими (руховими) або ефекторними. Нервові клітини, що сприймають збудження від інших нейронів і передають далі нервовим клітинам, називаються вставними або інтернейронами. Завдяки спеціалізації нейронів, нервовий імпульс проводиться певним шляхом, що забезпечує швидкість і точність реакцій.
3. Трубчаста нервова система характерна для вищих тварин – хордових. Ця система забезпечує найбільшу точність, швидкість та локальність відповідних реакцій. Для неї характерна вища ступінь концентрації нервових клітин. Центральна нервова система складається із трубчастого спинного мозку та головного. У процесі еволюції ускладнювався розвиток головних відділів мозку та зростала його регулююча роль. Цей процес назвали цефалізацією. У головному мозку вищих хребетних утворився новий відділ – кора великих півкуль. Вона збирає інформацію від усіх сенсорних і рухових систем, здійснює вищий аналіз та слугує апаратом тонкої умовнорефлекторної діяльності. У людини кора ще є органом психічної діяльності та усвідомленого мислення.
Цефалізація нервової системи сприяє розвитку органів чуттів та опорно-рухової системи. Чим складніший орган, тим вище ступінь цефалізації. Розвиток рухової системи, її висока диференціація та різноманітність форм руху коригують цефалізацію нервової системи.
Недолік трубчастої нервової системи в її ураженні: пошкодження центрів призводить до порушення функцій організму у цілому.скачать dle 10.3фильмы бесплатно