Почувши назву хойхо більшість учнів, навіть, і не здогадається, що це таке. А насправді хойхо – вид пінгвінів, якого вчені вважають найдавнішим. Він має ряд характерних особливостей, які відрізняють його від всіх інших пінгвінів. Видова назва хойхо - чудовий (великолепный) пінгвін, якого ще називають жовтоокий. За характером життя їх відносять до тварин, що живуть самітниками, але не поодинці, а окремими парами і суспільних груп не створюють.

   На жаль у нас на Україні хойхо не побачиш, так як місця їх існування – південне узбережжя островів Нової Зеландії, а також острови Стюарт, Окленд і Кемпбел. Більшу частину свого життя вони проводять на суходолі, а не у воді. Живляться невеликою рибою: кількою, рожевою тріскою та кальмарами. А назву хойхо ці пінгвіни отримали від місцевих жителів, що означає галасливі крикуни. За численними дослідженнями було встановлено, що при зустрічі, після повернення одного з пари, ці пінгвіни вітають один одного досить голосно, створюючи певний галас. Якщо хтось хоче їх побачити, то спочатку їх почують, а вже потім побачать. Вони дуже полохливі птахи і підібратися до них дуже складно. Зате можна спостерігати, коли після обіду пінгвіни виходять з моря, а рано вранці, відразу після сходу сонця, вони вирушають поплавати.

   Хойхо – досить великі птахи, десь понад 80 см у висоту і масою до 8 кг. Спина чорна із сірим відтінком, голова трохи темніша, шия і черево світлі, горло темно-коричневе, а ось дзьоб і перетинчасті лапки – рожеві. Над очима наявні вузькі діляночки, вкриті світло-жовтими пір’їнками і до потилиці тягнеться добре помітна жовта смужка, звідси назва «жовтоокий». З погляду на такий прекрасний зовнішній вигляд його видова назва чудовий – справджується.

   Клімат в Новій Зеландії субтропічний і фауна найдавніша в еволюційному плані. Поруч з хойхо мешкають понад 200 видів птахів, серед яких є нелітаючі види – ківі, совині папуги, які майже втратили здатність літати, і звичайно тисячі видів комах. 

   Гніздовий період у них починається у вересні. Гніздо пара влаштовує подалі від берега та інших пар в чагарниках та лісах. Вони не стільки бояться присутності інших пінгвінів, як спеки чи бурі. Часто птахи шукають не просто місце між заростями, а впале дерево чи місце за земляним валом, які добре загороджують і прикривають гніздо.    Природодослідникам приходиться тривалий час спостерігати, щоб добре побачити і описати життя пари. Самка відкладає 1-2 світло-зелених яйця, насиджують які поперемінно чотири тижні. При поява малюків, що мають досить темне забарвлення, один з батьків завжди залишається поруч, а інший летить до води і приносить поживу. Коли пташенята вже досить підростуть, можуть залишатися самі, а обидва батьки добувають їжу, якої треба вже достатньо багато. Через 14-18 місяців молодь линяє і «одягає дорослий наряд». За статистикою до дорослих птахів доживає небагато. Відкладання яєць у самок хойхо відбувається лише через два-три роки, а самці стають статевозрілими на рік пізніше.

   З усього сказаного зрозуміло, що життя хойхо не характерне для пінгвінів, адже більшу частину часу вони проводять на суходолі. Чому ж їм необхідне життя самітників? Вчені вважають, що у минулому в них були відсутні природні вороги, хижаків на островах взагалі не було і жити великими групами не було необхідності. Мільйони років життя чудових пінгвінів було тихим, спокійним і розміреним. Але заселення Нової Зеландії людьми все змінило: розвиток тваринництва та землеробства зруйнувало віками створену берегову екосистему. Діяльність людини завдала великої шкоди цим птахам - вирубка лісів, проживання заради деревини та під пасовища. Пінгвіни пристосувалися розмножуватися в густій траві, але тут у них з'явилися нові вороги - тхори, собаки, кішки.

   Таким чином, на сьогоднішній день пінгвіну хойхо загрожує діяльність людини і хижаки, що з’явилися поруч з ними: горностаї, африканські тхори і дикі коти, предки яких були сюди завезені для боротьби з кролями, що колись розводились фермерами у великій кількості. Крім них, відмічена поява здичавілих собак і свиней. Ці тварини не дуже бояться голосних криків пінгвінів-батьків та ляскання їхніми крилами, щоб відігнати тих від гнізда і захистити кладку або пташенят. Небезпеку в морі, хоча вони прекрасно плавають і пірнають, становлять морські леви і акули. Тому смертність молодих хойхо становить до 60%, а в деяких місцях собаки, свині і пацюки зовсім знищили цих пінгвінів. 

   На проблему чисельності пінгвінів хойхо вплинула епідемія 2004 року, коли в районі їхнього гніздування від нез'ясованих до кінця причин загинуло від половини до двох третин пташенят. За підрахунками спеціалістів на планеті залишилося зовсім небагато цих представників нелітаючих птахів, їхня чисельність, незважаючи на великий ареал, оцінюється трохи більше 4 тисяч особин. Допомагають в їхньому збереженні органи охорони птахів.Чудовий пінгвін хойхо зображений на банкноті в 5 новозеландських доларів.