Пошук:
Автор Pavlenko | 3 июня 2015 | Коментарів: 0 | Переглянуто 1779
Рубрика: Корисна інформація / Тваринний світ

Кумки – жабки джерлянки

      Джерельце на пасовищі виблискувало срібним полиском і раптом із дзеркально чистої води вистрибнула напрочуд красива дрібненька істота. Безпомилково можна стверджувати, що це джерлянка, тобто жабка, що полюбляє жити у неглибоких водоймах. В народі її називають кумкою, мабуть, від вміння красиво квакати у вигляді гучного «кум-кум». 
Заселяють вони різні типи мілководних відносно чистих водойм, і навіть не гербують тимчасовими дощовими калюжами, невеличкими пересихаючими водоймами, що утворені на ерозійних ділянках схилів або вздовж лісових доріг біля малих чи середніх потоків, також канавами на лісових ґрунтових дорогах, які залишилися від коліс транспорту, і водоймами антропогенного походження: меліоративні канави, ставки. 
Найбільша концентрація кумки у період розмноження виявлена в дощових калюжах глибиною понад 10 см, канавах і ровах, глибиною 25-40 см і більше. Добре співживають кумки з іншими видами земноводних: тритонами, ропухами та зеленими жабами. Початок активності починається в кінці квітня, але розмноження і повноцінна активність спостерігаються лише з початку травня. На відміну від інших земноводних, кумки легко переносять посуху та спеку, а для розмноження достатньо водойми розміром з калюжу. 
Розмножуються кумки у слабо затінених водоймах, тобто так, щоб було близько 25% затіненої поверхні води. У кінці липня голосова активність кумок припиняється, а в кінці серпня та у першій половині вересня починається міграція до місць зимівлі, що знаходяться поруч з місцями розмноження, наприклад, на ерозійних ділянках схилів, у глибоких ямах і під корінням старих або мертвих дерев, в норах, під камінням.
Найчастіше на Україні зустрічаються червоночерева та жовточерева кумки. Зрозуміло, що назва походить від забарвлення черевного боку тварини. Звичайно червоний і жовтий кольори можуть бути різноманітних відтінків: помаранчевий, яскравочервоний, темночервоний, слабо жовтуватий, насичено жовтий, лимонний з відтінком світло-зеленого.
Плавають кумки цікаво, розчепіривши свої лапки досить широко, але стрибають погано і при небезпеці різко зупиняються, кумедно піднімаються на всіх чотирьох лапках, демонструючи горло та вивертаючи долоні. Також вони перевертаються на спину, демонструючи яскраві плями нижньої сторони тіла, як попередження про небезпеку, адже залози виділяють відносно отруйну речовину, яка викликає пекучі відчуття, коли потрапить на слизові оболонки.  
Кумка червоночерева віддає перевагу більш прогрітим неглибоким місцям, до 0,5 м і трохи більше: болота, заболочені річки, струмки, замулені та зарослі мілководні ділянки ставків, озер, заток, канави, калюжі. Кумки – жабки джерлянки Уникає ця жабка водойм із піщаними берегами. У гори червоночереві джерелянки, звичайно, не піднімаються вище 200–350 м. 
Кумка червоночерева, її ще звуть кумка звичайна, джерлянка червоночерева завдовжки до 60 мм. Забарвлення тіла зверху світло-сіре, буре, чорне з темними чи зеленуватими плямами. Черевце червоне або оранжеве з синьо-чорними плямами.
Після зимівлі джерлянка червоночерева виходить у другій половині березня, на початку квітня і стають активними при температурі +10-30°С. Майже весь час червоночеревки проводять у водоймах, зрідка виходять на береги, переважно в темний період доби. Розмножуються після 15-20 днів з часу виходу із місць зимівлі при температурі води +14°С. Паруються у травні-червні. Ікру відкладають невеличкими грудочками чи поодиноко у водоймах з постійним рівнем води. Одна самка відкладає до 300-500-900 ікринок, які приклеюються до підводних предметів чи рослин. Ікру самка відкладає порціями по 20-80 ікринок. 
Період розмноження розтягнутий в часі. Розвиток ікри триває 9-10 діб, метаморфоз - 3 місяці. Після метаморфозу молодь живе у водоймах ще 2,5-3 місяці. Статевозрілими кумки стають на 2-3 році життя. Зимують на суші. На зимівлю ідуть у вересні-листопаді, обираючи нори дрібних тварин та щілини у ґрунті. Можуть зимувати групами разом із жабами і тритонами. Кумки, що населяють глибокі водойми, можуть зимувати зариваючись в мул. 
До 80% поживи кумки червоночеревої складають водні безхребетні: ракоподібні (водяні ослики), водяні жуки і їх личинки, одноденки, личинки комарів, молюски, дощові черви, павуки, мурашки. А сама кумка червоночерева відмічена у живленні лелеки та чаплі.
Кумка жовточерева характеризується доволі високою різноманітністю у виборі екологічних місць існування, її можна знайти у хвойних, листяних та мішаних лісах, на полонинах, у чагарниках, на луках та в полях. Активні як удень так і вночі. Вона трапляється не тільки в стоячих чи слабопроточних водоймах, тобто озерах, ставках, Кумки – жабки джерлянки калюжах, каналах, водосховищах, а іноді й у водоймах з відносно швидкою течією - по берегах струмків та річок.
Жовточереві джерелянки менш вимогливі до рівня забрудненості води, і можуть заселяти водойми з доволі високим насиченням органікою, високою солоністю та, навіть, жити у мінеральних та термальних джерелах. На відміну від червоночеревої, зустрічається у гірських та передгірських районах Карпат, де піднімається до висоти близько 2000 м. Тому інша назва кумки жовточеревої – кумка гірська.
Зверху ці жабки оливково-зеленкуваті з невиразними дрібними темними плямами. На жовто-оранжевому тлі черева, яке переходить знизу на задні кінцівки, великі темні плями, їх площа менша за жовтооранжеве тло. На спині горбики з гострими шипиками. Довжина тулуба до 50 мм. Живуть до 15 років.
Чисельність жовточеревої джерлянки стає меншою і пов’язана зі зміною екології існування,  зменшенням місць для розмноження та їх забрудненням.
Шлюбний період і парування починаються в березні. В цей час у самців на нижньому боці пальців передніх кінцівок з’являються шлюбні мозолі. Самка відкладає близько 100 ікринок у вигляді однієї або кількох порційних кладок по 10–30 штук, прикріплюючи їх до підводних предметів. Метаморфоз завершується через 60-70 днів. Статевозрілість настає на 3 році життя.
Зимівля починається з вересня–листопада, проходить в порожнинах під камінням, під поваленими деревами, в норах гризунів.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Земноводні зі шпорами Земноводні зі шпорами
 Передні кінцівки маленькі чотирипалі, а задні – потужні і п'ятипалі. Пальці задніх лап довгі, з'єднані плавальною перетинкою, три з них...
Не проста курочка, а водяна Не проста курочка, а водяна
 Не всі з нас знають, що існує такий вид птахів як курочка водяна, життя якої тісно пов'язане з водним середовищем. Вона трапляється майже на...
Хохуля  – реліктова тварина - сучасник мамонта Хохуля – реліктова тварина - сучасник мамонта
 Хохуля - досить цікава тварина, яка чудово пристосувалася до водного способу життя, тому селиться в тихих, стоячих, або малопроточних водоймах,...
Крихітки на дереві Крихітки на дереві
Кінці пальців квакш розширені у вигляді дисків, для прикріплення до гілок, на яких утворюються свого роду «щіточки» і особливі залози,...
Жуки, які шкодять плодові рослини Жуки, які шкодять плодові рослини
 Кожен українець, змалку і до старості, полюбляє плоди, вирощені на рідній землі. Першими достигають суниці, потім черешня, а далі все по черзі:...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓