Пошук:
Автор Pavlenko | 3 апреля 2016 | Коментарів: 0 | Переглянуто 1246
Рубрика: Корисна інформація / Рослинний світ

Ефірні олії – натуральні духмяні речовини рослин

Вивчаючи рослинний світ, учні часто задають запитання, чому деякі рослини, їхні квіти, листки, корені приємно, або неприємно, або незвичайно пахнуть? В шкільній програмі практично не вивчаються теми про запахи рослин, і одним реченням відповідь дати досить важко. 
   Вчені вважають, що аромати рослин – це одне із чудес природи. Чудово пахнуть троянди, бузок, м’ята, конвалія, черемха, коріандр, аніс, фенхель, лаванда, шавлія, герань, базилік, ірис, лепеха болотна, розмарин, чорнобривці та багато інших. Запахи нікого не залишають байдужим. Деякі з них приносять гарне самопочуття та радість, інші – пригнічують і, навіть, можуть спричинити нездужання. Коли ми вдихаємо рослинні аромати, то дивуємося тому, що одні квіти мають солодкі, пряні, приємні запахи, інші – різкі і неприємні, а є рослини, які не пахнуть. Вчені дослідили, що рослини мають спеціальні мініатюрні залози різноманітних форм, які виробляють пахучі ефірні олії. Випаровуючись, вони надають аромату. 
   Ефірні олії - легколеткі маслянисті рідини, які видобувають із рослинної сировини. Їхня леткість становить 3-5 генрі (мг/м2 за 1 сек.). Тому ефірними ці сполуки названі через їх летючість. Численними спостереженнями та дослідженнями було доведено, що розміщені вони в одній або двох частинах рослини. Тобто можуть бути в квітках, коріннях, корі, плодах, або листках. Причому, їхній вміст в органах зазвичай невеликий від 0,05% до 1,3%, але буває від 2 % до 6 %. 
   За хімічним складом ефірні олії являють собою сукупність ста та більше окремих сполук - ефірів, альдегідів, кетонів та ін. Наприклад, в ефірній олії лаванди та цитрусових - понад 300 сполук, троянди понад 200, жасмину понад 100 компонентів. Але в кожній з цих рослин є декілька речовин, які визначають його запах, хоча формули багатьох ефірних олій досі не розшифровані. Головне у отриманні ефірних олій є те, що цей процес потребує перероблення великої кількості сировини для їх видобування. У багатьох рослинах ефірні олії знаходяться у вільному стані, тому вони легко видаляються з них різними способами. У тих випадках, коли ефірні олії знаходяться у зв'язаному стані, для їх видалення потрібне додаткове розщеплення, наприклад, гідроліз, ферментація.
   У троянд, жасмину отримують ефірну олію із квітів, у гвоздики її отримують із квіткових бруньок, у анісу - із плодів; із шкірки плодів - лимонну, помаранчеву та бергамотову, із листя - м'ятну, геранієву; із деревини - сандалову; із коріння - ірисову. Причому, вміст олії в рослинах та її вихід значною мірою залежить від кліматичних умов їх вирощування, біологічної стиглості, пори року (для коріння), часу збирання, метеорологічних умов, умов та часу зберігання, а також інших зовнішніх факторів. Але головне, що збирати врожай потрібно починати після повного дозрівання рослинної сировини. Під час дощу і роси врожай не збирають, а після дощу рослинам дають можливість просохнути. Наприклад, пелюстки троянди та інші квіти необхідно збирати рано вранці; збір у більш пізній час призводить до зменшення виходу олії, тому що за високих денних температур ефірна олія випаровується з поверхні квітів. Щоб зменшити втрати ефірної олії при транспортуванні квіткової і трав'яної сировини, її переробляють у свіжому вигляді. Тому ефіроолійні заводи будують поблизу плантацій, на яких вирощують сировину. Тому усю ефіроолійну сировину можна поділити на:
- трав'янисту — головним чином у листках, менше у гілках та стовбурі: м'ята, герань, базилік, евкаліпт, лавр та ін.;
- зернову — спілі плоди з насінням родини зонтичних: коріандр, аніс, кмин, фенхель;
- квіткову — троянда, лаванда, шавлія, жасмин;
- плодову — лимон, бергамот, помаранч;
- кореневу — аїр, ірис;
- інші види ефіроолійної сировини — дубовий мох (лишайник).
   Ефірні олії за кімнатної температури (16-18°С) найчастіше являють собою рухомі прозорі рідини. Вони можуть бути без кольору, або кольорові (жовті, зелені, коричневі, червоні). При випаровуванні не залишають жирних плям, При зберіганні сировини троянди протягом 15-18 годин втрати ефірної олії становлять 25 %, а шавлії — навіть 30-40 % маси.
   Деякі ефірні олії, наприклад трояндова, анісова, фенхельна, при незначному зниженні температури застигають. Більшість із них легша за воду, але трапляються і важчі (гірчична, гвоздична, мигдальна). Як правило, ефірні олії погано або зовсім не розчиняються у воді. Вони переганяються з водяною парою, і добре розчиняються в органічних розчинниках: в етиловому спирті, бензолі, ацетоні та хлороформі, а також у рослинних і тваринних жирах. Цими властивостями користуються при вилученні олії з рослинної сировини та при її очищенні. Ефірні олії добре розчиняють різні смоли, воски, парафіни, жири, гуму, тому при роботі з ними не можна використовувати таких речовин. Їх слід зберігати в добре закритій тарі, в сухому прохолодному захищеному від сонячних променів приміщенні.
   Найчастіше ефірні олії мають пекучий смак. Тривале вдихання деяких ефірних олій шкідливо відбивається на здоров'ї людини (лавровишнева олія, олія гіркого мигдалю, кориці, багрянці), тому при роботі з ними слід застосовувати відповідні засоби захисту, хоча деякі ефірні олії (лимонна, м'ятна, евкаліптова, шавлії та багато інших) застосовують у медицині для інгаляції при захворюваннях дихальних шляхів. 
   Ефірні олії відносяться до третього класу вогненебезпечних рідин, тому що вони — горючі рідини. Температура спалаху знаходиться в межах 53-92°С, а температура їх кипіння - 150-250°С.
   Відходи ефіроолійного виробництва містять багато цінних біологічно активних і лікувальних речовин, вітамінів, тому з відходів, які містять ще досить багато вуглеводнів, деяку кількість білків, інших речовин, виробляють корми для худоби (шрот, силос, кормове вітамінне борошно). З них також видаляють різні речовини, які використовують у косметиці, медицині, виробництві синтетичних пахучих речовин і т.ін.
   А навіщо самим рослинам ефірні олії? Виявляється, ці активні молекули захищають рослин від інфекцій, підтримують їх тонус, допомагають заростити пошкоджені ділянки. Запах деяких рослин приваблює комах-запилювачів, інших – відлякує диких тварин, які мають намір з’їсти рослину. Учені вважають, що ефірні олії є регуляторами випаровування води рослиною. Справа в тому, що повітря, насичене парами ефірних олій, гірше пропускає теплові промені: випаровуючись, ефірна олія обволікає рослину і захищає її вдень від перегрівання, а вночі від переохолодження. Отже, запахи – це один з інструментів виживання у світі живої природи.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Милує очі цвіт жасмину Милує очі цвіт жасмину
 ...квітне жасмин на очах всіх, хто не байдужий до природної краси, але, на жаль, не всі знають про цю привабливу і запашну рослину. Де вона...
Особливі сльози рослин: смоляні Особливі сльози рослин: смоляні
 Всі рослини нашої планети мають одну з важливих функцій – рух соку по провідній тканині. В основному ми помічаємо цей процес навесні, але...
Чому м'ята перцева? Чому м'ята перцева?
 М’ята перцева названа так за свої гострі та освіжаючі властивості. Її ефірна олія, якої до 2,5% у сушеному листі, в основному складається з...
Особливі значення клітинних включень Особливі значення клітинних включень
 Включення - це непостійні утвори в цитоплазмі, представлені у вигляді гранул, крапельок чи кристаликів. Вони є продуктами клітинного...
Фітонциди – зброя від ворогів. Фітонциди – зброя від ворогів.
Саме у запахах рослин існує щось інше, аніж запахи їхніх квіток. Це ароматичні виділення, що мають алелопатичну природу. Деякі з них виділяють...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓