Пошук:
Автор Pavlenko | 13 апреля 2015 | Коментарів: 0 | Переглянуто 3535
Рубрика: Корисна інформація / Різне

Особливі значення клітинних включень

        Включення - це непостійні утвори в цитоплазмі, представлені у вигляді гранул, крапельок чи кристаликів. Вони є продуктами клітинного метаболізму, які то виникають, то зникають у процесі функціонування клітини. У рослинних клітинах включення містяться в цитоплазмі, або клітинному соку вакуолей у розчиненому або твердому стані. 
       До включень належать поживні речовини, жир, крохмаль, пігменти, секреторні гранули. Немає класифікації включень, тому, залежно від природи речовини, яка в них нагромаджується, і для зручності вивчення їх традиційно поділяють на певні групи.
       Група трофічних включень об’єднує вуглеводні, ліпідні і білкові включення:
   - Найбільш поширеним представником вуглеводних включень є полісахарид глікоген – полімер глюкози; його гранули, в які він скупчується, знаходяться у значній кількості в клітинах печінки – гепатоцитах та м’язах. Він запасається також і в клітинах грибів. Найбільше значення серед запасних вуглеводів рослин має крохмаль. Первинний або асиміляційний крохмаль утворюється в хлоропластах у процесі фотосинтезу і має вигляд гранул або зерен. Ріст крохмального зерна відбувається шляхом нашаровування. У деяких рослин запасними вуглеводами ще є водорозчинні сахариди - глюкоза, фруктоза, сахароза, наприклад, у ягодах винограду, кавуна, коренеплодах цукрового буряка тощо.
   - Білкові включення найчастіше зустрічаються в клітинах у вигляді аморфних мас, дрібних зерняток або кристалоподібних утворень, тому їх називають кристалоїдами. Білкові кристали містяться у клітинах багатьох рослин і мають форму правильних кристалічних утворень. У клітинах картоплі кристалоїди лежать у поверхневих шарах, де мають форму правильного кубика. Білкові кристали локалізуються безпосередньо в цитоплазмі, у клітинному соку, а інколи в ядрі. Наприклад, запасні білки в клітинах рослин називають алейронові зерна, які є твердими безбарвними округлої або еліптичної форми тільцями величиною від 0,1 до 20 мкм, що накопичуються переважно в насінні; у тварин є, наприклад, вітелін у яйцеклітинах, у вигляді гранул; 
   - Ліпідні включення мають вигляд крапель, які можуть утворюватися в жирових клітинах сполучної тканини, в ліпоцитах. Також в організмах наявні стероїдопродукуючі ендокринні клітини, які використовують ліпід холестерин для синтезу своїх гормонів. Ефірні олії зустрічаються в клітинах у вигляді крапель і являють собою складну суміш органічних сполук, що мають летучість і дуже сильний запах. Велика кількість ефірних олій міститься в клітинах ефіроолійних рослин - м’ята, герань, троянда, тмин, апельсин, лимон.
       Пігментні включення - це речовини, які мають певне забарвлення. Сюди відносять гемоглобін в еритроцитах, гемосидерин - продукт обміну гемоглобіну, який нагромаджується в макрофагах, меланін  - чорний пігмент, що синтезується і нагромаджується в пігментоцитах шкіри, ліпофусцин - "пігмент старіння”, який збирається у вигляді мембранних гранул у нервових клітинах.
       Пігментоцити, будучи присутніми в дермі шкіри, захищають організм від глибокого проникнення небезпечного для нього ультрафіолетового випромінювання. В райдужці і сітківці ока пігментоцити регулюють потік світла на фоторецепторні елементи очей і оберігають їх від переподразнення світлом. В еритроцитах і симпластах скелетних м'язових волокон присутні відповідно гемоглобін або міоглобін – пігменти-переносники кисню і вуглекислоти.
       Секреторні включення являють собою різноманітну групу. Це спеціальні міхурці, в яких збираються ферменти, продукти синтезу залозистих клітин, наприклад, крапельки слини в клітинах слинних залоз, гранули зимогену в клітинах підшлункової залози.
       Секреторні включення синтезуються, секретуються і виділяються, в:
- просвіти протоків - клітини екзокринних залоз;
- в міжклітинне середовище - гормони, нейромедіатори, фактори росту; 
- кров, лімфу, міжклітинний простір - гормони. 
       На ультрамікроскопічному рівні секреторні включення мають вигляд мембранних бульбашок, що містять речовини різної щільності та інтенсивності забарвлення, що залежить від їх хімічного складу.
       Екскреторні включення – це, як правило, продукти метаболізму клітини, від яких вона повинна звільнитися. До екскреторних включень відносяться також сторонні включення, які випадково, або навмисно потрапили в клітину, наприклад, при фагоцитозі бактерій. Такі включення клітина лізує за допомогою своєї лізосомальної системи, а ті частинки, що залишилися, клітина виводить – екскретує у зовнішнє середовище. Це сечова кислота у клітинах нирок, жовчні пігменти у клітинах печінки.
       Алкалоїдами називаються складні органічні сполуки, що містять азот і мають деякі спільні властивості з лугами. Алкалоїди часто являють собою отруйні речовини і надають рослинам гіркого смаку. В рослинах вони утворюються як кінцевий продукт обміну речовин. І тому часто їх розглядають як захисний засіб рослин від тварин.
Глюкозиди – складні органічні сполуки, що утворюються в клітинному соку. Вони зустрічаються у великій кількості в групі лікарських рослин, легко розчинюються у воді і спирті, гіркі на смак, іноді отруйні.
       Специфічні - група включень, які виконують особливу роль в клітинах: вітамін С в сітчастому шарі кори надниркових залоз, кератогіалін - білок у зернистому шарі епітелію шкіри, елеідин - білок в блискучому шарі епітелію шкіри тощо.
       Неспецифічні - невластиві живій нормальній клітині, наприклад, частинки туші при татуюванні, включення вугілля, оксиду заліза, кремнію - у клітинах легень.

       Коротка характеристика деяких включень

       Видоспецифічними ознаками крохмальних зерен є їх форма - лінзоподібна, овальна, яйцеподібна, веретеноподібна, яка може залежати від положення в просторі. Типи зерен є прості, складні, ексцентричні, концентричні. Шаруватість може бути добре виражена, погано виражена, невиражена. 
       Запасний крохмаль нагромаджується у великих кількостях в ендоспермі, сім’ядолях, паренхімних клітинах деревини стебла та кореня, бульбах, цибулинах, кореневищах, звідки він поступово мобілізується для життєвих потреб рослинного організму. 
       Утворившись у листку, асиміляційний крохмаль гідролізується у вигляді розчинних сахаридів і пересувається у різні частини рослин. У стовбурі дерев він відкладається в живих клітинах усіх тканин, найбільше в деревній паренхімі, серцевинних променях та флоемній паренхімі. Багато крохмалю нагромаджується в коренях багаторічних рослин, а також в насінні. Найбільше крохмалю в різних тканинах стебла та кореня виявляється восени.
       У кожній клітині крохмальні зерна тісно пов’язані з іншими компонентами клітинних включень. Крохмальних зерен в клітині, де вони відкладаються як запасні речовини, може бути так багато, що вони заповнюють всю клітинну порожнину. В таких клітинах від цитоплазми залишається тільки тоненька сіточка між окремими зернами. У різних рослинах нагромаджується неоднакова кількість крохмалю. Група рослин, у яких відкладається багато крохмалю, називаються крохмаленосними. У клітинах бульб картоплі крохмалю може нагромаджуватись до 25% сирої маси бульб. Багато крохмалю міститься у зернівках злаків, сім’ядолях бобових.
       Запасним полісахаридом рослинної клітини є також інулін. У розчиненому стані він міститься у вакуолях клітин підземних органів рослин родини айстрових, дзвоникових, деяких видів цибулевих, гіацинтів. Під дією нафтолу клітини з інуліном забарвлюються у фіолетовий колір; 96° спирт сприяє утворенню сферокристалів інуліну, які бувають різного розміру і здатні набухати. Інулін використовується як джерело D-фруктози, замінник крохмалю та цукру при діабеті, для нормалізації вуглеводного і ліпідного обміну, імунного статусу, як ентеросорбент, має біфідогенну активність. Багатими на інулін є бульби топінамбура, корені кульбаби, цикорію, оману тощо. 
       Алейронові зерна поділяють на прості і складні. Прості мають однорідну структуру, а складні серед аморфного білка містять кристалоїди (один або кілька) та глобоїди (один або кілька).
       Алейронові зерна складаються з мембранної (білкової) оболонки й аморфної білкової маси, в якій може бути три типи включень: 
глобоїди - блискучі безбарвні аморфні тільця округлої, іноді гроновидної форми, що складаються в основному з фітину - кальцієвої і магнієвої солі інозитфосфорної кислоти. Вони зустрічаються в насінні бобових, гірчиці, соняшника, зернівки злаків.
кристалоїди - білки, які мають форму кристала, що але набухає у воді. У деяких видів картоплі та квасолі утворюються окремі кристалоїди, не оточені аморфним білком. 
кристали оксалату кальцію – солі, що утворюються внаслідок обміну речовин і можуть відкладатися у великій кількості, а потім, розчиняючись, використовуються рослиною в процесі обміну, як резервний фонд іонів кальцію. Наприклад, у цитрусових, складноцвітих, насінні селерових і винограду. У багаторічних рослин основна кількість оксалату кальцію нагромаджується у старих листках та корі. Утворюються оксалати в основному у вакуолях у вигляді кристалів різної форми. У залежності від форми та величини кристалів вони називаються друзи, рафіди та стилоїди. 
Наявність алейронових зерен встановлюють за допомогою якісних реакцій, характерних для речовин білкової природи, наприклад, під дією йоду вони забарвлюються в жовтий колір. Будова алейронових зерен також є видоспецифічною ознакою, за якою можна визначити рослину або рослинну сировину. 
       У покривних тканинах деяких рослин зустрічаються цистоліти - аморфні гроноподібні утворення карбонової солі кальцію. Тіло цистоліта формується вп’ячуванням оболонки у порожнину клітини, тому клітина, в якій утворюється цистоліт, за своїми розмірами більша, ніж інші. Крім оксалату кальцію у клітинах утворюються кристали виннокислого кальцію, сульфату кальцію, діоксиду кремнію.
       Запасні включення клітин багатьох рослин представлені жирами, що локалізуються, як правило, в насінні і накопичуються у вигляді безбарвних або жовтуватих ліпідних крапель і гранул. Жири утворюються в цитоплазмі або лейкопластах - олеопластах і накопичуються в твердому або частіше рідкому стані, наприклад, олії. Олії відкладаються не тільки у плодах та насінні, але і в стеблі, коренях, бульбах, цибулинах та інших органах. У рослин помірних і північних широт утворюються переважно рідкі олії, у тропічних рослин – тверді, наприклад, насінини кокосової пальми, какао, мускатного горіха. Рослинні олії входять до складу основ мазей і супозиторіїв, у фармацевтичній практиці використовують рідкі олії - плодів оливкового дерева, насіння мигдалю, арахісу, рицини і тверді, як плодів кокосової та олійної пальм, шоколадного дерева - какао.
       У цитоплазмі клітин можуть міститись і нерозчинні продукти обміну: солі сечової кислоти, кристали щавлевокислого кальцію, наприклад, в клітинах щавлю та бегонії. 
       Під дією ферментів більшість клітинних включень розпадається на сполуки, які залучаються у процеси обміну речовин. Вони можуть використовуватись рослиною під час росту, цвітіння, дозрівання плодів.
       Таким чином, включення відрізняються від органел тим, що вони тимчасові, які то з'являються, то зникають у процесі життєдіяльності клітини і, звичайно, не оточені мембраною. Їхня кількість залежить від інтенсивності обміну речовин і стану організму. Вони мають форму зерен, кульок, крапель кристаликів різних величин і форми.
       Включення за деякими цитологічними даними належать до параплазми – складової частини компартментів клітини.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Чим поєднані рослинні пігменти та пігменти тварин і тіла людини. Чим поєднані рослинні пігменти та пігменти тварин і тіла людини.
Головною складовою частиною гемоглобіну, як і хлорофілу, є порфіринове ядро, в центрі якого міститься атом заліза. У хлорофілу в центрі міститься...
Класифікація міжклітинників у рослинних клітинах. Класифікація міжклітинників у рослинних клітинах.
У процесі утворення та диференціації клітин, крім росту та формування клітинних оболонок, відбувається процес часткового розходження їх в зоні...
Характеристика потовщень клітинної оболонки у рослин. Характеристика потовщень клітинної оболонки у рослин.
У процесі остаточної диференціації рослинні клітини формують різноманітні скульптурні потовщення своєї оболонки. Розрізняють: 1. Зовнішні потовщення,...
Запасні поживні речовини рослин. Запасні поживні речовини рослин.
Внаслідок фотосинтезу в клітинах зелених рослин утворюються органічні речовини, частина яких відкладається про запас. В ролі запасних поживних...
Що необхідно знати учням про вакуолі у рослинних клітинах. Що необхідно знати учням про вакуолі у рослинних клітинах.
У вакуолях зосереджена основна кількість клітинної води. Об'єм клітини зростає виключно за рахунок рідини у вакуолях, а не цитоплазми та її...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓