Чому від запашного букету лілій або черемхи може боліти голова? Ми вдихаємо прекрасний аромат цих квітів і не помічаємо, як з повітрям до нашого організму потрапляють леткі речовини, які досить дієві і можуть впливати на людину по-різному. Що ж це за речовини?

   Про корисне або шкідливе значення рослин науці відомо досить давно, але саме про леткі речовини, які мають бактерицидні властивості, стало відомо відносно недавно. Вчений Б.П.Токін назвав їх фітонцидами (від грец. «фіто» - рослина та лат. «цидо» - «убиваю»). Вивченню даних властивостей передувало запитання: чому тварини мають безліч хвороб, а рослини, хоч і вражаються вірусними, грибковими та іншими хворобами, не хворіють, а щороку відновлюються і зеленіють та буяють знову. Тобто рослини здатні себе захистити.

   Люди здавна помітили антимікробні властивості деяких рослин. Наприклад, пивовари знали, що хміль, який додається у масу, що бродить, не дає можливості розвиватися гнильній мікрофлорі. Такими ж властивостями володіють полинь, душиця… Мисливці також знають, що добуту здобич необхідно обкладати певними рослинами і вона краще зберігається і, навіть, має консервуючі властивості. Наприклад, естрагон, тімьян, папороть… 

   Прикладів із життя було достатньо, але наукового підтвердження, що певні рослини здатні вбивати мікроорганізми і деякі найпростіші. Цю таємницю розкрив Б.П.Токін: під час вивчення патогенних мікробів у чашках Петрі загинули всі інфузорії, так як там було поживне середовище у вигляді кашки з цибулі або часнику. Проробивши це не один раз – результати були однакові. Таким чином речовини, які згубно діють на мікросвіт (у даному випадку інфузорії) – це леткі речовини, які знаходились у цибулі та часнику. Захисними силами для рослинних організмів є саме такі леткі речовини, які Б.П.Токін назвав фітонцидами. 

   Надземні частини рослин виділяють фітонциди в атмосферу, підземні у грунт, а водні – у воду. Кількість цих речовин змінюється у залежності від сезону, фізіологічного стану рослини, грунту та погоди. Найбільше їх в період цвітіння рослин. Раніше вважали, що лише ефіровмісні рослини володіють фітонцидністю. Але численні дослідження показали, що практично весь рослинний світ має такі властивості, але проявляються вони по-різному. Одна група фітонцидів надзвичайно летка у просторі і може мати свій вплив на значних відстанях, інша група утворюється у рослинних соках тканин у момент пошкодження клітинних оболонок. Сік хвої сосни, ялини, ялівцю, тополі, берези, дубу та інших мають бактерицидні властивості. 1 га листяного лісу щорічно виділяє 2 кг фітонцидів, хвойного – 5 кг, а посадки ялівцю – до 30 кг. Цього достатньо, щоб вбити всіх мікроорганізмів у невеликому місті. Тому так важливо бувати на прогулянках у лісі, озеленяти свої подвір’я, вулиці, квартири. 

   Фітонциди можуть виділятися у рослин при певних обставинах. При спокійній обстановці навколо рослини їх не відчувається, але наприклад, коли мікроорганізми потраплять на листки берези чи тополі, вони гинуть протягом 3 годин. Інші приклади: якщо на дубовий, або березовий листок крапнути краплю рідини з інфузоріями, через деякий час вони загинуть. А на листках черемхи та липи гинуть, навіть, золотисті стафілококи. Таким чином, якщо підрахувати всю площу зеленої частини планети з лісами, полями та іншими ландшафтами, та врахувати пошкоджені листки на всіх рослинах, стає зрозуміло, чому при великій можливості мікроорганізмів швидко розмножуватися, їм не під силу заполонити всю планету. 

   За підрахунками вчених всі рослини за рік виділяють в атмосферу близько 500 млн. тонн летких речовин. Ми вдихаємо їх з повітрям, засвоюємо організмом, дезінфікуєм органи дихання. Звичайно всі знають про згадувані на початку лілію та черемху, про сосновий запах. Але коли нарізані листки черемхи покласти під ковпак, куди б не потрапляло повітря, і помістити піддослідну комаху чи мишу, то через деякий час вони загинуть. Було доведено, що фітонциди черемхи вбивають не лише мух чи мишей, а і щурів, які набагато краще до всього пристосовані. Вчені називають леткі виділення рослин зброєю, якою вони захищають себе від ворогів - мікроорганізмів, що хочуть завдати їм більшої чи меншої шкоди.  

Із плодових дерев не рекомендують тривалий час перебувати під грецьким горіхом, а особливо спати під ним: сон буде поганим і на наступний день болітиме голова. Біля дерева горіха волоського немає мух. Його крона виділяє надзвичайно сильні виділення. Якщо біля городу росте горіх, то навіть, шкідники не з’являються у великій кількості. Але культурні рослини також нормально рости не будуть, тому горіх не саджають там, де людина вирощує городні культури. Коли розтерти листок горіха, то відчувається характерний запах летких речовин. Тому сухі листки рекомендують тримати у шафах з одягом, щоб не заводилась міль. Але свіже листя залишати у кімнаті не бажано, його запах викликає головний біль. 

   У квартирах необхідно тримати певну кількість рослин, які виділяють фітонциди. До прикладу – це можуть бути герань та бегонія, які знижують вміст мікроорганізмів на 43%, циперус – на 59%, дрібноквіткова хризантема – на 65%. Але на сьогоднішній день їх часто замінюють на екзотичні, які ніякої користі не дають, окрім краси. 

   Сосна належить до найпопулярнішої фітонцидної рослини. Повітря соснового лісу вважається найчистішим. За статистикою люди, а особливо діти, що живуть поруч із сосновими лісами менше хворіють на простудні захворювання. Майже всі види рослин, що входять до роду соснових мають антимікробні властивості. Хвойні дерева нещадно розправляються з шкідливою мікрофлорою. Чемпіоном серед них є ялівець. Він виділяє фітонцидів у 7 разів більше, ніж інші хвойні дерева та кущі і в 15 разів більше ніж листяні породи дерев. Але сам ялівець дуже чутливий до забруднення повітря промисловими відходами, тому навколо великих міст та тих населених пунктів, де багато викидів у природне середовище він майже зник. А росте ця рослина досить довго і його насінне розмноження важко відновлюється.

   Відмінним санітаром лісу вважають дуб. Могутні дерева стоять значною перешкодою на шляху різних бактерій. Немає їм життя у дібровах. 

   Клен за дослідженнями вчених-біохіміків, не лише володіє високою фітонцидною дією, але й здатен поглинати шкідливі для людини речовини, наприклад, бензол. 

   Всі ці приклади говорять про лікувальне і зцілюючи значення кожного дерева, кожної травинки. Бадьорість набуває кожен, хто буває не лише у лісах, а також на квітучих полях, у садах, у степах, на полонинах, тобто у тих місцях, де повітря наповнене ароматом летких виділень рослин. 

   Протягом багатьох десятиліть вчені стверджують, що леткі речовини, що проникають в організм через органи дихання та шкіру, убивають або гальмують розвиток хвороботворних бактерій, охороняють його від інфекційних хвороб, бальзамують тканини. Фітонциди нормалізують артеріальний тиск і серцевий ритм, активно беруть участь в обміні речовин, сприятливо діють на психіку людини. 

   Таким чином, зелені насадження у міських зонах вкрай необхідні. Вони не лише збагачують атмосферу киснем, що всі давно знають, а також мають важливу властивість – покращувати стан повітря. Листя при дії на них сонячного світла певної довжини випускають електрони, які іонізують навколишній повітряний простір. Таке іонізуюче повітря благотворно впливає на самопочуття людей. Важливе значення має ступінь іонізації повітря, обумовлюючи його біологічну активність. 

   Нікому не є таємницею, що цілющі властивості має повітря гір. У його 1 см3 знаходиться 20 тисяч негативних іонів. В промислових місцях та людних приміщеннях їх кількість всього 100-500. А на сьогоднішній день основна кількість населення живуть у містах, працюють у закритих приміщеннях, позбавляючи себе цілющого повітря лісів, полів, насиченого біологічно активними речовинами та леткими негативно зарядженими іонами, які підтримують в природних умовах нормальну життєдіяльність. 

   До максимального очищення повітря у закритих приміщеннях більше всього придатні рослини, що мають великі листки та велику кількість пор на них. Рекордсменом серед таких рослин є хлорофітум чубатий, причому він надає перевагу сильно забрудненому повітряному середовищу. Чотири рослини хлорофітуму здатні очистити повітря в кімнаті розміром 10 м2 на 70-80%, до 80% зменшують кількість мікробів бегонія, мирт, пеларгонія, розмарин; до 70% антуріум, диффенбахія, молочай, пілея, сансев’ера, товстянка, традесканція; до 40%: алоє, лаванда, фікус; до 30%: плющ, агава.

   Відомо, що кімнатні рослини знешкоджують значну кількість отруйних речовин, наприклад, таких:

– формальдегід: алоє, хлорофітум, філодендрон, нефролепис, маргаритка, драцена, фікус Бенджаміна, плющ, диффенбахія; 

– ксилол і толуол: хлорофітум, диффенбахія, нефролепис, антуріум, фікус Бенджаміна;

– аміак: антуріум, хризантема кущова, фікус Бенджаміна, драцена, азалія; 

– бензол: плющ (поглинає 90%), драцена (79%);

– трихлоретилен: плющ, драцена (до 20%);

– вуглекислий газ: хлорофітум (поглинає до 96%), епіпремнум (75%);

- аспарагус поглинає частинки важких металів.

   Отже, рослини, що ростуть поруч з нами, в основному наші друзі, які дарують нам чисте повітря, здоров’я та добрий настрій.